» » Романс з каменем

Романс з каменем

У Бучі проходить Всеукраїнський скульптурний симпозіум «Музика»



Лічені дні залишилися до початку п’ятого Міжнародного музичного фестивалю «О-Fest», який успішно «прописався» у Бучанському міському парку та Київському національному академічному театрі оперети. Як завжди, на гостей чекатимуть безліч арт-локацій та грандіозний гала концерт – синтез опери, оперети та мюзиклу. А на бучанців – додатковий приємний сюрприз, адже у місті з’явиться шість нових скульптур, які так чи інакше будуть об’єднані спільною темою – красою музики.

Щоб трохи відкрити завісу над задумом митців, ми вирушили на їхню «територію» - місце, де завзято кипить робота, а з глиби каміння народжується справжній витвір мистецтва.


Харків, Івано-Франківськ, Запоріжжя та Київ – ось географія міст, представлена на пленері в Бучі. Матеріал – унікальний рожевий мармур Закарпаття.
Скульптори – молоді та дуже талановиті. У когось за плечами вже є чималий досвід роботи, хтось – тільки пробує себе, але всі вони без винятку віддані своїй справі й впевнені у власних силах.
Зважаючи на те, що роботи у митців залишилося ще досить багато, ми коротко поспілкувалися з ними і попросили розповісти про ідею їхніх задумів, а ще – яку музику вони самі слухають.


Арфа для двох


Людмила Єлецька, місто Запоріжжя.
Довідка: студентка Харківської державної академії дизайну та мистецтв. Нещодавно брала участь у пленері, який проходив в Івано-Франківську.

- На бучанському симпозіумі я зобразила дівчину і чоловіка, а між ними – арфу (музика між людьми), щоб була, як в призмі, з переломленнями. Камінь дістався двохметровий, хотіла його зробити більш об’ємним, але залишилося дуже мало часу. Тож, дівчина у мене зроблена напіврельєфом, а вже з іншого боку чоловіча фігура буде крупнішою.
Це – перша моя робота такого масштабу, бо раніше надавала перевагу меншим за розміром скульптурам.

«Застигла музика»


Олександр Волосенко, скульптор із Києва.
Довідка: з 12 років навчався у Республіканській художній школі, а потім вступив до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Брав участь у багатьох симпозіумах різної тематики. Крім скульптури, займається графікою, живописом, ліпленням. У Бучі – вперше.

- Свою роботу називаю «Застигла музика». Є певна схожість з людськими музами, трошки музичних інструментів. Це – своєрідний синтез між людиною і музикою.
Уся моя творчість – це виключно авторське бачення заданої теми, тут – ніхто нічого не нав’язує.
У мене різносторонні музичні вподобання: слухаю від року й джазу до етнічної музики. Хоча, під час роботи на цьому пленері, мабуть, краще звучать «тяжкі» мотиви – хард-рок. Принаймні, вони заглушують шум від інструментів. Коли ж пишу картини чи ліплю – схильний слухати класичну музику.

Флейта


Борис Чак, скульптор, Національна Спілки художників України, місто Запоріжжя.
Довідка: красу і мінливість мистецтва перейняв з того часу, як почав ходити, адже батько – теж скульптор. Зокрема, ліпленням займався з п’яти років, а от з камінням почав працювати з 1992 року. Володіє технікою лиття. Однією з найвизначніших робіт, на його думку, є скульптура богині Ніки, що виконана з силуміну, лиття, 2002 рік.

- Сама композиція символізує двох гравців на флейті. З одного боку – жіноча фігура, що стоїть, а з іншого (зі спини) – чоловіча, що сидить. Вони передаватимуть певний рух. У мене, мабуть, найскладніший камінь – він неправильної форми, я його через це і обрав.
Раніше вже мав досвід подібних скульптурних робіт, щоправда – з червоного граніту. Над одним із замовлень працював півтора роки, а тут відведено мало часу – близько місяця, але впораюся.
Мені подобається будь-яка музика, аби тільки вона не була дурною. Адже й рок, і джаз, і фолк – вона грамотна, пробуджує душу. Я люблю ті види мистецтва, які щось дають – роздуми, натхнення, пізнання, де розставленні акценти. Те ж саме й з музикою.


Жінка-арфа


Богдан Бутенко, місто Харків.
Довідка: закінчив Харківське художнє училище, зараз навчається в Харківській державній академії дизайну та мистецтв. У Бучі – другий Всеукраїнський симпозіум, в якому автор бере участь. До цього займався в художній студії, навчався живопису, скульптурі, до якої в нього по-особливому лежить серце. Уже створив скульптуру, в основі якої була легенда про Карпатський край – алегоричний образ дівчини, яка сидить біля скелі й протягує руку.

- У Бучі також творю жіночий образ. Це буде перевтілення жіночого тіла в арфу. Все – досить стилізовано, символічно та двояко. Сподіваюся, що місцевим жителям вона сподобається.
Щодо особистих музичних вподобань, то більше люблю рок та електронну музику, а коли займаюся творчістю – слухаю класику, бо вона окриляє.


Український вінок


Федір Бушманов,
- Оскільки тема пленеру – музика, то я зобразив український вінок і серце, яке б’ється, як пісня. Вони переплітаються і становлять єдине ціле.

Саксофон і місто


Володимир Кіндрачeк, місто Івано-Франківськ.
- У Бучі буде представлена третя моя робота з каменем. Це – узагальнений образ міста, десь фігура прочитується, вгадується, більш виразно зроблений саксофон. Це ті форми, які асоціюються з музикою.
Щодо мене, то я вважаю, будь-яка музика повинна бути щирою, а стиль – немає значення.


Коментар

«Бучанський симпозіум – ідея двох креативних людей»


Наталя Сухолітпрацює в Київському національному театрі оперети. Є куратором арт-локацій на 5-му Міжнародному музичному фестивалі «О-Fest», який традиційно проходитиме в Бучі та Києві. Ми поцікавилися у пані Наталії, як взагалі виникла ідея проведення цього скульптурного симпозіуму?

- Річ у тім, що зустрілися дві хороші, креативні, талановиті людини – Бучанський міський голова Анатолій Федорук та директор Київського національного театру оперети, народний артист України Богдан Струтинський. Це – їхня ідея, яку вони успішно втілили в життя.
Нещодавно закінчився ще один Всеукраїнський скульптурний симпозіум, який проходив в Івано-Франківську під час другого Міжнародного мистецького фестивалю «Карпатський простір».

І от, з огляду на прекрасні результати, на те, як злагоджено спрацювала група, Богдан Струтинський вирішив продовжити цю тему й в Бучі. Добре, що знайшлися люди, які його зрозуміли, почули та відгукнулися. Тим більше, що Буча – справді чудове місто, яке має природні багатства. Ваші парки – без перебільшення прекрасні, тут хочеться творити. Я – киянка. Мушу констатувати, що, на жаль, в столиці не можу пригадати таких красивих паркових місць, які є у вас.

З огляду на перебіг робіт, три роботи будуть завершені до п’ятниці й експоновані на «О-Fest», ще три роботи автори будуть допрацьовувати.

Цей симпозіум унікальний тим, що тут представлені всі три скульптурні школи, які існують в Україні – Харківська, Львівська та Київська. Тому матимемо можливість побачити різні стилі, різні почерки робіт і, звісно, насолоджуватися результатом – прекрасними витворами мистецтва. Я сподіваюся, що бучанці їх полюблять.



Людмила Гладська 
O-FEST фотофакт міські новації
  2
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
"Гостi" не можуть коментувати дану новину.