Вітаємо з 85-річчям Миколу Григоровича Михайленка, почесного
громадянина міста, що понад
півстоліття очолював
Бучанську міську поліклініку!
![]()
У плеяді медиків, які працювали у галузі охорони здоров’я і досягли значних результатів, одне з почесних місць у Бучі безсумнівно належить саме Михайленку Миколі Григоровичу. Він - фундатор і основоположник розвитку медицини у нашому місті. Все своє життя він присвятив служінню людині, гідно виконуючи клятву Гіппократа. Понад п’ятдесят років опікувався здоров’ям і медичними проблемами громади.
Нині Миколі Григоровичу виповнюється 85 років, більшу частину з яких він провів у Бучанській міській поліклініці.
13 квітня у Вишгородському районі народився хлопчина, якого назвали Миколою, що у перекладі з давньогрецької означає «переможець народів», який і почав впевнено йти від малого до більшого. Закінчив сім класів з похвальною грамотою і без вагань вступив у Київську фельдшерську школу.
![]()
Маючи ґрунтовні знання, потрапив у незначний відсоток найсильніших і вступив у Київський медичний інститут імені О. Богомольця. Чотири роки здобував освіту у столиці. Після цього продовжував навчатися на воєнно-медичному факультеті Харківського медичного інституту. Пізнавши таємниці основ медицини, у 1956 році парубок отримав звання лейтенант медичної служби. За направленням поїхав в Урюпінський воєнний округ, що під Сталінградом, де керував полком медичного пункту.
Через рік демобілізувався й повернувся у рідну Бучу, де сім’я Михайленків жила ще з 1950 року.
Відтоді одягнув білий халат і почав працювати у Бучі терапевтом. Згодом був призначений головним лікарем дільничної лікарні, яка тоді знаходилася недалеко інституту Скловолокна, де було всього п’ять палат і працювало три лікаря. Але Микола Григорович не та людина, щоб скласти руки. І швидко лікарня почала приростати харчоблоком, інженерними спорудами і садом.
Як згадує ювіляр, поліклініки у той час як такої взагалі не було. На місці нинішнього торгівельного центру «Пасаж» існувала медлабораторія, що складалася із двох кабінетів. Проте замість запланованого розширення, медперсонал згодом взагалі опинився на вулиці. Установа суду витіснила медичний заклад.
Це тільки додало наснаги до боротьби і силами медиків на чолі з Миколою Михайленком, людей та влади селища в адмінбудівлі по вулиці Яснополянській запрацював медзаклад. Згодом там облаштували рентген-кабінет, маніпуляційну, розширили штат працівників: приймали хворих акушер-гінеколог, терапевти, лор, окуліст та невропатолог.
Згадує пан Микола і таке. Оскільки швидкої в селищі не було, не раз доводилося рятувати людське життя прямо вдома, особливо в нічні години. «Нібито вчора це все було. Щоб достукатися до влади і створити пристойні умови для лікування людей тисячами збирали підписи, стукалися у всі двері: від місцевої влади до Верховної Ради», - ділиться спогадами ювіляр. – І таки достукалися. Лікарню з поліклінікою відкрили у 1964 році». До речі, Микола Григорович на прохання будівельників розробив ескіз першого поверху поліклініки, яка пізніше переїхала в будівлю багатоквартирного будинку, де знаходиться і зараз.
![]()
До багатьох звичних для нас речей доклав розум і сили сьогоднішній ювіляр. Завдяки його зусиллям в селищі запрацював рентген-кабінет. Вперше в регіоні відкрилася молочна кухня. З’явився санітарний транспорт, побудували гаражі. Збільшувалася кількість кадрів.
Його життя – це нескінченна революція і боротьба за медицину, яка має служити людям. Згадуючи життя, лікар від Бога і не пригадує, щоб мав час на розслаблення. Для нього робота була та, мабуть, і є сенсом життя.
За заслуги у медичній галузі нагороджений багатьма медалями, орденом «Знак Пошани», має звання «Відмінник охорони здоров’я СРСР», почесний громадянин Бучі. Але головною відзнакою для ювіляра є людська шана, визнання та оцінка колег і пацієнтів. Він і зараз живе їх проблемами. В розмові не раз згадував, що Буча як місто потребує своєї сучасної лікарні і поліклініки. І сподівається, що так і буде.
У 2010 році Микола Григорович передав головування свого дітища у надійні руки і міг би піти на заслужений відпочинок, проте продовжує служити людям – працює лікарем кабінету функціональної діагностики.
громадянина міста, що понад
півстоліття очолював
Бучанську міську поліклініку!
У плеяді медиків, які працювали у галузі охорони здоров’я і досягли значних результатів, одне з почесних місць у Бучі безсумнівно належить саме Михайленку Миколі Григоровичу. Він - фундатор і основоположник розвитку медицини у нашому місті. Все своє життя він присвятив служінню людині, гідно виконуючи клятву Гіппократа. Понад п’ятдесят років опікувався здоров’ям і медичними проблемами громади. Нині Миколі Григоровичу виповнюється 85 років, більшу частину з яких він провів у Бучанській міській поліклініці.
Від фельдшера до лейтенанта медичної служби
13 квітня у Вишгородському районі народився хлопчина, якого назвали Миколою, що у перекладі з давньогрецької означає «переможець народів», який і почав впевнено йти від малого до більшого. Закінчив сім класів з похвальною грамотою і без вагань вступив у Київську фельдшерську школу.
Маючи ґрунтовні знання, потрапив у незначний відсоток найсильніших і вступив у Київський медичний інститут імені О. Богомольця. Чотири роки здобував освіту у столиці. Після цього продовжував навчатися на воєнно-медичному факультеті Харківського медичного інституту. Пізнавши таємниці основ медицини, у 1956 році парубок отримав звання лейтенант медичної служби. За направленням поїхав в Урюпінський воєнний округ, що під Сталінградом, де керував полком медичного пункту.Через рік демобілізувався й повернувся у рідну Бучу, де сім’я Михайленків жила ще з 1950 року.
Разом з ним зростала бучанська медицина
Відтоді одягнув білий халат і почав працювати у Бучі терапевтом. Згодом був призначений головним лікарем дільничної лікарні, яка тоді знаходилася недалеко інституту Скловолокна, де було всього п’ять палат і працювало три лікаря. Але Микола Григорович не та людина, щоб скласти руки. І швидко лікарня почала приростати харчоблоком, інженерними спорудами і садом.
Як згадує ювіляр, поліклініки у той час як такої взагалі не було. На місці нинішнього торгівельного центру «Пасаж» існувала медлабораторія, що складалася із двох кабінетів. Проте замість запланованого розширення, медперсонал згодом взагалі опинився на вулиці. Установа суду витіснила медичний заклад.
Це тільки додало наснаги до боротьби і силами медиків на чолі з Миколою Михайленком, людей та влади селища в адмінбудівлі по вулиці Яснополянській запрацював медзаклад. Згодом там облаштували рентген-кабінет, маніпуляційну, розширили штат працівників: приймали хворих акушер-гінеколог, терапевти, лор, окуліст та невропатолог.
Згадує пан Микола і таке. Оскільки швидкої в селищі не було, не раз доводилося рятувати людське життя прямо вдома, особливо в нічні години. «Нібито вчора це все було. Щоб достукатися до влади і створити пристойні умови для лікування людей тисячами збирали підписи, стукалися у всі двері: від місцевої влади до Верховної Ради», - ділиться спогадами ювіляр. – І таки достукалися. Лікарню з поліклінікою відкрили у 1964 році». До речі, Микола Григорович на прохання будівельників розробив ескіз першого поверху поліклініки, яка пізніше переїхала в будівлю багатоквартирного будинку, де знаходиться і зараз.
Він був першим…
До багатьох звичних для нас речей доклав розум і сили сьогоднішній ювіляр. Завдяки його зусиллям в селищі запрацював рентген-кабінет. Вперше в регіоні відкрилася молочна кухня. З’явився санітарний транспорт, побудували гаражі. Збільшувалася кількість кадрів. Його життя – це нескінченна революція і боротьба за медицину, яка має служити людям. Згадуючи життя, лікар від Бога і не пригадує, щоб мав час на розслаблення. Для нього робота була та, мабуть, і є сенсом життя.
За заслуги у медичній галузі нагороджений багатьма медалями, орденом «Знак Пошани», має звання «Відмінник охорони здоров’я СРСР», почесний громадянин Бучі. Але головною відзнакою для ювіляра є людська шана, визнання та оцінка колег і пацієнтів. Він і зараз живе їх проблемами. В розмові не раз згадував, що Буча як місто потребує своєї сучасної лікарні і поліклініки. І сподівається, що так і буде.
У 2010 році Микола Григорович передав головування свого дітища у надійні руки і міг би піти на заслужений відпочинок, проте продовжує служити людям – працює лікарем кабінету функціональної діагностики.
