9 березня українці (зокрема, жителі Бучі) відзначали 201-шу річницю з Дня народження корифея української літератури Тараса Шевченка. Постать поета, митця у становленні культури, зрештою набуття самосвідомості нації, відтворення глибинних звичаїв – складно переоцінити. Тому й не потрібно зайвих слів у представленні цієї людини. Натомість, краще виховувати почуття гордості за наші здобутки у підростаючого покоління.
Ця дата не залишилася й без уваги бучанців. Заходи з нагоди Дня народження Кобзаря пройшли хоч і традиційно, але патріотично налаштовано. Спочатку громада вшанувала пам'ять Тараса Шевченка покладанням квітів біля меморіалу на його честь, а потім головне дійство розгорталося у Центральному будинку культури. Там дитячі та дорослі колективи підготували концертну програму, головним лейтмотивом якої стали життя і творчість поета.
Юні дарування читали вірші, співали, танцювали та прославляли народного улюбленця, а старші - виконували більш серйозні речі, написані Шевченком. Окремої уваги заслуговують маленькі бучанки-бандуристки – учениці школи мистецтв ім. Левка Ревуцького. Вони настільки захоплююче грали на національному інструменті, що не залишили байдужим жодного глядача, оселивши в їхніх серцях почуття прекрасного.
У кожному святі головне не стільки зовнішня атрибутика (хоча і вона має бути), як настрій з яким все це відбувається, щирість у вчинках і віра у краще. Все це було. Хоча б тому, що привід для урочистостей справді вагомий: вже багато поколінь Кобзар невидимо надихає земляків на нові звершення, боротьбу за краще життя, гордість за країну, де живеш. А тому його творчість й досі знає, цінує і поважає кожен – від малого до великого, як і годиться справжнім українцям.
[media=http://youtu.be/WyKP4VM6K2U]
Ця дата не залишилася й без уваги бучанців. Заходи з нагоди Дня народження Кобзаря пройшли хоч і традиційно, але патріотично налаштовано. Спочатку громада вшанувала пам'ять Тараса Шевченка покладанням квітів біля меморіалу на його честь, а потім головне дійство розгорталося у Центральному будинку культури. Там дитячі та дорослі колективи підготували концертну програму, головним лейтмотивом якої стали життя і творчість поета.
Юні дарування читали вірші, співали, танцювали та прославляли народного улюбленця, а старші - виконували більш серйозні речі, написані Шевченком. Окремої уваги заслуговують маленькі бучанки-бандуристки – учениці школи мистецтв ім. Левка Ревуцького. Вони настільки захоплююче грали на національному інструменті, що не залишили байдужим жодного глядача, оселивши в їхніх серцях почуття прекрасного.
У кожному святі головне не стільки зовнішня атрибутика (хоча і вона має бути), як настрій з яким все це відбувається, щирість у вчинках і віра у краще. Все це було. Хоча б тому, що привід для урочистостей справді вагомий: вже багато поколінь Кобзар невидимо надихає земляків на нові звершення, боротьбу за краще життя, гордість за країну, де живеш. А тому його творчість й досі знає, цінує і поважає кожен – від малого до великого, як і годиться справжнім українцям.
[media=http://youtu.be/WyKP4VM6K2U]