Про ситуацію, яка склалася на залізниці, у зв’язку з реконструкцією платформи станції «Буча», ми писали неодноразово. І весь цей процес схожий на тривалу «боротьбу» влади міста з «транспортним» керівництвом. Точніше, на заклик відстояти інтереси людей, - наші «опоненти» практично не реагують.
І хоча трохи раніше вдалось домогтися певних поступок – вони дають небагато результату. А тепер виникла ще одна проблема: плити, які були покладені з боку мосту, - демонтували, а за декілька метрів облаштовують інші. Робота триває вже більше тижня і за цей час громадянам доводиться проходити «кола пекла».
![]()
![]()
"Уся реконструкція якась нелогічна і непродумана", - відзначають місцеві жителі. «Там - не закінчили, там - не продовжили, там – не закрили. «Дрібних» питань багато, але разом вони створюють чимало проблем і незручності для людей», - кажуть вони.
Зараз, щоб дійти до автобусного маршруту №3 з боку вулиці Водопровідної, доводиться долати півкілометра. Та й там доріжка – слизька і вузька. Користуватися мостом взагалі мало хто зважується, бо «дертися» взимку по засніженим сходам – довго, тяжко і безглуздо.
Заручниками ситуації стали мами з дітьми і люди похилого віку. Жінки скаржаться, що тягнуть візок з дитям угору, а він з’їжджає вниз. Така «переправа» забирає не стільки фізичних сил, як моральних, коли страх за власну дитину змушує серце «обриватися».
Наприклад, 10-річному Володі, який прикутий до інвалідного візка, щодня доводиться долати великі відстані й терпіти незручності, щоб доїхати чи в поліклініку, чи назад – додому.
![]()
![]()
Не раз бачила, як серед залізниці стоїть бабуся, бо не може ні вперед пройти, ні назад повернутися. Слів не вистачає…
Прошу, нехай плити повернуть назад, щоб хоч якось можна було рухатись. І бажано, щоб наземний перехід був рівний – пристосований до візків, а не як пральна дошка.
А що ж посадові особи залізниці? Як кажуть: на собі не випробували, то їм і байдуже. Бучанська міська рада неодноразово зверталася до інспекції архітектурно-будівельного контролю, органів прокуратури, до Укрзалізниці. Зокрема, з пропозицією спільними зусиллями побудувати підземний перехід, який би вирішив більшість проблем.
Від останніх нещодавно надійшли чергові відписки.
Схожий лист надійшов і на адресу заступника Бучанського міського голови Олександра Смолькіна. Щоправда, в офіційному документі його чомусь називають «Олексієм».
До того ж, якщо посадовці думають, що інваліду дуже легко пройти півкілометра від мосту до переїзду, то будь-які коментарі тут зайві.
Але надія, що у працівників Південно-Західної залізниці прокинеться совість і вони дадуть людям нормально жити і пересуватися, – залишається.
І хоча трохи раніше вдалось домогтися певних поступок – вони дають небагато результату. А тепер виникла ще одна проблема: плити, які були покладені з боку мосту, - демонтували, а за декілька метрів облаштовують інші. Робота триває вже більше тижня і за цей час громадянам доводиться проходити «кола пекла».
"Уся реконструкція якась нелогічна і непродумана", - відзначають місцеві жителі. «Там - не закінчили, там - не продовжили, там – не закрили. «Дрібних» питань багато, але разом вони створюють чимало проблем і незручності для людей», - кажуть вони.
Зараз, щоб дійти до автобусного маршруту №3 з боку вулиці Водопровідної, доводиться долати півкілометра. Та й там доріжка – слизька і вузька. Користуватися мостом взагалі мало хто зважується, бо «дертися» взимку по засніженим сходам – довго, тяжко і безглуздо.
Заручниками ситуації стали мами з дітьми і люди похилого віку. Жінки скаржаться, що тягнуть візок з дитям угору, а він з’їжджає вниз. Така «переправа» забирає не стільки фізичних сил, як моральних, коли страх за власну дитину змушує серце «обриватися».
Наприклад, 10-річному Володі, який прикутий до інвалідного візка, щодня доводиться долати великі відстані й терпіти незручності, щоб доїхати чи в поліклініку, чи назад – додому.
Коментар
Соціальний працівник Світлана Ковалевська:
- Я живу в мікрорайоні Яблунька, а працюю в Управлінні праці соціальним працівником – опікуюся непрацездатними людьми. Крім того, є адміністратором школи самостійності для дітей з особливими потребами. Тому залізницю доводиться переходити часто. Буває таке, що до рельсів доходимо і повертаємося назад, бо розуміємо, що не зможемо їх подолати. У результаті, переходимо через яблунський переїзд. Адже центральний – також переритий.
Мало хто допомагає перенести візок з дитиною через залізницю. Вже тричі доводилося «дослідити» наш міст: візок у руки – і вперед. Але то – якийсь жах! Пандуси взагалі не дають користі – вони круті і слизькі. Крім того, не пристосовані до коліс візка. Не знаю, за якими стандартами все це облаштовувалося. Візок, вагою в 25 кілограм, перевертається і летить назад. Втримати дитя – дуже складно. А є мами, у яких діти більш старшого віку прикуті до інвалідного візка. Як бути їм – взагалі не знаю. Наприклад, моя знайома сидить вдома, бо їй нереально кудись виїхати. В іншої – дитя перевернулося з санчат і впало на рельси.
Соціальний працівник Світлана Ковалевська:
- Я живу в мікрорайоні Яблунька, а працюю в Управлінні праці соціальним працівником – опікуюся непрацездатними людьми. Крім того, є адміністратором школи самостійності для дітей з особливими потребами. Тому залізницю доводиться переходити часто. Буває таке, що до рельсів доходимо і повертаємося назад, бо розуміємо, що не зможемо їх подолати. У результаті, переходимо через яблунський переїзд. Адже центральний – також переритий.
Мало хто допомагає перенести візок з дитиною через залізницю. Вже тричі доводилося «дослідити» наш міст: візок у руки – і вперед. Але то – якийсь жах! Пандуси взагалі не дають користі – вони круті і слизькі. Крім того, не пристосовані до коліс візка. Не знаю, за якими стандартами все це облаштовувалося. Візок, вагою в 25 кілограм, перевертається і летить назад. Втримати дитя – дуже складно. А є мами, у яких діти більш старшого віку прикуті до інвалідного візка. Як бути їм – взагалі не знаю. Наприклад, моя знайома сидить вдома, бо їй нереально кудись виїхати. В іншої – дитя перевернулося з санчат і впало на рельси.
Не раз бачила, як серед залізниці стоїть бабуся, бо не може ні вперед пройти, ні назад повернутися. Слів не вистачає…
Прошу, нехай плити повернуть назад, щоб хоч якось можна було рухатись. І бажано, щоб наземний перехід був рівний – пристосований до візків, а не як пральна дошка.
А що ж посадові особи залізниці? Як кажуть: на собі не випробували, то їм і байдуже. Бучанська міська рада неодноразово зверталася до інспекції архітектурно-будівельного контролю, органів прокуратури, до Укрзалізниці. Зокрема, з пропозицією спільними зусиллями побудувати підземний перехід, який би вирішив більшість проблем.
Від останніх нещодавно надійшли чергові відписки.
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
12.12.2013 року
Лист від
МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Шановний Анатолію Петровичу!
Державною адміністрацією залізничного транспорту за дорученням Кабінету Міністрів України від 11.11.2013 року №44458/0/1-13 розглянуто Ваше звернення від 6.11.2013 року №0409/969 щодо ситуації, що склалася навколо реконструкції високої пасажирської платформи на станції Буча Південно-Західної залізниці та повідомляється.
... В комплексі з будівництвом нової високої острівної платформи на станції виконано заміну дефектного сходового маршу з пішохідного моста на пасажирську платформу. На спусках з мосту влаштовано пандуси для проїзду дитячих візків та пасажирів з обмеженими фізичними можливостями.
Окрім пішохідного мосту через залізничні колії, що з’єднує дві частини міста, для безпечного перетину залізничних колій громадянами, зокрема з обмеженими фізичними можливостями, існує залізничний переїзд на 31 км пк4, який розташований на відстані близько 400 м від пішохідного мосту.
Залізничний переїзд, який обладнаний звуковою та світловою сигналізацією та має пішохідну доріжку, яка 9.11.2013 року була розширена до 1,5 м.
Додатково для проїзду дитячих візків та пасажирів з обмеженими фізичними можливостями новозбудована висока пасажирська платформа зі сторони станції Немішаєве, яка обладнана пандусом із перилами. Для проходу пасажирів від пандусу до привокзальної площі та вулиці Водопровідна влаштовано пішохідну доріжку із залізобетонних плит.
Враховуючи те, що в межах станції Буча вже експлуатується пішохідний міст, проектування та будівництво нового підземного пішохідного переходу можливо згідно чинного законодавства, за умови фінансування відповідних робіт з державного або місцевого бюджетів. Замовником та розпорядником цих коштів виступають органи місцевої влади. При отриманні відповідного звернення Південно-Західна залізниця надасть технічні умови для виготовлення проектно-кошторисної документації та розгляне надання відповідних «вікон» на час виконання будівельно-монтажних робіт.
З повагою,
перший заступник генерального директора В.О. Жураківський
Лист від
МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Шановний Анатолію Петровичу!
Державною адміністрацією залізничного транспорту за дорученням Кабінету Міністрів України від 11.11.2013 року №44458/0/1-13 розглянуто Ваше звернення від 6.11.2013 року №0409/969 щодо ситуації, що склалася навколо реконструкції високої пасажирської платформи на станції Буча Південно-Західної залізниці та повідомляється.
... В комплексі з будівництвом нової високої острівної платформи на станції виконано заміну дефектного сходового маршу з пішохідного моста на пасажирську платформу. На спусках з мосту влаштовано пандуси для проїзду дитячих візків та пасажирів з обмеженими фізичними можливостями.
Окрім пішохідного мосту через залізничні колії, що з’єднує дві частини міста, для безпечного перетину залізничних колій громадянами, зокрема з обмеженими фізичними можливостями, існує залізничний переїзд на 31 км пк4, який розташований на відстані близько 400 м від пішохідного мосту.
Залізничний переїзд, який обладнаний звуковою та світловою сигналізацією та має пішохідну доріжку, яка 9.11.2013 року була розширена до 1,5 м.
Додатково для проїзду дитячих візків та пасажирів з обмеженими фізичними можливостями новозбудована висока пасажирська платформа зі сторони станції Немішаєве, яка обладнана пандусом із перилами. Для проходу пасажирів від пандусу до привокзальної площі та вулиці Водопровідна влаштовано пішохідну доріжку із залізобетонних плит.
Враховуючи те, що в межах станції Буча вже експлуатується пішохідний міст, проектування та будівництво нового підземного пішохідного переходу можливо згідно чинного законодавства, за умови фінансування відповідних робіт з державного або місцевого бюджетів. Замовником та розпорядником цих коштів виступають органи місцевої влади. При отриманні відповідного звернення Південно-Західна залізниця надасть технічні умови для виготовлення проектно-кошторисної документації та розгляне надання відповідних «вікон» на час виконання будівельно-монтажних робіт.
З повагою,
перший заступник генерального директора В.О. Жураківський
Схожий лист надійшов і на адресу заступника Бучанського міського голови Олександра Смолькіна. Щоправда, в офіційному документі його чомусь називають «Олексієм».
До того ж, якщо посадовці думають, що інваліду дуже легко пройти півкілометра від мосту до переїзду, то будь-які коментарі тут зайві.
Але надія, що у працівників Південно-Західної залізниці прокинеться совість і вони дадуть людям нормально жити і пересуватися, – залишається.
