У Ворзелі вперше відсвяткували День визволення селища від німецько-фашистських окупантів

70 років тому Ворзель було звільнено від фашистських загарбників

Діяльність Ворзельського підпілля та визволення Ворзеля

Селище перебувало під окупацією понад 2 роки – з 22 серпня 1941 року до 6 листопада 1943 року. З перших днів окупації в селищі існувала підпільна антифашистська група, причому її організаторами були ворзельські школярі на чолі з Віктором Нацевичем. Їм тоді було по 14–16 років. Через півроку активної диверсійної діяльності до юних ворзельських патріотів було прикріплено відповідальних з підпільного райкому. З часом кількість членів підпілля зросла до 30 осіб, причому більшість з них були підлітки та юнацтво 15–18 років. Керівництво усією диверсійною та конспіративною діяльністю підпілля здійснював В. Нацевич, якому у 1941 році було всього 14 років. Його накази беззастережно виконували усі члени групи, навіть ті, котрим було вже за 50.
За час діяльності ворзельскі підпільники доправили у партизанські загони 60 осіб, 4 станкових кулемети, 8 автоматів, кілька десятків гвинтівок та пістолетів, велику кількість набоїв та гранат; підірвали 3 залізничних мости та 4 ешелони; загітували перехід до партизанів 11 поліцаїв разом з начальником поліції м. Ірпеня Литвином; вбили понад 200 фашистів; виконали багато диверсій – обриви зв’язку на залізниці, розклеювання листівок, саботаж серед населення та ін.

6 вересня 1943 року, за два місяці до приходу радянських військ, фашисти схопили й по-звірячому закатували після відмови видати інших підпільників членів ворзельського підпілля мати та дочку Марію та Ніну Білостоцьких, Івана Ситника та Петра Трегубова. Також були схоплені та страчені підпільники Олександр Горійчук та Олена Гурко – вчителі ворзельської школи. Решта підпільників поставили собі за мету помститися за закатованих товаришів, і за першої ліпшої нагоди знищувати фашистів та поліцаїв.

У ніч з 5 на 6 листопада 1943 року бойова група ворзельського підпілля на чолі з Віктором Нацевичем у кількості 12 бійців-підлітків та 10 мешканців Кичеєвого напала із засідки на барак, що знаходився на території санаторія «Зірка» неподалік нинішнього монументу на честь заснування Ворзеля (флюгер-паротяг), де був розквартирований загін власівців кількістю 150-200 осіб. Саме вони перед цим здійснили 6 вересня жахливу страту підпільників. Напіводягнені власівці побігли вулицями Ворзеля в бік Кичеєвого. За ними гналися підпільники. Власівці добігли до поодинокого будинку на полі неподалік кичеївського цвинтаря, залягли й зайняли оборону. Саме у цьому будинку два місяці тому вони катували Марію та Ніну Білостоцьких. Тут і відбувся бій, у якому підпільники знищили весь загін власівців, а семерих забрали у полон, перевели через лінію фронту, яка проходила вже неподалік Ворзеля, і здали командуванню 1-го Гвардійського окремого кавалерійського дивізіону 1-го Червонопрапорного корпусу ім. Г.І. Котовського. Підпільники також передали відомості про стан справ у селищах Ворзель, Кичеєво та селах Михайлівці-Рубежівці, Козинцях та Діброві-Ленінській і повернулися до Ворзеля. За звітом командира цього військового підрозділу І.Х. Остапенка «бойова група на чолі з Віктором Нацевичем дезорганізувала оборону німців, що дало можливість врятувати ці населені пункти, які повинні були бути повністю знищені власівцями під час відступу».

6 листопада 1943 року вищеназвані населені пункти були без бою зайняті радянськими військами. Таким чином, ворзельські підпільники-підлітки врятували населення Ворзеля, Кичеєво, Михайлівки-Рубежівки, Козинців та Діброви-Ленінської від повного знищення.
Одразу після звільнення члени підпільної організації Мороз Ю.І. та Терехов В.Ю. пішли до лав діючої армії і полягли у боях з фашистами, а багато членів Ворзельського підпілля, які були молодші за віком, стали бійцями Ворзельського загону винищувального батальйону громадського порядку Києво-Святошинського РВ МВС (ком. В. Нацевич). Вони знешкодили 40 зрадників, дезертирів та фашистських диверсантів.

У 1945 році ворзельських підпільників було нагороджено:
медаллю «За відвагу» – Білостоцька Н.О. (посмертно), Горак В.В., Горійчук О.В. (посмертно), Гурко О.С. (посмертно), Копачевський Е.І., Ситник І.С. (посмертно);
медаллю «За бойові заслуги» – Анохіна М.І., Зубко О.С., Левандовський І.І., Махова М.О., Мороз Ю.І., Находов Ф.В., Терехов Ю.Ю. (посмертно), Терехов В.Ю.

Велопробіг на честь визволителів селища – ворзельських підпільників

У вихідий день 9 листопада патріотично настроєні мешканці Ворзеля відзначили 70-ту річницю героїчного визволення свого селища. О 10.30 понад 20 ворзельських школярів зібралися біля монументу на честь заснування Ворзеля (флюгер-паротяг) для участі у велопробігу, присвяченому визволенню Ворзеля. Пізніше до них також приєдналися 8 учнів з Бучанського центру позашкільної роботи разом з керівником центру Андрієм Куцеваловим. Секретар Ворзельської селищної ради Алевтина Ковальчук видала дітям прапорці Ворзеля та України, разом з директором ЦК «Уваровський дім» Олександром Коваленком допомогла прикрасити ними велосипеди. Зберігач фондів-кервник музею історії та культури «Уваровський дім» Олександр Соколенко (автор книги про діяльність Ворзельського підпілля) розповів дітям про основні події визволення Ворзеля і показав місцезнаходження бараку з власівцями, на який вночі з 5 на 6 листопада 1943 року напали підпільники, пояснив, що на вшанування пам’яті про визволителів-підпільників велопробіг буде проведено за маршрутом вигнання фашистів з Ворзеля. Під керівництвом Олександра Коваленка колону було вишикувано і проведено інструктаж з безпеки руху (Андрій Куцевалов), а потім учасників велопробігу привітав Ворзельський селищний голова Олександр Пилипович Венгрик. Він подякував їм, що знайшли час і, покинувши свої справи, зібралися для вшанування подвигу своїх односельців, зауваживши на великій значимості цього заходу для піднесення патріотичного духу ворзельців, і дав старт велопробігу.


Велопробіг пролягав за маршрутом: монумент «Флюгер-паротяг» – вул. Великого Жовтня – під залізничним мостом – вул. К. Лібкнехта – вул. 1 Травня – вул. Білостоцьких – вул. Кірова – вул. Котляревського – кичеївський цвинтар – вул. Котляревського – вул. Крилова – вул. Червоноармійська – вул. К. Лібкнехта – вул. Великого Жовтня – фініш (біля монументу загиблим воїнам поблизу ЦК «Уваровський дім»). Дуже приємно, що на маршруті слідування мешканці Ворзеля виходили до своїх воріт і вітали учасників велопробігу.

У ході велопробігу було зроблено зупинки біля пам’ятника на місці колишнього будинку Білостоцьких, спаленого власівцями під час подій 1943 року, та на кичеєвському цвинтарі біля могил підпільників та братської могили захисників селища. Щоразу біля пам’ятників ставали у почесну варту бійці спеціалізованого пошукового загону ім. отамана Орлика Володимир Коротя (командир) та Валерій Мошков. Вони були вдягнені у однострої героїчних воїнів Пінської флотилії, які захищали Київ у 1941 році. Після покладання квітів (секретар селищної ради Ковальчук А.В. та голова Венгрик О.П.) пошуківці давали урочистий салют на честь визволителів Ворзеля. Для дітей – учасників велопробігу це стало приємною несподіванкою, і, напевне, надовго залишиться у пам’яті. На зупинках Олександр Соколенко розповідав дітям про визволення селища, показав місця, де знаходився будинок Білостоцьких, де відбулася страта підпільників та де саме відбувся бій, у якому були знищені власівці.

На зворотньому шляху учасники велопробігу зробили ще одну зупинку – біля будинку колишнього члена Ворзельського підпілля Володимира Юхимовича Терехова. Володимир Юхимович був безпосереднім учасником того славетного бою, коли визволяли Ворзель. Він вийшов до дітей і вони разом з селищним головою Олександром Венгриком привітали цього шанованого ветерана, вручили йому квіти, подякували за участь у возволенні селища та побажали міцного здоров’я.


Фінішував велопробіг біля монументу загиблим воїнам біля ЦК «Уваровський дім». Там також відбулося урочисте покладання квітів та урочистий салют на честь визволителів селища.
А на майданчику біля ЦК «Уваровський дім» вже зібралися численні мешканці селища та відпочиваючі з ворзельських санаторіїв, які прийшли, щоб взяти участь в патріотично-виховному заході з нагоди 70-річчя визволення Ворзеля.

Урочистий патріотично-виховний захід «День визволення Ворзеля»

Відкрив урочистий захід зберігач фондів-кервник музею історії та культури «Уваровський дім» Олександр Соколенко, який привітав присутніх та розповів про перебіг подій під час визволення Ворзеля та про щойно проведений велопробіг.

Перед присутніми (а в актовій залі Уваровського дому не було вільних місць, люди стояли навіть у проходах) виступив Ворзельський селищний голова Олександр Венгрик. Він, зокрема, зауважив на великій значимості визволення селища самими його мешканцями, зазначивши, що це винятковий приклад виявлення патріотизму та любові до своєї Батьківщини. Селищний голова подякував учасникам велопробігу та усім присутнім, що прийшли вшанувати пам’ять визволителів селища від фашистських поневолюачів, виявивши цим свою активну громадянську позицію.

Упродовж заходу також виступили: голова Ради ветеранів Ворзеля Микола Заруба; учасник Великої Вітчизняної війни, партизан, Василь Хруль, який визволяв Київ і Київську область; перший заступник голови Української спілки в’язнів-жертв нацизму, почесний громадянин Ворзеля Дмитро Амелькін, який малолітнім хлопчиною в роки війни відчув на собі всю гіркоту фашистського рабства; онука Марії Білостоцької – Ольга Білостоцька; командир спеціалізованого пошукового загону ім. отамана Орлика Воолодимир Коротя; провідний спеціаліст відділу патріотичного виховання Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, отаман Приірпінського козацького полку ім. Пилипа Орлика, генерал-отаман Українського козацтва Юрій Мельничук.

Дуже приємно, що в гості до ворзельців для участі в урочистому заході приїхали школярі Пилиповецької ЗОШ І-ІІ ст. Бородянського району та козаки Білогородської козацької сотні на чолі з отаманом Володимиром Панасюком. Це свідчить про те, що вони приділяють велику увагу патріотичному вихованню юнацтва на прикладах героїзму радянського народу в часи Великої Вітчизняної війни.

На завершення заходу Ворзельському селищному голові Олександру Венгрику від імені учасників було вручено листа з пропозицією встановити 6 листопада щорічне селищне свято День визволення Ворзеля від німецько-фашистських окупантів.З нагоди 70-річчя визволення Ворзеля від німецько-фашистських окупантів було вручено почесні грамоти учаснику бою за визволення Ворзеля Володимиру Терехову, а також В’ячеславу Северину, Андрію Сірошу, Володимиру Короті, Валерію Мошкову – за пошукову діяльність та допомогу музею історії та культури «Уваровський дім», за популяризацію діяльності Ворзельської підпільної антифашистської організації; Юрію Мельничуку, Валентину Лямічеву та Верлену Зарембі – за активну громадську позицію та діяльність у галузі виховання молоді у дусі патріотизму та любові до Вітчизни та за активну участь у освітньо-патріотичній роботі музею історії та культури «Уваровський дім».

А завершився урочистий захід переглядом документально-публіцистичного фільму «Останній герой» режисера Світлани Соколенко про діяльність Ворзельського підпілля, який у 2012 році одержав ІІ місце на Міжнародному фестивалі військових та патріотичних фільмів.
Після закінчення заходу на майданчику ЦК «Уваровський дім» члени спеціалізованого пошукового загону ім. отамана Орлика Володимир Коротя (командир) та Валерій Мошков провели для дітлахів урок мужності, розповівши про однострої, озброєння та солдатський побут часів Великої Вітчизняної війни. Діти з захватом слухали своїх старших товаришів, з цікавістю розглядали зброю та раритетні солдатські речі часів війни.
А ще на майданчику усіх присутніх чекав сюрприз – їх пригостили козацьким кулішом, який приготували працівники санаторію «Прапор».
Велика подяка за проведення свята Ворзельській селищній раді і особисто селищному голові Олександру Венгрику, секретарю ради Алевтині Ковальчук, депутатам Вадиму Ковальчуку та Валентині Хрокало, директору ЦК «Уваровський дім» Олександру Коваленку, які взяли активну участь у проведенні заходу.

Загальне враження від проведених заходів на честь визволення Ворзеля у всіх склалося дуже позитивне.
Свято вдалося і, сподіваємося, воно започаткує нову ворзельську традицію – щорічно 6 листопада святкувати дуже важливий для усіх ворзельців день – День визволення Ворзеля. А ще було б варто дати імена підпільників-визволителів селища ворзельським вулицям, і головне – встановити пам’ятник дітям-героям, які врятували Ворзель. Неподалік школи, вихованцями якої вони були. Це буде гідним внеском у історію нашого селища і виховання наших дітей – нового покоління ворзельців.