» » Бучанські дачі в київському музеї

Бучанські дачі в київському музеї

На І Міжнародному форумі літературних музеїв київський Музей Михайла Булгакова внесено в список «Двадцяти кращих літературних музеїв світу».

У музеї відкрилася виставка «Дача сім,ї Булгакових у Бучі», яку зорганізувала старший науковий співробітник музею Ірина Воробйова. На ній експонуються фото і документи. Про дачне життя Бучі часів, коли там відпочивали Булгакови, можна дізнатися із рукопису спогадів киянки Ніни Голуб. Вона - онука лікаря Мориця Поппера. Дачі Булгакових і Поппера були розташовані неподалік одна від одної.

Будинок дачі Поппера був двоповерховий, з просторою верандою. Окрім того тут були розташовані будинок для прислуги (сторожа, кухарки, покоївки), сарай, льох, криниця, літня кухня, лавка і столик. Для нічного освітлення на одному стовпі був гасовий ліхтар, а на іншому - газовий. На дачі росли дуб, сосни, черешні, яблуні, бузок, полуниці, смородина і квіти. Для фізичних розваг призначалися крокетний майданчик, гойдалки, величезні ходулі, два стовпи з перекладиною, на якій висіли трапеція, кільця Охороняв все це багатство пес Цезар.
Бучанські дачі в київському музеї


Тоді головною артерією Бучі була вулиця Вокзальна. По ній до залізничного вокзалу ходили жителі маєтку Красовського, Баланівки (нині частина Гостомеля) та інших сіл і бучанські дачники. Селяни несли на продаж яйця, суниці, сир тощо. Іноді проходив китаєць-торгівець з великим тюком тканин. Красовські проїздили розкішною коляскою на дутих шинах, з шикарним кучером в оксамитовому каптані, в яку були запряжено трійцю прекрасних вороних коней. На облучці сидів кучер в оксамитовому каптані. Ніна Володимирівна згадувала, що це було казкове видовище. Іноді по Вокзальній пастух гнав стадо корів.
Біля вокзалу знаходились бучанська «Просвіта» і невелика крамниця.

Коли лікар Вітольд Камінський приймав пацієнтів, біля вокзалу стояло багато бричок, щоб відвезти хворих, які приїздили з Києва. На деяких бричках були ноші для хворих, які не могли самостійно пересуватися. Коли хворі розміщалися на бричках, розпочиналися шалені перегони. Кожний візник намагався доставити свого хворого раніше за інших. До Камінського була велика черга – він лікував хворих водними процедурами.
На дачі Булгакових завжди було чути веселі розмови, сміх, співи і дуже багато музики.
Ніна Голуб розповідає, що з мамою часто відвідувала дачу Булгакових і знала всіх дітей. Ваня і Коля Булгакови приходили на дачу Поппера – пересувалися на ходулях і крутилися на трапеції та кільцях. Але Мишка Булгакова Ніна бачила тільки один раз – він, красивий юнак у темних штанях і сірій косоворотці, приходив грати в більярд. Також Булгаков - молодший збирав компанію і розповідав різні історії, наприклад про скарб. Або організовував дітей збирати і спалювати сухі гілки, вигадуючи, що це розбійники чи дракони, яких треба знищити.

В липні святкували день народження Валі, яка народилася в Бучі у 1904 році. По фасаду веранди протягували залізний дріт, на який вішали китайські ліхтарики. Вони були виготовлені із гофрованого білого, червоного і синього паперу. Коли темніло, в ліхтариках запалювали свічки. Це було дуже красиве видовище. Але варто було вітру чи комусь із людей хитнути цю гірлянду, як паперові ліхтарики спалахували.
Молодь (переважно Булгакови і Семенцови) грали в «Принцеси і розбійники». Дівчата - «принцеси» розбігалися по темних алеях і ховалися в кущах, а «розбійники» - розшукували їх. «Розбійник», знайшовши «принцесу», повинен був її поцілувати і привести на веранду.

Ніна Володимирівна зазначає, що на дачі Ланчіа була гарна бібліотека.
На виставці також представлена афіша, якою Товариство сприяння благоустрою селища Буча сповіщало про гуляння в парку на Володимирському проспекті 8 серпня 1910 року. Було вказано, що на випадок негоди гуляння переноситься на 15 серпня. Також було надруковано розклад руху поїздів із Києва. До програми гуляння входили дитячі ігри та розваги, повітряна куля, вистави «Коломбіна» і «Розлука - та ж наука», танці під гру військового оркестру тощо. Дітей, які декламували художні твори, нагороджували книгами. В буфеті продавали за помірними цінами холодні наїдки і міцні напої.

Вхід на гуляння в парку був платний. Але особи, які купили квитки на місця перед естрадою, в парк проходили безкоштовно. Вартість квитка на місця в першому ряду перед естрадою становила 1 карбованець 35 копійок, далі вона зменшувалася до 50 копійок на місця в 9-у і 10-у рядах. Серед акторів були Агарін (сценічний псевдонім Михайла Булгакова) і Неверова (його сестра Віра).
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею 
  1
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.