» » А свічі плачуть за людей...

А свічі плачуть за людей...

Напівтемрява…приглушені голоси…свічки плачуть під звуки гітари… Невже це наша по дитячому галаслива сучасна школа? Таке відчуття, що ти потрапив до іншого виміру на машині часу. Я трішки заспокоївся побачивши у напівтемряві зали багато знайомих облич. Але це тільки здається, що знайомих.

Постави, зачіски, костюми, шалі - все це не з нашого часу. Таке відчуття, що я потрапив на прийом до дворянської вітальні ХІХ сторіччя. Раптом все затихає. Завіса відсутня, але відчуття театру є. Ведучі починають дійство – свято чарівного романсу. Сьогодні романс об’єднав у кабінеті музики Бучанської СЗОШ № 5 увесь можливий віковий діапазон співаків та музикантів: від десятирічної співачки до вже досвідчених викладачів Ірпінської музичної школи. Плину часу ніхто не відчув і навіть коли тиша поглинула останній акорд та виконавці встали перед аудиторією, деякий час усі слухачі не мали віри, що казка закінчилася, настільки вони були зачаровані глибиною почуттів романсу.

Чи потрібно писати про такі свята?
Таке питання я задавав на виході як виконавцям, так і аудиторії. Усі, з ким я розмовляв, одностайно сказали, що це необхідно, адже про красиве необхідно писати, необхідно обов’язково дякувати усім, хто вміє створювати такі казкові зустрічі. Тому виконуючи їхні побажання, я з великим задоволенням висловлю подяку постановникам та учасникам дійства від усіх, кому пощастило бути присутнім на святі романсу: педагогу-організатору школи Степченко Валентині Василівні, яка здійснювала функції режисера-постановника, вчителю музики Андрухович Ларисі Миколаївні, Степановій Людмилі Павловні, лауреату І премії ІV міжнародного конкурсу «Вчитель музики ХХІ століття» ім.Дмитра Кобалевського, Степанову Андрію Миколайовичу, лауреату І премії конкурсу ім.Козловського, учениці Ірпінської музичної школи Петренко Анастасії, учениці 3-Б класу Кульчинській Марії, учням 9-Б класу Хоменко Володимиру, Думущі Маргариті та Чемерису Олексію, ученицям 11 класу Хворостиній Софії, Хоменко Катерині та Корчук Віктору, ученикам 10 класу Козак Олені та Кучеренко Михайлу.

Мабуть це і є щастя, що в сучасних українських школах вчать не тільки основам математики та хімії, географії та іноземних мов, а й занурюють у глибини почуттів музики та слова. Ще лунає у серці романс цього вечора, а вже хочеться наступного.



www.inter-logos.org
І.В. Мальцев, соціальний педагог Бучанської СЗОШ №5 
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.