Фільм про Ворзельських підпільників отримав «срібло» на ІІІ Міжнародному кінофестивалі «Люди і кораблі»
З 24 по 28 жовтня 2011 року в Києві уже втретє пройшов міжнародний кінофестиваль «Люди і кораблі». Ініціатором і організатором виступає Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнська асоціація ветеранів-підводників» за сприяння Державної служби з питань ветеранів і інвалідів України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України та завдяки співпраці з Міжнародним кінофестивалем «Море кличе» (м. Санкт-Петербург, Росія). Хоча цей кінофест покликаний висвітлювати морську тематику, проте його вирізняє ще й той факт, що за першість у номінаціях між собою змагались документальні, історичні, пригодницькі кінострічки та телепрограми не тільки про море і флот. Як зазначають організатори фестивалю з кожним роком бажаючих долучитись до конкурсу стає дедалі більше.
Цьогорічним володарем гран-прі одноголосно визнано роботу відомого французького режисера Жака Перрена (автор відомого фільму ВВС «Птахи») «Імперія в серці Півдня». Стрічку з правом разового показу спеціально привезли з Франції автори для участі у фестивалі, а дублювали її безпосередньо під час сеансу. У своїй роботі кіномайстри показали в'єтнамську війну середини минулого століття очима американських та фронтових в'єтнамських операторів.
Перше місце присуджено росіянину Валерію Скворцову за годинний фільм «Цунамі під грифом «Таємно», у якому розповідається про старшу повінь на Курильських островах 1952-го року, викликану потужним землетрусом. В результаті загинуло декілька тисяч людей, морські хвилі накрили військові бази, забравши життя солдат та офіцерів одразу з декількох гарнізонів.
А от друге місце віддали роботі ворзелянки Світлани Соколенко за фільм «Останній герой», який відкрив завісу таємниць партизанської діяльності неповнолітніх підпільників у Ворзелі в роки фашистської окупації України. Фільм був також відзначений і в номінації «Кращий фільм про війну» та нагородою від Державної служби з питань інвалідів і ветеранів України. І таке визнання зовсім не випадкове. За словами члена журі, голови громадської ради при Міністерстві оборони України Юрія Михайленка результати діяльності малолітніх диверсантів просто вражають.
- Вже в перший день окупації, 23 серпня 1941 року, чотирнадцятирічний Віктор Нацевич разом зі своїм другом Петром Целуйком підірвали у трьох місцях залізничну колію в районі Ворзеля. Потім Віктор зібрав своїх однолітків та розпочав активну боротьбу з ворогом в його тилу. За період існування Ворзельського підпілля з 1941 по 6 листопада 1943 року було пущено під укіс не один потяг, підірвано декілька складів з боєприпасами та знищено не один десяток німців. А перед штурмом української столиці радянськими військами дванадцять озброєних підлітків при підтримці десяти дорослих місцевих жителів уночі напали на гарнізон власівців у кількості 150 вояків (!), розквартированих у Ворзелі, і повністю їх знищили, а сім з них захопили у полон і переправили через лінію фронту! - розповів свої враження після перегляду Юрій Михайленко. - Звичайно, після перемоги декотрих із учасників підпілля нагородили медалями, але їхні подвиги стерлися з пам‘яті суспільства і про ратні справи цих юних партизанів-ворзельців сьогодні фактично ніхто не знає. Тому журі фестивалю одноголосно вирішило звернутись до політиків з проханням зняти на основі п’ятидесятихвилинного фільму документальний серіал про діяльність малих партизанів на Київщині та присвоєння їм найвищих державних нагород. Так ми увіковічнимо боротьбу дітей з фашизмом та повернемо їхні імена та героїзм із забуття. Сподіваємось, нашу ініціативу підтримають на державному рівні, адже у фільмі використані дані з книжки «Ворзельське підпілля. Маловідомі сторінки війни» (авт. Соколенко О.Г. – зберігач фондів – керівник Ворзельського музею історії та культури «Уваровський дім» та Мельничук Ю.Л., вони ж виступили консультантами стрічки), яка була написана на основі матеріалів Київського обласного державного архіву.
Щодо третього місця, то його присуджено також французькому автору та режисеру Іву Буржуа за фільм «Експедиція Лаперуза», присвячений останній, трагічній подорожі відомого французького мореплавця Жан-Франсуа де Гала, графа де Лаперуза у 1788 році.
- Фестиваль перш за все носить некомерційний характер та в основному націлений на військово-патріотичне виховання молодого покоління, збереження миру сьогодні, - наголосив на відкритті голова асоціації підводників Олександр Кузьмін.
Цього року на кінофестивалі було представлено п‘ятдесят стрічок. Оцінювали їх у п‘ятнадцяти номінаціях, серед яких «Кращий фільм на морську тему», «Краща операторська робота», «Кращий фільм про підводників», «Кращий фільм про війну» та ін.
Зазначимо, що Світлана Соколенко вже не вперше бере участь у цьому форумі патріотичного кіно. На першому кінофестивалі «Люди і кораблі», що відбувся 2009 року, вона виборола «Бронзу» за документально-публіцистичну стрічку «Ми тремтіли за цю землю...» - півгодинний фільм-спогад Валентини Філіповської, партизанки Великої Вітчизняної та подруги відомого чотирнадцятилітнього зв’язкового-партизана, Героя Радянського Союзу Валентина Котика.
З 24 по 28 жовтня 2011 року в Києві уже втретє пройшов міжнародний кінофестиваль «Люди і кораблі». Ініціатором і організатором виступає Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнська асоціація ветеранів-підводників» за сприяння Державної служби з питань ветеранів і інвалідів України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України та завдяки співпраці з Міжнародним кінофестивалем «Море кличе» (м. Санкт-Петербург, Росія). Хоча цей кінофест покликаний висвітлювати морську тематику, проте його вирізняє ще й той факт, що за першість у номінаціях між собою змагались документальні, історичні, пригодницькі кінострічки та телепрограми не тільки про море і флот. Як зазначають організатори фестивалю з кожним роком бажаючих долучитись до конкурсу стає дедалі більше.
Цьогорічним володарем гран-прі одноголосно визнано роботу відомого французького режисера Жака Перрена (автор відомого фільму ВВС «Птахи») «Імперія в серці Півдня». Стрічку з правом разового показу спеціально привезли з Франції автори для участі у фестивалі, а дублювали її безпосередньо під час сеансу. У своїй роботі кіномайстри показали в'єтнамську війну середини минулого століття очима американських та фронтових в'єтнамських операторів.
Перше місце присуджено росіянину Валерію Скворцову за годинний фільм «Цунамі під грифом «Таємно», у якому розповідається про старшу повінь на Курильських островах 1952-го року, викликану потужним землетрусом. В результаті загинуло декілька тисяч людей, морські хвилі накрили військові бази, забравши життя солдат та офіцерів одразу з декількох гарнізонів.
А от друге місце віддали роботі ворзелянки Світлани Соколенко за фільм «Останній герой», який відкрив завісу таємниць партизанської діяльності неповнолітніх підпільників у Ворзелі в роки фашистської окупації України. Фільм був також відзначений і в номінації «Кращий фільм про війну» та нагородою від Державної служби з питань інвалідів і ветеранів України. І таке визнання зовсім не випадкове. За словами члена журі, голови громадської ради при Міністерстві оборони України Юрія Михайленка результати діяльності малолітніх диверсантів просто вражають.
- Вже в перший день окупації, 23 серпня 1941 року, чотирнадцятирічний Віктор Нацевич разом зі своїм другом Петром Целуйком підірвали у трьох місцях залізничну колію в районі Ворзеля. Потім Віктор зібрав своїх однолітків та розпочав активну боротьбу з ворогом в його тилу. За період існування Ворзельського підпілля з 1941 по 6 листопада 1943 року було пущено під укіс не один потяг, підірвано декілька складів з боєприпасами та знищено не один десяток німців. А перед штурмом української столиці радянськими військами дванадцять озброєних підлітків при підтримці десяти дорослих місцевих жителів уночі напали на гарнізон власівців у кількості 150 вояків (!), розквартированих у Ворзелі, і повністю їх знищили, а сім з них захопили у полон і переправили через лінію фронту! - розповів свої враження після перегляду Юрій Михайленко. - Звичайно, після перемоги декотрих із учасників підпілля нагородили медалями, але їхні подвиги стерлися з пам‘яті суспільства і про ратні справи цих юних партизанів-ворзельців сьогодні фактично ніхто не знає. Тому журі фестивалю одноголосно вирішило звернутись до політиків з проханням зняти на основі п’ятидесятихвилинного фільму документальний серіал про діяльність малих партизанів на Київщині та присвоєння їм найвищих державних нагород. Так ми увіковічнимо боротьбу дітей з фашизмом та повернемо їхні імена та героїзм із забуття. Сподіваємось, нашу ініціативу підтримають на державному рівні, адже у фільмі використані дані з книжки «Ворзельське підпілля. Маловідомі сторінки війни» (авт. Соколенко О.Г. – зберігач фондів – керівник Ворзельського музею історії та культури «Уваровський дім» та Мельничук Ю.Л., вони ж виступили консультантами стрічки), яка була написана на основі матеріалів Київського обласного державного архіву.
Щодо третього місця, то його присуджено також французькому автору та режисеру Іву Буржуа за фільм «Експедиція Лаперуза», присвячений останній, трагічній подорожі відомого французького мореплавця Жан-Франсуа де Гала, графа де Лаперуза у 1788 році.
- Фестиваль перш за все носить некомерційний характер та в основному націлений на військово-патріотичне виховання молодого покоління, збереження миру сьогодні, - наголосив на відкритті голова асоціації підводників Олександр Кузьмін.
Цього року на кінофестивалі було представлено п‘ятдесят стрічок. Оцінювали їх у п‘ятнадцяти номінаціях, серед яких «Кращий фільм на морську тему», «Краща операторська робота», «Кращий фільм про підводників», «Кращий фільм про війну» та ін.
Зазначимо, що Світлана Соколенко вже не вперше бере участь у цьому форумі патріотичного кіно. На першому кінофестивалі «Люди і кораблі», що відбувся 2009 року, вона виборола «Бронзу» за документально-публіцистичну стрічку «Ми тремтіли за цю землю...» - півгодинний фільм-спогад Валентини Філіповської, партизанки Великої Вітчизняної та подруги відомого чотирнадцятилітнього зв’язкового-партизана, Героя Радянського Союзу Валентина Котика.
