» » Спорт: Жіноче свято – у бою

Спорт: Жіноче свято – у бою

6 березня, на базі ірпінської школи №3 відбулися змагання з Кіокушин карате серед молодших дівчаток, юніорок та дорослих, присвячені Дню 8 Березня. У турнірі брали участь спортсмени різних вікових категорій із Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Полтави, Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Вишгорода, Броварів, Києва, а також гостей з Росії та Білорусії. Загалом був представлений 21 спортивний клуб даного виду єдиноборств.

Жінки можуть бути витонченими й ніжними, але при цьому залишатися напрочуд сильними і стійкими. Це легко довели представниці «слабкої» статі змагаючись у здоровій спортивній боротьбі. А щоб зробити їм приємне, то до них приєдналися й хлопці.
Свято, яке проводиться вже третій рік поспіль, стало одним із наймасовіших у спортивному житті Приірпіння: на татамі зібралося 95 дівчат і 70 хлопців.
Усе відбувалося за правилами: відбірковий етап, парад учасників, фінальні змагання та урочисте нагородження.

На параді відкриття турніру було відзначено тих, хто стояв у витоків карате Приірпіння, сприяв його розвитку. Адже наших каратистів зі спортивних клубів «Санчін» та «Ояма» під керівництвом тренера Ірини Петренко називають одними з кращих: за плечима у них – чимало поєдинків та перемог і два чемпіона Європи.

Усі бої були цікавими і витонченими. Якщо маленькі спортсмени ще набувають навичок карате, то старші учасники турніру демонстрували вже справжню майстерність, якою порадували численних вболівальників. Велике задоволення від турніру отримали й наші гості з Росії і Білорусії.

Цього разу у змаганнях взяли участь 14 учасників клубів «Санчін» та «Ояма» і більшість з них – стали лідерами турніру.
Так, у результаті змагань серед дівчаток 6-7 років друге місце розділили між собою ірпінчанки Єлизавета Кордан та Діана Кухар.
У категорії 8-9 років – перше, друге і третє місця також посіли наші дівчата. У категорії 10-11 років – друге і треті місця зайняли прекрасні представниці міста Ірпеня.

Справжньою знахідкою турніру стала юна бучаночка Анна Бабич. Вона посіла перше місце серед дівчат 12-13 років і, пройшовши 6 боїв, була нагороджена Кубком «Кращий боєць змагань». Взагалі, це унікальна дівчинка. Вона двічі здобувала звання чемпіонки України з Кійокушин-кан карате, ставала призером Першості України з Кійокушин-будо карате та Міжнародного турніру з Кіокушинкай–карате «Кубок міста Лева». А ще дівчинка багаторазова чемпіонка області у різних версіях карате. Тож, таких талановитих дітей має наше місто.

Добре бився бучанець Іван Черняков. У своїй віковій категорії (14-15 років) він здобув третє місце і присвятив свій результат усім жінкам Бучі.
Загалом, відзначають учасники турніру, змагання пройшли на високому рівні й усі спортсмени показали себе з найкращої сторони. Усі переможці у своїх вікових групах отримали призи і нагороди.


Що ж, ось такі вони наші дівчата – витончені і сильні, добрі й амбітні. Побажаємо їм і надалі залишатися юними, успішними і бути гордістю рідного краю.

Коментар
Ірина Петренко,
організатор турніру, тренер з карате
(виховала двох чемпіонів Європи):

- Спочатку передбачалося, що це буде суто жіночий турнір. Але оскільки, як правило, в команді 1-2 дівчини, то більшість тренерів не хочуть їх спеціально везти на змагання – великі витрати на переїзд, брак часу. Тому в рамках жіночого турніру вирішили зробити дві категорії для хлопців. Але все-таки дівчат сьогодні більше і це дуже приємно, бо їм також потрібно десь показувати свої сили.

Сподіваємося, що колись цей турнір стане міжнародним, бо подібних змагань серед дівчат дуже мало. Це й зрозуміло, адже такі навантаження далеко не кожна жінка зможе витримати. Крім того, безпосереднє покликання – сім`я, діти також стають причиною припинення спортивної кар`єри.




Унікальний турнір

Про розвиток бойового мистецтва – його становлення, проблеми та перспективи, ми поцікавилися у єдиного офіційного представника Ояма-карате в Україні Богдана Петренка.

- Скажіть, будь ласка, чи часто проводяться подібні жіночі турніри з карате в Україні?
- За моєї пам`яті, а я займаюся карате вже більше 25 років, такі змагання на теренах нашої держави проходять вперше. Подібного немає і в сусідній з нами Білорусії, мабуть, також і в Росії. Наприклад, на чемпіонатах України максимум збирається до 30 учасниць, а тут – близько сотні!

- У нас є проблема із сильними і спритними жінками?
- Якщо дивитися реально, то в українських командах (які працюють при тому чи іншому клубі) лише по 2-3 дівчини можуть виступати та виборювати призові місця. Звичайно, у клубах їх займається значно більше, але ми зараз говоримо про професійний рівень.
Три роки тому ваш тренер Ірина Петренко, з нашого посилу, розпочала цю справу і успішно її продовжує. Єдине, дуже хотілося, щоб знайшовся якийсь спонсор і фінансово підтримав чемпіонат. Адже даний захід – гордість Київщини, повірте, вам є чим пишатися. Крім того, у Приірпінні живе чемпіонка Європи з карате. Це також відіграло значну роль у започаткуванні цього заходу і взагалі розвитку карате в країні. Коли є суперники, є можливість удосконалювати свою майстерність, тоді є шанс гідно виступати на міжнародних змаганнях. Тож, такі турніри – вкрай потрібні, бо вони вчать, виховують.
Думаю, що в наступному році учасників стане ще більше й поступово турнір набуде статусу міжнародного. Вже зараз іноземці почали цікавитися цією подією.
Проте, щоб проводити такого рівня змагання – потрібні значні витрати.

- До речі, про фінансову підтримку. За рахунок чого нині у нас розвивається карате, державою виділяються якісь кошти?
- Скажемо так: за рахунок дольової участі тренерів, батьків і тих людей-бізнесменів, яким не шкода витратити на розвиток карате якусь частину своїх прибутків.
На рівні держави є свої пріоритетні види спорту, а на єдиноборства кошти не виділяються зовсім. Так, є люди в адміністраціях, які знаючи про здобутки певного сансея (вчителя, тренера) – допомагають. Але державних програм по підтримці єдиноборств, як у Росії, на жаль, немає.
Може колись і переглянуть таке ставлення до єдиноборств, бо вони сьогодні приносять більше медалей, нагород, ніж усі разом взяті інші види спорту.
Наприклад, ваш тренер Ірина Петренко за останні чотири роки у різних чемпіонатах здобула для Приірпіння 1200 медалей. Вважаю, це більш, ніж промовисто свідчить про її наполегливу працю і характеризує, як особистість.

- Яка ваша думка щодо спортивного потенціалу України в найближчому майбутньому?
- Дуже непокоїть ставлення молоді і їх батьків до спорту. У кожному класі – 1-2 спортсмени, тоді як ще двадцять років тому з дванадцяти хлопчиків – десять систематично відвідувало якісь спортивні секції.
Крім того, спостерігається якась нездорова тенденція до нівелювання уроків фізкультури. Скоро дійдемо до того, що в нас взагалі не буде здорових, фізично розвинених дітей. Насправді, це дуже страшно.

- А якими якостями повинна володіти дитина, щоб займатися карате?
- Хотіти! А решту – можна досягти. Досвідчений тренер знає, як приховати всі мінуси і показати свої переваги.
Особливістю єдиноборств, зокрема карате, є те, що ними можна займатися і в пенсійному віці. Звичайно, професійно брати участь у змаганнях краще з дитинства і до 30-35 років, тому що далі буде складніше. Проте це не означає, що немає змагань для людей більш зрілого віку.
Крім того, потрібно пам`ятати, що карате – це не лише фізичні навантаження, але й ціла філософія, відповідний стан душі.




Як виховуються чемпіони Європи
У травні 2009 року у польському місті Будгощ відбулися змагання на «Кубок Європи Ояма ІКF». Тоді наша землячка Анастасія Ейсмунт у 14-річному віці завоювала титул чемпіона Європи і привезла Кубок Європи додому – в Приірпіння.
Дивлячись на цю маленьку і витончену дівчину важко збагнути звідки вона черпає сили і натхнення на нові бої і перемоги.
Настя поділилася з нами своїми новими здобутками та розповіла про найближчі спортивні плани.

- Анастасію, чи змінилося щось у твоєму житті, коли ти завоювала таке високе звання?
- Усі за мене дуже зраділи. Хоча по приїзді з Польщі я особливо нікому й не розповідала, що стала чемпіонкою, але інформація розповсюдилася дуже швидко. Зараз друзі заходять до мене додому – бачать усі кубки та медалі і просять з ними сфотографуватися. Мовляв, покажуть своїм знайомим, що у них є така подруга (сміється). Не буду кривити душею – це приємно.
У школі на урочистій лінійці мене також привітали і сказали, що пишаються такою ученицею. Але це не означає, що вчителі робили якість поблажки. Я старалася добре навчатися і все встигати, тож проблем з оцінками у мене не було. Єдине, могли раніше відпустити з уроків, коли я приїздила з якихось змагань дуже втомленою.
Звісно, що і для мене ця перемога є важливою, адже далася непросто, я багато тренувалася.

- Після Польщі на яких змаганнях ти бувала?
- Їздила на Чемпіонат Росії з карате (до Санкт-Петербургу), де зайняла перше місце. Багато змагань відвідала в Україні. Зокрема, у грудні 2010 року в Тернополі відбувся Чемпіонат України з карате – також стала переможницею.
Та складно все перерахувати – їздимо на змагання дуже часто, тому це вже не якась визначна подія у житті, а щоденна робота і праця.

- Як тобі вдається завжди все встигати, адже більшість твоїх однолітків навіть і близько так не навантажені?
- Як каже моя мама, я здатна декілька справ зробити відразу – і вивчити уроки, і з друзями поспілкуватися, і музику послухати. Мабуть, важливою є моральна підтримка, а в мене її вистачає – це і батьки, і друзі, і мій тренер Ірина Петренко. І взагалі, своєму тренеру я багато чим завдячую – вона чудова людина: і добра, і водночас вимоглива. Я дуже поважаю Ірину Віталіївну, яка віддана своїй роботі, своїм учням.

- Ти за власні кошти їздиш на змагання?
- Доводиться постійно шукати спонсорів, які б допомогли фінансово, адже відкриття візи, квитки – все це недешеве задоволення. Батьки підтримують, як можуть, багато в чому себе обмежують, аби я могла їздити на змагання.
Ось незабаром, 26-27 березня, планується поїздка на два Чемпіонати Європи в Угорщині, а у квітні – Чемпіонат світу з карате, який проходитиме в Естонії. І спонсора – немає. Тож, разом з тренером "ламаємо голову" над тим, як потрапити на ці змагання.

- Поділися секретом, скільки потрібно тренуватися, щоб стати чемпіоном?
- Багато. Коли є можливість, але не менше трьох разів на тиждень. Як правило, кожне заняття затягуються на 3-4 години.

- Яка твоя заповітна мрія, мета?
- Закінчити навчання (студентка Київського фінансово-економічного коледжу, спеціальність – юрист), а в спорті – мати свою групу учнів, бути їхнім тренером і виховувати чемпіонів для нашого регіону, всієї України. Вірю, що ця мрія здійсниться.


Повна версія протоколу переможців змагань: Скачать файл: protokol_chin.pdf [340.97 Kb] (cкачиваний: 79)
Посмотреть онлайн файл: protokol_chin.pdf


Перелік учасників з Ірпінського регіону:

ДІВЧАТА – 95 учасниць, з клубу виступало 14 чол.

Дівчатка 6 -7 років: І м. - *, ІІ м. – 3 чол, ІІІ м. -1 чол.
2 м - Скляр Тася , с/к «САнчін», м.Київ - Г.В.Андрійчук.
   (4,5 років, з дозволу та за згодою батьків виступала в категорії 6-7 років);2 м - Кордан Єлизавета, м. Ірпінь «Санчін» - І.В.Петренко;2 м - Кухар Діана (ЗОШ № 12) - м.Ірпінь «Санчін» - І.В.Петренко;3 м - Горбик Євгенія, с/к «САнчін», м.Київ - Г.В.Андрійчук

Дівчатка 8 - 9років: І м. - 1, ІІ м. – 1 чол, ІІІ м. -1 чол.
1 м - Чорна Катя (ЗОШ № 14) - Гостомель, с/к «Ояма» - І.В.Петренко;2 м - Лутченко Діана (ЗОШ № 14) - Гостомель, с/к «Ояма» - І.В.Петренко;3 м - Петрових Альона (ЗОШ № 3) - м.Ірпінь «Санчін» - І.В.Петренко

Дівчатка 10-11 років : І м. -*, ІІ м. – 3 чол, ІІІ м. -2 чол.
2 м - Гутнік Анастасія (ЗОШ № 17) - м.Ірпінь «Санчін» - І.В.Петренко;
   - Ронська Дарина (ЗОШ № 12) - м.Ірпінь «Санчін» - І.В.Петренко
   - Стратійчук Юлія (ЗОШ № 3) - м.Ірпінь «Санчін» - І.В.Петренко3 м - Ємець Анастасія (ЗОШ № 12) - м.Ірпінь «Санчін» - І.В.Петренко;
   - Мартиненко Ольга (ЗОШ № 3) - м.Ірпінь «Санчін» - І.В.Петренко

Дівчатка 12-13 років : І м. - 1
1 м - Бабич Анна - м.Буча (ЗОШ №1) «Санчін» - І.В.Петренко;
   – нагороджена Кубком «Кращий боєць змагань», пройшла 6 боїв

Дівчатка 16-17 років : ІІ м. -1
2 м - Ейсмунт Анастасія Гостомель, с/к «Ояма» - І.В.Петренко

ХЛОПЦІ

Хлопці 12 -13 років
1 м – Журибіда Олександр (ЗОШ № 13) – Гостомель, с/к «Ояма» - І.В.Петренко;2 м – Джулай Максим с/к «Санчін», м.Київ - Г.В.Андрійчук;
   - Свистович Ярослав (ЗОШ № 17) - м.Ірпінь «Санчін» - І.В.Петренко

Хлопці 14-15 років
3 м – Черняков Іван м.Буча (ЗОШ №1) «Санчін» - І.В.Петренко;
   - Рудюк Михайло (ЗОШ № 2) - м.Ірпінь «Санчін» - І.В.Петренко





Більше фото на згадку на наступній сторінці>>

Назад 1 2 Дальше
Людмила Гладська, спеціально для www.bucha.com.ua 
САНЧІН
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.