Недалеко від Києва-міста
Село невелике стоїть
Гарне таке як весна, як намисто,
Щасливо в майбутнє глядить!
Мешкають люди у йому,
Люди та ще й не прості –
Талановиті, веселі, співучі,
Та великі які трударі!
Зібралися дружно на свято,
Людей було дуже багато,
Ансамбль «Мирочанка» там був..
Так швидко цей час промайнув.
Співали щиро, відверто,
Такі гарні у всіх голоси!
Співайте і далі,
Уперто, сягайте своєї мети!
Ми хочемо вам всім сказати, дівчата
Частіше б були ( і не тільки в селі нашім свята)
Бажаємо за межи країни сягати
Наказ мирочан Вам – Так і далі тримати!!!
Фурман Ніна Михайлівна
Історично склалося так, що наша ненька Україна завжди мала талановитих майстрів народного ремесла. Впродовж століть вони залишали своїм нащадкам неперевершені твори які ставали символами і носієм історії нашої держави. Нам разом з Вами залишається лишень продовжувати вірну справу наших пращурів та шанувати їхні неоціненні здобутки. Завдяки старанням депутата Мироцької сільської ради і водночас завідуючої клубом Примак Н.В., була організована виставка вишитих робіт та творів народного ремесла з нагоди 170 річниці дня народження видатного українського фольклориста Чубинського П.П, який є яскравим прикладом гідного шанувальника творів української давнини.
В Мироцькому така виставка народних робіт проводилася вперше, але вона впевнено дала зрозуміти, що в нашому селі є гідні майстри, які продовжують справу народного ремесла вкладаючи в свої роботи ніжність, душевне тепло та любов. Спасибі Вам шановні майстри за Вашу клопітку роботу:
Марченко Галина Михайлівна
Примак Ганна Володимирівна
Фурман Ніна Михайлівна
Кабашна Ольга Костянтинівна
Ситнік Ольга Павлівна
Пономаренко Ольга Олексіївна
Онищенко Галина Павлівна
Перевозник Ольга Павлівна
Ігнатенко Ольга Володимирівна
Чубко Ольга Зіньківна
Ткаченко Павло Степанович
На святі також були присутні гості з районного відділу культури - керівник районного відділу культури Ординська Ю.О. та фольклорний ансамбль села Бобриця (художний керівник Деркач В.М.
![]()
Колективи, які приймали участь у концерті виступили з чудовими номерами. Окремо хотілося б відмітити та подякувати від імені редакції та односельчан колективу фольклорного ансамблю «Мирочанка» під керівництвом Примак Н.В.
Відразу після виставки художніх робіт майстрів нашого села, яка вразила всіх присутніх представленими творами, районним відділом культури Києво-Святошинського району було запропоновано створення в селі Мироцьке власного музею творів народного ремесла. Прагнучи об’єктивності при висвітлені згаданих подій, наша редакція звернулась за подробицями безпосередньо до завідуючої Мироцьким клубом Примак Н.В. В ході розмови стало зрозуміло, що музей створити в Мироцькому не складно, проте є певні протиріччя з місцевою владою нашого села стосовно виділення відповідного приміщення в будівлі колишньої їдальні КСП «Агрофірма Київська». Частина цієї споруди була відремонтована власними зусиллями завідуючої клубом та молоддю села і використовується під проведення дискотек та різноманітних урочистостей, а інша частина складається з купки кімнаток в одній з яких і планувалося розмістити музей. Мотив поведінки депутатів сільради на противагу реалізації культурних інтересів Примак Н.В. цілком зрозумілий.
Їхня більшість прагнучи ефективно використати комунальну власність та ставлячи перед собою мету наповнення бюджету села віддала кімнати колишньої їдальні в оренду під перукарню, аптеку та ремонт взуття. Справа ця добра, бо має на меті наповнення місцевого бюджету, але ж не варто і забувати про культурний аспект життя села. Слід також пам’ятати про ймовірні безповоротні наслідки роздачі майна в оренду, які можуть вилитись у формі приватизації займаного приміщення орендарем. Відомі чисельні приклади в різних населених пунктах, де після отримання майна або його частини в оренду, орендар зробивши ремонт та трішки попрацювавши заявляв клопотання про приватизацію орендованої ним частки майна, адже згідно закону він має на це переважне від інших право. Цікавим також є розмір орендної плати який має відраховуватись до бюджету села. Цю суму звикли не розголошувати бо вона не завжди відповідає ринковим розцінкам.
![]()
Значну увагу Примак Н.В. приділила ідеї створення гуртків для молоді в приміщенні вже згадуваного Мироцького клубу. Ця ідея є перспективною та благородною оскільки сучасна молодь має багато вільного часу, але не має можливості раціонально його використовувати. Подбавши про молодь ми автоматично мінімізуємо шанси на поширення таких асоціальних явищ як алкоголізм, куріння, наркоманія. Пригадаймо хоча б піонерську добу. Хіба тогочасна молодь була схожа на сучасну? Ні! А чому ж не схожа? Чи не тому, що була задіяна в різноманітних гуртках та культзаходах створюваних державою? Зараз майбутнє молоді залежить від нас з вами шановні батьки, вчителі, вихователі, представники влади та ін..
Паралельно поспілкувавшись з деякими пересічними мешканцями села Мироцьке стало зрозуміло, що їх цілком влаштовує ідеє депутатів сільради віддати зазначені кімнати клубу в оренду, адже перукарня, ремонт взуття і аптека вкрай необхідні нашому селу. Воно й не дивно, адже набагато вигідніше користуватися послугами цих закладів поруч з домівкою аніж від’їздити до сусідніх селищ. Також жителі села схвально висловилися на користь ідеї організації молодіжних гуртків.
Таким чином, з одногу боку ми маємо бажання завідуючої клубом Примак Н.В. розвивати культурне життя села Мироцьке на безприбутковій основі, а з іншого – оплатне надання в оренду депутатами сільради частини адміністративного приміщення сільського клубу під бізнес. Заключне слово в цій справі залишається за громадою села та за місцевою владою. Перша та друга, у передбаченому порядку, мають більшістю голосів обрати вірний шлях розвитку культурного життя села, гідного виховання своєї молоді а також правильних шляхів наповнення місцевого бюджету.
Джус О.М
Село невелике стоїть
Гарне таке як весна, як намисто,
Щасливо в майбутнє глядить!
Мешкають люди у йому,
Люди та ще й не прості –
Талановиті, веселі, співучі,
Та великі які трударі!
Зібралися дружно на свято,
Людей було дуже багато,
Ансамбль «Мирочанка» там був..
Так швидко цей час промайнув.
Співали щиро, відверто,
Такі гарні у всіх голоси!
Співайте і далі,
Уперто, сягайте своєї мети!
Ми хочемо вам всім сказати, дівчата
Частіше б були ( і не тільки в селі нашім свята)
Бажаємо за межи країни сягати
Наказ мирочан Вам – Так і далі тримати!!!
Фурман Ніна Михайлівна
Історично склалося так, що наша ненька Україна завжди мала талановитих майстрів народного ремесла. Впродовж століть вони залишали своїм нащадкам неперевершені твори які ставали символами і носієм історії нашої держави. Нам разом з Вами залишається лишень продовжувати вірну справу наших пращурів та шанувати їхні неоціненні здобутки. Завдяки старанням депутата Мироцької сільської ради і водночас завідуючої клубом Примак Н.В., була організована виставка вишитих робіт та творів народного ремесла з нагоди 170 річниці дня народження видатного українського фольклориста Чубинського П.П, який є яскравим прикладом гідного шанувальника творів української давнини.
В Мироцькому така виставка народних робіт проводилася вперше, але вона впевнено дала зрозуміти, що в нашому селі є гідні майстри, які продовжують справу народного ремесла вкладаючи в свої роботи ніжність, душевне тепло та любов. Спасибі Вам шановні майстри за Вашу клопітку роботу:
Марченко Галина Михайлівна
Примак Ганна Володимирівна
Фурман Ніна Михайлівна
Кабашна Ольга Костянтинівна
Ситнік Ольга Павлівна
Пономаренко Ольга Олексіївна
Онищенко Галина Павлівна
Перевозник Ольга Павлівна
Ігнатенко Ольга Володимирівна
Чубко Ольга Зіньківна
Ткаченко Павло Степанович
На святі також були присутні гості з районного відділу культури - керівник районного відділу культури Ординська Ю.О. та фольклорний ансамбль села Бобриця (художний керівник Деркач В.М.
Колективи, які приймали участь у концерті виступили з чудовими номерами. Окремо хотілося б відмітити та подякувати від імені редакції та односельчан колективу фольклорного ансамблю «Мирочанка» під керівництвом Примак Н.В.
Відразу після виставки художніх робіт майстрів нашого села, яка вразила всіх присутніх представленими творами, районним відділом культури Києво-Святошинського району було запропоновано створення в селі Мироцьке власного музею творів народного ремесла. Прагнучи об’єктивності при висвітлені згаданих подій, наша редакція звернулась за подробицями безпосередньо до завідуючої Мироцьким клубом Примак Н.В. В ході розмови стало зрозуміло, що музей створити в Мироцькому не складно, проте є певні протиріччя з місцевою владою нашого села стосовно виділення відповідного приміщення в будівлі колишньої їдальні КСП «Агрофірма Київська». Частина цієї споруди була відремонтована власними зусиллями завідуючої клубом та молоддю села і використовується під проведення дискотек та різноманітних урочистостей, а інша частина складається з купки кімнаток в одній з яких і планувалося розмістити музей. Мотив поведінки депутатів сільради на противагу реалізації культурних інтересів Примак Н.В. цілком зрозумілий.
Їхня більшість прагнучи ефективно використати комунальну власність та ставлячи перед собою мету наповнення бюджету села віддала кімнати колишньої їдальні в оренду під перукарню, аптеку та ремонт взуття. Справа ця добра, бо має на меті наповнення місцевого бюджету, але ж не варто і забувати про культурний аспект життя села. Слід також пам’ятати про ймовірні безповоротні наслідки роздачі майна в оренду, які можуть вилитись у формі приватизації займаного приміщення орендарем. Відомі чисельні приклади в різних населених пунктах, де після отримання майна або його частини в оренду, орендар зробивши ремонт та трішки попрацювавши заявляв клопотання про приватизацію орендованої ним частки майна, адже згідно закону він має на це переважне від інших право. Цікавим також є розмір орендної плати який має відраховуватись до бюджету села. Цю суму звикли не розголошувати бо вона не завжди відповідає ринковим розцінкам.
Значну увагу Примак Н.В. приділила ідеї створення гуртків для молоді в приміщенні вже згадуваного Мироцького клубу. Ця ідея є перспективною та благородною оскільки сучасна молодь має багато вільного часу, але не має можливості раціонально його використовувати. Подбавши про молодь ми автоматично мінімізуємо шанси на поширення таких асоціальних явищ як алкоголізм, куріння, наркоманія. Пригадаймо хоча б піонерську добу. Хіба тогочасна молодь була схожа на сучасну? Ні! А чому ж не схожа? Чи не тому, що була задіяна в різноманітних гуртках та культзаходах створюваних державою? Зараз майбутнє молоді залежить від нас з вами шановні батьки, вчителі, вихователі, представники влади та ін..
Паралельно поспілкувавшись з деякими пересічними мешканцями села Мироцьке стало зрозуміло, що їх цілком влаштовує ідеє депутатів сільради віддати зазначені кімнати клубу в оренду, адже перукарня, ремонт взуття і аптека вкрай необхідні нашому селу. Воно й не дивно, адже набагато вигідніше користуватися послугами цих закладів поруч з домівкою аніж від’їздити до сусідніх селищ. Також жителі села схвально висловилися на користь ідеї організації молодіжних гуртків.
Таким чином, з одногу боку ми маємо бажання завідуючої клубом Примак Н.В. розвивати культурне життя села Мироцьке на безприбутковій основі, а з іншого – оплатне надання в оренду депутатами сільради частини адміністративного приміщення сільського клубу під бізнес. Заключне слово в цій справі залишається за громадою села та за місцевою владою. Перша та друга, у передбаченому порядку, мають більшістю голосів обрати вірний шлях розвитку культурного життя села, гідного виховання своєї молоді а також правильних шляхів наповнення місцевого бюджету.
Джус О.М
