» » До дня народження Майстра

До дня народження Майстра

Дача була проста, 5 кімнат та 2 веранди,
а головне - простір, розкіш у природі...
Н.Булгакова-Земская

У Булгакових завжди музика та сміх…
Н.Голуб


15 травня 1891 року народився наш земляк – всесвітньовідомий письменник та драматург Михайло Опанасович БУЛГАКОВ.


Вихідні дані

Ділянка Булгакових в Бучі складала 2,18 га (2 десятини). Вона була придбана у 1900 році, і за два роки була побудована дача. У будівництві будинку безпосередньо брав участь батько – О.І.Булгаков. Дім Булгакових не зберігся, згорів восени 1918 р. На його місці знаходиться інша будівля, тому реконструкція дачі Булгакових на тому самому місці, де він колись був, неможлива. Однак, частина ділянки Булгакових й досі не забудована, тому відродження садиби Булгакових пропонується поряд з тім місцем, де вона колись була.

У ювілейному 2006 році, на честь 115-річчя великого Майстра, Київська обласна рада п’ятого скликання одностайно прийняла рішення «Про збереження культурної та історичної спадщини, та створення історико-ландшафтного парку (заповіднику) садиби відомого письменника М.О.Булгакова», загальною площею 2,18 га.

На виконання цього рішення, Обласним центром охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини було складено паспорт на пам’ятку історії, історико-ландшафтний парк – садиба М.О.Булгакова в м.Буча внесений до переліку нерухомих пам’яток Київської області під порядковим № 1166 для занесення до Державного Реєстру нерухомих пам’яток України.

Для тих хто цікавиться та вивчає історію рідного краю «Концепцію Булгаківського заповідника в Бучі», яка була створена та захищена на науковій раді співробітниками Літературно-меморіального музею М.Булгакова на Андріївському узвозі, 13 міста Києва.



Концепція
Концепція Булгаковського заповіднику є логічним розвитком головної концепції музею Михайла Булгакова на Андріївському узвозі, 13, ключовим словом якої є Дім. Дім та людська гідність – це два поняття, які нерозривно пов’язані у світогляді та творчості Булгакова. Саме на цьому кордоні відбувався смертельний двобій письменника Булгакова та тоталітарної системи. Системі було замало просто вбивати, її надзавданням було знищити саме людську гідність, та, відповідно Дім, де ця гідність природно та невимушено виховувалась.
Дім як уклад, як традиція, як найвища людська цінність. Дім дружньої великої родини, де діти те просто мешкали та дорослішали, а ВИХОВУВАЛИСЬ з великою добротою, терпінням та мудрістю. Дім, сповнений дитячих голосів, музики й сміху – таким залишився Дім Булгакових у пам’яті та спогадах їх сусідів на Андріївському узвозі та сусідів по садибі у Бучі.

Сад
У будинку в Бучі була дуже важлива особливість, про яку згадувала сестра М. Булгакова Надія: «…Буча дала нам простір…», «…дача була проста, але розкіш була незвичайна, розкіш була у природі…». Тому пропонується зробити головною «експозицією» простір саду, едему, де пройшло щасливе дитинство майбутнього письменника.
Таким чином, одним з головних завдань є створення булгаківського заповідника як витвору садово-паркового мистецтва. Образ для майбутнього саду – «мандрівка по чарівному лісу».
Зрозуміло, архітектурне рішення простору повинно бути знайдено з урахуванням особливостей природного ландшафту та збереженням його автентичності. Обов’язково повинні бути сплановані спеціальні місця, де могла б заховатись дитина. Також потрібно пам’ятати, що у Булгакових та у їх найближчих сусідів була галявина для крокету, тенісу, гімнастичних снарядів, так званих «гігантських кроків», для гойдалок та більярду.
При створенні саду можна посадити квіти, овочі та фруктові дерева, які колись росли у Булгакових. Дуже важливо, щоб сад був не тільки красивим, а й «їстівним».
В подальшому цей простір можливо використовувати для проведення тематичних екскурсій, ігор (наприклад, своєрідних мандрів у дусі улюблених дитячих книг Михайла – Ф.Купера, Ж.Верна, Д.Дефо), або для театральних фестов.



Власне дім
Проект цегляного дому Булгакових в Бучі був типовим: 5 кімнат та 2 веранди. Про це пише сестра Михайла Булгакова Надія, є також декілька фотографій з архіву письменника, за якими можливо вивчити дім не тільки з зовні, а й з середини. Є фотографії сусідів Булгакова по дачі – М.Попера. Зберігся комплекс будівель початку минулого століття інших сусідів Булгакових – Бурданових.

Також у будинку можливе створення постійної експозиції, але є деякі аргументи «проти»: не збереглося детального опису того, що було в домі, нема в достатній кількості фотографій з середини дому.

Головним повинно бути на периферії, у саду, так, щоб центр – дім, був «тканим з повітря». Дім повинен бути порожнім, взимку Булгакови жили в Києві. Але зовсім порожнім дім бути не може, тоді він стане «покинутим». Нема нічого сумнішого, ніж покинутий дім, хиба що – покинутий храм… Тому в одній з кімнат буде «жити» фортепіано, а одна з кімнат має бути кухнею.

На веранді традиційне чаювання. Усі відомі фотографії Булгакових, які зроблені в Бучі, будуть висіти там, де вони були зроблені (в основному – на веранді).
Бажано побудувати поряд з домом, як це було у Булгакових, невеличке приміщення для збереження розкладних стільців, столів.
У перспективі повинен бути будиночок для наукових співробітників, екскурсоводів, садівника, завідуючого хазяйством. Потрібно передбачити літню кухню, погріб тощо.

Ірина Воробьова,
старший науковий співробітник
Літературно-меморіального музею М.Булгакова


Фото з фондів музею
Булгаківська весна
  1
Коментарів: 0
Додати коментар