Вкотре думаю, чому така престижна, шанована, високоінтелектуальна галузь, як медицина, знаходиться в такому жалюгідному становищі? Чому її так люблять використовувати в зовсім не гуманітарних цілях? Можливо тому, що в ній працюють більшістю порядні, добрі, виховані люди, які ставлять собі за мету надання допомоги тим, хто її потребує, а не політичні ігрища. На жаль, не оминула сумна доля і медицину Ірпеня.Коли в 2004 році, переїхавши на постійне проживання до Ірпеня, я побачила медичні установи цього міста, то просто не могла повірити, що в ХХІ столітті, майже в центрі Європи, за 10 кілометрів від столиці можуть бути такі жахливі умови в лікувально-профілактичних закладах. Всі вони розташовані в приміщеннях, які аж ніяк не відповідають сучасним вимогам. А на їхнє утримання виділяються мізерні кошти. Медицина в регіоні безжалісно втягнута в політичні чвари і реформується не для вдосконалення, а для вирішення проблем політичної доцільності. Признаюсь, такого я не бачила ні в російській глушині, ні у віддалених селах Поділля, де мені довелося працювати раніше. І серед цієї тьмяності – яскраві перлини – люди, лікарі високих категорій (навіть з вченими ступенями), фахові медсестрички, трудівниці - санітарочки, які самовіддано виконують свій професійний обов’язок.
Пізніше, коли вже стала працювати, я часто запитувала у колег-ветеранів, чому так сталося? Чому в місті таке зневажливе ставлення до медицини? Відповідь була одна: керівники міста в наших закладах не лікуються, наші побажання, рекомендації та пропозиції намагаються не чути і не бачити. Але, при цьому загальному занепаді галузі, завдяки українсько-шведському експерименту по розвитку місцевого самоврядування, з’явився паросток раціональної організації системи охорони здоров’я в селищі Коцюбинське. Там медичний заклад був переданий у власність місцевій громаді та і дотепер утримується за рахунок місцевого бюджету. Селищний голова турбується про заклад, як про малу дитину, робить прекрасні ремонти, закуповує нове обладнання. Контраст між попереднім існуванням та нинішнім життям закладу разючий, і медики, і пацієнти - не натішаться. Всі задоволені…
Подібна ситуація відбулась в Бучі, коли селище стало містом і стало опікуватись функціонуванням та утриманням Бучанської поліклініки. Міський голова Анатолій Федорук визначив медицину, як один із пріоритетів розвитку міста. Зразу збільшилась кількість обладнання, покращилась ситуація з автотранспортом, з’явилось матеріальне заохочення працівників. Від щирості душевної, стали надавати допомогу і сусідам: впорядкували територію станції швидкої медичної допомоги, надали у використання три спеціалізовані автомобіля, купили нову промислову пральну машину для Ірпінської міської лікарні. Працівники інших закладав по-доброму заздрили колегам і чекали, коли ж ними стануть так опікуватись.
Першим кроком до справедливого розподілу майна між двома містами було рішення Ірпінської ради про передачу Бучі будівель медичних закладів, розташованих на її території. Це дало б змогу розгрузити мізерний медичний бюджет від витрат на поточні ремонти та впорядкування території. Але потім, підписання відповідних документів було зірване і, в решті решт, Ірпінська рада передумала і відмінила своє рішення, пообіцявши повернутись до розгляду цього питання після передачі Бучею відповідної субвенції.
Наразі Буча свої фінансові зобов’язання виконала, але до питання медичних закладів ніхто і не думав повертатись. В 2008 році угода на передачу субвенції взагалі не була заключена, бо Ірпінська рада та її відділ охорони здоров’я не хоче сприймати Бучу як партнера, а прагнення бучанської влади покращити рівень медичних та інших послуг населенню вважає неприпустимою самодіяльністю. Фінансові консультанти Ірпеня запевняли свою владу, що нікуди Буча не подінеться і передасть субвенцію без всяких умов, ще й проситиме її взяти. Але тут самовпевненість та недостатня компетентність зіграла не на користь громаді. Ірпінській бюджет недоотримав майже 6 млн. гривень.
У 2009 році, коли ускладнилася фінансова ситуація як у всьому світі, так і в медичних закладах, коли виникла загроза скорочення лікувальної мережі та вивільнення працівників, Бучанська міська рада виступила з пропозицією взяти на утримання медичний заклад спільного користування – Ірпінську станцію швидкої медичної допомоги, а кошти, які залишаться від утримання, передати до Ірпінського бюджету для фінансування інших медичних установ. Але Ірпінська рада і слухати про це не хоче – чим гірше, тим краще, аби тільки був привід звинуватити у чомусь бучанську владу. Бо переслідується єдина мета - повернення місту статусу селища і включення в територіальні межі Ірпеня.
Аматорська, непрофесійна діяльність відділу охорони здоров’я Ірпінської міської ради не була підтримана ні керівниками лікувальних закладів, ні медичними працівниками, ні комітетом профспілок, ні громадськістю, які на зборах медичних колективів, на засіданні «круглого столу», на сесії Ірпінської міської ради висловили свою думку , що мережу і колективи треба зберегти будь-якою ціною. І пропозиція Бучанської ради їм здається актуальною, раціональною та цілком прийнятною. Окрім того, Бучанською радою запропоновано скласти сумісну програму використання фінансового ресурсу, який не був переданий із субвенції 2008 року і може бути використаний лише за цільовим спрямуванням, тобто на галузь охорони здоров’я. Таке спрямування зазначених коштів викликає лише роздратування у керівників Ірпінської ради. Гроші хочуть використати лише на господарські справи.
Зрозуміло, що це набагато цікавіше, але чи корисніше для громади? Невже в медицині все так добре, що ці кошти будуть надмірними і зайвими? Чи ми знов повертаємось до того, з чого починали: фінансування медицини здійснюється за залишковим принципом, а спроби покращити медичне обслуговування населення – неприпустима розкіш та втручання у внутрішню політику. Невже будемо продовжувати успадковану політику жебрацького існування лікувальних закладів, чи може будемо розумітися та сприяти розвитку медицини у наших містах та селах?
Лариса Матюшенко,
заступник Бучанського міського
голови з соціально-гуманітарних питань
спеціально для сайту www.bucha.com.ua
