» » » Медицина Приірпіння. (продовження)

Медицина Приірпіння. (продовження)

Медицина Приірпіння. (продовження)— Чому ж так важко даються питання розподілу власності між Бучею та Ірпенем?
— Почнемо з того, що ділити та віддавати — це, природньо, будь-кому важко. Як показала практика, особливо важко це робити нашим колегам з Ірпеня, на мою думку, з психологічної точки зору. І не лише депутатами цього скликання. Можу стверджувально заявити, що жодне питання, яке виносилось нашою радою на сесію чи засідання виконавчого комітету Ірпінської міської ради й стосувалося певних взаємин між нашими територіальними громадами, відразу не знаходило схвального рішення. З невеликим плином часу позитивне рішення для двох територіальних громад все ж таки приймалося.

Так було із створенням у нашому селищі відділу архітектури, земельного відділу та інших структурних підрозділів — доводилося місяцями переконувати ірпінських депутатів та міського голову в тому, що це потрібно, необхідно та зручно для людей. Тим паче, від цього рішення жодним чином не постраждають як жителі самого Ірпеня, так і жителі прилеглих до нього селищ. Депутати Ірпінської міської ради, міський голова переконували нас, що не можна ділити “нерушимое” Ірпінське ЖЕП та передавати житловий фонд у комунальну власність Бучі. Ми пройшли всі бюрократичні круговерті — й рішення зрештою було прийнято. Депутати Ірпінської міської ради минулих скликань та активна частина громадськості Ірпінського регіону прекрасно пам’ятають, з якими потугами давалося рішення Ірпінської міської ради щодо віднесення селища міського типу Буча до категорії міст. Рішення було прийнято.

Аналогічна ситуація нас спіткала при розгляді питання щодо передачі закладів освіти, які розташовані на території міста Бучі. Нас переконували, що відокремлювати бучанські загальноосвітні школи не є доцільним, бо це єдиний освітянський комплекс і рівень освіти значно знизиться. Рішення про передачу знову ж таки прийнято, хоча залишились не вирішеними доля таких об’єктів, як “Юний технік”, по вул. Малиновського, та “Міжшкільний навчально-курсовий учбовий комбінат”, вул. Кірова, по причині, на думку Ірпінського міського виконавчого комітету, — виконує регіональну функцію. До речі, міський бюджет Ірпеня витрачає близько 2 млн. грн. щорічно на ці заклади, проте жодна дитина з Коцюбинського, Ірпеня, Ворзеля, Гостомеля та навіть Бучі не йде на навчання. Хоча, формально, майже всі діти Ірпінського регіону відвідують ці заклади (на папері).

Аналогічна ситуація склалася з водоканалом. “Не передамо!”, “Поділити не можна!”, “Цілісна єдина система!” тощо – докази ірпінської міської влади. Хоча, на нашу думку, ліквідувавши монополію Ірпінського водоканалу на надання послуг з водопостачання та водовідведення, шляхом створення конкурентного середовища, завдяки новому підприємству значно поліпшилася б сама якість послуг (для інформації — до 40 відсотків – прямі втрати при транспортуванні води).
Зрештою, ми, як споживачі, почали б задумуватися — за що ми платимо.

Взагалі, дивною здається ситуація з нашим черговим зверненням до Ірпінської міської ради ще в квітні 2007 року ( відразу по закінченню опалювального сезону) з питання передачі у власність територіальної громади міста Бучі котелень та інженерних мереж, які обслуговують виключно територіальну громаду Бучі. За кілька днів розпочинається новий опалювальний сезон, а ірпінські можновладці — “старі”, “середні”, та “новообрані” разом з депутатським корпусом не знаходять часу, щоб прийняти рішення Ірпінської міської ради про передачу даних об’єктів. Проаналізувавши викладене, як прийнято говорити, навіть пересічному громадянину, не надто обізнаному в усіх тонкощах даних питань, стає зрозумілим — ірпінська міська влада не бажає вирішувати дані питання, ухиляється від їх розв’язання, не прагне налагоджувати конструктивну співпрацю між територіальними громадами даного регіону, а розглядає будь-яке підняте питання зверхньо. І таких прикладів — чимало.

— І, мабуть, серед таких питань — питання медицини?
- Зважуючи на той факт, як ірпінське міське керівництво намагається заробити дешевий політичний піар та створюючи ілюзію турботи, піклування про жителів регіону, давайте дамо відповідь на просте лаконічне запитання, яке я неодноразово задавав новообраному ірпінському міському голові, такому собі “заботливому отцу”, та депутатам — Якщо ми дійсно вболіваємо за людей та відповіьно ставимося до виконання своїх обов’язків, чи готовий ірпінський міський бюджет належним чином утримувати медичні установи? Отримуємо правдиву відповідь: “Звичайно ж, ні” — і це цілком зрозуміло.

Жоден бюджет самостійно, зважаючи на той реальний стан, в якому знаходяться ці установи, їхня матеріально-технічна база, не спроможний забезпечити належне фінансування. Який вихід? Лише один — визнати право власності за кожною із територіальних громад нашого регіону на об’єкти медицини, що розташовані на їхній території. Лише тоді бюджети міст та селищ нашого регіону матимуть змогу належним чином забезпечити фінансування за рахунок бюджету розвитку та залучених інвестиційних коштів даних установ. Саме це і пропонується до розгляду депутатами Бучанської міської ради своїм колегам з Ірпеня. А саме — два міста обласного значення (жодним чином не ображаючи територіальних громад селищ, тому що вони входять у міську раду Ірпеня), розуміючи всю повноту відповідальності, яку вони беруть на себе, реалізуючи державну політику в галузі охорони здоров’я (гарантовану державою), фінансують за рахунок своїх бюджетів, відповідно до доведеного Міністерством фінансів України щорічного фінансового нормативу, медичні установи, зокрема: місто обласного значення Буча фінансує Бучанську міську поліклініку, Центральну міжміську лікарню, станцію швидкої медичної допомоги (надавши їм статус юридичних осіб); місто обласного значення Ірпінь – Ірпінську міську поліклініку, Ворзельську, Гостомельську селищні поліклініки, Ірпінський пологовий будинок, Ірпінську дитячу лікарню та інші медичні установи; делегує повноваження в галузі охорони здоров’я на селище Коцюбинське (як історично склалося).

Розробивши спільну медичну програму, підписавши довготривалу угоду про співпрацю, при цьому, методичне забезпечення здійснює Ірпінський міський відділ охорони здоров’я. Сприйнявши та виконавши запропонований нами варіант, по-перше – заклади охорони здоров’я отримують належне фінансування на зміцнення матеріально-технічних баз даних установ. По-друге – заклади охорони здоров’я незалежно від місцезнаходження та джерела фінансування, покликані та зобов’язані вчасно надавати якісні послуги жителям усього регіону незалежно від місця їх проживання. По-третє — враховуючи актуальність питання співпраці різних адміністративних одиниць, рівних за статусом, пошук та знаходження шляхів подолання цих проблем на місцевому рівні, що є актуальним для багатьох регіонів нашої держави – це якісно вищий рівень розвитку місцевого самоврядування вцілому.

На завершення хочу сказати наступне. Відбувається нормальний, природній, закономірний процес співпраці двох рівнозначних територіальних громад, і ніяким авантюристам, які б заяви вони не робили, не вдасться внести розбрат у історичні взаємини, які склалися між Бучею та Ірпенем. Кому б і як не хотілося, але в даному питанні не може бути “шапкозакидательства”, так само неприпустимо, щоб хтось відчував себе переможцем, а хтось – переможеним, якщо хтось цього ще не зрозумів!
газета: №36 "Бучанські новини" від 14 вересня 2007р.
Ольга Гдуля, Людмила Гладська
Обговорити на форумі
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.