» » » Медицина Приірпіння: амбіції чи здоровий глузд?

Медицина Приірпіння: амбіції чи здоровий глузд?

Без рішення Ірпінської міської ради медицина регіону невзмозі нормально функціонувати.

Зазвичай, роботу сесій Ірпінської міської ради наша газета не висвітлює. Читачі знають, що пов’язане це зі статусом, отриманим Бучею минулого року, який набрав законну силу на початку цього року. Наразі молоде місто обласного значення набирає стрімких обертів на шляху становлення та розвитку. Про це ми розповідаємо в кожному номері. Здається, останній раз згадували роботу депутатів сусіднього міста в січні 2007-го, у зв’язку з питаннями порядку денного, які стосувалися безпосередньо Бучі та її комунального майна. Тоді, як ми писали, рішенням Ірпінської міської ради на баланс Бучанської міської ради передавали медичні установи, що територіально розташовані на бучанських землях: лікарню, поліклініку та станцію швидкої допомоги. Виявилося, що питання залишається актуальним і зараз.

Отож, 7 вересня, ми завітали до сесійної зали Ірпінської міської ради. Окрім ірпінських депутатів, міського голови та членів виконавчого комітету були присутні, майже у повному складі, бучанські обранці. Коли почався розгляд порядку денного і внесення змін та доповнень, картина почала вимальовуватися. А саме, коли депутат бучанської міської ради В.П. Олексюк запропонував внести до порядку денного розгляд питання щодо медичних установ, які передані на баланс Бучі відповідно до рішення сесії ще в січні. Реакція була майже миттєва, тут же полетіли заготовочки відмовок з уст, як головуючого, так і деяких депутатів ірпінців. Приблизно звучали вони так: «Питання не розглядалося на комісіях», «Право дорадчого голосу мають лише депутати Ірпінської міської ради, Ірпінський міський голова, депутати облради та Верховної Ради», а згодом «Порядок денний затверджено й ніхто не має права його змінювати». Звісно, все було на емоціях і на високих тонах.

Далі ще цікавіше.
Раптом двері до зали відчинилися і близько ста чоловік у білих халатах, проходячи між рядами, почали влаштовуватися в кріслах. До присутніх намагався звернутися Ю.М.Репйов, головний лікар Ірпінської міської лікарні (розташована в Бучі). На жаль, ні надати слово, ні слухати його ніхто не збирався. Аргументи ті, що й на початку. Увесь час з вуст Ірпінського начальства, образливо лунало — «селищні депутати», «селищний голова», «селищна рада» (спеціально підбиралися фрази з відповідною інтонацією). Навіть особисте втручання Бучанського міського голови А.П.Федорука ніякого результату не дало. Він прибув до сесійної зали і звертався до ірпінських посадовців, щоб питання хоча б винесли на сесію. За великим рахунком, залишилися дві прості речі: підписати договір про створення міжміської лікарні та акт прийому-передачі комунального майна. А отримавши акт, надати його в державне казначейство та продовжити ремонт, який Буча, маючи рішення Ірпінської міської ради, розпочала. Обізнаність у темі, аргументи, підтверджені документами, підтримка всього персоналу трьох медичних установ лише дратували ірпінську сторону.

Дуже дивувало дещо зверхньо-іронічне ставлення до бучанців нового Ірпінського міського голови О.В.Бондаря. Було таке враження, що бучанці прийшли з «челобитной» до Царя-батюшки. У ґвалті, дуже сухо прозвучало: «Оголошується перерва на дві години». А кулуарами полетіло: «Бучанці зовсім знахабніли, зірвали нам сесію». Та тема була головною до пізнього вечора.

У чому ж таки річ? Ми спробували розібратися в ситуації.

Отримавши рішення Ірпінської міської ради про передачу на міський баланс Бучі медичних установ, бучанське міське керівництво негайно розпочало готуватися до великої кропіткої праці по оновленню та створенню належних умов роботи цих установ. Маючи на руках рішення, в міському бюджеті були передбачені кошти, оголошені й проведені тендери, визначені переможці, були розпочаті ремонти. Великі плани та рішучість почали вселяти надію лікарям і всьому медперсоналу. Та от проблема — акт передачі комунального майна ірпінці не надали. Без нього неможливе подальше фінансування. Саме ця формальність зупинила всі роботи. Більше того, лікарі подали заяви на звільнення з Ірпінської міської лікарні і, готуючись перейти на роботу до Бучанської міжміської лікарні, опинилися, як кажуть, «у підвішеному стані». Аргументують наші сусіди це тим, що, коли в Бучі зроблять гарну сучасні лікарню, поліклініку та станцію швидкої допомоги, у наданні медичних послуг буде надаватися перевага мешканцям Бучі, а всі жителі регіону, які користуються цими послугами сьогодні, начебто, стануть другорядними пацієнтами.

Готуючи статтю та збираючи коментарі, покищо конкретних відповідей ніхто надати не може. Кожен день з’являється нова інформація. Наразі питання серйозно розглядається вже на рівні Київської обласної ради та Київської обласної держадміністрації. Майже кожного дня збираються наради і в Ірпені, і в Бучі. Можливо на наступній сесії Ірпінської міської ради питання внесуть до порядку денного і будуть, можливо, якісь зрушення.

Наразі, коментуючи проблему, працівники Ірпінської міської лікарні повідали нам про таке:
- З дня заснування й до сьогодні лікарня розрахована на 100 тис. населення. Якраз приблизно стільки людей проживає в Бучі й Приірпінні. Незалежно від розташування, за всю історію медзакладу ніхто із жителів регіону ніколи не скаржився на неадекватне до себе ставлення. Навіть сьогодні, коли виникла описана вище проблема, на стаціонарному лікуванні знаходяться не тільки жителі Бучі та прилеглих населених пунктів, а й пацієнти з усієї України. Це, насамперед, пов’язане з трудовою міграцією — всі хочуть поближче до столиці.
— І головне, — кажуть лікарі, — ні зараз, ні в майбутньому жодному пацієнту ніколи не відмовлять у наданні медичної допомоги. Те, що говорять ірпінці — це нісенітниця.

І керівники Ірпеня, і бучанське керівництво прекрасно знають про теперішній стан лікарні. Різниця лише в тому, що Буча вирішила серйозно взятися за роботу й створити нормальну лікарню, з нормальною інфраструктурою, вселила надію на майбутнє, а Ірпінь, як закривав очі на лікарняні проблеми, так і до цього часу ігнорує тему, роблячи вигляд, що все добре.

Ми слідкуватимемо за розвитком подій, унаступних номерах обов’язково розповідатимемо про зміни у дійсно складній ситуації.



Коментарі:

Старша медична сестра
Лариса Бугаєнко:
— Насправді проблемам лікарні не один рік, - розповідає старша медична сестра Лариса Бугаєнко, — і головна — це постійні затримки фінансування. Звідси проблеми в нормальній роботі лікарні. Медикаментами вчасно не забезпечують — для екстреної допомоги, наприклад в разі ДТП, коли біля потерпілого немає нікого, все купуємо в аптеках самі. Білизну і, навіть, халати лікарі багато років купують самостійно.
Усі приміщення давно потребують ремонту. Нагально стоїть питання із забезпеченням обладнання. Наприклад, вийшов з ладу апарат штучного вентилювання легенів для маленьких діток. Невже хтось не розуміє наскільки це серйозно?! Обладнання, яке є — старе й невідомо, як працюватиме далі. На кухні працює лише одна плита. У пральній не працюють машини і немає центрифуги, вийшла з ладу система вентиляції.
Уявіть лише собі — в хірургічному відділенні Бучанська міська рада нарешті почала капітальний ремонт і вже досить довго продовжити його неможливо. Півповерху відділення — у руїнах… Незрозуміла позиція Ірпеня викликає здивування… Люди розгублені… Що буде далі..
Іноді, коли ми відвідуємо лікарню, стикаємося з тим, що доводиться купувати елементарне канцелярське приладдя, бо лікарям і на це грошей не дають.

Про ще один приклад господарювання Ірпеня розповідає Сергій Володимирович Ігумнов, головний лікар станції швидкої допомоги:
— Шість карет швидкої допомоги — на шістнадцять населених пунктів. Їх було дванадцять, потім дев’ять і вже навіть та техніка, що залишилася, відпрацювала свої терміни, пройшовши по 4-5 капітальних ремонти. Ні медикаментів, ні, взагалі, будь-якої допомоги від Ірпеня ми не маємо. Ми просто втомилися чекати, поки хтось зверне увагу на наші проблеми. Намагаємося робити все, щоб карета доїжджала на виклик за 10-12 хвилин, проте, якщо є затримки, то це не наша вина..
Всі сподівання наразі покладаємо на Бучанську міську раду.

Щоб не було розмов про одностороннє висвітлення теми, конфлікт, що виник між містами-сусідами, коментує депутат Ірпінської міської ради, голова бюджетної комісії Анатолій Калинка:
— Щоб прокоментувати ситуацію, треба розглядати питання в комплексі та повернутися в грудень 2006 року. Тоді були звернення від Бучанської міської ради щодо передачі на її баланс освітніх та медичних закладів. Довго про це говорити не буду, лише зазначу, що освітні заклади були передані. Щодо медичних установ, залишалося багато невирішених питань, які вирішувалися шляхом переговорів. В них і я особисто брав участь. Здавалося б, був знайдений компроміс, і в січні 2007 року дійсно сесія Ірпінської міської ради винесла рішення, за яким усі споруди медичних установ передані на баланс Бучанської міської ради, але оперативне управління залишається за Ірпінським міським відділом охорони здоров’я. До того ж, обов’язковою умовою було заключення договору між містами, який встановив би основні важелі управління, фінансування, тощо.
Також не останнім пунктом обговорюваного договору був чітко вказаний термін управління медустановами Ірпінським відділом охорони здоров’я. Тобто, на скільки ще років залишаються дані заклади під управлінням Ірпеня.
Акти передачі дійсно не були підписані, але з об’єктивних причин і бучанське керівництво про це знає. Була укладена фінансова угода, згідно якої Буча отримувала субвенції від мінфіну та передавала їх нам, не маючи своєї сітки по лінії охорони здоров’я. Основна ж угода не підписана до цього часу. Фактично, саме це і є причиною непідписання актів прийому-передачі.
Особисто я, ніколи не був проти передачі нерухомого комунального майна, яке територіально знаходиться в Бучі. Навпаки, усіляко підтримував, коли були затримки виконання рішення, виступав на сесії на підтримку Бучі. Рішення прийняте — має виконуватися. Брав участь у переговорах стосовно цього проблемного питання. Далі, як відомо, в Ірпені відбувалися зміни в керівництві міста — і на деякий час якось всі пристрасті навколо цієї теми притихли.
Проблема виникла знову, коли, здається, в травні почалися затримки проплат по фінансовій угоді. До слова скажу, що вона взагалі не має відношення до проблеми в цілому…

А на останок висловлю свою особисту думку, та й не один я так думаю. Як на мене, потрібно відміняти попереднє рішення сесії Ірпінської міської ради, сідати за стіл переговорів і спільно шукати шляхи вирішення проблеми. Ми не вороги одне одному, думаю, що якось порозуміємося.







газета: №36 "Бучанські новини" від 14 вересня 2007р.
Віктор Артемчук
Обговорити на форумі
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.