» » » 950 років від дня народження Нестора Печерського

950 років від дня народження Нестора Печерського

Яскравий розвиток української культури старокняжої доби припадає на X-XІІ ст. Давньоукраїнська держава з центром у Києві здобула собі у світі важливе становище і створила благодатні умови для розвитку архітектури, мистецтва й освіти.

За південною околицею стародавнього Києва, поблизу резиденції київських князів Берестово, ченці Антоній і Феодосій 1051 року заснували в печерах православну чернечу общину, котра 1062 року остаточно сформувалася у монастир. Цей монастир став головною твердинею і розповсюджувачем християнства і згодом отримав статус Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

Найдавніший з усіх монастирів Європи, Печерський монастир зіграв велику роль у розвитку української культури як просвітницький центр літописання. Започаткував печерське літописання ігумен Никон. У 60-х роках XІ ст. він продовжив Найдавніший Київський літописний звід і 1073 року склав другий літописний звід. З 1062 року Печерський літопис розпочав точно датувати події, вказуючи рік, місяць, число і день.
Чи не найбільшої слави серед літописців рукописних книг зажив преподобний Нестор, який увійшов в історію як автор видатного історичного твору "Повість минулих літ" (1093-1113 роки).

Тут слід зазначити, що найдавніший літопис, котрий зберігся до наших днів, написаний 1377 року на пергаменті ченцем-переписувачем Лаврентієм і має назву Лаврентіївського. Подібно до інших, цей літопис складений з описів подій, поданих до того в інших, давніших історичних документах. До Лаврентіївського літопису належить і величний пам'ятник слов'янської культури "Повість минулих літ" преподобного Нестора.

Інформація про життя печерського святого Нестора-літописця з'явилася у виданні "Києво-Печерського Патерика", вперше видрукованого церковнослов'янською мовою у лаврській друкарні 1661 року.
Відомо, що народився преподобний Нестор 1056 року в Києві. Сімнадцятирічним юнаком він прийшов до Печерського монастиря послушником, прийнявши свій постриг за ігумена Стефана (1074-1076 рр.), і був висвячений у сан ієродиякона.
Увеличить картинку
Пам’ятний знак Нестору-Літописцю поблизу Києво-Печерської Лаври

Сповнений смиренності, чистий душею юнак для пошуку істини обрав своїм послухом книжкову справу і мав палку жагу до історії та літератури. Свято шануючи рідну мову, він грунтовно опанував грецьку та латину і досконально вивчив історію християнства. Ймовірно, преподобний Нестор удосконалював свою освіту в багатій монастирській бібліотеці та в колосальній бібліотеці Ярослава Мудрого.
За старокняжої доби кожен великий київський князь мав свого літописця, який прославляв його рід і діяння самого князя на благо держави. Печерському подвижнику Нестору випало увічнити для історії життя київського князя Святополка-Михайла, за князювання котрого стольний Київ збагатився архітектурним дивом - красенем Михайлівським Золотоверхим собором (1108-1113 рр.)

Про великий авторитет Нестора свідчить той факт, що Святополк довірив йому користуватися великокнязівським архівом. Таким чином преподобний отримав можливість вивчати державні договори та інші важливі документи.
З побожним трепетом ставився печерський книжник до літописання, освячуючи свою працю молитвою.
Уже в першому творі "Читання про життя й погублення блаженних мучеників Бориса і Гліба" (1081-1088 рр.), які стали першими національними святими Київської Русі, у Нестора проявився неабиякий хист до літературної праці.
Ще яскравіше його самобутній письменницький талант розкрився у "Житії преподобного Феодосія Печерського" та в наступних творах про перших печерських преподобних подвижників.

"Життя преп. Феодосія", який помер 3 травня 1074 року, було написане до майбутньої канонізації ігумена Феодосія і освячення храму Успіння Божої Матері з перенесенням до нього мощей нового святого. З різних причин канонізація ігумена відбулася пізніше, 1108 року. Та прославила Нестора як історика і письменника (бл. 1082 року висвяченого у сан диякона) його "Повість минулих літ" - найвидатніша пам'ятка слов'янської культури. У цьому монументальному творі геніальний Нестор словом зафіксував на пергаменті давню історію слов'ян, вписавши її до світової культури.

Преподобний оповів про князів Аскольда і Олега, Ігоря і Святослава, про княгиню Ольгу, котра у 50-х роках X ст. прийняла святе хрещення у Константинополі, про хрещення князя Володимира в Корсуні та хрещення киян 988 року, внаслідок чого християнство стало державною релігією.
З метою більш грунтовного дослідження історичних подій, Нестор постійно вишукував першоджерела, пов'язуючи минулі події із сучасністю. 1107 року він побував у Володимир-Волинському та Зимненському Святогорському монастирях. Після цих відвідин літописець долучив більшу частину Волинського літопису до "Повісті..."

Майже двадцять років завзято працював печерський подвижник, використовуючи зміст попередніх літописів, архівні документи, пам'ятки давньої писемності, народні оповідання, перекази, легенди... Саме Нестор вписав до "Повісті..." перші державні документи давньоукраїнської доби - тексти договорів князів Олега, Ігоря, Святослава з Візантією.
Нарешті титанічна робота над епохальним твором бл. 1113 року була завершена. Перший український історик преподобний Нестор у "Повісті минулих літ" подав хроніку подій до 1110 року.

Після смерті Святополка Київське князівство очолив князь Володимир-Василь Мономах. Великий князь київський (1113-1125 рр.) не підтримував державно-просвітницьких турбот печерської братії. У "Повісті..." Мономах не побачив і не відчув достатньої прихильності до власної персони. За його наказом визначну пам'ятку історіографії та літератури - "Повість минулих літ" з Печерського монастиря передали до княжого родового Видубицького монастиря "на доопрацювання", а в Печерському - до 1118 року припинили літературну діяльність.
Смиренним подвижницьким життям, культивуючи християнські чесноти, невтомним і ретельним дослідженням історії Русі та напруженою письменницькою працею преподобний Нестор зажив глибокої поваги й авторитету серед монастирської братії, і після смерті церква приєднала його до числа святих.

Автор найвидатнішої української писемної пам'ятки "Повість минулих літ" постає перед нащадками сумлінним дослідником, мудрим філософом, талановитим письменником і, головне, патріотом рідної землі.

Нині виповнюється 950 років від дня народження Нестора Печерського. Безперечно, великий літописець був найосвіченішою людиною кінця XІ - початку XІІ ст. давньокняжої доби.

Володимир СНІГИР,
"Урядовий кур'єр"
  0
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.