Туризм - літні спогади..

Табір, люблю я табір,
Люблю я жити, в похід ходити,
із річки пити, пісні співати
І аж ніяк не сумувати


Кожен сам обирає для себе спосіб як краще провести канікули або відпустку. Одні їдуть на модерні дорогі курорти, другі в село до бабусі або на дачу, треті просиджують дні в кріслі перед телевізором. А є такі, що гуртуються в гарну веселу компанію, збирають рюкзаки і гайда в похід. От і бучанські туристи розклали карту нашої батьківщини і намітили плани на літо.

Увеличить картинку
Першою літньою мандрівкою була коротка але яскрава поїздка у мальовниче село Чубинці на Сквирщині. Поїздка на давно знайомі терени до старих друзів, занурення в магію свята Івана Купала залишили в серцях дітей та дорослих найтепліші спогади. А яке задоволення та заряд бадьорості отримали туристи від купання в теплих водах Роставиці! Особливо сподобалося хлюпатись під тугими струменями рукотворного водоспаду біля дамби водосховища.

Смачним доповненням туристського раціону були власноруч зібрані лісові ягоди, вишні, шовковиця та парне молоко, яким частували нас нас гостинні чубинчани. Вечірнє „годування” комарів сповна компенсувалося запальними дискотеками та веселими піснями під гітару біля багаття.

Літня поїздка в Крим часто входить до “джентльменського” набору відпускника. От і наші туристи вирішили погрітись під променями кримського сонечка. Для початку зупинились на кілька днів в горах. Цікавою була екскурсія на плато Чатир-Даг у печери. Юні туристи побували в дикій необладнаній печері Бінбаш-Коба (Тисячоголова) та печері Три Ніздрі. З великим інтересом слухали розповідь екскурсовода в Мармуровій печері, яка добре обладнана та освітлена. Велетенські сталактити і сталагміти, гроти та обвали, прохолодне вологе повітря в печері створюють незабутнє враження на відвідувачів. Непідробний інтерес у дітей викликала екскурсія до Великого хаосу обвалу та Долини Привидів на схилах гори Демерджи, що поблизу Алушти.

Наступним об’єктом нашого інтересу став Нікітський Ботанічний сад. Розмаїття унікальних дерев, квітів та трав вражає уяву. Особливо приємно подивувало нас розмаїття кактусів. І, звичайно, головна принада Криму – тепле, синє, чисте, лагідне море. Шість днів ми тільки те й робили, що загорали, досхочу купалися, ласували кавунами й динями та розважались як могли. Теплі ночі під зоряним кримським небом дозволяли спати просто неба чим ми й не проминули скористатись.

Додому повертались засмаглі, сповнені здоров’я та вражень.
Туристи завжди прагнуть новизни: відкривають нові для себе види туризму і шукають нові, ще незвідані маршрути. На запрошення здійснити сплав Дністром на катамаранах ми відгукнулись з ентузіазмом. Дорогою до місця початку сплаву бучанці в компанії туристів з Києва і області відвідали місто із співзвучною назвою своєї маленької батьківщини – Бучач.

Погуляли під дощем старовинними вуличками, піднялися в напівзруйновану фортецю, з якої відкриваються прекрасні краєвиди на все містечко. Дощ переслідував нас весь день. Навіть катамарани збирали під холодними струменями і пронизливим вітром. Перший день сплаву з усіх сил налягали на весла, щоб хоч таким чином зігрітись. Береги Дністра тонули в пелені дощу і особливого захвату не викликали. На ночівлю зупинились на розлогому лузі біля села з промовистою назвою Луг. Дощ не вщухав цілу ніч і новий день нас зустрів сірим небом, важкими хмарами, обридлим дрібним дощем. Щоб якось розважитись ми вирішили перепливти річку та сходити на прогулянку по містечку Коропець.

Невелике затишне подільське містечко. Католицький костел. Грекокатолицька церква. Непрацюючий завод. І перлина Поділля – палац графа Бадені, який має цікаву історію. Навіть через сто років він вражає своєю вишуканою архітектурою, інтер’єром. От тільки шкода, що теперішні господарі (школа мистецтв та школа-інтернат) не можуть підтримувати його в належному стані. А так, який би вийшов гарний туристський об’єкт. По обіді випогодилось, що дало нам надію на чудову погоду, і ми не були розчаровані – решту днів подорожі було сонячно і сухо. .

Чисте небо, зарослі лісом круті береги, широка повноводна річка з досить швидкою течією робили сплав суцільним задоволенням. В наступні дні туристи-водники мали можливість помилуватись мальовничими краєвидами Дністровського каньйону, відвідати найбільший на рівнинній території України Джуринський водоспад, піднятися на схили Дністровських субтропіків – місця з унікальною природою і кліматом. Захват у мандрівників викликали карстові печери, древні фортеці, замки, церкви, які траплялися на їхньому шляху. Середину подорожі, так званий екватор, відзначили масовим купанням у річці. В цей день зустріли „дністровських крокодилів”, які „покрали” наші речі – хтось втопив окуляри а хтось – заколку для волосся чи бандану. До селища Заліщики, кінцевої точки нашої подорожі, дійшли за п’ять днів.


Андрій КУЦЕВАЛОВ

газета "Бучанські новини" №38 від 29 вересня 2006р.

читати другу частину


( далі фото )
Назад 1 2 3 4 Дальше
туризм
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 370 днів з дня публікування.