КОРОЛЕВА УКРАИНСКИХ КНИГ
К 425-летию издания Острожской Библии
Петр КРАЛЮК, доктор философских наук
Острожска Библия — выдающийся памятник украинской культуры. Один из авторов небезосновательно назвал ее «королевой украинских книг». Будучи напечатанной в начале 80-х гг. ХVI в., она получила значительное распространение среди православных славян, а также молдаван и румын. Это издание уважали и представители неправославных вероисповеданий, отдавая должное эрудиции острожских книжников.
Уважительное отношение к этой Библии как со стороны православных, так и представителей других христианских конфессий стало одной из причин того, что сохранилось немало экземпляров этого издания. При гипотетическом тираже 1000—1500 экземпляров до нашего времени дошло более 260 экземпляров, хранящихся в музеях, библиотеках, архивах не только Украины, но и России, Беларуси, Польши, Литвы, Румынии, Ватикана, Греции, Сербии, Венгрии, Чехии, Эстонии, Голландии, Болгарии, Франции, Великобритании, США, Канады, Австрии, Германии, Финляндии, Узбекистана и Киргизии.
Острожская Библия стала важным фактором развития богословской мысли в Православной церкви, первым полным собранием книг Старого и Нового Заветов на старославянском языке и, соответственно, стала основой для разнообразных изданий библейских текстов на этом языке. Поэтому есть основания говорить об ее влиянии не только на украинскую культуру, но и на культуры других народов «православно-славянского пространства».
ВСЕСИЛЬНЫЙ БОГ ПОДАЛ ЭТО МНЕ...
Несмотря на то, что в этом году исполняется уже 425 лет со времени издания Острожской Библии, тем не менее сохраняется значительный интерес к этой книге. Дело в том, что она задала православным славянам библейский канон. Этим каноном и сейчас пользуется ряд православных церквей. Да, каноническая Библия Русской православной церкви — это фактически Острожская Библия, которая подверглась только косметическим видоизменениям.
Активная работа по подготовке Острожской Библии началась в середине 70-х гг. ХVI в. Именно в марте 1575 г. настоятелем Дерманского монастыря князь Василий Острожский назначил печатника Ивана Федоровича (Федорова). Судя по всему, он уже тогда начал вынашивать план создания своеобразного культурного комплекса, где бы объединялись типография и кружок ученых-богословов, которые готовили бы к печати соответствующие книги, а также школа.
По всей вероятности, уже в 1575 или 1576 гг. возник такой кружок ученых, работавших над подготовкой к печати Острожской Библии. Параллельно с этим они преподавали в школе повышенного типа, готовя для себя замену и привлекая учеников для перевода и редактирования библейских текстов.
Работа над полным корпусом Библии была сложным делом. Необходимо было собрать разнообразные тексты, отредактировать их. Об этом так говорилось в первом предисловии к Острожской Библии, написанном от имени князя В. Острожского: «Бо і книг, що називаються біблія, на виконання цього діла на початку ми не мали, які за нашою думкою, щоб почати це діло, в усьому були задовільні. Але і в усіх країнах нашого роду і слов’янської мови не знайдено ні однієї, що містила б усі книги Старого Завіту, хіба що у шляхетного і у видатного світоча православ’я, пана і Великого Князя Івана Васильовича московського… Ревним проханням випрошену боговибраним чоловіком Михайлом Гарабурдою, писарем Великого Литовського Князівства, повну біблію ми удостоїлися держати, що з грецької мови сімдесять і двома перекладачами, більше ніж п’ятьсот літ тому перекладена на слов’янську мову ще за великого Володимира, який охрестив Руську землю. Ми також знайшли і багато інших біблій, різні письма і різними мовами, і ми приказали дослідити їх вміст, чи всі відповідають в усьому божественному писанню. І знайдено багато відмінностей, не лише відмінності, але і зіпсутий текст, через що ми були дуже розстроєні».
Далее князь говорит о том, что он сомневался, удастся ли ему довершить работу, которую начал. В конечном счете, он решает не прекращать работу: «Тому своїми посланнями і письмами, обходячи числені краї світу, як римські краї, так і кандійські острови, також і числені грецькі, сербські і болгарські монастирі, я прийшов аж до самого намісника апостолів і голови правління всієї східньої Церкви, пречесного Єремія, архиєпископа Константинополя, нового Риму, вселенського патріярха високопрестолької церкви, просячи уклінно та ревно як людей обізнаних з грецькими та слов’янськими святими писаннями, так і добре справлені списки, які з певністю без помилок. Всесильний Бог за своєю великою добротою подав це мені, бо, як раніше було сказано, знайшов я потрібні книги і працівників для пресвятого діла.
Добре порадившись з ними і багатьома іншими, що добре вишколені в божественних писаннях, і зі спільною порадою та однозгідним рішенням я вибрав список древнього славного письма і преглибокої мови, і тексту грецького 72-ма блаженними і богомудрими перекладачами на ревне благання любителя книг Птоломея Филадельфа, єгипетського царя, перекладений з єврейської мови на грецьку. Він більше, ніж інші, годився з єврейськими та слов’янськими текстами, і я наказав в усьому його держатися упевнено і без змін».
К 425-летию издания Острожской Библии
Петр КРАЛЮК, доктор философских наук
Острожска Библия — выдающийся памятник украинской культуры. Один из авторов небезосновательно назвал ее «королевой украинских книг». Будучи напечатанной в начале 80-х гг. ХVI в., она получила значительное распространение среди православных славян, а также молдаван и румын. Это издание уважали и представители неправославных вероисповеданий, отдавая должное эрудиции острожских книжников.
Уважительное отношение к этой Библии как со стороны православных, так и представителей других христианских конфессий стало одной из причин того, что сохранилось немало экземпляров этого издания. При гипотетическом тираже 1000—1500 экземпляров до нашего времени дошло более 260 экземпляров, хранящихся в музеях, библиотеках, архивах не только Украины, но и России, Беларуси, Польши, Литвы, Румынии, Ватикана, Греции, Сербии, Венгрии, Чехии, Эстонии, Голландии, Болгарии, Франции, Великобритании, США, Канады, Австрии, Германии, Финляндии, Узбекистана и Киргизии.
Острожская Библия стала важным фактором развития богословской мысли в Православной церкви, первым полным собранием книг Старого и Нового Заветов на старославянском языке и, соответственно, стала основой для разнообразных изданий библейских текстов на этом языке. Поэтому есть основания говорить об ее влиянии не только на украинскую культуру, но и на культуры других народов «православно-славянского пространства».
ВСЕСИЛЬНЫЙ БОГ ПОДАЛ ЭТО МНЕ...
Несмотря на то, что в этом году исполняется уже 425 лет со времени издания Острожской Библии, тем не менее сохраняется значительный интерес к этой книге. Дело в том, что она задала православным славянам библейский канон. Этим каноном и сейчас пользуется ряд православных церквей. Да, каноническая Библия Русской православной церкви — это фактически Острожская Библия, которая подверглась только косметическим видоизменениям.
Активная работа по подготовке Острожской Библии началась в середине 70-х гг. ХVI в. Именно в марте 1575 г. настоятелем Дерманского монастыря князь Василий Острожский назначил печатника Ивана Федоровича (Федорова). Судя по всему, он уже тогда начал вынашивать план создания своеобразного культурного комплекса, где бы объединялись типография и кружок ученых-богословов, которые готовили бы к печати соответствующие книги, а также школа.
По всей вероятности, уже в 1575 или 1576 гг. возник такой кружок ученых, работавших над подготовкой к печати Острожской Библии. Параллельно с этим они преподавали в школе повышенного типа, готовя для себя замену и привлекая учеников для перевода и редактирования библейских текстов.
Работа над полным корпусом Библии была сложным делом. Необходимо было собрать разнообразные тексты, отредактировать их. Об этом так говорилось в первом предисловии к Острожской Библии, написанном от имени князя В. Острожского: «Бо і книг, що називаються біблія, на виконання цього діла на початку ми не мали, які за нашою думкою, щоб почати це діло, в усьому були задовільні. Але і в усіх країнах нашого роду і слов’янської мови не знайдено ні однієї, що містила б усі книги Старого Завіту, хіба що у шляхетного і у видатного світоча православ’я, пана і Великого Князя Івана Васильовича московського… Ревним проханням випрошену боговибраним чоловіком Михайлом Гарабурдою, писарем Великого Литовського Князівства, повну біблію ми удостоїлися держати, що з грецької мови сімдесять і двома перекладачами, більше ніж п’ятьсот літ тому перекладена на слов’янську мову ще за великого Володимира, який охрестив Руську землю. Ми також знайшли і багато інших біблій, різні письма і різними мовами, і ми приказали дослідити їх вміст, чи всі відповідають в усьому божественному писанню. І знайдено багато відмінностей, не лише відмінності, але і зіпсутий текст, через що ми були дуже розстроєні».
Далее князь говорит о том, что он сомневался, удастся ли ему довершить работу, которую начал. В конечном счете, он решает не прекращать работу: «Тому своїми посланнями і письмами, обходячи числені краї світу, як римські краї, так і кандійські острови, також і числені грецькі, сербські і болгарські монастирі, я прийшов аж до самого намісника апостолів і голови правління всієї східньої Церкви, пречесного Єремія, архиєпископа Константинополя, нового Риму, вселенського патріярха високопрестолької церкви, просячи уклінно та ревно як людей обізнаних з грецькими та слов’янськими святими писаннями, так і добре справлені списки, які з певністю без помилок. Всесильний Бог за своєю великою добротою подав це мені, бо, як раніше було сказано, знайшов я потрібні книги і працівників для пресвятого діла.
Добре порадившись з ними і багатьома іншими, що добре вишколені в божественних писаннях, і зі спільною порадою та однозгідним рішенням я вибрав список древнього славного письма і преглибокої мови, і тексту грецького 72-ма блаженними і богомудрими перекладачами на ревне благання любителя книг Птоломея Филадельфа, єгипетського царя, перекладений з єврейської мови на грецьку. Він більше, ніж інші, годився з єврейськими та слов’янськими текстами, і я наказав в усьому його держатися упевнено і без змін».
