» » » 890 гектарів лісу… Міф чи реальність?

890 гектарів лісу… Міф чи реальність?

Рішення 2002 року про віднесення 890 га земель, вкритих деревною рослинністю до земель житлової та громадської забудови, а деревної рослинності – до категорії зелених насаджень в межах міста, уже багато років на слуху. В 2015 році це питання досягло свого апогею і врешті постановою Верховного суду рішення ради було визнано незаконним. Але в ході з’ясування обставин справи складається враження, що природу появи цього рішення Бучанської міської ради ніхто із правоохоронців і судових установ глибоко не аналізував.
Спробуємо за допомоги юриста міської ради Тараса Шаправського розібратися в питанні 890 га.

------------------------
Хроніка основних подій >>
------------------------

- Вся країна останнім часом обговорює питання 890 га бучанського лісу. Що це за ліс? Де він знаходиться взагалі? Чи може він існує лише на папері і в головах?
890 гектарів лісу… Міф чи реальність?Увесь шум навколо 890 га і всі звинувачення, які інкримінують органи досудового розслідування і які спрямовані проти Бучанської міської ради та її посадових осіб, не більше не менше як надумані. Як такої проблеми 890 га не існує. Це міф.
890 га з’явились на підставі ще радянських матеріалів лісовпорядкування 1988 року, тобто 30 років тому. Безпосередньо на них посилалися у судових рішеннях. Зокрема у рішенні Ірпінського міського суду, рішеннях судів апеляційної, касаційної інстанцій, постанові Верховного Суду України. Але в дійсності цих матеріалів, як виявилося, у суді ніхто не досліджував. Просто взяли на віру, що площа 890 га мала належати до лісів. В дійсності ж, ці землі ніколи не були лісовими, а їх освоєння розпочалось ще за часів Російської імперії, в далекому 1901 році, і продовжувалось в радянський період, за незалежності продовжилось та триває нині. Про це свідчить велика кількість матеріалів, які є в розпорядженні Бучанської міської ради, значна їх частина ще радянської доби: 1968, 1975, 1984 років. Мова йде про затверджений Генеральний план селищ Буча та Гостомель 1968 року, матеріали обліку земель Києво-Святошинського району графічним способом 1975 року тощо. З юридичної точки зору умовна площа 890 га – це фікція, яка, можливо, існувала на папері, бо в натурі ця територія ніколи не була виділена і жодних правовстановлюючих документів на неї, як на землі лісового фонду, не існувало і не існує.


- Прокуратура Київської області представляла інтереси держави в суді. А хіба вона не знала про затверджені межі Бучі, в які включені і ці 890 га?
890 гектарів лісу… Міф чи реальність?В цьому і питання. Дійсно, є рішення обласної ради 2004 року про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області, серед яких і Буча. На цій підставі затверджено проект землеустрою про встановлення меж. Жодних лісів, крім Клавдієвського лісгоспу (це 42 га), в межах Бучі нема. Рішенню передував багаторівневий процес узгоджень: проект землеустрою 2004 року погоджено Ірпінською міської радою, відділами земельних ресурсів, відділами містобудування та архітектури Ірпінської міської ради (до її складу на той час входила і Буча), із суміжним землекористувачами – Києво-Святошинською районною радою та іншими селищними радами. Проект землеустрою пройшов обов’язкову землевпорядну державну експертизу і отримав позитивний висновок. У подальшому Буча стала містом обласного значення в затверджених межах, про що клопотала обласна рада перед ВР.

- Яким чином в офіційній статистичній звітності відображались землі, які обслуговувала Бучанська лісогосподарська установа, площею 890 га?
До запровадження державного земельного кадастру – електронної інформаційної системи, існувала статистична звітність з кількісного обліку земель за встановленою формою. Згідно з державної статистичною звітністю з кількісного обліку земель (форма 6-зем) Бучанська лісогосподарська установа до прийняття рішення Бучанською селищною радою 2002 року, обслуговувала 240 га земель, але навіть і ці землі обліковувались як «вкриті деревною рослинністю», а не лісами. Особливість Бучі в тому, що вона вкрита зеленими насадженнями. Садибна забудова розташована серед цих зелених насаджень. Візуально – це дерева, на думку багатьох - це і є ліс. Але ліс – це не просто дерева. Треба розуміти, що ліс - це унікальна екосистема з флорою і фауною, де людині місця нема. Власне, те що, ми маємо у межах Бучі – це зелені насадження.

- Коли визначалися межі Бучі ці 890 га увійшли в них чи були виокремлені якимось чином?
Загальна площа Бучі, яка встановлена рішенням Київської обласної ради 2004 року, становить 2 658 га включно з умовною територією 890 га. Крім того, Верховна рада України, надаючи Бучі статус міста, своєю постановою підтвердила межі існуючої території, в яку входили 890 га як землі житлової та громадської забудови. Умовна площа 890 га – це історична складова Бучі і знаходиться і завжди знаходилась в її межах. А з рішення Верховного Суду випливає, що площа 890 га є лісом першої категорії і знаходиться за межами Бучі.

Коли проходили слідчі дії у будівлі міської ради, спілкувався зі слідчим. Він стверджував у вас немає своїх земель, тобто 890 га – це ліс, а радгоспні території приєднані пізніше. Якщо у нас немає своїх земель, то виходить міста Буча не існує. Де в цьому є логіка? Якщо підійти до цього питання формально, то виходить, що Буча – це ілюзія, хоча вона живе, господарює¸ розбудовується… Чи це не виглядає повним абсурдом не лише для простих людей, а й для юристів, з якими ми консультувалися саме з питань лісозбереження. У Лісовому кодексі є парадоксальна норма, що до виготовлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками, матеріали лісовпорядкування можуть слугувати правоустановчими документами. На підставі цього твердження і були підняті матеріали лісовпорядкування 1988 року. Я, чесно кажучи, і досі не можу зрозуміти мету складання цих матеріалів. Скоріше за все, що лісовпорядкування відбувалося на папері, як багато чого робилося за радянських часів, навіть без врахування фізичної наявності рослинності на цій території. Не виключено, що ніхто матеріали лісовпорядкування виконувати не збирався, а вони були формальними.

- Вам не спадало на думку за картами і схемами набрати 890 га зелених зон на території Бучі?
Чому ж ні. Ми намагалися скласти пазли. В реальності, навіть із наявних документів радянського періоду, як би ми не плюсували всі зелені території по клаптю, 890 аж ніяк не виходить.

- Поясніть, у чому різниця між зеленими насадженнями і лісом першої категорії в юридичному аспекті?
Ліс першої категорії – це майже заповідний ліс, на території якого жодна господарська діяльність не повинна здійснюватися: забудова, інфраструктура, кладовища, гаражні кооперативи - нічого в межах цих 890 га не повинно бути. Ця територія має бути винесена в натуру. Крім лісових звірів та лісників там ніхто не має права знаходитися. А зелені насадження в межах населеного пункту – це вкриті деревною рослинністю території, які звичайно також мають певний ступінь охорони, але знаходяться у межах міста на землях житлової та громадської забудови.

- Як законодавчою базою регулюється житлове, господарське будівництво на територіях, де є зелені насадження?
Ці питання узгоджуються на рівні генерального планування. У нас є затверджений генеральний план 2015 року із зазначенням розбивки по видах використання територій. На земельних ділянках з зеленими насадженнями, як правило, передбачено створення зон рекреації. А їх площі розраховуються із проектної кількості населення, включаючи існуючу і перспективну.

- Виходить, що генеральний план увійшов у протиріччя з матеріалами лісовпорядкування 890 га. Чи не повинні були органи суду, коли розглядали цю справу , відштовхуватися від генплану, а не від документу 1988 року. Адже генеральний план розроблявся державною установою і був ухвалений представниками громади. Чому ці документи не були взяті до уваги під час судового процесу?
Це хіба що відомо безпосередньо тому складу суду, який виносив такі рішення. Від усіх обставин, доказів, які ми подавали, вони абстрагувались. Варто зазначити, що рішення на той час Бучанської селищної ради оскаржувалися прокуратурою у 4-, 5-, 6-му роках. Ми пройшли цілу судову процедуру по першим , апеляційним , касаційним інстанціям. На даний час ми маємо три ухвали Вищого адміністративного суду України. За результатами перегляду рішень судів доведено, що в Бучі лісів першої категорії немає, натомість це зелені насадження. Остаточні рішення по цих справах були винесені Вищим адміністративним судом: два рішення у 2006 році, одне рішення у 2007. З точки зору юриспруденції вони мають преюдиційне значення, тобто обставини, які встановлені судом, не підлягають доказуванню. На ці речі ми наголошували увагу суду, який з незрозумілої для нас причини саме цю обставину невмотивовано відкинув. Хоча можна запитати у кожного юриста – це прописна істина.

- Які території входять у 890 га із тих, де ніколи не було лісової рослинності?
Це ЗОШ №1, Бучанська міська рада, лікарня, кладовище, фізіотерапевтичний кабінет, ЗОШ №2, ще одне кладовище, 2 автогаражних кооперативи, сама будівля Ірпінської прокуратури - все це у лісі.

- Хіба не мають терміну давності матеріали ще радянського лісовпорядкування?
Формально не мають. І якраз «завдяки» цьому це все було і зроблено. Хоча згідно з інструкцією з лісовпорядкування, на підставі якої постанова розроблялась, зазначено, що лісовпорядкування в обов’язковому порядку має проводитись кожних 10-15 років. Однак даних про те, що лісовпорядкування проводилося в наступні періоди, також ніяких немає.

- Якщо взяти до уваги ваші аргументи і існуючі споруди, про які всі знали і бачили, то позов до суду на 890 га має якусь специфічну мотивацію?
Як не парадоксально – це дійсно так. В ході цих судових розслідувань ми неодноразово стикалися з упередженістю представників прокуратури, які стверджували, що це ліс і крапка. Далися взнаки і політичні реалії країни, які вплинули на рішення Верховного суду. Хоча він має керуватися виключно законом та своїм переконанням, і жодні обставини на суд не повинні впливати. Крім того, цю справу про 890 га роздмухали в контексті так званого «Бучанського межигір’я», тому що територія 14 га розташована в межах 890 га.

- Так 14 га «Бучанського Межигір’я» уже перейшли у державну власність… Взагалі дивно, чому при такій потужній доказовій базі не було спроб довести прокуратурі, що 890 га зачіпають інтереси громади, а не однієї персони?
Представники прокуратури запевняли відразу після процесу, що інтереси громади та право власності не будуть порушені. Пройшов рік-півтора, і рішення стало кардинально протилежним. Цю ситуацію зараз використовують для абсолютно надуманого кримінального провадження. Адже всі рішення про виділення земельних ділянок приймалися не одноосібно, а колегіально сесією Бучанської міської ради, легітимно обраними представниками територіальної громади. Тому обвинувачення щодо розкрадання не вписуються ні в поняття здорового глузду, ні в законодавчі норми. Ми готові надати всі матеріали і документи органам досудового розслідування для дослідження. Вони повністю підтверджують нашу позицію і спростовують ті обвинувачення, які нам закидають. Сподіваємось, що органи досудового розслідування проведуть дійсно об’єктивне розслідування і покладуть край спекуляціям на тему 890 га міфічного лісу.

- Із сказаного вами можна зробити висновок, що дії правоохоронних органів мають багатовекторний характер. На перший погляд вони спрямовані на з’ясування обставин перевищення службових повноважень керівництвом міста при переведенні 890 га лісу в лісові насадження А в широкому розумінні діють проти всієї громади, адже на цій території люди живуть, працюють, вчаться…
Все, що відбулося, має деструктивний характер і діє проти всіх. Територіальна громада це відчула, і свою громадянську позицію багато людей з цього приводу висловлює. Схоже на те, що метою є розбалансування обстановки в місті. Саме тому Бучанська міська рада вживає заходи в рамках відповідних юридичних процедур. Прогнози оптимістичні, ми впевнені, що все ж таки донесемо свою позицію і врешті-решт доб’ємось скасування алогічних судових рішень. Лише в такий спосіб ми захистимо права територіальної громади та повагу до інституту права власності.
Катерина КОСТЕНКО 
газета: «Бучанські новини» №31 від 12 серпня 2016 року
рейдер Буча Федорук Анатолій Петрович
  2
 Інші новини по темі:
Прокуратура Київської області про повернення незаконно переданих лісових земель у м. Буча

Прокуратура Київської області про повернення незаконно переданих лісових земель у м. Буча

Прокуратура м. Ірпеня
Прокуратура Київщини вимагає визнати незаконними рішення Бучанської міської ради щодо відведення земель лісового фонду

Прокуратура Київщини вимагає визнати незаконними рішення Бучанської міської ради щодо відведення земель лісового фонду

Прокуратура м. Ірпеня
Cудом скасовано рішення Ірпінської міської ради -  вилучено  майже 1,5 тисяч га земель

Cудом скасовано рішення Ірпінської міської ради - вилучено майже 1,5 тисяч га земель

Прокуратура м. Ірпеня
Прокуратура: Боротьба за збереження лісу

Прокуратура: Боротьба за збереження лісу

Прокуратура м. Ірпеня
До бюджету міста Буча будуть відшкодовано більше 800 тис.грн.

До бюджету міста Буча будуть відшкодовано більше 800 тис.грн.

Прокуратура м. Ірпеня
Прокуратура через суд повернула державі 14 га лісу в Бучі

Прокуратура через суд повернула державі 14 га лісу в Бучі

Прокуратура м. Ірпеня
Природні ресурси на межі вичерпання

Природні ресурси на межі вичерпання

Прокуратура м. Ірпеня
Порядок денний 51 сесії Бучанської міської ради

Порядок денний 51 сесії Бучанської міської ради

ВИКОНКОМ
Рішення сесії про порядок видалення зелених насаджень на території м.Буча

Рішення сесії про порядок видалення зелених насаджень на території м.Буча

фінансове управління
Буча : Прийнято рішення про створення Книги Пошани

Буча : Прийнято рішення про створення Книги Пошани

ВИКОНКОМ
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.