» » » Нова структура соціального захисту

Нова структура соціального захисту

НОВЕ УТВОРЕННЯ В СТРУКТУРІ СОЦЗАХИСТУ

Бучанський медико-соціальний центр був створений з метою надавати допомогу найнезахищенішим категоріям населення, керуючись принципами – гуманізм, добро, милосердя. Чимало людей відчули на собі турботу його працівників. Проте, в 2007 році центр припиняє своє існування. На його основі створиться новий заклад.

Нова структура соціального захистуПро це новоутворення та інші аспекти роботи ми розмовляли з директором медико-соціального центру Йосипом Краснодемським.

— Повернемося до історії. Чому виникла потреба у створені центру? Власне, яке завдання ставилося перед ним?
— В Бучі велася робота по допомозі малозабезпеченим верствам населення. Але вона проводилася через різні установи. Наприклад рада опіки та піклування охоплювала категорії багатодітних родин, сиріт, дітей-інвалідів, дітей з неповних родин; через раду ветеранів війни та праці надходила підтримка учасникам бойових дій, тилу та ін. Згодом виникла потреба в створенні профільного закладу, який би об’єднав всі ці зусилля. Проте, в структурі селищних рад такий заклад не передбачений. Але, як кажуть, хто шукає шляхи для вирішення проблеми, той їх знаходить. За ініціативи Бучанського селищного голови Анатолія Федорука та голови Ірпінської міської організації Товариства Червоного Хреста України Валентини Забарило 1 березня 2003 року був створений і розпочав свою роботу Бучанський медико-соціальний центр. За досить короткий період, малозабезпеченим людям в селищі були створенні умови для поліпшення харчування, оздоровлення.

— Але така робота не може обходитися без належного фінансування. Звідки надходять кошти?
— Основна підтримка нам надходить від Бучанської селищної ради, активно беруть участь у наданні допомоги й протестантські конфесії. На жаль, православні церкви фінансово не спроможні нам чимось зарадити, але при нагоді пообіцяли співпрацювати. Прикро, але нове скликання депутатів також не бере активну участь у роботі центру, можливо, ще не розібралися в специфіці. Хотілося б відчути більше уваги до наших проблем, тісніше співпрацювати.
Крім того, ми працюємо разом з Червоним Хрестом – напівблагодійною організацією, яка має марки та розповсюджує їх по виробничих підприємствах, комерційних установах, організаціях. Одна марка коштує 1 грн. На жаль, бажання придбати їх є далеко не в кожного. Стабільно беруть марки і розповсюджують серед своїх працівників такі підприємства як: “Меліоратор”, “Агробудпостач”, “Транском”, “Продсервіс”, Бучанський КЖЕП та низка інших організацій, за що ми їм вдячні.

— Траплялися випадки, коли люди були налаштовані проти самої ідеї, що закладена в роботі центру?
— Було таке. Хтось не поділяв цих ідей, коли мова заходила про фінансову допомогу, дехто просто не розуміє слова “добро”. Взагалі нам відмовили у будь-якій допомозі аптеки, бізнес яких є досить прибутковим. Не поспішають займатися благодійництвом й наші комерційні структури. Мотивація – різна. Кажуть, що немає грошей. Можна почути й таке: мовляв, люди, які потребують допомоги, — це паразити, яких ми вирощуємо, бо допомагаємо їм. Людина не хоче сама думати як вижити, а тільки сподівається на чиюсь підтримку. Особисто я не поділяю таких поглядів і не розумію людей, які здатні таке казати. Життя – не проста річ і не відомо як завтра повернеться доля таких черствих бізнесменів. До того ж, ми допомагаємо тільки тим, хто цього особливо потребує, хто не може себе обслужити - одиноким, непрацездатним, прикутим до ліжка людям.

— На які заходи робота центру спрямована зараз?
— Нещодавно брали участь у благодійній акції з нагоди Міжнародного дня інвалідів. Задіяні й в проведені новорічних та різдвяних свят (ми підготували списки і отримаємо від “Продсервіса” 300 продуктових наборів для дітей-інвалідів, інвалідів дитинства, інвалідів війни). На постійній основі діє банк одягу та взуття, що було у використанні. Кожного року роздаємо самаритянські коробки.
В 2004 році ми започаткували гарну традицію - проведення Дня донора крові. Два роки цієї акції дали добрі результати. Якщо план забору крові в Бучі - 200 л, то в 2003 році цей показник впав до 70 л. Зараз забір крові є стабільним – близько 120 л. Люди заохочені йти здавати кров, адже крім грошової сплати, вони забезпечуються обідом, продуктовим набором.

— Можна почути, що працівники центру допомагають робити ремонти у квартирах людей, які цього потребують. Така праця також входить до вашої компетенції?
— Є лежачі, одинокі люди, які не в силах самотужки поратися по дому. Їм потрібно хоча б допомогти навести лад в кухні, коридорі, туалеті. Певні кроки в цьому напрямку ми робимо, але таких людей у нас багато, а робочих – практично немає. Є потреба в тому, щоб при центрі була ремонтна бригада, яка складалася б з 3-5 чоловік.
Згідно державної програми “Турбота”, яка діятиме до 2010 року, у вищенаведеній роботі повинні бути задіяні служба соціального захисту, центр зайнятості, Червоний Хрест. Останній надає матеріали — засоби миття, фарбу, шпалери тощо. Забезпечити людьми, які б виконували ці роботи, повинен центр зайнятості. Але коли туди звертаєшся, то виявляється, що в Ірпінському регіоні безробітних немає, а ті що стоять на обліку – відмовляються від таких робіт. Правда, допомагають студенти Українського гуманітарного інституту, в яких така гуманітарна допомога є обов’язковою практичною роботою. Але зрозуміло, що цих сил замало.

— Що можете сказати з приводу закриття медико-соціального центру?
— З 1 січня 2007 року на базі медико-соціального центру буде відкритий Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких, непрацездатних громадян, що входитиме в структуру управління соціального захисту. Робота з дітьми перейде до компетенції відділу сім’ї та молоді.

— Чим Територіальний центр відрізнятиметься від свого попередника?
— В Територіальному центрі діятиме три підрозділи: перший – займатиметься обслуговуванням вказаних категорій – тобто соціальна служба вдома (в штаті передбачено 8 таких працівників на Бучу, які матимуть спеціальну підготовку та відповідну освіту).
Другий підрозділ покликаний продовжувати грошову та натуральну адресну (продукти, одяг, предмети санітарії та гігієни тощо) допомогу.
Третій підрозділ - благодійна їдальня. Є пропозиція одного з бучанських підприємців, який закінчив будівництво хлібопекарні й має бажання створити мережу кіосків із продажу хліба за 50% вартості для наших категорій.
Швидше за все, буде й госпрозрахунковий підвідділ, тобто ми зможемо надавати й платні послуги, але тільки ті, які не входять в наші обов’язки (наприклад скопати та обробити присадибну ділянку тощо).
Щодо більш серйозних стаціонарів чи будинків для пристарілих – то це перспективи майбутнього, зараз ми не в змозі відкривати такі структури.

— Наскільки таке відокремлення вікових категорій є доцільним?
— Займатися конкретною роботою і знати своє направлення — це краще, більше результатів. Але час все покаже. Багато що залежить і від керівництва та управління цими структурами, їхньої ініціативи.

Довідка
Медико-соціальний центр був створений в 2003 році. В цьому ж році ним було надано допомогу понад 500 людям на загальну суму 32915 грн. (переважно у вигляді продуктових наборів, одягу та взуття, що було у вжитку, предметів санітарії, гігієни та ін.) У 2004 році допомогу отримали – вже 1597 людей на суму 51941 грн. В 2005 році – допомогли понад 2000 чоловік на суму 147251 грн. 2006 рік дав приблизно такий же показник. Також в центрі відповідним категоріям надається й медичне обслуговування.
газета: №48 "Бучанські новини" від 8 грудня 2006р.
Людмила ГЛАДСЬКА
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.