Розповідь про мальовниче українське село Мироцьке, яке стало невід’ємною прекрасною частиною Бучанської територіальної об’єднаної громади.
Хто хоча б раз бачив зелені безкрайні краєвиди біля річки Орлянка, чи рибачив на ставках, що утворюють справжній каскад водного царства – ніколи не забуде цю природну красу Мироцьких земель.
Перша згадка про село в історичних документах належить до ХІІ століття, ще за Київської Русі. У пам’ятці описана загадкова місцина біля селища, де знаходяться древні слов’янські кургани.
Точної версії, де б пояснювалася назва села, в історичних джерелах не знайдено. Адже територія Мироцького перебувала під Київською Руссю, Золотою Ордою, Великим князівством Литовським, Річчю Посполитою і Російською імперією.
За історичними даними, Мироцьке разом з кількома селами було подароване таємному раднику графу Карлу Бакену, який служив у Лiфляндії чи Курляндії у той період, коли церковні та казеннi маєтки роздавалися вищим чиновникам. Землі переходили у спадок від батька до сина і зрештою маєток дістався сину – генерал-майору графу Карлу Остен-Сакену, а резиденцiя головного управлiння розташовувалася саме в Мироцькому.
Про вольовий і мужній характер жителів Мироцького можна дізнатися з історичних фактів. У тi часи найбiльшою бiдою для селянина було малоземелля. Багато мирочан мали по десятині землі i менше. У 1896 році помiщик Мироцького фон Дервiз наказав провести розмежування. Було викликано землемiра i грабаpiв, які почали обкопувати помiщицьку землю. Обуренню вольових селян не було меж, вони прогнали землемiра i грабарiв, а канави позасипали.Важливою подією у 1906 році є заснування Мироцького спиртзаводу на землі помiщика Кулика. З l960 року завод почав виробляти кормові антибiотики. Згодом його було реорганiзовано в Немiшаївський завод бiохiмпрепаратiв.
Діти заможних батьків селища могли отримувати освіту в місцевій початковій сільськогосподарській школа ім. Столипiна, яка була заснована в 1912 році на кошти землевласника Андрiя Кулика. На вiдкриття школи приїжджала навіть дружина Столипiна. Школа готувала майбутнiх агрономів, а навчання в ній було платним. Згодом у 1920 р. на місці школи вiдкрили Мироцький iндустрiальний технікум, а через 16 років на iснуючій навчально-матерiальнiй базi відкрили Мироцький зооветеринарний технікум, який у 1965 році реорганiзували в Немiшаєвський сiльськогосподарський технікум.
Звісно, що в 30-х роках в селі проводилась боротьба з «куркулями», були загиблі під час Голодомору 1932-1933 роках та жертви політичних репресій. Під час Другої світової війни село Мироцьке 23 серпня 1941 року без бою було окуповано німецькими військами.
Однак жителі села мужньо боролися із загарбниками різними способами, в тому числі силами партизанського загону, що діяв при селі. Завдяки героїзму та відвазі патріотів Мироцького село було звільнено від німецьких окупантів 6 листопада 1943 року. За мужнiсть i героїзм, виявлені на фронтах, 82 жителiв села нагороджено орденами та медалями. На честь загиблих збудовано пам’ятний меморіал, що завжди нагадуватиме нинішньому та майбутньому поколінням про боротьбу односельчан за власну незалежність та свободу.
У 1971 році Володимир Плохута збудував та очолив нову школу, випускниками якої був Олег Михайлик воїн-iтернаціоналiст, який героїчно загинув в Афганiстанi у 1984 році.
З плином часу село розросталося, розвивалося. Однак звичаї та обряди люди берегли у своїй світлій пам’яті від предків, які передавалися з покоління в покоління, щоб Мироцьке завжди могло похизуватися своєю самобутністю та красою. Люди села щиро радіють даті 30 травня 2016 року, коли Індустріальний парк «Мироцьке» було внесено до Реєстру iндустріальних парків.
Однак кроком до нового щаблю розвитку села стало 16 червня 2016 року, коли за розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації за No253 було затверджено висновок щодо відповідності Конституції та законам України проєктів рішень щодо добровільного приєднання територіальних громад селища Ворзель та села Мироцьке до Бучанської об’єднаної територіальної громади. А вже 1 березня 2019 року Мироцька сільська рада ухвалила рішення No2 «Про добровільне приєднання Мироцької сільської територіальної громади Києво-Святошинського району до територіальної громади міста обласного значення».
Мироцьке пережило багато історичних подій та моментів, однак жителі села вірять, що важкі часи залишилися позаду. Попереду лише світле майбутнє у складі Бучанської ОТГ.
