Світла память добрій людині - Валентина Яцюк залишиться в наших сердцях

Пішла у засвіти людина з великим серцем і доброю душею

Валентина Яцюк

.
Не виходить говорити про неї у минулому часі: днями ще говорили щодо доставки газети, планували проведення підписки. А вона постійно мріяла, як бухгалтер, про доплати працівникам видання.
Не хочеться говорити про цифри , бо вона завжди знаходила цікаві теми для розмови . І всі вони були довкола міста і газети, які любила і вболівала за їхній розвиток.
Її вирвала тривала хвороба , залишивши добрі згадки колег і знайомих...
Спочивайте з миром, колего, завжди пам’ятатимемо !!!! І точно Вас не вистачатиме- порад, підтримки, доброго слова...
Висловлюємо співчуття родині, близьким та друзям.

Валентина Єрмеківна була не просто колегою, а, насамперед, прекрасним, вірним другом, який готовий допомогти і словом, і ділом.
Дуже добра, порядна, співчутлива - вона щиро переживала за всіх і кожного, намагалася оберігати, підбадьорити і захистити. Дуже відповідальна.
Для працівників редакції вона була мамою. Минають роки, а ніби вчора чуєш її голос і слова, коли вона заходить до редакції і з порогу цікавиться: "Діти, ну як у вас справи?" Навіть, якщо "дітям" уже до сорока років.
Це людина - з величезним серцем, сповненим добра до кожного. Це - людина, яка вміла безкорисно віддавати: свій час, своє тепло, увагу, сили. І дуже часто це робилося у збиток собі, власному здоров'ю.

Вона хотіла, щоб всі навколо були щасливими. Її оптимізм, її запал нікому не давав занепасти духом. І як би тяжко не було їй самій, завжди у відповідь звучало: "Все буде добре!".
Вона мріяла, що газета й надалі буде розвиватися, буде успішною і потрібною, буде відображати життя міста, яке вона любила. Віриться, що так і буде.
Такі, як Валентина Єрмеківна, не забуваються і не вмирають. Вона завжди житиме в наших серцях. Світла їй пам'ять, нехай земля буде пухом...