» » » Власна думка: Пекло на рейках

Власна думка: Пекло на рейках

Скорочення вагонів іде в ногу зі скороченням кількості рейсів: обрізають «під корінь» робочі потяги, а в розкладі «залисини» сягають понад годину, і це тоді, коли всі змушені їхати на роботу до столиці.



Коли на вулиці середина літа, сонце припікає до 30 градусів, а тобі доводиться втискатися в забиті вагони приміських потягів, аби дістатися на роботу, відпочинок чи до родичів - здається, що чергової такої поїздки просто не переживеш. Знайомо?
А взимку, коли мороз до кісток «пропікає» холодом, також несолодко чекати на платформі напхані вагони і трястися в холодному тамбурі до кінцевої.


«Наконсервовані» вщент людьми вагони, антисанітарія, задуха чи холод залежно від сезону та тривалий час на ногах у безпосередній близькості до інших пасажирів - це реалії, з якими, на жаль, стикаються у ХХІ столітті українці, коли намагаються скористатися приміським сполученням.
Насправді ж існують санітарні норми, законодавство, що регулює приміські перевезення, та права людини. Проте це вже роками не діє, і складається враження, що «пекло на рейках» - це незмінна норма, дещо вічне.
«Укорочена» кількість вагонів у денні і вечірні години, коли всі їдуть чи повертаються з роботи - ще одна наболіла тема, яка вже змушувала в кількох областях відстоювати їх повернення, перекриваючи рух поїздів.

У транспортній компанії на це кажуть, що зменшили кількість вагонів, тому що пасажири не купують квитків і, за статистикою, їздить набагато менше людей. Експерти переконані, що без державних дотацій якісну залізницю не побудувати.
Часто мережею поширюються відео і фото, де зображено, яким люди «напихаються» в електрички. Буває, що двері вагону майже не закриваються через навалу людей.

дожити ... «друге» життя


У таких умовах мешканці не лише Бучі, а й громади добираються щоденно, особливо якщо цей потяг курсує в години пік. Це і бабусі з клунками харчів, які потім торгують на місцевих ринках, і циганські табори, які мігрують із пропозиціями погадати, і п'яниці та ворожки - кого лишень не зустрінеш в електричці.

Основна причина всіх проблем у приміському сполученні - це брак рухомого складу, - відповідають на звернення пасажирів надавачі послуги. Переважна більшість електропоїздів, яка нині експлуатується на УЗ, доживають своє «друге життя». Тобто підходить (або вже підійшов) до кінця другий термін експлуатації, на який їх було продовжено після капітально-відновлювального ремонту, який проводився після закінчення їх «першого життя» (25 років з моменту випуску). Саме через це постійно скорочується кількість придатного до експлуатації рухомого складу. І саме через це УЗ змушена скорочувати кількість рейсів і вагонів у приміських поїздах.

Але чи легше від цього пасажирам? Проблема теж вже переживає не одне десятиліття, а світла в кінці тунелю так і нема.
Водночас у залізниці також бідкаються: ніби і ремонтують, проте латати те, що вже давно треба здати на брухт - марна справа.
Нема чого гріха таїти: існує низка чинників, які вплинули на ситуацію із приміськими перевезеннями і загнали її майже «на дно»: внаслідок недобросовісних вчинків самих пасажирів - псування майна поїздів, акти вандалізму та найго-ловніше - безквитковий проїзд та оплата поїздки без видачі квитка.

про вафельки й чебуреки


У приміських потягах впродовж років існує проблема несанкціонованої торгівлі. Найчастіше торгівці - це бабці,
різноманіття товарів яких не обмежується 10 найменуваннями. Тобто в потязі можна купити все: від прохолодних напоїв до лопат чи іграшок. Зауважимо, що згідно з наказом Кабміну «Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України», продавати в приміських потягах дозволено виключно періодичну пресу. Усе решта - незаконно.
Якщо раніше поліція допомагала в боротьбі з торгівцями, то зараз ради на них немає, та й людей у погонах вже давно у вагонах не бачили.

Згідно з тим же наказом Кабміну, контролери мають право перевіряти наявність квитків у пасажира, дотримання ним правил, санітарних норм. Проте максимум, що може зробити контролер - гаркнути на нечемного пасажира, чи зробити зауваження начальнику потяга щодо недотримання норм.

ДУМКи Вголос
- Чому запізнюються електрички? Ми - пасажири зі стажем. Електричкою дістаємося на роботу - у столицю - і додому. Траплялися в дорозі й пожежі, і поломки. Миримося з тим безладом, бо іншого виходу нема.
- Запізнення електропоїзда - норма! Крім того, що «робочі» електрички часом прибувають із запізненням, вони ще й забиті під зав'язку.
- Ще трохи і наші електрички стануть схожі на індійські, де на ходу ще до зупинки поїзда зможуть забігти пасажири у вагон і вмощуватися на даху чи на останніх сходинках у тамбурі.
- Ось скажіть, як можна випускати зранку шість вагонів? Це такий новітній рівень комфорту? Хотілося б, щоб той, хто відповідає за кількість вагонів, сам проїхався хоч раз із таким комфортом. Те, що зараз спостерігаємо, називається злочином проти народу, - обурюється користувач Тетяна мережі Фейсбук .
- Готових платити за послуги залізниці мало. 60% - це пенсіонери, 39% - це «зайці», і лише 10% платять. Навіть, якщо залізниця додасть вагони, статистика суттєво не зміниться, допоки не зміниться наш менталітет: десь украсти, обдурити державу чи фірму - це норма! А ще подекуди один наперед одного вихваляємося цим, - констатує користувач Ігор в мережі .
Ось такі реалії сьогодення. Чи потягне локомотив ці проблеми, чи знову заженуть його в глухий кут на невизначений термін???? Традиційно - запитань більше, ніж відповідей.

Так само в приміських потягах немає кому перевіряти, чи розпивають алкоголь пасажири та чи курять у потязі. Відтак, зазвичай, контролери, провідники просто знизують плечима, коли бачать компанії людей із сигаретами і випивкою в тамбурі. «Куріння у вагонах
(зокрема в тамбурах) приміських поїздів забороняється» - диктує розпорядження Кабміну. Проте надії на виконання цього положення покладаються на грізну контролерку, яка хіба криком може розігнати порушників. Та чи послухають її? Питання зависає у повітрі.
жорстокі реалії.

До слова, тиснява у транспорті - це також порушення санітарних норм. Проте єдиним варіантом дотримання всіх санітарних норм та забезпечення пасажирів комфортом є списання майже всіх вагонів приміського сполучення. А оскільки зупиняти залізницю - не варіант, залишається лише чекати, поки в цю сферу дійде цивілізація, і щось таки зрушить з мертвої точки...
Значна частина пасажирів в електричках - це пенсіонери та робітники. Зі слів провідниці Юлії, хоч ціну за проїзд в електричках давно вже не підвищували, пасажири хочуть їхати без квитка.

Але насправді не всі пасажири безвідповідальні і люблять «халяву». 95% людей, які сіли без квитка, все одно його купують, тому що хоч який наповнений потяг, контролер «пролізе» і «продасть» квитки безбілетним пасажирам.
Також вона зізнається, що в роботі часто виникають конфлікти з пасажирами, і бідкається, що в цьому випадку захистити провідників нікому.

На думку транспортного експерта Олександра Кави, проблеми треба шукати і в іншому напрямі: тарифи приміських перевезень покривають собівартість лише на 8-15%, а на маршрутах дальнього сполучення - до третини.
- У Євросоюзі щороку на залізницю спрямовують з бюджетів країн-членів до 75 мільярдів євро. Ці гроші йдуть і на покриття збиткових пасажирських перевезень, і на закупівлю нового рухомого складу, і на утримання та розвиток інфраструктури, - наголосив Кава.
За словами експерта, нині за рахунок Укрзалізниці уряд фактично дотує цілі галузі великого бізнесу: металургію, сільське господарство тощо. Загальна сума - 30 мільярдів гривень щороку. Це 36 тисяч нових вантажних, або тисяча пасажирських вагонів. На ці гроші, за підрахунками Кави, за чотири роки можна було б оновити парк пасажирських потягів, а ще за три - приміських. Зараз деяким вагонам Укрзалізниці понад 50 років.

А тим часом


14 листопада 2018 р. була зареєстрована петиція №41/001977-18еп «Встановити новий графік руху потягів з Києва та до Києва на гілці Бородянка
- Святошин з частотою руху потягів», яка має на меті покращити графік руху електричок. Потрібно зібрати майже 25 тисяч підписів, аби її розглянули. Понад 70 днів ще є для того, аби їх зібрати. Проте більшість не поспішає підтримати електронну петицію: може й цього разу все відбудеться за звичною схемою
- далі слів справа не зрушить.
газета: "Бучанські новини" №47 від 22 листопада 2018 року
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
"Гостi" не можуть коментувати дану новину.