Пригадуєте казку про Котигорошка? Про юнака, який народився з горошини. Сам був крихітним, а духом і волею сильним. Аж таким сильним і розумним, що визволив з неволі шістьох братів, сестру і царівну, яких заточив у неволю злий Змій. Казка, як завжди, закінчується щасливо: маленький на зріст та великий за розумом, Котигорошко жениться на царівні, яку врятував від полону.
![]()
Наше знайомство з Максимом Новиченком відбулося під час проведення в місті спортивного свята «Bucha Sportfest». Того дня в міському парку зібралися команди з різних силових видів спорту, змагалися, заохочували до участі містян… Серед них були і спортсмени, що займаються пауерліфтінгом. Одним із представників братства силачів був Максим, на якого зразу звертаєш увагу.
Погодьтеся, скільки б не було навколо людей, завжди кидається в око людина з певними особливостями у зовнішності. Така наша природа. От і на Максима складно не звернути увагу: юнак з дорослим обличчям та чоловічою статурою, але дійсно, як той казковий герой Котигорошко, незвично компактний на зріст. Таких зазвичай називають людьми з особливими потребами, але про нашого героя цього ніяк не скажеш. Скоріше, він людина з особливими можливостями. В чому легко переконатися поспілкувавшись.
![]()
![]()
Максим народився, виріс і живе в Бучі уже 23 роки. Як співбесідник, він вибудував нашу розмову так, що питати про фізичні відхилення, причини їх виникнення було навіть недоречно. Та й що про них говорити, якщо в житті складається все так, як людина сама собі напророчить.
Максим – людина, яка випромінює позитив. Можливо ця риса характеру є головною, а може ще й додаються сила волі, любов до людей… Та врешті навіщо шукати причини, коли людина відчуває себе комфортно. Є робота в IT-сфері. Є багато друзів, а останнім часом їх тільки більшає, бо до основної діяльності додалося ще й заняття пауерліфтінгом.
На запитання, навіщо йому такий важкий спорт, він відповів без зайвих зволікань: «Це спосіб самореалізації. Справжній чоловік має бути сильним і тримати форму. Тим більше цей вид спорту знайшов мене сам».
Це сталося в Євпаторії. Саме там помітили Максима і запросили до паралімпійського центру. А далі все пішло, як по писаному. Повернувся додому, знайшов тренера. Тренується тричі на тиждень по дві з половиною години. І так уже третій рік.
За час активних занять герой нарису спостерігає за собою і вже не раз відмітив, що і фізично, і морально він міцнішає. З’явилася впевненість в собі, відійшли в минуле сумніви щодо сприйняття навколишнім світом: в світі багато людей, які вписуються в звичні параметри, але живуть без мети, без, як то кажуть, стержню – беззмістовно. То навіщо таке життя? І фізичні форми тут ні до чого!
![]()
А Максим Новиченко зараз уже майстер спорту міжнародного класу і не паралімпійської федерації, а в WPC, яка об’єднує силачів звичайної статури. Щорічно бере участь у змаганнях, поки що переважно на території України. Говорить, що бракує фінансів, адже зареєструватися можна до участі в турнірах будь-де. Але ж все робиться власним коштом, що і є головним гальмом. Завдяки допомозі друзів і колег, «бучанському Котигорошку» вдалося потягатися з європейськими конкурентами в Португалії. А власний рекорд у тяжі лежачи(вид, в якому виступає Максим) він здобув на турнірі у Кривому Розі – 127 кг. Навіть важко уявити – це ж за власної ваги ну не більше 40 кг. Між тим Максим впевнений: «Це не межа. Мені ще є куди рости. Адже пауерліфтінг – такий вид спорту, який не обмежує людину ні віком, ні фізичним станом. Набирайся досвіду, долай себе і все життя став рекорди – якщо не світові, то хоча б особисті».
Наше знайомство з Максимом Новиченком відбулося під час проведення в місті спортивного свята «Bucha Sportfest». Того дня в міському парку зібралися команди з різних силових видів спорту, змагалися, заохочували до участі містян… Серед них були і спортсмени, що займаються пауерліфтінгом. Одним із представників братства силачів був Максим, на якого зразу звертаєш увагу. Погодьтеся, скільки б не було навколо людей, завжди кидається в око людина з певними особливостями у зовнішності. Така наша природа. От і на Максима складно не звернути увагу: юнак з дорослим обличчям та чоловічою статурою, але дійсно, як той казковий герой Котигорошко, незвично компактний на зріст. Таких зазвичай називають людьми з особливими потребами, але про нашого героя цього ніяк не скажеш. Скоріше, він людина з особливими можливостями. В чому легко переконатися поспілкувавшись.
Пауерліфтинг - це силовий вид спорту, сенс якого в подоланні ваги максимально важкого ускладнення.
Пауерліфтинг, також називають силовим триборством: жим штанги з широким хватом лежачи на лаві, присяди зі штангою на плечах і звичайно тяга штанги. В сумі це і визначає кваліфікацію спортсмена.
У пауерліфтингу важливі показники сили, а не краси тіла, на відміну від бодібілдингу.
Перемога присуджується спортсменові з меншою вагою при однакових показниках.
Пауерліфтинг, також називають силовим триборством: жим штанги з широким хватом лежачи на лаві, присяди зі штангою на плечах і звичайно тяга штанги. В сумі це і визначає кваліфікацію спортсмена.
У пауерліфтингу важливі показники сили, а не краси тіла, на відміну від бодібілдингу.
Перемога присуджується спортсменові з меншою вагою при однакових показниках.
Максим народився, виріс і живе в Бучі уже 23 роки. Як співбесідник, він вибудував нашу розмову так, що питати про фізичні відхилення, причини їх виникнення було навіть недоречно. Та й що про них говорити, якщо в житті складається все так, як людина сама собі напророчить. Максим – людина, яка випромінює позитив. Можливо ця риса характеру є головною, а може ще й додаються сила волі, любов до людей… Та врешті навіщо шукати причини, коли людина відчуває себе комфортно. Є робота в IT-сфері. Є багато друзів, а останнім часом їх тільки більшає, бо до основної діяльності додалося ще й заняття пауерліфтінгом.
На запитання, навіщо йому такий важкий спорт, він відповів без зайвих зволікань: «Це спосіб самореалізації. Справжній чоловік має бути сильним і тримати форму. Тим більше цей вид спорту знайшов мене сам».
Це сталося в Євпаторії. Саме там помітили Максима і запросили до паралімпійського центру. А далі все пішло, як по писаному. Повернувся додому, знайшов тренера. Тренується тричі на тиждень по дві з половиною години. І так уже третій рік.
За час активних занять герой нарису спостерігає за собою і вже не раз відмітив, що і фізично, і морально він міцнішає. З’явилася впевненість в собі, відійшли в минуле сумніви щодо сприйняття навколишнім світом: в світі багато людей, які вписуються в звичні параметри, але живуть без мети, без, як то кажуть, стержню – беззмістовно. То навіщо таке життя? І фізичні форми тут ні до чого!
А Максим Новиченко зараз уже майстер спорту міжнародного класу і не паралімпійської федерації, а в WPC, яка об’єднує силачів звичайної статури. Щорічно бере участь у змаганнях, поки що переважно на території України. Говорить, що бракує фінансів, адже зареєструватися можна до участі в турнірах будь-де. Але ж все робиться власним коштом, що і є головним гальмом. Завдяки допомозі друзів і колег, «бучанському Котигорошку» вдалося потягатися з європейськими конкурентами в Португалії. А власний рекорд у тяжі лежачи(вид, в якому виступає Максим) він здобув на турнірі у Кривому Розі – 127 кг. Навіть важко уявити – це ж за власної ваги ну не більше 40 кг. Між тим Максим впевнений: «Це не межа. Мені ще є куди рости. Адже пауерліфтінг – такий вид спорту, який не обмежує людину ні віком, ні фізичним станом. Набирайся досвіду, долай себе і все життя став рекорди – якщо не світові, то хоча б особисті». 
