Незабута війна

Незабута війнаДо 75-річчя героїчної оборони Києва в урочистій обстановці, відкрито новий меморіальний комплекс. Його основою стали ДОТи Київського укріпрайону в селі Романівка. які мають статус пам’яток історії місцевого значення. Завдяки пошуковому клубу «Цитадель» та Ірпінській Спілці ветеранів Афганістану вдалося відновити два з них, зокрема: ДОТ №428, 429.

Перемога нашого народу і якою ціною вона далася у другій світовій війні починаєш усвідомлювати з кожним роком все більше особливо зараз, коли триває неоголошена війна на Сході. Побувати в місцях київського укріпрайону бажання виникло давно. Адже влітку 1941 року у цих жорстоких боях за столицю України приймав участь і мій дід – Курінний Кіндрат Михайлович. Який дивом зумів вийти з кількома бійцями з оточення і повернутися з цієї війни живим. На жаль, передчасна смерть пов’язана з отриманням поранень, вкоротила йому вік.
Незабута війнаНезабута війнаНезабута війна

Побувати у районі дотів і віддати честь і загиблим і живим це свята справа. І тому, 9 травня у Романівки зібралося чимало людей. Ще задовго до відкриття дотів люди сюди йшли цілими сім»ями. Чимало серед них було й молоді. Запам’ятався такий випадок. Ми із заступником голови ради ветеранів Ірпінського регіону Михайлом Чмиховим ділимося враження про реставраційні роботи, до нас підходить молоде подружжя, жінка вагітна другою маленькою дитиною, якого за руку тримає бабуся. І побачивши мого співрозмовника з бойовими нагородами і ніяковіючи запитала, а можна наш син сфотографується з ним?

Отримавши ствердну відповідь маленький хлопчик сміливо дозволив себе взяти на руки незнайомому чоловіку, а потім уважно став розглядати медалі та бойовий орден Михайла Васильовича, а коли дізнався, що щойно познайомився з колишнім льотчиком винищувачем, то серйозно всім присутнім повідомив про свою бажання, коли виросте, обов’язково стане військовим льотчиком. Можна лише порадіти за батьків, що у них підростає такий маленький патріот, якому вони з самого дитинства прищеплюють любов до України і шануванню її історії.

Опинившись у дотах, немовби опиняєшся у реальній історії. До речі, не у багатьох населених пунктах є таке історичне надбання. Ці доти були побудовані ще в далеких 30-х роках. А у роки війни вони прикривали Київ зі сторони Коростеня та Житомира. Тут вперше були використані під час бойових дій наші славнозвісні «Катюші». І також першій свій бій прийняли наші легендарні танки Т- 34. Про це автору цих рядків розповідає комендант цього музею просто неба, воїн –інтернаціоналіст Микола Сиденко, про якого «Бучанські новини» друкував матеріал «Останню кулю берегли для себе».
Незабута війнаНезабута війнаНезабута війна

З Миколою ми знайомі вже не перший рік. Саме він, коли повернувся з афганської війни на всі гроші, які мав, придбав музичні інструменти для музичної групи «Перевал». Зараз він приймає активну участь у житті афганської спілки.

Саме з він один з перших запропонував зайнятися реставруванням дотів. І його ініціатива була підтримана і воїнами інтернаціоналістами, і громадськістю. На щастя, є люди доброї волі які змогли профінансувати цей історичний проект. Вони допомогли завершити відновлення дотів розпочатих ірпінськими афганцями, місцевою громадою та членами пошуковою групою «Цитадель».

Чималу роботу провели громадські активісти, вони не дали захаращити це святе місце одному із садових товариств які ставили за мету приватизувати цю землю і понабудували біля дотів різні господарські приміщення тим самим по захаращували цю святу землю политою кров»ю наших бійців а змогли відреставувати доти, які, відверто кажучи, були у занедбаному стані. Відновлювати доти почали ще у 2013 році. Але закінчити не встигли через війну на сході. Не всі повернулися живими з цієї затяжної війни. Серед них двоє воїнів інтернаціоналістів – воїнів афганців Микола Личак та Олександр Давидчук. Їм вдалося вижити в афганському пеклі, а загинули у цю неоголошену війну на сході. Вони також приймали активну участь у реставраційних роботах.

І тут настає урочиста мить. З автобуса, під не вщухаючи оплески всіх присутніх не поспішаючи виходять ветерани війни і прямують до місць почесних гостей. Зі словами вдячності за їх перемогу, до них звертаються перший заступник міського голови Дмитро Христюк: « Сьогодні наша держава відзначає велике свято. Але це свято покрито скорботою, багато ветеранів ніколи не повернуться вони загинули захищаючи нашу Україну. Ми повинні пам’ятати про їх подвиг. Але пам'ять завжди в реальних справах. І сьогодні, за ініціативи міського голови, і наших однодумців, воїнів Афганістану, які об`єднали зусилля для того, щоб відновити цю оборону лінію, ці доти, І сьогодні кожен з нас може відчути у яких умовах захищали, ветерани нашу країну в ті буремні часи. Тому я всім дякую за те, що ви прийшли і згадали ті часи і вшанувати наших ветеранів. І вітаю всіх нас з великою Перемогою. Вічна пам'ять загиблим воїнам. І глибока шана нашим дорогим ветеранам, які побудували нам країну. Ми зобов’язані розбудовувати, відроджувати нашу державу.»

Зі словами вдячності до ветеранів звернувся також і голова правління міжнародної асоціації дослідників фортифікації «Цитадель» Павло Нетьосов.
Всі присутні з цікавістю подивилися реконструкцію частини бою. Під час неї молоді хлопці у формі військовослужбовців застосували стрілецьку та автоматичну зброї часів Другої світової війни.
А потім, вже за традицією, ветеранів запросили до святкового столу.
Зі святковою програмою виступив народний хор ветеранів війни та праці «Пам'ять» та соліст гурту воїнів – інтернаціоналістів групи «Перевал» Сергій Мелека. Він виконав кілька пісень на військову тематику. Серед них під назвою «Тиша» вірші якої він написав кілька днів тому і виконував перед слухачами вперше. Ця пісня присвячена пам’яті М. Личака та О. Давидчука, а також всіх загиблих бійців які захищають Україну в зоні АТО. «Люди, давайте припинемо війну і послухаємо тишу» - основний лейтмотив цієї пісні.

Закінчилася офіційна частина, але люди ще довго не розходилися вони з цікавістю переглядали внутрішні приміщення одного з дотів, поринути у час військового лихоліття і усвідомити, яку потрібно мати силу духу, почуття героїзму, аби протистояти фашистській навалі у най трагічний час для нашої країни, вистояти, а потім перемогти.

З нашим містом пов’язане багато історичних подій. Саме про це і будуть розповідати під час екскурсій школярам до цих дотів починаючи з осені цього року.



Фото: Володимир Шилов
більше фото тут 9 мая 2016 - ДОТ № 428 - Опорный пункт Романовка >>
Вікторія КОВАЛЬОВА, Володимир ЕННАНОВ 
  5
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.