» » » «Федорине горе», або Колекціонер… сміття

«Федорине горе», або Колекціонер… сміття

Пам’ятаєте героїню дитячого віршика Корнія Чуковского? Та біди бабусі – ніщо у порівнянні з тим, що побачив кореспондент нашої газети.
Трапляється, що мешканці багатоквартирних будинків стають свідками того, як їхній неблагополучний сусід чи сусідка перетворює своє помешкання у справжній смітник. Таке сусідство – велика проблема, у першу чергу, для жителів під’їзду, який поступово починає перетворюватися у антисанітарну зону та слугує «магістраллю» до помешкань для тарганів чи гризунів. Такі «стихійні» сміттєзвалища являють собою небезпеку для всіх власників квартир, які можуть навіть не підозрювати, що у їхньому будинку накопичились гори легкозаймистого непотребу.

«Федорине горе», або Колекціонер… сміттяДнями до нас звернулися занепокоєні жителі будинку по вулиці Нове шосе, 13 із заявою: їхній сусід зробив зі своєї квартири цілий «склад». Протягом певного часу чоловік зносить до себе у квартиру величезну кількість пляшок, усіляких коробок, банок, металевих ємностей, лотків з-під яєць, макулатури, уживаного одягу… Тобто усе, що зазвичай люди викидають, він збирає і накопичує це «добро» вдома. У під’їзді постійно відчувається сморід, а таргани сміливо сновигають будинком. До того ж, квартира вщент забита сміттям, яке може з легкістю зайнятися полум’ям.
«Федорине горе», або Колекціонер… сміття«Федорине горе», або Колекціонер… сміття

За словами сусідів, вони неодноразово зверталися до господаря захаращеної квартири з проханням навести у своєму помешканні лад. П’ятдесятирічний чоловік, хоч і не погоджується, що в його квартирі страшенний сморід і антисанітарія, проте обіцяє прибрати. Самі ж мешканці вже втомилися від таких обіцянок, адже чують їх уже не перший рік. Рішуче налаштовані жителі шукають допомоги у комунальних служб та місцевої влади.

Ми вирушили на зустріч із «колекціонером» сміття. Біля «голих» дерев’яних дверей горе-господаря нас зустріла пані Олена, яка мешкає навпроти. Жінка почала кликати господаря по імені: «Адам! Адам!» - та ніхто не відповів. Тож зустрітися з чоловіком не вдалося. «Сьогодні він був тут, а куди вже подався не знаю, - розповідає жінка. – Він часто і не приходить додому. Каже, що ночує на роботі». Про те чи точно він працює і де, ніхто з впевненістю сказати не може. Ходять чутки, що був прорабом, потім охоронцем. Сам запевняє, що працює то на телебаченні, то телефоністом.
«Федорине горе», або Колекціонер… сміття«Федорине горе», або Колекціонер… сміття

«Ми вже втомилися терпіти безлад, який розвів наш сусід. Протягом років у його квартирі не прибирається. Жодного разу ми не бачили як він відкривав би вікно, щоб провітрити хату. Наносив стільки непотребу, що й пройти немає де. Нормальна людина у таких умовах жити не може», - ділиться з нами наболілим пані Олена.

Відколи померла мати Адама минуло вже двадцять років. Здається, відтоді стрілка на годиннику для сина перестала рухатися. Сусіди помітили, що деякі речі так і залишилися нерухомо стояти на своїх місцях. З вулиці через захаращені вікна видно на підвіконні ще й кімнатну рослину, якій вдалося вижити серед всього бруду й смороду. Як можна жити у такій засміченій квартирі мешканці не розуміють і дивуються поведінці чоловіка. Адже окрім великої кількості мотлоху, через який і зайти тяжко, у хаті немає світла, газу та води.
Володимир, який живе у сусідньому під’їзді, теж знає сміттюха Адама. «Як розмовляєш із ним, то ніби нормальна людина, а робить незрозуміло що», – каже чоловік.

«Федорине горе», або Колекціонер… сміття «Коли запитуємо його, як ти живеш без світла й тепла, чим харчуєшся, він спокійно відповідає, мовляв, усе у нього добре - сплю і їм», - приєднується до розмови Любов Петрівна, яка живе вище на два поверхи. Жінка розповідає, що пропонували влаштувати «суботник» – допомогти прибрати у квартирі. Він відмовляється. Двокімнатне помешкання чоловіка настільки завалене, що вже немає і місця для його сну.
Сусіди впевнені, що господар має психічне захворювання. Вони по-доброму пропонують свою допомогу, спілкуються з ним, намагаючись направити людину на вірний шлях. Проте все марно.

А нещодавно у під’їзд взагалі неможливо було зайти – через сморід, що «озонував» крізь напіввідкриті двері Адама. Тому жителі написали скаргу на нього до ЖЕКу. Вони звернулися до комунального підприємства з проханням допомогти вирішити проблему, що виникла у будинку через «таємне сховище» мотлоху.

Ми поцікавилися у керівництва ЖЕКу, які методи впливу будуть використані щодо «порушника домашнього затишку». На що Володимир Кравчук, начальник «Бучанського УЖКГ», відповів: «Квартира - приватна власність, до якої ми не маємо права заходити. Це можна зробити лише за умови загрози пожежної небезпеки чи антисанітарії, як у наведеному випадку. До речі, комунальні працівники за участі громадськості вже «звільняли» подібні квартири, захаращені сміттям. Більш впливові заходи за борги можуть провести Обленерго, Теплокомунсервіс, Водоканал, відключивши електроенергію, тепло, воду. Якщо людина не сплачує за комунальні послуги, ми не можемо не прибирати територію, закріплену за всіма мешканцями будинку, не вивозити сміття тощо. Забрати квартиру, ми також не маємо такого права, на це відсутні законні підстави», - так пояснює нам Володимир Денисович виниклу ситуацію.

До речі, заборгованість по квартплаті у пана Адама не така вже й велика 1 300 гривень.
Врешті-решт у ЖЕКу пообіцяли надати машину для вивозу сміття. Залишилося домовитися, якого дня буде проходити масштабне «очищення» і підготувати мішки для збору непотребу.

А ось коментар Олени Докай, завідувача відділу житлово-комунального господарства Бучанської міської ради: «Люди повинні розуміти, що їхня домівка не закінчується там, де починаються двері до їхньої квартири. Ми живемо всі разом в одному будинку, тому маємо піклуватися один про одного, а не байдуже ставитися. Адже як не сьогодні, то завтра кожен може опинитися у тяжкій життєвій ситуації».

Олена Андріївна вже стикалася з подібними випадками у Бучі. Влітку 2015-го мешканці багатоповерхового будинку по вулиці Склозаводській, 5 звернулися до Бучанської міськради зі скаргами на сморід, від якого навіть у під’їзд неможливо було зайти.

«У нас так прийнято, якщо трапляється щось у будинку чи під’їзді – то винні комунальні служби. А люди зазвичай виступають пасивними спостерігачами. Вони бачать як їхній сусід зносить собі у квартиру сміття і ніяк на те не реагують. А лише тоді, коли від величезної кількості непотребу прогнила підлога – почали бити тривогу», – ділиться з нами недавньою історією пані Олена, у вирішенні якої брала безпосередню участь.

Історія така. Молода жінка, мати двох дітей, працювала на заводі. Підприємство розформували, одинока мати залишилася без роботи. Але біда, як то кажуть, не ходить одна. Незабаром старший син, який був одружений і мав дитину, потрапив у аварію і загинув. Жінка залишилася наодинці зі своїми проблемами. Сім’я почала бідувати. У школі однолітки хлопця насміхалися і дразнили, адже той не мав гарного одягу й зростав без захисту й підтримки. Знайти нову роботу у зневіреної жінки не виходило, але потрібно було якось виживати. Тому вона почала шукати хоч якусь їжу… у сміттєвих контейнерах. І щоб якось заробити - збирала пляшки, макулатуру. Поступово інші люди відсторонювалися від нещасної. Вночі безробітна жінка зносила «цінні речі» до помешкання й, перебираючи їх, мабуть, знаходила у тому якусь розраду. Ніхто навіть не помітив, що дитина перестала відвідувати школу і взагалі хлопець майже не виходив на вулицю. Пенсію, яку отримувала жінка, забирала її пияка-невістка. Про що знали всі сусіди і довго мовчали… Зараз ця жінка -уже бабуся. Її сину – за 30 років. Частину свого життя вони провели у замкнутому колі: смітник – дім.

«Протягом трьох днів спільними зусиллями представників влади, комунальних та соціальних служб, медиків і громадськості, ми звільняли однокімнатну квартиру, яка була до стелі забита сміттям. Спочатку і зайти у житло було важко. Непотріб, який роками зберігався у приміщенні, скоріше нагадував компост, - продовжує розповідати Олена Докай. - Після очищення квартири до її власників навіть приходили сусіди і вони разом пили чай. Проте через деякий час мешканці почали знову звертатися до нас із тією ж проблемою, історія починається з початку, у житло наносять непотріб. Що чекають люди, що міська рада знову вивезе те сміття?».
«Федорине горе», або Колекціонер… сміття«Федорине горе», або Колекціонер… сміття

На що у жителів квартир багатоквартирних будинків виникає своє запитання: «Невже людина, яка хоч і є власником житла, може зберігати у своєму помешканні будь-що?»


Як діяти у подібних ситуаціях консультує адвокат Ганна Лисенко: «Згідно частини 7-ої «Правил користування приміщеннями житлових будинків» власник квартири зобов’язаний дотримуватися, зокрема, санітарних норм і правил. За порушення даних вимог згідно статті 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення застосовується попередження або накладення штрафу в розмірі від 17 до 51 гривні. Для накладення адміністративного стягнення є два місяці з моменту вчинення правопорушення або його виявлення. Для цього потрібно звернутися у виконавчий комітет для складання протоколу, який буде розглядатися Адміністративною комісією. Якщо внаслідок адміністративного правопорушення було завдано майнову шкоду, то питання про її відшкодування буде вирішуватися в порядку цивільного судочинства».
Вікторія ШАТИЛО 
газета: "Бучанські новини" №11 від 18 березня 2016 року
фотофакт
  3
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.