Інтерв`ю з Бучанським міським головою Анатолієм ФЕДОРУКОМ
Опубліковано в газеті «Бучанські новини» №4 від 29 січня 2016 року
Відеоверсія актуального інтерв`ю (ТВ-версія)
– РОЗКАЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ПРО НЕЩОДАВНЄ ВАЖЛИВЕ ЗІБРАННЯ АСОЦІАЦІЇ МІСТ УКРАЇНИ, В ЯКОМУ ВИ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ.
– Зібрання було дійсно важливим – відбувалася планова звітно-виборча конференція загальнонаціональної Асоціації. Вона відбулася у приміщенні Київської міської державної адміністрації. Надзвичайно приємним було те, що до цього муніципального форуму була прикута увага з боку найвищих державних органів, представників громадськості, журналістів. Були присутні перші посадові особи держави: Президент Петро Порошенко, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, перший віце-прем’єр Геннадій Зубко. Був також посол Сполучених Штатів Америки Джеффрі Р. Пайєтт.
Насправді, ця конференція мала відбутися ще восени, але було вирішено відтермінувати її на період після місцевих виборів. В процесі роботи Асоціації виникла потреба переглянути прийнятий ще чотири роки тому Статут АМУ, відредагувавши його. З цією метою була створена робоча група, яка відпрацювала текст Статуту, був проведений порівняльний аналіз з аналогічними об’єднаннями міст Польщі, Литви тощо з метою узгодження позицій та усунення суперечностей. Важливість даного форуму важко переоцінити, тому що в Україні зараз проходять визначальні реформи.
– ЧИ МОЖЕ РЕФОРМА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВИРІШИТИ ВСІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ?
![]()
– Так не можна стверджувати. Поряд з тим, маємо розуміти, що, коли ми хочемо модернізувати країну, змінити її, то починати треба не лише зі змін в структурах державної виконавчої влади, а на базовому рівні. Тобто, там, де живуть люди – в селі, селищі, місті. Ми усвідомлюємо, що необхідно відійти від радянського устрою, який дістався нам у спадок у вигляді районних державних адміністрацій. Адже повнота місцевого самоврядування – це є запорука сталого розвитку територіальних громад, а відтак і розквіту країни.
– ЯКІ Є ПРАКТИЧНІ ВИГОДИ ВІД ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ МІСЦЕВИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД?
– Насамперед, нагадаю, що в Україні діє Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, і його треба виконувати і посадовцям, і громадянам. Тим паче, що це безпосередньо стосується нашого майбутнього – і невеличкого села і столиці країни. Тож маємо всі розуміти, що на долю нашого покоління випала унікальна можливість – змінити і організувати устрій власного життя у територіальних об’єднаннях. І не лише заради нашого нинішнього покоління, але й на майбутнє. Аналізуючи досвід інших країн, бачимо, що подібні реформи відбуваються один раз на сто років. Ми не маємо ніякого морально права помилитися або схибити. Є закон, і ми зобов’язані його виконувати. Звичайно, закон потребує вдосконалення, тому що в одному законодавчому акті неможливо охопити всі ті виклики, з якими буде стикатися місцеве самоврядування під час реалізації реформи. Більше того, вже назріли зміни, що потребують нормативних і законодавчих актів. Радує те, що керівники Уряду і Верховної Ради розуміють це і поділяють погляди представників міст. А позитивний результат буде досягнуто спільними зусиллями громад сіл, селищ, міст. Наше ноу-хау – не якась дивина. Ми прагнемо зробити життя громадян максимально комфортним. Це головна мета.
![]()
– ЯКІ ПРАКТИЧНІ ПЕРЕВАГИ МАТИМУТЬ НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ, ЯКІ ВЖЕ УВІЙШЛИ ДО БУЧАНСЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ГРОМАДИ?
– Слід розуміти, що цей процес – спільний для всіх. А найперша і найбільш очевидна перевага – це скорочення відстані до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Також, між нами існує краще транспортне сполучення, ніж з історичними райцентрами. Питання зручності – сьогодні і на перспективу – це важливий фактор. У цьому підході немає нічого нового. Адже, як то кажуть: «Риба шукає, де глибше, а людина – де краще».
Блиставицька, Луб’янська, Синяківська і Гаврилівська сільські ради вже прийняли рішення про об’єднання, і ми маємо відповідний позитивний висновок Київської обласної державної адміністрації (КОДА) та рішення обласної ради. Очікуємо також позитивних рішень про об’єднання від Ворзельської селищної ради та Мироцької сільської ради. Цей мінімум громад, що об’єднуються, може дати максимум результатів щодо якості самого об’єднання.
– ЯК СТАЛОСЯ, ЩО МИРОЦЬКЕ, ЯКЕ СВОГО ЧАСУ ОЧОЛЮВАЛО ОБ’ЄДНАВЧИЙ ПРОЦЕС, ЗАТРИМАЛОСЯ ЗІ ВСТУПОМ В БУЧАНСЬКУ ОБ’ЄДНАНУ ГРОМАДУ?
– У кожному процесі, крім сподвижників, діють також руйнівники. Це такі люди, які хочуть законсервувати все, як воно є. Вони себе люблять більше, ніж громаду. Та нещодавні місцеві вибори поставили акценти та тому, хто правий, а хто ні. Якщо громадяни виявляють прагнення до об’єднання з Бучею, а місцеві чиновники чинять цьому супротив, то як раз вибори дали належну оцінку і розставили все по місцях. Посадові особи – це найняті на роботу чиновники, і наймає їх громада. Тому вони повинні дослухатися до думки громади, а не вершити на власний розсуд. Був обраний новий сільський голова, а також нові депутати. І Мироцька сільська рада 27 січня прийматиме рішення про вступ до об’єднаної громади з центром в Бучі. Сподіваємося, що 29 січня Ворзельська селищна рада також не змінить вектор руху, обраний раніше. Так має бути, бо депутати повинні діяти в інтересах виключно громадян. А загальні настрої людей, наскільки нам відомо – і у Ворзелі, і в Мироцькому – це прагнення змін, це прагнення об’єднання.
– ЯКОЮ МОЖЕ БУТИ ЕКОНОМІЧНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ СУБ’ЄКТІВ ОБ’ЄДНАНОЇ ГРОМАДИ?
– Унікальність нашого об’єднання полягає у тому, що ми маємо різнопланову економічну складову – за структурою і за формою. Саме це є запорукою успіху нашої об’єднаної територіальної громади в цілому. Варто згадати такі потужні підприємства, як комплекс «Агромарс» в Гаврилівці або «Альянс краси» та автодорожне підприємство «Автомагістраль» в Синяку тощо. Тобто, є аграрний сектор, промисловий сектор, переробна галузь, а також великий оздоровчий потенціал. Ми будемо цікавими для інвесторів, і ми, відповідно, будемо залучати фінансові інвестиції – приватні, державні, міжнародні. Об’єднана громада гарантує успіх для всіх її учасників. Враховуючи наше географічне розташування, ми просто зобов’язані показати позитивні результати і своїм громадянам, і області, і в цілому державі.
– СТОСОВНО ВОРЗЕЛЯ, ЯКІ ШЛЯХИ ВІДРОДЖЕННЯ ЦІЄЇ, БЕЗ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ, ОЗДОРОВЧОЇ ПЕРЛИНИ?
Через залучення інвестицій. Та, перш за все, тут слід поставити важливі акценти. Розвиток територіальної громади залежить від самої громади та її позиції. Слід уникати тенденції, щоб хтось за когось щось робив виходячи з власного бачення. Буде правильним і логічним акцентувати наступне: кожна територіальна громада, яка увійшла до об’єднання, має чіткі сформовані межі, свою містобудівну документацію, статут, традицію тощо. Тож, виходячи з цих чинників і буде формуватися основний план заходів та можливості їхньої реалізації. Це стосується, звичайно, й Ворзеля. Селище має історичне минуле, тут є прагнення і рішення відновлювати курорт. Певна річ, сьогодні санаторно-курортна база Ворзеля потребує реанімації у вигляді інвестицій з залученням коштів державного, обласного бюджету чи приватного капіталу.
– ЯК ВРАХОВУВАТИМЕТЬСЯ ДУМКА ГРОМАДИ В ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ?
– В прийнятті глобальних і локальних рішень має домінувати думка громад. Саме Закон про добровільне об’єднання дає можливість реалізації органів самоврядування населення. Ми всі декларуємо, що треба створювати органи самоорганізації, але вони чомусь не створюються. Не секрет, що часто місцеві депутати сприймають громадські об’єднання та громадських активістів як своїх опонентів. Голова вуличного чи будинкового комітету є фактично опонентом депутата. Колишні сподвижники з часом переходять у фазу протистояння. Тож об’єднання дає можливість у повній мірі зреалізувати таку інституцію громадянського суспільства, як будинкові і вуличні комітети – органи самоорганізації населення. Тому саме вони будуть домінувати у прийнятті того чи іншого рішення, розвиваючи ту чи іншу територію. Таким чином, ми народжуємо нову якість урядування в кожній з територіальних громад. Тож старости, будинкові і вуличні комітети мають скласти громадську, політичну, економічну еліту, яка буде урядувати в тому чи іншому населеному пункті.
В порівнянні з практикою інших об’єднань, лише наше територіальне об’єднання пропонує принцип розподілу фінансового ресурсу в залежності від питомої ваги бюджету кожного населеного пункту. Ця частка в спільному бюджеті гарантує вкладення коштів в розвиток благоустрою, комунальної сфери, будівництва тощо. Це зрозуміло всім, тому повинні бути прозорі і справедливі правила фінансової поведінки. Кожен населений пункт повинен дбати про власний розвиток і залучення коштів, щоб мати більше. Центральна садиба має забезпечити справедливий розподіл між всіма населеними пунктами. Ми пропонуємо нашим партнерам заключити відповідний договір, в якому передбачити всі ці норми. Все, що стосується органів самоорганізації населення, фінансових взаємовідносин, природокористування, містобудування і таке інше – має бути узгоджене раз і назавжди.
– ЯКОЮ МАЄ БУТИ ЯКІСТЬ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ В ПРОЦЕСІ РЕФОРМ?
– Треба усвідомлювати, що тут вкрай важко досягнути стовідсоткового розуміння стосовно єдиного бачення по всім векторам – наприклад, подальшого розвитку, не кажучи вже про господарські питання. Адже, навіть на індивідуальному рівні у людей різні смаки й уподобання. До того ж, не всі можуть відповідально реагувати на виклики, бо тут бувають задіяні політичні амбіції і навіть якісь власні образи. Є частина громадян, які виявляють пасивність до будь-яких змін, новацій. Тому ми маємо керуватися демократичною нормою, коли питання вирішується більшістю, а меншість має погоджуватися з прийнятими рішеннями. Звичайно ж, мова йде про рішення, які ґрунтуються виключно на законі. Громадянське суспільство покликане гармонізувати відносини між пасивними громадянами, тими, хто все критикує, і тими, хто у своєму баченні випереджає час. Важливо знайти «золоту середину», для того щоб мати можливість все ж таки рухатися вперед і досягати позитивних результатів. Тож, зважуючи на позиції всіх сторін громадського процесу, ми повинні на виконання закону продовжувати логічний хід реформ – зміцнювати громади, розвивати міжбюджетні відносини, відповідати на виклики дня і, найголовніше, дати людям позитивний результат, зручні послуги.
На сьогоднішній день в Бучанській міській раді якісно і кількісно розширюється Центр надання адміністративних послуг. Також для зручності населення ми маємо облаштувати відповідні ЦНАПи в кожній сільській раді. Людина не повинна, як колись, їхати в райцентр за отриманням відповідної послуги, а отримати її на місці за короткий час, у визначений термін. Зміни стосуватимуться також розвитку населеного пункту, благоустрою, комунальної сфери. Це мають бути докорінні зміни. Все застаріле підлягає модернізації – це й водогони, і каналізування, і вуличне освітлення. Стосується це й об’єктів соціальної інфраструктури, які мають бути в кожному населеному пункті. Їх очікує або капітальний ремонт, або будівництво. Всі ці питання будуть вирішуватися нами спільно з нашими колегами та органами місцевої самоорганізації населення.
– СТОСОВНО БУЧІ, ЯКІ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ, НАПРИКЛАД, МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ?
– Всім відомий той факт, що ми продовжуємо користуватися системою медичних закладів, які не були на сто відсотків досконалими ще у радянську добу. Та відповідний потенціал лікарів, медичних працівників у нас високий, ми маємо якісних фахівців. І на це впливає близькість Києва. Медичні ж установи, конкретно міська лікарня, потребують фінансування, удосконалення матеріально-технічної бази і таке інше. Стосовно поліклінічних установ, то ми маємо дитячу і дорослу поліклініки, денний стаціонар, а також невідкладну швидку допомогу. З цього боку, ми маємо повний спектр надання медичної допомоги. Але, виходячи з потреб, ми зараз будуємо нову поліклінічну установу площею 2500 кв. метрів. Та тут важливо зазначити іншу річ. В кожному з населених пунктів має бути своя амбулаторна установа, ФАП з належним матеріальним забезпеченням. Біля ФАПу має розташовуватися денний стаціонар, щоб людина могла прийти і отримати кваліфіковану медичну допомогу.
Ми маємо змінювати багато речей і при цьому змінюватися самі у відповідності до потреб, які стоять на порядку денному і вимагають свого вирішення. У глобальному плані, на мою думку, треба реалізувати проект госпітального округу. Це може бути міжміська лікарня на базі Обласної психоневрологічної лікарні, яка знаходиться на території нашого об’єднання. Вона розрахована на 900 койко-місць, а зайнято тільки 200. Не повинно бути ситуації, коли хворого у критичному стані возять з лікарні в лікарню для визначення діагнозу і лікування. Тому нам для потреб об’єднаної громади потрібна потужна лікарня на рівні обласної. Ми надіслали відповідні звернення з пропозиціями до Київської ОДА, обласної ради, обласного Управління охорони здоров’я, що потрібно негайно щось змінювати.
– ДОТИЧНИМ ДО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я Є ПИТАННЯ ОЗДОРОВЛЕННЯ, ТИМ ПАЧЕ, ЩО ПОРЯД МАЄМО ВОРЗЕЛЬ – КОЛИШНЮ КУРОРТНУ ПЕРЛИНУ НАШОЇ КРАЇНИ. Є, НАПРИКЛАД, БУДИНОК ТВОРЧОСТІ СПІЛКИ КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ...
– Так, він в стані занепаду, і це питання треба піднімати. І ми обов’язково це зробимо. Та ініціатива має все ж йти від балансоутримувача - у даному випадку Спілки композиторів. Їхнє бачення щодо майбутнього використання цього закладу має домінувати. До того ж, є ще власник орендованої землі – Ворзельська селищна рада. На мою думку, це має бути спільний проект, спільне використання об’єкту територіальною громадою Ворзеля та Спілкою композиторів. Тому й ініціатива має йти від них. Ворзель – одне з небагатьох місць навколо Києва, де слід дбайливо відновити об’єкти, пов’язані з історичною та культурною спадщиною. Не можна просто, як дехто вважає, віддати якусь частину селища інвесторам для забудови, тому що втратиться неповторний комплекс селища-оздоровниці. Цього категорично не можна робити. Думаю, що знайдуться кошти в нашому регіоні, в державі, щоб комплексно підійти до відновлення цієї перлини. Не можна зараз говорити про курорт у селищі, де оздоровчі заклади знаходяться у різних формах власності, а комунальні і інженерні об’єкти не відповідають вимогам якості. Як і стосовно інших питань, в рамках нашого територіального об’єднання будемо обговорювати, вирішувати і реалізовувати все спільно.
– БАГАТО ДИСКУСІЙ РОЗГОРТАЄТЬСЯ НАВКОЛО БУДИНКУ ШТАММА. ПРОЯСНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЦЮ СИТУАЦІЮ.
– Надзвичайно прикро, що після пожежі, яка сталася в цьому будинку, київська влада не зуміла інвестувати жодної гривні на відновлення цього об’єкту. Крім розмов, нічого не відбувається. Ми періодично звертаємося до Київської міської влади з проханням передати будинок Штамма у комунальну власність Бучі, адже він знаходиться на території міста. До того ж це той об’єкт заслуговує на те, щоб бути відновленим, а не бути залишеним на руйнування, як це відбувається зараз. Сподіваюся, що ми досягнемо результату щодо передачі нам цього закладу і об’єкту. Територія дитячого санаторію має чіткі межі і визначене цільове призначення, тому з цього приводу не повинно бути зайвих розмов. Відповідно, на цій території має бути заклад, який визначено цільовим призначенням, генеральним планом і зонінгом. Установа буде існувати, а історичну пам’ятку «Садиба Штамма» ми просто зобов’язані відновити спільно з київською та обласною владою, щоб цей об’єкт став ще однією перлиною для наших людей.
Спілкувалися Сергій КУЛІДА і Микола ДЕМ’ЯНОВ
Опубліковано в газеті «Бучанські новини» №4 від 29 січня 2016 року
Реформи, що відбуваються раз на сто років
Відеоверсія актуального інтерв`ю (ТВ-версія)
– РОЗКАЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ПРО НЕЩОДАВНЄ ВАЖЛИВЕ ЗІБРАННЯ АСОЦІАЦІЇ МІСТ УКРАЇНИ, В ЯКОМУ ВИ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ.
– Зібрання було дійсно важливим – відбувалася планова звітно-виборча конференція загальнонаціональної Асоціації. Вона відбулася у приміщенні Київської міської державної адміністрації. Надзвичайно приємним було те, що до цього муніципального форуму була прикута увага з боку найвищих державних органів, представників громадськості, журналістів. Були присутні перші посадові особи держави: Президент Петро Порошенко, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, перший віце-прем’єр Геннадій Зубко. Був також посол Сполучених Штатів Америки Джеффрі Р. Пайєтт.
Насправді, ця конференція мала відбутися ще восени, але було вирішено відтермінувати її на період після місцевих виборів. В процесі роботи Асоціації виникла потреба переглянути прийнятий ще чотири роки тому Статут АМУ, відредагувавши його. З цією метою була створена робоча група, яка відпрацювала текст Статуту, був проведений порівняльний аналіз з аналогічними об’єднаннями міст Польщі, Литви тощо з метою узгодження позицій та усунення суперечностей. Важливість даного форуму важко переоцінити, тому що в Україні зараз проходять визначальні реформи.
– ЧИ МОЖЕ РЕФОРМА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВИРІШИТИ ВСІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ?
– Так не можна стверджувати. Поряд з тим, маємо розуміти, що, коли ми хочемо модернізувати країну, змінити її, то починати треба не лише зі змін в структурах державної виконавчої влади, а на базовому рівні. Тобто, там, де живуть люди – в селі, селищі, місті. Ми усвідомлюємо, що необхідно відійти від радянського устрою, який дістався нам у спадок у вигляді районних державних адміністрацій. Адже повнота місцевого самоврядування – це є запорука сталого розвитку територіальних громад, а відтак і розквіту країни.– ЯКІ Є ПРАКТИЧНІ ВИГОДИ ВІД ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ МІСЦЕВИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД?
– Насамперед, нагадаю, що в Україні діє Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, і його треба виконувати і посадовцям, і громадянам. Тим паче, що це безпосередньо стосується нашого майбутнього – і невеличкого села і столиці країни. Тож маємо всі розуміти, що на долю нашого покоління випала унікальна можливість – змінити і організувати устрій власного життя у територіальних об’єднаннях. І не лише заради нашого нинішнього покоління, але й на майбутнє. Аналізуючи досвід інших країн, бачимо, що подібні реформи відбуваються один раз на сто років. Ми не маємо ніякого морально права помилитися або схибити. Є закон, і ми зобов’язані його виконувати. Звичайно, закон потребує вдосконалення, тому що в одному законодавчому акті неможливо охопити всі ті виклики, з якими буде стикатися місцеве самоврядування під час реалізації реформи. Більше того, вже назріли зміни, що потребують нормативних і законодавчих актів. Радує те, що керівники Уряду і Верховної Ради розуміють це і поділяють погляди представників міст. А позитивний результат буде досягнуто спільними зусиллями громад сіл, селищ, міст. Наше ноу-хау – не якась дивина. Ми прагнемо зробити життя громадян максимально комфортним. Це головна мета.
– ЯКІ ПРАКТИЧНІ ПЕРЕВАГИ МАТИМУТЬ НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ, ЯКІ ВЖЕ УВІЙШЛИ ДО БУЧАНСЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ГРОМАДИ?
– Слід розуміти, що цей процес – спільний для всіх. А найперша і найбільш очевидна перевага – це скорочення відстані до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Також, між нами існує краще транспортне сполучення, ніж з історичними райцентрами. Питання зручності – сьогодні і на перспективу – це важливий фактор. У цьому підході немає нічого нового. Адже, як то кажуть: «Риба шукає, де глибше, а людина – де краще».
Блиставицька, Луб’янська, Синяківська і Гаврилівська сільські ради вже прийняли рішення про об’єднання, і ми маємо відповідний позитивний висновок Київської обласної державної адміністрації (КОДА) та рішення обласної ради. Очікуємо також позитивних рішень про об’єднання від Ворзельської селищної ради та Мироцької сільської ради. Цей мінімум громад, що об’єднуються, може дати максимум результатів щодо якості самого об’єднання.
– ЯК СТАЛОСЯ, ЩО МИРОЦЬКЕ, ЯКЕ СВОГО ЧАСУ ОЧОЛЮВАЛО ОБ’ЄДНАВЧИЙ ПРОЦЕС, ЗАТРИМАЛОСЯ ЗІ ВСТУПОМ В БУЧАНСЬКУ ОБ’ЄДНАНУ ГРОМАДУ?
– У кожному процесі, крім сподвижників, діють також руйнівники. Це такі люди, які хочуть законсервувати все, як воно є. Вони себе люблять більше, ніж громаду. Та нещодавні місцеві вибори поставили акценти та тому, хто правий, а хто ні. Якщо громадяни виявляють прагнення до об’єднання з Бучею, а місцеві чиновники чинять цьому супротив, то як раз вибори дали належну оцінку і розставили все по місцях. Посадові особи – це найняті на роботу чиновники, і наймає їх громада. Тому вони повинні дослухатися до думки громади, а не вершити на власний розсуд. Був обраний новий сільський голова, а також нові депутати. І Мироцька сільська рада 27 січня прийматиме рішення про вступ до об’єднаної громади з центром в Бучі. Сподіваємося, що 29 січня Ворзельська селищна рада також не змінить вектор руху, обраний раніше. Так має бути, бо депутати повинні діяти в інтересах виключно громадян. А загальні настрої людей, наскільки нам відомо – і у Ворзелі, і в Мироцькому – це прагнення змін, це прагнення об’єднання.
– ЯКОЮ МОЖЕ БУТИ ЕКОНОМІЧНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ СУБ’ЄКТІВ ОБ’ЄДНАНОЇ ГРОМАДИ?
– Унікальність нашого об’єднання полягає у тому, що ми маємо різнопланову економічну складову – за структурою і за формою. Саме це є запорукою успіху нашої об’єднаної територіальної громади в цілому. Варто згадати такі потужні підприємства, як комплекс «Агромарс» в Гаврилівці або «Альянс краси» та автодорожне підприємство «Автомагістраль» в Синяку тощо. Тобто, є аграрний сектор, промисловий сектор, переробна галузь, а також великий оздоровчий потенціал. Ми будемо цікавими для інвесторів, і ми, відповідно, будемо залучати фінансові інвестиції – приватні, державні, міжнародні. Об’єднана громада гарантує успіх для всіх її учасників. Враховуючи наше географічне розташування, ми просто зобов’язані показати позитивні результати і своїм громадянам, і області, і в цілому державі.
– СТОСОВНО ВОРЗЕЛЯ, ЯКІ ШЛЯХИ ВІДРОДЖЕННЯ ЦІЄЇ, БЕЗ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ, ОЗДОРОВЧОЇ ПЕРЛИНИ?
Через залучення інвестицій. Та, перш за все, тут слід поставити важливі акценти. Розвиток територіальної громади залежить від самої громади та її позиції. Слід уникати тенденції, щоб хтось за когось щось робив виходячи з власного бачення. Буде правильним і логічним акцентувати наступне: кожна територіальна громада, яка увійшла до об’єднання, має чіткі сформовані межі, свою містобудівну документацію, статут, традицію тощо. Тож, виходячи з цих чинників і буде формуватися основний план заходів та можливості їхньої реалізації. Це стосується, звичайно, й Ворзеля. Селище має історичне минуле, тут є прагнення і рішення відновлювати курорт. Певна річ, сьогодні санаторно-курортна база Ворзеля потребує реанімації у вигляді інвестицій з залученням коштів державного, обласного бюджету чи приватного капіталу.
– ЯК ВРАХОВУВАТИМЕТЬСЯ ДУМКА ГРОМАДИ В ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ?
– В прийнятті глобальних і локальних рішень має домінувати думка громад. Саме Закон про добровільне об’єднання дає можливість реалізації органів самоврядування населення. Ми всі декларуємо, що треба створювати органи самоорганізації, але вони чомусь не створюються. Не секрет, що часто місцеві депутати сприймають громадські об’єднання та громадських активістів як своїх опонентів. Голова вуличного чи будинкового комітету є фактично опонентом депутата. Колишні сподвижники з часом переходять у фазу протистояння. Тож об’єднання дає можливість у повній мірі зреалізувати таку інституцію громадянського суспільства, як будинкові і вуличні комітети – органи самоорганізації населення. Тому саме вони будуть домінувати у прийнятті того чи іншого рішення, розвиваючи ту чи іншу територію. Таким чином, ми народжуємо нову якість урядування в кожній з територіальних громад. Тож старости, будинкові і вуличні комітети мають скласти громадську, політичну, економічну еліту, яка буде урядувати в тому чи іншому населеному пункті.
В порівнянні з практикою інших об’єднань, лише наше територіальне об’єднання пропонує принцип розподілу фінансового ресурсу в залежності від питомої ваги бюджету кожного населеного пункту. Ця частка в спільному бюджеті гарантує вкладення коштів в розвиток благоустрою, комунальної сфери, будівництва тощо. Це зрозуміло всім, тому повинні бути прозорі і справедливі правила фінансової поведінки. Кожен населений пункт повинен дбати про власний розвиток і залучення коштів, щоб мати більше. Центральна садиба має забезпечити справедливий розподіл між всіма населеними пунктами. Ми пропонуємо нашим партнерам заключити відповідний договір, в якому передбачити всі ці норми. Все, що стосується органів самоорганізації населення, фінансових взаємовідносин, природокористування, містобудування і таке інше – має бути узгоджене раз і назавжди.
– ЯКОЮ МАЄ БУТИ ЯКІСТЬ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ В ПРОЦЕСІ РЕФОРМ?
– Треба усвідомлювати, що тут вкрай важко досягнути стовідсоткового розуміння стосовно єдиного бачення по всім векторам – наприклад, подальшого розвитку, не кажучи вже про господарські питання. Адже, навіть на індивідуальному рівні у людей різні смаки й уподобання. До того ж, не всі можуть відповідально реагувати на виклики, бо тут бувають задіяні політичні амбіції і навіть якісь власні образи. Є частина громадян, які виявляють пасивність до будь-яких змін, новацій. Тому ми маємо керуватися демократичною нормою, коли питання вирішується більшістю, а меншість має погоджуватися з прийнятими рішеннями. Звичайно ж, мова йде про рішення, які ґрунтуються виключно на законі. Громадянське суспільство покликане гармонізувати відносини між пасивними громадянами, тими, хто все критикує, і тими, хто у своєму баченні випереджає час. Важливо знайти «золоту середину», для того щоб мати можливість все ж таки рухатися вперед і досягати позитивних результатів. Тож, зважуючи на позиції всіх сторін громадського процесу, ми повинні на виконання закону продовжувати логічний хід реформ – зміцнювати громади, розвивати міжбюджетні відносини, відповідати на виклики дня і, найголовніше, дати людям позитивний результат, зручні послуги.
На сьогоднішній день в Бучанській міській раді якісно і кількісно розширюється Центр надання адміністративних послуг. Також для зручності населення ми маємо облаштувати відповідні ЦНАПи в кожній сільській раді. Людина не повинна, як колись, їхати в райцентр за отриманням відповідної послуги, а отримати її на місці за короткий час, у визначений термін. Зміни стосуватимуться також розвитку населеного пункту, благоустрою, комунальної сфери. Це мають бути докорінні зміни. Все застаріле підлягає модернізації – це й водогони, і каналізування, і вуличне освітлення. Стосується це й об’єктів соціальної інфраструктури, які мають бути в кожному населеному пункті. Їх очікує або капітальний ремонт, або будівництво. Всі ці питання будуть вирішуватися нами спільно з нашими колегами та органами місцевої самоорганізації населення.
– СТОСОВНО БУЧІ, ЯКІ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ, НАПРИКЛАД, МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ?
– Всім відомий той факт, що ми продовжуємо користуватися системою медичних закладів, які не були на сто відсотків досконалими ще у радянську добу. Та відповідний потенціал лікарів, медичних працівників у нас високий, ми маємо якісних фахівців. І на це впливає близькість Києва. Медичні ж установи, конкретно міська лікарня, потребують фінансування, удосконалення матеріально-технічної бази і таке інше. Стосовно поліклінічних установ, то ми маємо дитячу і дорослу поліклініки, денний стаціонар, а також невідкладну швидку допомогу. З цього боку, ми маємо повний спектр надання медичної допомоги. Але, виходячи з потреб, ми зараз будуємо нову поліклінічну установу площею 2500 кв. метрів. Та тут важливо зазначити іншу річ. В кожному з населених пунктів має бути своя амбулаторна установа, ФАП з належним матеріальним забезпеченням. Біля ФАПу має розташовуватися денний стаціонар, щоб людина могла прийти і отримати кваліфіковану медичну допомогу.
Ми маємо змінювати багато речей і при цьому змінюватися самі у відповідності до потреб, які стоять на порядку денному і вимагають свого вирішення. У глобальному плані, на мою думку, треба реалізувати проект госпітального округу. Це може бути міжміська лікарня на базі Обласної психоневрологічної лікарні, яка знаходиться на території нашого об’єднання. Вона розрахована на 900 койко-місць, а зайнято тільки 200. Не повинно бути ситуації, коли хворого у критичному стані возять з лікарні в лікарню для визначення діагнозу і лікування. Тому нам для потреб об’єднаної громади потрібна потужна лікарня на рівні обласної. Ми надіслали відповідні звернення з пропозиціями до Київської ОДА, обласної ради, обласного Управління охорони здоров’я, що потрібно негайно щось змінювати.
– ДОТИЧНИМ ДО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я Є ПИТАННЯ ОЗДОРОВЛЕННЯ, ТИМ ПАЧЕ, ЩО ПОРЯД МАЄМО ВОРЗЕЛЬ – КОЛИШНЮ КУРОРТНУ ПЕРЛИНУ НАШОЇ КРАЇНИ. Є, НАПРИКЛАД, БУДИНОК ТВОРЧОСТІ СПІЛКИ КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ...
– Так, він в стані занепаду, і це питання треба піднімати. І ми обов’язково це зробимо. Та ініціатива має все ж йти від балансоутримувача - у даному випадку Спілки композиторів. Їхнє бачення щодо майбутнього використання цього закладу має домінувати. До того ж, є ще власник орендованої землі – Ворзельська селищна рада. На мою думку, це має бути спільний проект, спільне використання об’єкту територіальною громадою Ворзеля та Спілкою композиторів. Тому й ініціатива має йти від них. Ворзель – одне з небагатьох місць навколо Києва, де слід дбайливо відновити об’єкти, пов’язані з історичною та культурною спадщиною. Не можна просто, як дехто вважає, віддати якусь частину селища інвесторам для забудови, тому що втратиться неповторний комплекс селища-оздоровниці. Цього категорично не можна робити. Думаю, що знайдуться кошти в нашому регіоні, в державі, щоб комплексно підійти до відновлення цієї перлини. Не можна зараз говорити про курорт у селищі, де оздоровчі заклади знаходяться у різних формах власності, а комунальні і інженерні об’єкти не відповідають вимогам якості. Як і стосовно інших питань, в рамках нашого територіального об’єднання будемо обговорювати, вирішувати і реалізовувати все спільно.
– БАГАТО ДИСКУСІЙ РОЗГОРТАЄТЬСЯ НАВКОЛО БУДИНКУ ШТАММА. ПРОЯСНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЦЮ СИТУАЦІЮ.
– Надзвичайно прикро, що після пожежі, яка сталася в цьому будинку, київська влада не зуміла інвестувати жодної гривні на відновлення цього об’єкту. Крім розмов, нічого не відбувається. Ми періодично звертаємося до Київської міської влади з проханням передати будинок Штамма у комунальну власність Бучі, адже він знаходиться на території міста. До того ж це той об’єкт заслуговує на те, щоб бути відновленим, а не бути залишеним на руйнування, як це відбувається зараз. Сподіваюся, що ми досягнемо результату щодо передачі нам цього закладу і об’єкту. Територія дитячого санаторію має чіткі межі і визначене цільове призначення, тому з цього приводу не повинно бути зайвих розмов. Відповідно, на цій території має бути заклад, який визначено цільовим призначенням, генеральним планом і зонінгом. Установа буде існувати, а історичну пам’ятку «Садиба Штамма» ми просто зобов’язані відновити спільно з київською та обласною владою, щоб цей об’єкт став ще однією перлиною для наших людей.
Спілкувалися Сергій КУЛІДА і Микола ДЕМ’ЯНОВ
