Золотий ювілей бабусі Олі

Народилася 1915 року в Яблуньці, весь вік прожила в Бучі, у своєму будинку на Південній.

11 серпня, в її сотий день народження, Ольгу Остапівну Романовську прийшли привітати родичі, онуки, правнуки, сусіди, а також заступниця Бучанського міського голови Лариса Матюшенко, начальник Управління праці та соціального захисту населення Ганна Назаренко, голова міського відділення ТЧХ Йосип Краснодемський.

Від імені міського голови, секретаря ради, всіх депутатів вони передали теплі слова вітання, підкресливши наскільки високо міська влада цінує людину праці. Столітній ювілярці висловлювали найкращі побажання здоров’я, віри, надії, спокою, поваги і сімейного благополуччя, добра. Серед подарунків дуже доречним були необхідні їй ліки та закріплення за ювіляркою медсестри Червоного Хреста для допомоги, адже бабуся перенесла інсульт.





Бучанська старожилка оточена любов’ю та турботою онучок Ніни та Лариси, правнуків Даші і Данила. Має спокійний характер, дуже мила, добра людина. Зберігає хорошу пам’ять, любить спілкуватися, цікаво розповідає. Дуже стримана і витривала. Пані Ніна каже, що колись бабуся дуже любила співати дуетом і в хорі, мала гарний голос. Виступала в самодіяльності Будинку культури, а грамот має стільки, що можна кімнату обклеїти.

За свій довгий вік їй довелося перенести розставання з багатьма рідними людьми. З шести дітей до дорослого віку вижила лише одна донька. З чоловіком щасливо прожила 47 років. Він був військовий, офіцер. Теж був великий трудівник. Сама бабуся народилася в селі Яблунька, їх у сім’ї було шестеро дітей. Ніколи не залишала рідних місць – працювала формувальником цегли на Бучанському цегляному заводі, бригадиром на хімзаводі в Києві, потім на бучанському заводі «Веда». Учасник війни, вона у воєнні роки працювала на молочному комбінаті, готувала їжу для солдатів.


Сім’я жила досить сутужно, хоча тримали корову. В ті часи, якщо хтось міг поставити на стіл яєчню з салом та булку з молоком, то вважалися заможними. Вийшовши на пенсію, всі сили віддавала родині. Онука Ніна розповідає, що бабуся Оля по вихідним дням ходила зі своїм стільчиком на базар, носила фрукти і продавала за безцінь: «Аби наторгувати на цукор». Завжди ділилася всім з близькими. На запитання, в чому полягає секрет довголіття бабусі, пані Ніна вважає, що це сімейні гени, а також звичка працювати і не переїдати. А також, робити добро людям. Свою лежачу хвору свекруху доглядала 14 років.

Будинок, в якому мешкає Ольга Остапівна з онучками та правнуками, заслуговує на окрему увагу. Це один з найперших будинків цієї старої частини Бучі – вулиці Південної та Садової. Він був збудований тестем ювілярки і має красивий, старовинний вигляд. Навколо старий фруктовий сад, є викопана прадідом криниця. Будинок вистояв у війну. На дерев’яній обшивці зовнішніх стін видно сліди від осколків снарядів ще з часів Другої світової війни. В деякі моменти тут жило до тринадцяти осіб. Всі члени великої родини привчені до порядку і взаємодопомоги.

Весь час, поки тривав візит і частування, бабуся Оля щасливо усміхалася, показувала старі фото. З усього було видно, що вона рада приймати гостей. Дай їй Бог міцності, а її близьким – любові й великого терпіння з радістю.
Микола Дем'янов 
газета: "Бучанські новини" №32 від 14 серпня 2015 року
  5
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.