Маки червоні знов розквітають...

Мітинг 9 травня в Бучі, присвячений 70-тій річниці Перемоги над нацизмом.



Пам’ятник Слави прикрашений державними прапорами, звучать пісні воєнних років, патріотичні пісні. Біля пам’ятника збираються ветерани, члени їхніх родин, учасники бойових дій в зоні антитерористичної операції, делегації підприємств та установ міста, учні загальноосвітніх шкіл, почесні гості та жителі міста. По обидві сторони периметра алеї стоять військові з двома гірляндами. Під звуки музики починається урочиста хода святкової колони до меморіалу.
Всіх переповняє тривожно-тремтливе почуття, хвилює урочистість цієї миті, оскільки в цей особливий день тут зібралися ветерани, які 70 років тому були свідками буремних подій Другої Світової війн, а також герої сьогоднішніх днів. Ті, хто були на передовій і сьогодні захищає незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Ті, хто пережив Другу Світову і здобув нам перемогу над нацизмом. І ті, хто ціною свого життя нині відвойовує світле майбутнє нашої держави для всіх нас, хто дає надію нашим дітям, онукам і правнукам бути вільними і незалежними.








Багато років минуло від незабутнього 1945 року, але й сьогодні величний подвиг захисників Вітчизни залишається невичерпним джерелом та прикладом патріотизму для тих, хто захищає нас на лінії вогню. В цей славний день ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, низько вклоняємося та складаємо глибоку пошану ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни та підняли країну з руїн у повоєнні роки. Ветерани стали прикладом для молоді, яка сьогодні захищає Неньку-Україну. На жаль, сьогодні наша молодь не з дідусевих розповідей, а в реальному житті пізнала запах пороху, сирість окопів та біль від втрат бойових побратимів.







– Шановні ветеранів війни, учасники бойових дій, бійці АТО! Щиро вітаю всіх з 70-ою річницею Перемоги. Сімдесят років життя під мирним небом дали можливість кожній родині, пам’ятаючи про минуле, впевнено будувати своє життя. Нині в Україні ми маємо військові дії проти агресора. Ті уроки і той приклад, які молодь отримала від солдатів Перемоги, надихають їх боронити свій Край сьогодні. З цих випробувань ми маємо вийти сильнішими, міцнішими і обов’язково в межах наших кордонів 1991 року. Україна була і буде неділимою, суверенною і цілісною країною. Дорогі ветерани, зичу вам міцного здоров’я. Спасибі вам, що ви сьогодні з нами разом. Ми маємо спільно передати нашу славну історію оцим діточкам, які стоять тут, у першому ряду. Нехай панує мир і спокій! Слава вам, слава Україні!

Виступ
Коломійчук Валентини ЗАХАРІВНИ,
колишня ув’язнена концтабору:
– Сьогодні ми відзначаємо 70-річчя перемоги над фашизмом. Ми перемогли у війні, пережили розруху, голод, відновили країну з попелу. Про нас, ветеранів, завжди турбується держава. Ми завжди відчуваємо також турботу міської влади на чолі з мером Бучі Федоруком Анатолієм Петровичем. Ніхто ніколи не міг би подумати, що наша земля знову горітиме від руки злих ворогів. Хіба могли ми подумати, що нашим онукам знову доведеться захищати Україну, але цього разу вже від Росії? Наша прекрасна молодь з честю захищає Батьківщину. Сьогодні хочемо побажати всім жителів нашої України мирного неба над головою і гідного життя!






В урочисті і святкові дні святкування Великої Перемоги ми знову і знову повертаємося думками до героїчного сьогодення, до подій, які не залишають байдужими жодного українця. З народної пам`яті ніколи не вивітриться горе страждання і велика мужність народу, який сьогодні встав воювати за рідний Край.
В кінці урочистого мітингу відбулося покладання квітів до вічного вогню.