» » » Вибір з-поміж десятків партій та безлічі мажоритарників…

Вибір з-поміж десятків партій та безлічі мажоритарників…

Ранок 26 жовтня 2014 року. День проведення позачергових виборів до Верховної Ради України. Змагалося 29 партій та десятки кандидатів мажоритарників. Досить знаменно, що радіо розповідає про події «Карибської кризи» кінця жовтня 1962 року, коли тодішній хазяїн Кремля Микита Хрущов заходився націлюватися на весь Західний світ стратегічними ракетами, щоб з плацдарму Острова Свободи диктувати демократичним державам правила гри. Тоді, через авторитарні амбіції комуністичних політиків СРСР, світ опинився на межі ядерної війни.

Яка паралель з сьогоднішніми трагічними подіями на сході України, коли військовий агресор з того ж таки Кремля, Путін, прагне вирішити свою хитку економічну і газову ситуацію за рахунок загарбання українських земель! І знову, цього разу вже мілітаристи РФ, лякають світ ядерною зброєю масового нищення.

В неділю зранку люди, по саму зав’язку начитавшись, наслухавшись і надивившись політичної реклами, рушили до виборчих дільниць, щоб сказати своє вагоме слово українським політикам і цілому світу. Загальний настрій виборців нагадує обстановку президентських виборів у травні – таке собі дежавю – «аби припинилася війна, і був мир». Тільки чомусь на дільницях поменшало молоді. Також виборці довше, ніж звичайно, залишалися в кабінках, створюючи тим самим черги. Причина тривіальна – вони вивчали список мажоритарників і приймали рішення, що називається, «по ходу діла». Траплялися випадки, коли люди не отримали запрошення на вибори.
Отож, кілька репортажів з бучанських виборчих дільниць:

ДВК №321270 на вулиці Тарасівській
На вулиці перед входом в будинок, де на 4-му поверсі працює виборча дільниця, розташувалася сувенірна ятка з загальнодержавною символікою, а також туалетними рулонами із зображенням Путіна та характерними шістьма великими літерами. Тут таки поставлена скринька для збору коштів на АТО та розкладені фотографії про діяльність бучанських волонтерів.

Розідрані бюлетені
Молодий чоловік, обгорнутий прапором України, демонстративно у всіх на очах роздирає свої бюлетені, вкидає їх до урни та під несхвальні вигуки очевидців без будь-яких коментарів залишає приміщення дільниці. Спостерігачі одразу складають акт.

Олена Єфремова, спостерігач від Всеукраїнського громадянського об’єднання «Комітет виборців України»:
– Я не бачу будь-яких труднощів для роботи спостерігачів та дільниць в зв’язку з великою кількістю партій та мажоритарників. Звичайно, це складно, бо на дільниці люди підходять до плакатів партій (навіть на день виборів), і вони ще не визначилися з вибором саме мажоритарників. Мені здається, що для вибору краще менша кількість, але кращої якості. А так є дуже багато партій, про які ми взагалі не маємо ніякого уявлення. На жаль, маємо справу з технічними партіями (проектами) і технічними кандидатами. Я б дуже не хотіла, щоб були якісь фальсифікації на виборах. Саме тому я свідомо пішла в комітет виборців, щоб якнайкраще допомогти проконтролювати і захистити вибір наших громадян. Наша робота, як спостерігачів, почалася ще в п’ятницю, коли були отримані бюлетені, і ми брали участь в спостереженні за їх підрахунком, опечатуванням і належним зберіганням у сейфі. В день виборів спостерігачі періодично оглядають приміщення і робочі столи членів комісії, щоб не було ніяких зайвих предметів.

Спостерігач Віктор Сивухін:
– Організація виборів знаходиться на належному рівні. Слід відзначити чітку роботу державного реєстру виборців – зовсім не так, як два роки тому, коли були негаразди. Також помітною була агітаційна робота в місті – це і намети, і роздача агітаційних матеріалів. Всі учасники виборчого процесу мали рівні права. В суботу, в день мовчання, не було помічено жодних порушень.

Чергові працівники міліції
Вони відповідають за покладену на них державну задачу, чергують у сусідньому приміщені і будь-якої миті готові відгукнутися на прохання голови чи секретаря комісії. Про якусь співпрацю з небайдужими громадянськими активістами говорять ухильно, зовсім не так, як це було у травні, під час президентських виборів, коли за безпеку на виборах взялися представники Правого сектора та самооборони Майдану.

Подружня літня пара довго розглядає інформаційні стенди
Стосовно партії, то Анатолій Іванович та дружина Лариса прийшли на дільницю з готовим рішенням, тому не мають жодних вагань з вибором – тільки блок Порошенка. Щоправда, спочатку були певні дискусії в сім’ї, але потім дійшли спільної думки. Так що, по їхній сім’ї не пройшла політична лінія розлому. На прийняття рішення вплинула обстановка в державі. А від парламенту нового скликання чекають миру, тільки миру і причому зразу. Щоб не було розколу суспільства – вони в цьому особисто зацікавлені, бо мають родичів на сході країни. Пан Анатолій каже: «Ми всі люди, слов’яни – чому нам убивати один одного? А як зняти градус напруги? Це дуже складне питання: треба сідати до столу перемовин і вислуховувати всі сторони та йти шляхом компромісу – тільки так. Тому хочеться, щоб до Верховної Ради прийшли досвідчені люди». Подружжю залишається ще визначитися з кандидатурою мажоритарника – тому й затрималися так довго перед інформаційними стендами.

Наталія Миколаївна Година на виході з дільниці:
– Я прийшла на голосування вже з готовим рішенням – за нашого президента Порошенка та його людей. Хоча у мене була альтернатива – «Самопоміч», бо у них немає корупціонерів. З кандидатурою мажоритарника визначилася заздалегідь – звертала увагу на агітаційні матеріали, які роздавалися. Але до цих матеріалів я ставлюся досить негативно, тому, як активний користувач Інтернету, перевірила інформацію і маю чітке уявлення. Що може зробити новий парламент? Навіть не знаю, бо ситуація доволі тяжка. Маю довіру до президента, що він все робить виважено.

Підслухана коротка розмова пасажирів маршрутки №3 «Лісова Буча-Ірпінь»:
– Однак вони все підтасують на свою користь.
– Напевно, бабусь підкупили, як при Чорновецькому.
– Не смійте так казати: я сама бабуся, і ніхто нас не підкупляв – ми ж не якісь там київські, ми – бучанські.

ДВК №321266 на вулиці Києво-Мироцькій
Тут, здається, всі знають всіх – усміхнено вітаються за руку. Здивування викликає хіба що стіл з розкладеними рекламними проспектами місцевої мебльової фірми. Навіщо це перед дверима ДВК та чергової кімнати міліції? Тут, як і на решті дільниць, чергують два працівники міліції. Вони не залишають приміщення від моменту завезення бюлетенів і супроводжують транспортування протоколів до ОВК. Також вони по черзі супроводжують скриньку для голосування на дому. Голова комісії Іван Сацик, учасник бойових дій в АТО, каже, що відбувається ротація членів ДВК, тому ви не побачите за столами одних і тих самих людей на кожних виборах. З членів цієї дільниці лише троє не мають досвіду роботи на виборах. Секретар комісії теж той самий, як на попередніх парламентських виборах. З 1700 виборців по списку на 12:30 проголосувало 460 осіб, що становить 20 відсотків. А вибори відбудуться, коли проголосує 50% плюс один. Не помічено жодних ексцесів. Стосовно безпеки на дільниці, то у голови комісії налагоджена хороша координація по телефону або голосом з міліціонером чи представником Правого сектора.

Пані Лариса, член дільничної комісії:
– Зі свого власного досвіду, як колись голови виборчої комісії, потім простого виборця, а тепер члена комісії, можу сказати, що зараз будуються нормальні стосунки між виборчою комісією та спостерігачами, без будь-якого тертя. Я спостерігаю шок людей, які не знають, за якого мажоритарника голосувати. Дехто каже, що краще вже зіпсувати бюлетень, ніж голосувати за невідомо кого, бо їх реально дуже багато, і вони не вказують, до якої партії належать.

Олена Адамівна Кривіцька:
– Свій вибір я сформувала заздалегідь на основі прочитаного в газеті та агітаційних матеріалів. Для мене, найбільш надійна – це партія Порошенка. Як мажоритарник, мені сподобався Майснер – молодий, перспективний, надійний. Я за нових людей в парламенті. І не біда, що ненавчені – будуть вчитися, життя научить. Вірю, що ця Рада буде змінена, тому що вже змінилося наше суспільство та влада. Хотілося б також, щоб депутат Верховної Ради приїхав до нас, в Лісову Бучу, щоб ми зустрілися з ним і вислухали його звіт.

Пані Тетяна:
– Свій вибір я зробила заздалегідь, і на нього вплинули мої особисті переконання й уподобання. В цьому я не покладалася на листівки чи телевізор – моє рішення підказало мені моє серце. Я віддала свій голос за партію влади, бо, якщо ми йдемо по одній стежині, то не треба звертати. Стосовно кандидата-мажоритарника, то я не така впевнена. Йдучи на дільницю, я не знала, за якого кандидата буду голосувати, тому рішення прийняла безпосередньо в кабінці. Не хотіла, щоб це була людина якоїсь партії.

Клавдія Францівна Железняк
Прийшла на дільницю без паспорта, тому що онучка десь його поклала і поїхала на роботу. Та старенька не могла всидіти вдома й прийшла голосувати і дуже жалкувала, що без паспорта не можна.

У виборців великі очікування щодо міцного парламенту. Проте дуже хочеться, щоб всі наші громадяни нарешті збагнули, що воюють не слов’яни зі слов’янами, а це український народ відстоює свій суверенітет і державну цілісність під натиском оскаженілого агресора. Віриться, що так само, як далекого 1962 року, світова демократична спільнота спроможеться покласти край тиранським зазіханням Кремля – ворога демократії. Також дуже хочеться, щоб у новому українському парламенті більше не зчинялися бійки, але щоб депутати показали всім нам приклад миротворців та конструктивно мислячих державників.
Микола ДЕМ’ЯНОВ 
газета: "Бучанські новини" №44 від 31 листопада 2014 року
  2
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.