Вони передаватимуть дух древлянської землі
Що може додати вишуканості, неповторності населеному пункту? Сучасна монументалістика! Наше місто зачекалося на митців цієї галузі. Між іншим, Бучу вже давно прикрашають. Нарешті скульптури з’являться і в нас. Про це запевнив голова ГО «Мій Ірпінь», депутат Київської обласної ради Ігор Борзило.
Наш кореспондент поспілкувався з автором масштабного проекту, заслуженим художником України, доцентом
Київського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва та дизайну імені М. Бойчука Миколою Біликом.
— Миколо Іллічу, скажіть, де будуть стояти скульптури і що вони символізуватимуть?
— Я радий, що ірпінці виявляють до цього такий інтерес. Отож не буду інтригувати, відкрию секрет читачам газети — скульптури прикрашатимуть центральну площу поблизу «ірпінських курантів».
— Я зрозумів, що це буде композиція. То скільки ж буде загалом скульптур?
— Так, це композиція, складатиметься із шести скульптур, називатиметься «Мій Ірпінь». А от якими вони будуть, нехай це залишиться таємницею. Лише зауважу: передаватимуть колорит міста, дух древлянської землі. Ми надамо можливість усім ірпінцям спостерігати, як оживає камінь, як із глиби народжується образ.
— Коли розпочнеться творчий процес?
— Скульптори працюватимуть у парку «Перемога» просто неба, відкриті для запитань і споглядання; роботи мають розпочатися 15 вересня.
— Цікаво, з якого каменю будуть скульптури, який їх колір?
— Це інкерманський вапняк. Цей камінь, коли стоїть просто неба, окисляється, з часом стає тільки твердішим,
білого кольору.
— А як з каменю народжуються скульптури?
— Це прозаїчна і важка праця, ми використовуємо «болгарку», зубила і спеціальні сокири. Однак спершу повинна спалахнути іскорка творчого задуму й народити ідею композиції, яку я переводжу на глину, тобто ліплю образ скульптури, з якого потім виготовляються ті чи інші композиції.
Я закоханий у камінь з дитинства й відчуваю його душу. Навіть якомусь звичайному камінцю, знайденому на дорозі, може бути мільйон років. Я навчився слухати, що промовляє камінь, і потім залишати в часі ті чи інші образи.
Радий, що створив у вашому краї, зокрема в Бучі, 10 скульптур. А тепер про мої головні роботи: це княгиня Ольга на Михайлівській площі, Ярослав Мудрий біля Золотих воріт, архістратиг Михаїл на куполі надбрамної церкви Софії. Також 20 скульптурних композицій створено в гідропарку, є багато інших. Я радий, що є такі люди, як Ігор Борзило, який піклується про місто як справжній його син. Також хотів би сказати про ще одну нову роботу, яка виконана прямо в гранітному кар’єрі, бо заввишки пам’ятник 7,5 метрів, а його вага — 30 тонн!
— Ого, який велет! І чий же це образ?
— Ви правильно сказали велет, бо він відтворює образ нашого славного гетьмана Івана Мазепи, який своїм коштом відбудував чимало київських храмів, зокрема і Софію. Стоятиме у Полтаві. Він би вже давно там був, коли б не такі трагічні події в країні.
— Миколо Іллічу, у Вас багато нагород, можете розповісти про них?
— Їх дійсно чимало, усі вони для мене дорогі, адже кожна робота з каменю чи бронзи — це як народження дитини. Назву декілька з них: орден княгині Ольги І ступеня, орден Нестора Літописця, срібна медаль Академії мистецтв…
— Дякуємо за цікаву бесіду. Коли Вас чекати в Ірпені?
— На День вашого міста, 13 вересня.
Що може додати вишуканості, неповторності населеному пункту? Сучасна монументалістика! Наше місто зачекалося на митців цієї галузі. Між іншим, Бучу вже давно прикрашають. Нарешті скульптури з’являться і в нас. Про це запевнив голова ГО «Мій Ірпінь», депутат Київської обласної ради Ігор Борзило.
Наш кореспондент поспілкувався з автором масштабного проекту, заслуженим художником України, доцентом
Київського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва та дизайну імені М. Бойчука Миколою Біликом.
— Миколо Іллічу, скажіть, де будуть стояти скульптури і що вони символізуватимуть?
— Я радий, що ірпінці виявляють до цього такий інтерес. Отож не буду інтригувати, відкрию секрет читачам газети — скульптури прикрашатимуть центральну площу поблизу «ірпінських курантів».
— Я зрозумів, що це буде композиція. То скільки ж буде загалом скульптур?
— Так, це композиція, складатиметься із шести скульптур, називатиметься «Мій Ірпінь». А от якими вони будуть, нехай це залишиться таємницею. Лише зауважу: передаватимуть колорит міста, дух древлянської землі. Ми надамо можливість усім ірпінцям спостерігати, як оживає камінь, як із глиби народжується образ.
— Коли розпочнеться творчий процес?
— Скульптори працюватимуть у парку «Перемога» просто неба, відкриті для запитань і споглядання; роботи мають розпочатися 15 вересня.
— Цікаво, з якого каменю будуть скульптури, який їх колір?
— Це інкерманський вапняк. Цей камінь, коли стоїть просто неба, окисляється, з часом стає тільки твердішим,
білого кольору.
— А як з каменю народжуються скульптури?
— Це прозаїчна і важка праця, ми використовуємо «болгарку», зубила і спеціальні сокири. Однак спершу повинна спалахнути іскорка творчого задуму й народити ідею композиції, яку я переводжу на глину, тобто ліплю образ скульптури, з якого потім виготовляються ті чи інші композиції.
Я закоханий у камінь з дитинства й відчуваю його душу. Навіть якомусь звичайному камінцю, знайденому на дорозі, може бути мільйон років. Я навчився слухати, що промовляє камінь, і потім залишати в часі ті чи інші образи.
Радий, що створив у вашому краї, зокрема в Бучі, 10 скульптур. А тепер про мої головні роботи: це княгиня Ольга на Михайлівській площі, Ярослав Мудрий біля Золотих воріт, архістратиг Михаїл на куполі надбрамної церкви Софії. Також 20 скульптурних композицій створено в гідропарку, є багато інших. Я радий, що є такі люди, як Ігор Борзило, який піклується про місто як справжній його син. Також хотів би сказати про ще одну нову роботу, яка виконана прямо в гранітному кар’єрі, бо заввишки пам’ятник 7,5 метрів, а його вага — 30 тонн!
— Ого, який велет! І чий же це образ?
— Ви правильно сказали велет, бо він відтворює образ нашого славного гетьмана Івана Мазепи, який своїм коштом відбудував чимало київських храмів, зокрема і Софію. Стоятиме у Полтаві. Він би вже давно там був, коли б не такі трагічні події в країні.
— Миколо Іллічу, у Вас багато нагород, можете розповісти про них?
— Їх дійсно чимало, усі вони для мене дорогі, адже кожна робота з каменю чи бронзи — це як народження дитини. Назву декілька з них: орден княгині Ольги І ступеня, орден Нестора Літописця, срібна медаль Академії мистецтв…
— Дякуємо за цікаву бесіду. Коли Вас чекати в Ірпені?
— На День вашого міста, 13 вересня.