ЛІТАЙТЕ, ГОЛУБИ!

Урочистий вихід на Київську площу випускних класів шкіл міста бучанці зустрічають радісними оплесками. Ось вони йдуть – ошатні юнаки і елегантні дівчата. З ними класні керівники. На них націлені тисячі очей та об’єктиви камер. Сьогодні їхній вихід в світ. Не відчувається ніяких переживань, ніхто не нервує. Адже всі, нехай і на площі, але серед своїх, в своєму рідному середовищі, в рідному місті. Єдине хвилювання, з яким всі, а надто дівчата, поглядають на небо – як би дощ не зіпсував прекрасні зачіски та неймовірні сукні. Також хотілось гарно вийти класом на площу і красиво станцювати вальс.

Лунає державний гімн України, звучать промови, настанови, слова подяки. Вручаються дипломи, грамоти, відзнаки, пам’ятні диски, медалі, подарунки від міського та обласного відділів освіти, міськвиконкому, депутатів. Медалей було дуже багато, подарунки були цінні. Особлива увага приділена батькам. Представники учнівської громади емоційно дякують учителям за їхню турботу. Представниця від батьків сказала слово підбадьорення дітям, і батьки випустили в небо голубів. На завершення свята 30 прекрасних пар, по шість пар від кожної школи, танцювали вальс. Потім на вальс запросили батьків. Було хвилююче-радісно. Змішані почуття наповнювали юні серця – позаду школа, попереду нове життя. Наче щось впало, наче починаєш з нового аркуша. І не знаєш, що буде далі. Емоції накривали!


Випуск зі школи – не привід зупинитися на досягнутому. Це запуск в майбутнє. Треба йти до кращої мети, шукати більшого, знаходити своє достойне місце в суспільстві. Наші серця б’ються для натхнення та доброти. Наші успіхи – не привід задирати носа, але знаходити велич і мудрість в простоті. В ці такі знаменні дні дуже хочеться записати всі свої побажання на майбутнє, закоркувати в пляшці, закопати десь на шкільному подвір’ї, для того щоб колись, через роки, зібратися шкільною родиною і відкрити її. Але це буде не раніше, як відбудеться ЗНО, остання страшилка шкільної доби.
Голуби кружляють над Бучею. Беріть з них взірець – адже вони завжди повертаються до рідної домівки. Так і ви: де б не бували, пам’ятайте про рідний поріг, батьків, рідну школу, рідне місто. Завжди повертайтеся і примножуйте радість своєї малої батьківщини!