Збір загону дитинства

Наче й не було років і труднощів. На якийсь момент залишені домашні життєві турботи цих сорокарічних хлопців та дівчат. Адже зараз травень, а, значить, час зібратися на традиційний пікнік 8-Г класу сш №4 випуску 1986 року. Насправді, збір починається заздалегідь – йде веселий передзвін мобілок, активна навігація по VK та Skype, приватні зустрічі.

Справа неабияка, і треба все гарно продумати, нікого не пропустити, нікому не дати загасити в собі вогник дитячої дружби, шкільного братства. На таких зустрічах – і ще довгий час після них – почуваєш себе оновленим, неначе умитим молодильною росою, відродженим для любові, надії, віри в краще.

Цьогорічна зустріч почалася унікально-креативно з флешмобу по вулиці з пищавками, прапорцями, масками, різнобарвними кульками, плакатом, піснями. Посеред спілкування виконали гімн України на підтримку нашої боротьби. Потім філософствували про ідеали в житті. Були фанти – білі, жовті, червоні і сині – з різними завданнями, витягували сувої долі. Був обраний народний президент. Був виконаний дует на табуретці. Коли стемніло, нічне небо розірвалося феєрверками та петардами – на переляк чи на радість мешканцям. Опівночі розходитися ніхто не хотів: «А зустріч світанку?»
Допоможіть розв’язати логічну задачу: «Як можуть 25 дорослих людей провести десять годин спілкування без п’янок, суперечок про політику, брудних анекдотів, самовихваляння, пліток, навіть без танців, і при цьому не побитися, не посваритися, не наскучити один одному?» Для мене це залишається загадкою та інтригою. Хочеться зустрічатися знову, щоб знайти відповідь на запитання: «Що ми знаходимо в наших травневих зборах? Чому нам так добре?»



Якщо так піде далі, то не за горами сімейні зустрічі! У багатьох діти – сьогоднішні або завтрашні випускники, тому багато тем крутиться навколо школи, навчання, захоплень власних дітей. А їм насправді є про що поділитися з сучасною молоддю. Про математику й мови, про читання книжок, цінність дружби, спільні походи, велосипедні рейди на Київське море, суспільну працю, поїздки в театр, екскурсії, заняття спортом і хобі. Напевно, велику роль у зміцненні шкільної дружби відіграли їхні батьки, які не тільки відправляли їх на уроки, але й приймали активну участь в житті класу. Особистий приклад – велика справа.

У всякій справі повинні бути ентузіасти, які без нарікань пожертвують своїм часом, коштами, транспортом. Ми також маємо таку авторитетну ініціативну команду і дуже їм вдячні. Маємо власних ланкових, «відео-реєстраторів», шеф-кухарів, «десертологів», перевізників-логістів, культорганізаторів, декораторів, локаційників. При хорошій організації будь-яка справа приречена на успіх. Місця зустрічі (у жодному разі не приміщення) завжди різні, а хороший настрій і доброзичливість завжди незмінні.

Насправді, вже й травневих зустрічей стає недостатньо – формат розширюється також на зимовий сезон. Якщо від Різдва до Старого нового року запримітите на вулицях Бучі гамірливу ватагу ряджених разом з дітьми, які співають колядки, вітають всіх перехожих, стукають у ваші двері та надриваються від веселого сміху, то це вони – хлопці і дівчата з 8-Г, завжди молоді і свіжі.
Микола ДЕМ’ЯНОВ, класний керівник 
газета: "Бучанські новини" №20 від 30 травня 2014 року
  7
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.