«Клин» для Лісової Бучі

Питання каналізування мікрорайону Лісової Бучі – своєрідний камінь спотикання, який не вдавалося «прибрати» роками. Тож, у 2005 році тут створився кооператив «Клин», який ставив перед собою завдання прокласти мережі побутової каналізації по вулицям та підводи до будинків. Мешканці здали кошти, дольову участь у прокладанні мереж взяла і міська влада, навіть матеріали придбали, але далі – нічого не відбувалося.

Тепер можна констатувати: прокладена лише частина мереж каналізації. Але об’єкт, вартість якого станом на 2009 рік становила 5,5 млн. грн., потрібно довести до логічного завершення. Тому ревізійною комісією кооперативу «Клин» було проведено ревізію діяльності кооперативу, щоб з’ясувати: хто за що платив. Це стосується і перевірки наявності труб, які залишилися лежати по вул. Гамалії. Необхідно знати, які кошти потрібно додатково для завершення даного будівництва.
Насамперед, цього вимагали самі люди, яких можна зрозуміти, адже 10 років тому вони зібрали кошти, а каналізації досі немає.

Листування


Тож, на адресу заступника Бучанського міського голови Олександра Смолькіна надійшла заява (датована 7 березня 2014 року) від членів кооперативу «Клин», у якій вони просили розібратися в даній ситуації.
Текст звернення:
«28.09.2005 року був створений кооператив «Клин», який зареєстрований у Виконавчому комітеті Ірпінської міської ради. Головою кооперативу є Шевчук Є.В. Метою кооперативу є створення локальної каналізаційної мережі з каналізаційною насосною станцією і подальше її підключення до міської каналізаційної мережі по вулицях Пушкінська, Полтавська, Тургенєва та ін. в місті Буча.
Метою діяльності кооперативу «Клин» було здійснення та фінансування заходів щодо оформлення оренди земельної ділянки, на якій буде споруджуватися каналізаційна насосна станція, виготовлення і отримання необхідної технічної, дозвільної та узгоджувальної документації відповідно до діючого законодавства, проведення проектно-вишукувальних робіт та ін. Єдиним джерелом надходжень та фінансування діяльності кооперативу були внески членів кооперативу. Ми є членами кооперативу, бо в 2010 році між нами і кооперативом «Клин» були укладені угоди на проведення вищезазначених робіт. Крім цього, були укладені додаткові угоди на операційні витрати. Всі кошти, які ми сплачували – проводилися через банк. Ксерокопію виписки з банку ми додаємо. Однак, кошти, які ми надавали через банк не проводилися. У нас є всі підтверджуючі документи, що всі кошти, які зазначені в додаткових угодах, нами сплачувались. Крім того, в проектну документацію не ввійшла частина вулиці Пушкінська під №№27-В, 18, 19-А, Полтавська, 2-А.
Оскільки всі роботи кооперативу «Клин» погоджені з міською радою, просимо вас розглянути дане питання та вжити заходів реагування», - йдеться у колективному листі.

У свою чергу міська рада звернулася до голови кооперативу «Клин» Євгена Шевчука за роз’ясненням. І ось, що він відповів.
Текст відповіді (від 25.03.2014р.):
«Мною, Головою кооперативу «Клин» Шевчуком Є.В., було розглянуто звернення від членів кооперативу «Клин» Кадигрової Л.П., Карпенюк В.Ф., Охріменко О.М., Воровченко М.П., Залізняк І.З.
Розглянувши дане звернення членів кооперативу «Клин», надаю підтверджуючі документи про те, що порушень з боку Голови кооперативу «Клин» Шевчуком Є.В. ревізійною комісією від 05.05.2011 року не було виявлено.
До роз’яснення додаю звіт ревізійної комісії, копії банківських платіжок та документи, які підтверджують діяльність кооперативу стосовно другої черги каналізування», - написав Євген Шевчук.

З чого все починалося...


В чому ж причина цієї проблеми і чи справді на заваді реалізації планів стала бездіяльність окремих осіб? Про це розповідають учасники даного процесу.

Євген Шевчук,
голова кооперативу «Клин»:
«Цей «рух» почався у 2005 році. Ми з певним колом людей вирішили провести каналізацію і зорганізувалися у кооператив «Клин». Для цього прийшли в міську раду, щоб поцікавитися, як все правильно зробити? Нам відповіли: ви можете зібрати гроші на виконання робіт, а ми вам допоможемо трубами, кільцями, іншими матеріалами. До кооперативу увійшло дуже багато вулиць (Гоголя, Києво-Мироцька, Пушкінська, Тургенєва, Толстого, Старо-Яблуньська, Ворошилова, Пролетарська та ін.) – практично вся Лісова Буча.
А от по вул. Ново-Яблунській люди від каналізації відмовилися (хоча проект на них теж розроблявся) – їх і так все влаштовує, аби дорогу не розривали (там існує асфальтно-бетонне покриття).
Тож, наше завдання полягало в тому, щоб розробити низку дозвільних документів – все мало бути згідно чинного законодавства. Тобто, замовити проект і потім його виконувати, аби на кожному етапі все це було погоджено. Так і зробили.
Гроші теж не взялися з повітря. На той момент ми поговорили з організаціями – приватними особами, які займаються виконанням подібних робіт. Називалися цифри 8-10 доларів за один погонний метр. Крім того, треба було врахувати витрати на документацію (викопіювання та ін.). Тож, таким чином потрохи рухалися вперед: вивчали досвід каналізування в інших мікрорайонах.

Спочатку бажаючих взяти участь у каналізуванні вулиць Лісової Бучі було багато. Але виникали певні моменти. Наприклад, деякі вулиці були дуже довгі, а громадян, які згодні вкласти кошти у будівництво її каналізування, там лише четверо. На іншій вулиці могло бути шестеро активістів. Тобто, самих людей нібито зібралося чимало, але кілометраж траси – збільшився. Вийшло, що на одну людину виходило не 2-3 погонних метри комунікацій, а 30-40 метрів. І все це треба було робити за їхній власний рахунок. Зрозуміло, що кошти були не підйомними для населення. Почали «підтягувати» ще людей. Але багато хто думає: «Ви спочатку зробіть, а потім вже будемо вирішувати проблему і якось підключатися». Тому довелося звернутися до влади міста за допомогою. Міський голова відповів, щоб робили проект (як і планувалося), а потім будуть дивитися, чим ще зможуть нам допомогти.
Після цього, ми більш-менш визначилися з направленням труб високого тиску і місцем для розміщення каналізаційно-насосної станції. Усі зібрані документи почали передавати у ліцензійний інститут, який виготовляє проекти. І коли нам озвучили суму за ці послуги (150 тис. грн.) – зрозуміли, що грошей не вистачає, а про безпосередні роботи навіть мова не йде. ( Бучанська міська рада взяла на себе зобов’язання по виготовленню та оплаті за проектно-кошторисну документацію, - ред.).
Тому на загальних зборах вирішили підняти суму збору коштів. Також «дозбирали» необхідні документи і вже були готові виплатити аванс», - каже Євген Вільямович.

Жирними пунктирними лініями на картосхемі позначені вулиці,
на яких прокладено комунікації

Допомога міста


«В 2008-2009 роках з державного бюджету місту була надана субвенція для соціально-економічного розвитку міста у розмірі 20 млн. грн. З’явилася можливість включити наш проект в одну з програм, на які виділялися ці кошти. На той час вся проектно-кошторисна документи та дозвільні документи були готові. Все це передаємо в Бучанську міську раду – на погодження. Тож, з’явилася впевненість, що Лісова Буча буде з каналізацією. І тоді замовником всього цього є не кооператив «Клин», а Бучанська міська рада. Логічно, що могли б самоліквідуватися, але я й далі залишаюся на посаді голови кооперативу і допомагаю організаційно.
В зв’язку з недоцільністю розміщення КНС в межах житлової забудови вирішили перенеси її в бік залізниці, де вона нікому не заважатиме ні через шум, ні через забруднення атмосфери. Але в цьому разі потрібно робити прокол під залізницею. До того ж – заважають підземні води. Довелося вносити зміни в існуючий на той час проект, що виявилося непросто. Тоді й постало питання другої черги будівництва: відмовляємося від попереднього розміщення КНС і розміщуємо біля залізниці, а також підключаємо низку інших вулиць. Ніби й це питання вирішили», - пояснює голова кооперативу.

Фінансові проблеми


«Але час спливав, а якогось видимого поступу справді не було – гроші місту не надходять в повному обсязі, а отже реалізація нашого задуму також ускладнювалася. Певна сума надійшла – проклали частину мереж каналізації, через деякий час встановили кілька колодязів і т.д. Як кажуть – все вийшло «по чайній ложці». Навіть працювати з якоюсь однією організацією було не можливо, бо ніхто не хотів чекати, доки у нас знову з’являться гроші. А жителів, які здали гроші і не отримали бажаного, – всі ці причини мало цікавили, навіть якщо вони були об’єктивними.
Та першу чергу будівництва якось завершили, з другою – знову проблеми, адже треба робити «прокол» для каналізаційно-насосної станції. Це – знову великі кошти. Щоб оминути цей процес був інший варіант: є труба, яка тягнеться з боку Ірпеня. Моя пропозиція – пустити туди ще одну трубу (закладається дві, щоб можна було виконувати функцію аварійної комунікації, яка йде не скидання). Робимо викопіювання цієї траси. Але це знову не сподобалося – додаткові витрати, а прокол під залізницею рано чи пізно все рівно треба буде робити. Хоча по часу мій варіант був би швидшим, а решту робіт можна було виконувати паралельно.
Тож, людські гроші пішли виключно на виготовлення паперів. Про це свідчить перевірка контрольно-ревізійної комісії всередині кооперативу: скільки «надійшло» і скільки «витрачено». Дані – підтверджені документально, де все детально розписано», - запевнив Євген Шевчук.


Гострі питання


- Якщо все так зрозуміло, то чому ж знову постала ця проблема, чому є до вас зауваження?
- Коли люди звертаються до міського голови з питанням: «Де наші гроші?», він каже питати про це в голови кооперативу «Клин». І це правильно, адже міська рада кошти від населення не приймала.
Мабуть, жителі думають, що папери нічого не коштують. Насправді, це – десятки тисяч гривень.
Крім того, серед нарікань – моя заробітна плата і ведення бухгалтерії. Всі суми були погоджені на спільному зібранні кооперативу. Мова йшла про 1,5 тис. грн. в місяць.
- Це підтверджено документально?
- Ми не були офіційно прийняті на роботу. Була згода і рішення кооперативу.
- Були розмови, що за кошти кооперативу ви винаймали офіс?
- Ми домовилися з людьми, що 1,5 тис. грн. – мої гроші, так би мовити зарплатня, поточні витрати. Я міг їх спрямовувати на власний розсуд. Тож, я справді винаймав офіс з комп’ютером, з іншою оргтехнікою, адже другого пункту у витратах не було – зарплата плюс зняття офісу (або те, або інше). Але мова йде про одні і ті ж гроші, жодних додаткових сум я не брав.
У документах чітко відображена вся господарська діяльність, перелік вулиць і робіт, які включені у другу чергу будівництва каналізації тощо.
Багато людей, які звинувачують мене в усіх гріхах: вважають, що державна субвенція, яка була виділена на реалізацію проекту, також проходила «через мене», і я розпоряджався коштами. І тепер – комусь щось винен. Запевняю, що ні з ким договір не укладав – гроші не отримував. Лише міська рада, як орган місцевого самоврядування, могла отримувати субвенцію з державного бюджету.
Я теж був зацікавлений, щоб у Лісовій Бучі була каналізація. Це - не бізнес, а взяті на себе зобов’язання як колишнього депутата, жителя міста. Тому я навіть не став закривати кооператив, я – відповідаю за свої вчинки.
- Люди скаржаться, що за час, коли виконувалися роботи, зникла частина матеріалів – їх «розтаскали». Хтось повинен був їх охороняти?
- Труби, кільця та ін. – це закупки генпідрядника, яка виграла тендер на виконання робіт. Вони і повинні були вести за ними контроль: або виконувати роботи по прокладанню туб, або охоронця ставити, або на складах зберігати. Ні кооператив, ні міська рада до цього ніякого відношення не мають.

А як бути далі?


Світлана Демченко, директор КП «Бучабудзамовник»:
- «За рахунок коштів Бучанської міської ради виготовлена проектно-кошторисна документація, проведена комплексна експертиза. Отримано дозвіл на будівництво 1 жовтня 2009 року. Бучанська міська рада провела тендер на закупівлю товарів і послуг (кошторисна вартість проекту становила 5,5 млн. грн. – ціни на 2009 рік). Роботи розпочалися за рахунок коштів стабілізаційного фонду. Але в 2010 році кошти не виділили, тож і роботи призупинилися.
Прокладання мереж каналізації розпочато по вул.: Києво-Мироцька, Пушкінська, Революції, Старо-Яблунська, Гамалії , Толстого, провулок Толстого, Пролетарська, Дніпровська.
Влітку 2013 року роботи по улаштуванні колодязів та встановлення люків було відновлено. 14 з яких «благополучно» зникли протягом минулорічного осінньо-зимового періоду.

У відсотковому співвідношення на даний момент виконано половину із запланованих робіт – на суму 2,2 млн. грн.
Для покращення санітарно-епідеміологічного та екологічного стану даного мікрорайону та закінчення будівництва даного об’єкту Бучанською міською радою сумісно з КП «Ірпіньводоканал» зобов’язали ТОВ «Будрегіонінвест» при будівництві житлового кварталу «РІЧ ТАУН» в межах вул. Шевченко, Пушкінської, Гоголя та Києво-Мироцької запроектувати та побудувати каналізаційну насосну станцію , два напірних колектора по вул..Старо-Яблунській, Івана Франка з підключення до КНС-4 та заміною насосних агрегатів з засувками.
У зв’язку з порушенням асфальтобетонного покриття по даним вулицям Бучанська міська рада розробила проектно-кошторисну документацію на будівництво доріг комунальної власності по вулицям: Гамалія, Старо-Яблунська, Києво-Мироцька. Загальна вартість будівництва даних доріг складає 7.34 млн. грн. Відповідно до розпорядження Київської обласної державної адміністрації капітальний ремонт вул. Гамалія включено до переліку об’єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту доріг за рахунок державних коштів. Всього передбачається провести будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт доріг за рахунок державних коштів по місту Буча на суму 9.6 млн. грн.» - розповіла Світлана Андріївна.

Насправді, знайти 100%-го «крайнього» у цій ситуації досить складно. Кожен зі свого боку в чомусь прорахувався. Так, члени кооперативу в тому, що з самого початку сповна не занурювалися у суть питання, не контролювали дії людей, які займалися каналізуванням Лісової Бучі. Здали кошти і чекали на результат і спохватилися лише тоді, коли обіцяного довелося чекати роками. Голові кооперативу «Клин» потрібно було вести більш прозору «політику» - як фінансову, так й інформаційну – постійно збирати людей і розповідати про хід будівництва каналізації, пояснювати, чому щось не виходить, на які потреби ідуть зібрані кошти. Зокрема, показувати підтверджуючі чеки – хто, скільки і на що здавав, аби люди могли подивитися по спискам – хто там є, кого немає, «правда» це чи «неправда». Адже нереально зібрати з людей 4,5 млн. гривень, щоб прокласти каналізацію – потрібна допомога. А якщо хочуть фінансової підтримки для будівництва комунікацій, то треба бути готовим до того, що доведеться чекати.

Ну а міська рада діяла в межах своєї можливості та всебічно сприяла у вирішенні питання забезпечення фінансування даного об’єкта. І не її провинна, що державні потрясіння, зміни в законодавстві, інші об’єктивні причини завадили в повній мірі залучити державні субвенції.
Тож, питання залишається відкритим. Єдине, в що хочеться вірити: питання будівництва мереж каналізації у Лісовій Бучі не стане «клином» назавжди і омріяні блага цивілізації там таки з’являться.

Шановні члени кооперативу «Клин»! Ви можете переглянути підтверджуючі документи про те, що брали дольову участь у каналізуванні вулиць і вносили кошти, а також – що за цей фінансовий ресурс було зроблено, звернувшись до голови кооперативу.
газета: "Бучанські новини" №13 від 4 квітня 2014 року
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.