На минулому тижні на одному з Інтернет ресурсів з’явилася стаття «"Дошка ганьби" у школі – нові методи покарання для дітей», яка спричинила значний суспільний резонанс. Мова йде про бучанську спеціалізовану школу №5, де всіх, хто запізнюється чи приходить до школи не у формі, – фотографують. Потім світлини вивішують на “дошці ганьби”.
За словами журналістів (прізвище автора статті відсутнє), дане нововведення – це ініціатива директора школи Михайла Наконечного. «Таких “дошок ганьби” у школі дві. Ті, хто запізнився, потрапляють на дошку з назвою “Рейд “Висплюсь – прийду”. А ті, хто не мають форми – знаходять себе на дошці “Рейд “Одягаю все, що маю”», - йдеться у публікації. Далі автор залучає до обговорення ситуації експертів, які роблять висновок про порушення прав дитини і психологічний тиск, який може мати вкрай негативні наслідки.
Цю новину «підхопили» й інші засоби масової інформації, зокрема журналісти телеканалу «1+1». Вони зняли свій сюжет, який ще більше поставив громадськість «на вуха» і підлив масла у без того велике полум’я. Але ситуація нестандартна тим, що думка багатьох батьків діаметрально розходиться з викладеною журналістами інформацією. Останньою краплею став коментар начальника Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації Наталії Клокар про те, що директора школи №5 покарають і звільнять.
![]()
Після цього батьківський актив піднявся на захист директора навчального закладу. Мовляв, у таких методах виховання вони нічого поганого не вбачають, бо є певні шкільні правила (форма, розклад), які затверджені в статуті школи і їх потрібно дотримуватися. Крім того, дещо дивно, що «дошки ганьби», які висять у холі школи вже вісім років, до цього часу ніхто не помічав: ні керівництво, ні освітянські комісії, ні ті ж батьки.
Підтримують Михайла Наконечного і більшість його учнів. Вони запевняють, що «дошки» - виключно їхня ініціатива, яку впровадили на зборах учнівського самоврядування. Саме так вирішили боротися із систематичними порушниками дисципліни і дирекція тут ні до чого. Більше того, не ображаються на своїх товаришів і ті, чиє фото висить на тих стендах. Кажуть – це стимулює.
Але є факт, і від цього нікуди не дітися: одні – «за», інші – «проти». Щоб спробувати вирішити ситуацію, усі сторони конфлікту сіли за «круглий» стіл. Така зустріч відбулася 18 лютого під час візиту до Бучі начальника Департаменту освіти і науки КОДА Наталії Клокар. Крім того, участь в обговоренні взяли начальник Бучанського відділу освіти Олег Цимбал, заступник міського голови із соціально-гуманітарних питань Лариса Матюшенко, батьки, представники засобів масової інформації.
«Ми не розуміємо, чому піднімати бурю у стакані води. Чому раніше ніхто не звертав уваги на ті дошки? Теперішня активність виглядає дивною і нелогічною, і призвела до стресу школярів», - каже батьківський актив.
Дорослі, чиї діти навчаються у «прославленій» школі, додають, що бачили тільки ту інформацію, яку висвітлив канал. «Виникає наступна ситуація: нам зараз ставити питання людям, які безпосередньо займаються освітою, чи йти пікетувати канал, який односторонньо, упереджено на всю країну показує ту інформацію, на якій можна зробити скандал. Вони не задумалися про те, які наслідки для дітей матимуть ремарки, які вони вирізали з інтерв’ю. У нас діти перестали вчитися, вони готові до того, щоб вживати якісь радикальні заходи», - оборюються батьки.
«Фото моєї доньки регулярно з’являється на цій дошці. Якщо я, як мама, 40 хвилин не можу підняти її з ліжка, то хто ж в цьому винен? Завжди у школах були такі стінгазети, але ніколи це так не ображало, як зараз. Мою дитину це добре стимулює бути дисциплінованою. До того ж, її фото не відразу розмістили на дошці, а лише з п’ятого запізнення», - каже чиясь мама.
![]()
«Дошки сорому – порушення прав дитини», - у свою чергу переконана Наталія Клокар. До того ж, на її думку, ситуацію «нагнітили засоби масової інформації».
- «Мною багато що було сказано на камеру, я дала пояснення і своє бачення. Зокрема, що дане питання буде вивчатися, створиться робоча група, дізнаємося думку дітей. Але в ТВ-сюжеті показали лише «фрагмент» інтерв’ю – слова вирвані з контексту», - пояснила Наталія Іванівна.
«Я захищала, захищаю і буду захищати інтереси дітей, бо це – найголовніше в освіті. І директор школи, і директор Департаменту не мають права порушувати їхні інтереси.
Ми живемо в інший час і радянські підходи до виховання є недієвими. Педагоги мають думати, які методи використовувати у своїй роботі. Адже є поняття «права дитини», Конвенція про права дитини, її честь і гідність. Ніякі приниження не дозволяються – ні в школі №5, ні в будь-якій іншій.
Про це вчора була розмова з уповноваженим у справах дітей при Президенті України Юрієм Павленком, який зобов’язав мене провести роботу в області з усіма начальниками відділів освіти, директорами шкіл.
Крім того, згідно із законодавства, якщо є якісь інновації, то на це є Рада школи, яка проводить збори і приймає ті чи інші рішення. Але знову ж таки, зобов’язати кожну дитину носити шкільну форму – не маємо права. Можемо лише рекомендувати, переконувати.
Щодо фотографій. В Україні є декілька законів, які захищають права та інтереси кожної людини. І лише за згоди батьків можна фотографувати дітей і розміщати зображення.
Я знаю, що в школі №5 не всі батьки підтримують таку ідею. Якщо частина дорослих згодна – це одне, але є ті, хто проти. Вони теж мають свої права.
Діти різні. Хтось може сприйняти своє фото на «дошці» з байдужістю, хтось – як жарт, інші закриються в собі, отримають психологічну травму. Статистика по дитячому суїциду нині страшна. Кожен відповідає за свою дитину і дає дозвіл на її фотографування. Не можуть всі батьки вирішувати долю чужих дітей», - наголосила очільник освіти в Київській області.
![]()
У якийсь час обговорення почало доходити до абсурду, але, як не парадоксально, не позбавленого логіки. «Чому тоді на дошку пошани не питають згоди батьків? Адже може це травмує мою дитинку, яка дивиться на «зразок» і почувається неповноцінною?..
Тоді варто бути щирими до кінця і абсолютно дотримуватися законодавства: або дозволити «дошки ганьби», або прибрати «дошки пошани», - заперечують батьки.
Начальник Бучанського відділу освіти Олег Цимбал переконаний, що «шлейф» цього питання тягнеться від неправомірних зборів коштів – так званих батьківських благодійних внесків. Декілька місяців тому це стало причиною аналогічних публічних обговорень. Олег Іванович стверджує, що доки в школі офіційно не створять Фонд, ніхто не має права збирати фінансовий ресурс.
Щодо ескалації конфлікту. «Є батько – є права дитини. Чому раніше не знайшлося порозуміння? Коли я вперше бачив цей стенд – бачив, що писалися прізвище, але коли почали з’являтися фото – пропустив даний момент.
Хтось може думає, що перед фронтальною перевіркою, яка проходить раз у 10 років, відділу освіти потрібна така «реклама»? Зовсім ні!
Коли виникла вся ця ситуація, я дві години спілкувався з представниками учнівського самоврядування. Дуже грамотні діти – ставлять розумні запитання, дають обдумані відповіді. Коли були проведені збори про зняття цих дошок – усі проголосували «за». Тобто, питання начебто вичерпане. Діти з розумінням до цього поставилися і визнали, що, можливо, порушили чиїсь права. Ми домовилися, що не приймаємо зараз якихось рішень. Із сьогоднішнього дня працює комісія – вона нам допоможе розібратися, тож чекаємо результатів», - повідомив Олег Цимбал.
Ситуацію прокоментувала і заступник Бучанського міського голови Лариса Матюшенко.
«Як заступник міського голови я організовую роботу комісії по захисту прав дітей. Я вам обіцяю, що наша комісія досконало вивчить всі підсумкові результати роботи психологів, соціологів, юристів. Крім того, на зустріч обов’язково запросимо представників усіх зацікавлених сторін і обговоримо ситуацію.
На мою думку, те, що відбувається сьогодні – це неузгодженість і нерозуміння сторін, які є учасниками учбового процесу.
З приводу роботи директора Михайла Наконечного. Питання розглядатиметься і якщо є порушення, то їх потрібно усувати. Однозначно, що така гостра ситуація не може залишитися поза увагою. Але ніхто не говорить про конкретні заходи, які можуть бути вжиті. Кожен перевіряючий орган дасть свою оцінку подіям.
Але знаючи, що це – лише верхня частина «айсберга», яка накопичилася у батьків, діти яких є ображені, варто зробити певні висновки. Дана ситуація виникла не зараз, а ще після тих фінансових порушень, які були в цій школі. За це директор отримав дисциплінарне стягнення. Щоб такого не було, треба створити Благодійний фонд, який очолюватимуть батьки. Але натомість ми бачимо зареєстровану громадську організацію на чолі з директором, яка планує збирати ці кошти.
І останній момент. Є акт ревізії по школі №5 з фінансовими порушеннями майже на 3 млн. грн.: з додатковими необґрунтованими посадами, з надбавками для директора і керівного складу школу. І зараз ці документи теж передані в прокуратуру. Тож, якщо є глобальна, велика проблема, вона рано чи пізно виходить на поверхню», - висловила своє бачення Лариса Анатоліївна.
На жаль, ситуація стала резонансною. Сьогодні питання щодо дотримання законодавства в освіті, прав дітей вивчає генеральна прокуратура. Відповідно, будуть дані певні оцінки. За словами фахівців. якщо факти порушення підтвердяться, то питання стоятиме про адмінстягнення або звільнення з посади – не залежно від того, про яку школу йде мова.
Щодо даного «круглого столу», то зійшлися на тому, що кожен із батьків індивідуально, письмово буде давати або не давати згоди на розміщення фото своїх дітей – де б це не було (навіть на «дошці пошани»).
Усі люди, всі помиляються. Хтось не звернув уваги, хтось не бачить в тій чи іншій ситуації чогось поганого. Треба піти на зустріч один одному, вибачитися і спробувати владнати конфлікт.
«Директор зрозумів свою провину і вибачився», тож прохання до батьків не хвилюватися і не здіймати «бучу» перш, ніж давати оцінку якійсь ситуації, варто її пропустити через себе. Мабуть, Михайло Петрович не один такий директор. Приклад Бучі для інших стане уроком.
Але давайте розмежовувати компетенції освітян, і органів прокуратури, фінансової інспекції та ін. Давайте вчитися жити в правовому полі. Щоб більше таких інцидентів на рівному місці не було», - такими словами підсумувала зустріч начальник Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації.
[media=http://youtu.be/UdCu-D94tnM]
[media=http://youtu.be/7IN4zU3sR_8]
Ольга, жителька Бучі:
Моя дитина навчається у школі №5 з того часу, як більшість дітей там були інтернетівськими.
Я не зовсім розумію автора статті, який то говорить про те, що нікого не попереджували, а то – про батьківські збори, на яких це питання обговорювалося. Визначтеся, будь ласка.
Насправді питання обговорювалося тими батьками, які цікавляться життям школи, своїх дітей і ходять на збори. Мова йшла про систематичні запізнення. І давайте будемо відвертими з собою: якщо діти регулярно запізнюються, це – провина батьків. Не потрібно звинувачувати школу в тому, що вона (можливо, і не у найправильніший спосіб), але намагається навчити наших дітей порядку і пунктуальності.
Перестаньте вишукувати і влаштовувати скандали, присвятіть вільний час своїм чадам і тоді вас переповнить гордість від їхніх успіхів і досягнень, і ви не будете боятися «Дошки ганьби».
Єлизавета Білик, учениця 10 класу школи №5:
Усім відома приказка "Паршива вівця все стадо псує". Чому ми про неї згадали? Та тому, що хотілося б звернутися до "Шановної вівці".
Ми не знаємо, які Ви переслідуєте цілі і чого домагаєтеся, але хотіли Вам заявити, що створюючи ажіотаж навколо нашої школи і придумуючи неіснуючі проблеми, Ви нічого не доб'єтеся! Наша школа для нас другий дім, а союз вчителів та учнів дуже міцний!
І все, що відбувається в стінах школи, завжди обговорюється на рад , а рішення приймаються спільно зі схвалення адміністрації та батьків. І якщо Ви цього не знаєте, то це означає лише те, що Ви помилилися «стадом»!
З повагою, учні Бучанської СЗОШ № 5, які бажають спокійно вчитися і творчо розвиватися на радість вчителям батькам і рідному місту Буча)))!
Коментар
директора школи №5 Михайла Наконечного (скорочений, але такий, що відображає суть сказаного)
«Шановні діти та батьки, дорогі друзі!
Усі наші успіхи є результатом спільної клопіткої роботи та щоденної праці дітей, батьків, педагогів. Переконаний, що безумовною запорукою успіху всебічного розвитку дитини є взаєморозуміння у цьому «трикутнику» людей, що мають спільну мету – зробити з конкретної дитини успішну і щасливу людину.
Однак, останнє непорозуміння між окремими батьками та адміністрацією спонукає мене активізувати наш діалог задля упередження витрачання часу та енергії на питаннях, які ми можемо безболісно та раціонально вирішити. Кажучи про непорозуміння я маю на увазі розміщення світлин на шкільних стендах.
Загострюючи увагу дітей на необхідності дотримання внутрішнього розпорядку школи та зовнішнього вигляду, що відповідає вимогам спеціалізованої школи, адміністрація закладу керувалася нормами чинного законодавства України, зокрема, базовим для нас Законом Україну «Про освіту».
З огляду на це, можна було б продовжити дискусію в такій площині:
- чи зацікавлена дитина у тому щоб ще зі школи навчитися дотримуватись розпорядку дня, трудової дисципліни (в майбутньому)?
- чи зацікавлені діти в тому, щоб заняття не переривалося без поважних на те причин?
- чи є інтересом дитини з раннього віку привити собі почуття такту щодо зовнішнього вигляду?
- чи мають діти зрозуміти у якому вбранні варто відвідувати школу, церкву, спортивний зал, дискотеку.
Можна було б також пояснити, що претендуючи на навчання дітей у нашій спеціалізованій школі, по суті, в частині цивільно-правих взаємовідносинах, батьки, як законні представники дітей, уклали передбачений статтею 634 Цивільного кодексу України Договір приєднання, умови якого встановлені навчальних закладом у стандартних формах(Статуту закладу), який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Однією з таких умов є носіння встановленої шкільної форми(Розділ І.п.1.15 Статуту) і жодна з них не націлена на шкоду дитини.
Однак, я не вважаю правильним продовження подібних дискусій та штучного породження протистояння. І не тому, що не маю аргументів, в тому числі і правових, а тому, що від цього протистояння, як мінімум, не візьмуть нічого корисного наші діти. Ще однією причиною абсурдності таких протистоянь є те, що ми граємо в одній команді: я як і ви був і залишаюся на стороні інтересів наших дітей.
Аналізуючи наші з вами спільні успіхи і досягнення, ми зрозуміємо наскільки несправедливим та шкідливим є роздування надуманої проблематики!
Я не зраджу своїм ідеалам і в подальшому буду вважати кожен мій день недаремно прожитим, якщо мені вдалося віддати хоч би краплинку свого тепла і вкласти хоч би краплинку розуміння у наших діточок, але робитиму це більш активно залучаючи батьків та учнів до визначення форм і методів виховання.
Додержувати педагогічної етики, моралі, поваги до гідності учня залишаються незмінним пріоритетом у моїй роботі».
Вже багато років ми не можемо натішитися з того, яким прекрасним стає наше рідне місто під Вашим керівництвом. Буча розбудовується, з'являються нові парки, площі, дитячі майданчики, садочки.
Нещодавно до міста приєдналась і школа-інтернат. Прекрасний педагогічний колектив, любов до дітей, успіхи учнів роблять цю школу однією з найкращих в місті. А чарівна зелена територія є родзинкою не тільки Бучі, а й всієї України.
Зважаючи на все прекрасне, що відбувається в нашому місті, дуже боляче спостерігати замовні репортажі по телебаченню. Необ'єктивність висвітлення подій в школі №5 та не включення до ефіру думки більшості батьків та учнів, не залишає жодного сумніву в тому, що хтось навмисне намагається спаплюжити наше рідне місто, очорнити його. Адже вся бучанська громада добре знає про порядність та професіоналізм директора школи Наконечного Михайла Петровича, і готова стати на його захист. А більшість глядачів телеканалу запам'ятають лише «скандал» в бучанській школі. Такі новини в першу чергу псують авторитет міста та його голови. Саме тому зараз так необхідне Ваше втручання, допомога в об'єктивному висвітленні подій та спростуванню надуманих обвинувачень.
Анатолію Петровичу, ми впевнені, що під Вашим патронатом та у тісній співпраці з Наконечним Михайлом Петровичем і педагогічним колективом ви в змозі створити найсучаснішу школу, що стане гордістю не тільки бучанської громади, а й всієї нашої країни!
За дорученням батьків учнів 7-Б класу Бучанської школи №5
Шахівська Ольга Василівна
Для нас Ви - мудрий господар міста і виважений політичний діяч.
Як господарю, Вам просто необхідні такі люди як М.П.Наконечний, який зумів створити, впродовж більше 20 років утримувати і примножувати матеріально - технічну базу нашого навчального закладу. Серед негативних слухів, чули і хорошу новину, що збираєтесь розбудовувати нашу школу: ремонтувати дах, прикрашати фасад, добудовувати навчальний корпус. То з ким же, як не з таким господарем як М.П.Наконечний це можна робити?
Як для політика, Вам завжди у нагоді може стати авторитет М.П.Наконечного, почесного громадянина міста, який завжди був,є і буде палким патріотом Бучі, де народився, виріс, виховав не одне покоління бучанців. Він відстоював інтереси рідного селища, коли неодноразово обирався депутатом обласної ради, зокрема щиро підтримував Вашу ініціативу щодо присвоєння йому статусу міста.
Хочемо разом з Вами погордитись і навчальними здобутками дітей нашої школи, власне здобутками осередку бучанської освіти. У минулому навчальному році учні нашої школи вибороли 19 призових місць на обласному рівні олімпіад і конкурсів. Четверо з них стали призерами, а одна учениця переможницею Всеукраїнського рівня конкурсних випробувань. І вже у цьому навчальному році наші діти мають призові місця і перемоги на обласному рівні змагань. Останні роки 90-96% випускників школи - студенти престижних Вузів України. Команди учнів - серед переможців міських змагань КВК, правових знань, спортивних змагань. Дає знання, виховує, зрощує достойну молодь нашого міста колектив, створений директором школи.
Михайлу Петровичу вдається дбати про всіх і про кожного. І Ви, шановний Анатоліє Петровичу, знаєте це краще за інших. Бо неодноразово були у нашій школі, ставили дієвість педагогічного колективу у приклад іншим. Ви знаєте на скільки високий рейтинг цього закладу серед батьків, які бажають навчати тут своїх дітей.
То чому уже другий рік перебування під опікую Бучанської міської ради лише недоліки вбачають у всіх діях директора нашої школи? Чому надумані думки двох скандальних мамочок важливіші за думку переважної більшості педагогічного, учнівського та батьківського колективів закладу? Йде свідомий моральний і психологічний тиск на керівництво школи.
Надіємось Ви знаєте відповіді на ці запитання, або принаймні можете зупинити шквал негативу, який звалився на школу. Тому що відверті системні спроби почорнити добре ім'я директора школи насправді породжують негативний психологічний клімат у вчительському, учнівському та батьківському колективі.
Віримо у Вас, у Вашу підтримку. Бачимо Вас серед тих представників діючої влади, які у важкий для країни час, уміє почути голос більшості і прийняти мудре рішення задля наших дітей – майбутніх громадян квітучого міста Буча.
За дорученням батьківської громади Бучанської СЗОШ№5
Людмила Ткаченко
За словами журналістів (прізвище автора статті відсутнє), дане нововведення – це ініціатива директора школи Михайла Наконечного. «Таких “дошок ганьби” у школі дві. Ті, хто запізнився, потрапляють на дошку з назвою “Рейд “Висплюсь – прийду”. А ті, хто не мають форми – знаходять себе на дошці “Рейд “Одягаю все, що маю”», - йдеться у публікації. Далі автор залучає до обговорення ситуації експертів, які роблять висновок про порушення прав дитини і психологічний тиск, який може мати вкрай негативні наслідки.
Цю новину «підхопили» й інші засоби масової інформації, зокрема журналісти телеканалу «1+1». Вони зняли свій сюжет, який ще більше поставив громадськість «на вуха» і підлив масла у без того велике полум’я. Але ситуація нестандартна тим, що думка багатьох батьків діаметрально розходиться з викладеною журналістами інформацією. Останньою краплею став коментар начальника Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації Наталії Клокар про те, що директора школи №5 покарають і звільнять.
Після цього батьківський актив піднявся на захист директора навчального закладу. Мовляв, у таких методах виховання вони нічого поганого не вбачають, бо є певні шкільні правила (форма, розклад), які затверджені в статуті школи і їх потрібно дотримуватися. Крім того, дещо дивно, що «дошки ганьби», які висять у холі школи вже вісім років, до цього часу ніхто не помічав: ні керівництво, ні освітянські комісії, ні ті ж батьки.
Підтримують Михайла Наконечного і більшість його учнів. Вони запевняють, що «дошки» - виключно їхня ініціатива, яку впровадили на зборах учнівського самоврядування. Саме так вирішили боротися із систематичними порушниками дисципліни і дирекція тут ні до чого. Більше того, не ображаються на своїх товаришів і ті, чиє фото висить на тих стендах. Кажуть – це стимулює.
Але є факт, і від цього нікуди не дітися: одні – «за», інші – «проти». Щоб спробувати вирішити ситуацію, усі сторони конфлікту сіли за «круглий» стіл. Така зустріч відбулася 18 лютого під час візиту до Бучі начальника Департаменту освіти і науки КОДА Наталії Клокар. Крім того, участь в обговоренні взяли начальник Бучанського відділу освіти Олег Цимбал, заступник міського голови із соціально-гуманітарних питань Лариса Матюшенко, батьки, представники засобів масової інформації.
«Ми не розуміємо, чому піднімати бурю у стакані води. Чому раніше ніхто не звертав уваги на ті дошки? Теперішня активність виглядає дивною і нелогічною, і призвела до стресу школярів», - каже батьківський актив.
Дорослі, чиї діти навчаються у «прославленій» школі, додають, що бачили тільки ту інформацію, яку висвітлив канал. «Виникає наступна ситуація: нам зараз ставити питання людям, які безпосередньо займаються освітою, чи йти пікетувати канал, який односторонньо, упереджено на всю країну показує ту інформацію, на якій можна зробити скандал. Вони не задумалися про те, які наслідки для дітей матимуть ремарки, які вони вирізали з інтерв’ю. У нас діти перестали вчитися, вони готові до того, щоб вживати якісь радикальні заходи», - оборюються батьки.
«Фото моєї доньки регулярно з’являється на цій дошці. Якщо я, як мама, 40 хвилин не можу підняти її з ліжка, то хто ж в цьому винен? Завжди у школах були такі стінгазети, але ніколи це так не ображало, як зараз. Мою дитину це добре стимулює бути дисциплінованою. До того ж, її фото не відразу розмістили на дошці, а лише з п’ятого запізнення», - каже чиясь мама.
«Дошки сорому – порушення прав дитини», - у свою чергу переконана Наталія Клокар. До того ж, на її думку, ситуацію «нагнітили засоби масової інформації».
- «Мною багато що було сказано на камеру, я дала пояснення і своє бачення. Зокрема, що дане питання буде вивчатися, створиться робоча група, дізнаємося думку дітей. Але в ТВ-сюжеті показали лише «фрагмент» інтерв’ю – слова вирвані з контексту», - пояснила Наталія Іванівна.
«Я захищала, захищаю і буду захищати інтереси дітей, бо це – найголовніше в освіті. І директор школи, і директор Департаменту не мають права порушувати їхні інтереси.
Ми живемо в інший час і радянські підходи до виховання є недієвими. Педагоги мають думати, які методи використовувати у своїй роботі. Адже є поняття «права дитини», Конвенція про права дитини, її честь і гідність. Ніякі приниження не дозволяються – ні в школі №5, ні в будь-якій іншій.
Про це вчора була розмова з уповноваженим у справах дітей при Президенті України Юрієм Павленком, який зобов’язав мене провести роботу в області з усіма начальниками відділів освіти, директорами шкіл.
Крім того, згідно із законодавства, якщо є якісь інновації, то на це є Рада школи, яка проводить збори і приймає ті чи інші рішення. Але знову ж таки, зобов’язати кожну дитину носити шкільну форму – не маємо права. Можемо лише рекомендувати, переконувати.
Щодо фотографій. В Україні є декілька законів, які захищають права та інтереси кожної людини. І лише за згоди батьків можна фотографувати дітей і розміщати зображення.
Я знаю, що в школі №5 не всі батьки підтримують таку ідею. Якщо частина дорослих згодна – це одне, але є ті, хто проти. Вони теж мають свої права.
Діти різні. Хтось може сприйняти своє фото на «дошці» з байдужістю, хтось – як жарт, інші закриються в собі, отримають психологічну травму. Статистика по дитячому суїциду нині страшна. Кожен відповідає за свою дитину і дає дозвіл на її фотографування. Не можуть всі батьки вирішувати долю чужих дітей», - наголосила очільник освіти в Київській області.
У якийсь час обговорення почало доходити до абсурду, але, як не парадоксально, не позбавленого логіки. «Чому тоді на дошку пошани не питають згоди батьків? Адже може це травмує мою дитинку, яка дивиться на «зразок» і почувається неповноцінною?..
Тоді варто бути щирими до кінця і абсолютно дотримуватися законодавства: або дозволити «дошки ганьби», або прибрати «дошки пошани», - заперечують батьки.
Начальник Бучанського відділу освіти Олег Цимбал переконаний, що «шлейф» цього питання тягнеться від неправомірних зборів коштів – так званих батьківських благодійних внесків. Декілька місяців тому це стало причиною аналогічних публічних обговорень. Олег Іванович стверджує, що доки в школі офіційно не створять Фонд, ніхто не має права збирати фінансовий ресурс.
Щодо ескалації конфлікту. «Є батько – є права дитини. Чому раніше не знайшлося порозуміння? Коли я вперше бачив цей стенд – бачив, що писалися прізвище, але коли почали з’являтися фото – пропустив даний момент.
Хтось може думає, що перед фронтальною перевіркою, яка проходить раз у 10 років, відділу освіти потрібна така «реклама»? Зовсім ні!
Коли виникла вся ця ситуація, я дві години спілкувався з представниками учнівського самоврядування. Дуже грамотні діти – ставлять розумні запитання, дають обдумані відповіді. Коли були проведені збори про зняття цих дошок – усі проголосували «за». Тобто, питання начебто вичерпане. Діти з розумінням до цього поставилися і визнали, що, можливо, порушили чиїсь права. Ми домовилися, що не приймаємо зараз якихось рішень. Із сьогоднішнього дня працює комісія – вона нам допоможе розібратися, тож чекаємо результатів», - повідомив Олег Цимбал.
Ситуацію прокоментувала і заступник Бучанського міського голови Лариса Матюшенко.
«Як заступник міського голови я організовую роботу комісії по захисту прав дітей. Я вам обіцяю, що наша комісія досконало вивчить всі підсумкові результати роботи психологів, соціологів, юристів. Крім того, на зустріч обов’язково запросимо представників усіх зацікавлених сторін і обговоримо ситуацію.
На мою думку, те, що відбувається сьогодні – це неузгодженість і нерозуміння сторін, які є учасниками учбового процесу.
З приводу роботи директора Михайла Наконечного. Питання розглядатиметься і якщо є порушення, то їх потрібно усувати. Однозначно, що така гостра ситуація не може залишитися поза увагою. Але ніхто не говорить про конкретні заходи, які можуть бути вжиті. Кожен перевіряючий орган дасть свою оцінку подіям.
Але знаючи, що це – лише верхня частина «айсберга», яка накопичилася у батьків, діти яких є ображені, варто зробити певні висновки. Дана ситуація виникла не зараз, а ще після тих фінансових порушень, які були в цій школі. За це директор отримав дисциплінарне стягнення. Щоб такого не було, треба створити Благодійний фонд, який очолюватимуть батьки. Але натомість ми бачимо зареєстровану громадську організацію на чолі з директором, яка планує збирати ці кошти.
І останній момент. Є акт ревізії по школі №5 з фінансовими порушеннями майже на 3 млн. грн.: з додатковими необґрунтованими посадами, з надбавками для директора і керівного складу школу. І зараз ці документи теж передані в прокуратуру. Тож, якщо є глобальна, велика проблема, вона рано чи пізно виходить на поверхню», - висловила своє бачення Лариса Анатоліївна.
На жаль, ситуація стала резонансною. Сьогодні питання щодо дотримання законодавства в освіті, прав дітей вивчає генеральна прокуратура. Відповідно, будуть дані певні оцінки. За словами фахівців. якщо факти порушення підтвердяться, то питання стоятиме про адмінстягнення або звільнення з посади – не залежно від того, про яку школу йде мова.
Щодо даного «круглого столу», то зійшлися на тому, що кожен із батьків індивідуально, письмово буде давати або не давати згоди на розміщення фото своїх дітей – де б це не було (навіть на «дошці пошани»).
Усі люди, всі помиляються. Хтось не звернув уваги, хтось не бачить в тій чи іншій ситуації чогось поганого. Треба піти на зустріч один одному, вибачитися і спробувати владнати конфлікт.
«Директор зрозумів свою провину і вибачився», тож прохання до батьків не хвилюватися і не здіймати «бучу» перш, ніж давати оцінку якійсь ситуації, варто її пропустити через себе. Мабуть, Михайло Петрович не один такий директор. Приклад Бучі для інших стане уроком.
Але давайте розмежовувати компетенції освітян, і органів прокуратури, фінансової інспекції та ін. Давайте вчитися жити в правовому полі. Щоб більше таких інцидентів на рівному місці не було», - такими словами підсумувала зустріч начальник Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації.
[media=http://youtu.be/UdCu-D94tnM]
[media=http://youtu.be/7IN4zU3sR_8]
Звісно, дану ситуацію активно обговорюють і в соціальних мережах. На перший погляд може здатися, що коментарі однобокі і відображають думку лише однієї із сторін. Але, насправді, більшість користувачів стали на захист школи.
Ольга, жителька Бучі:
Моя дитина навчається у школі №5 з того часу, як більшість дітей там були інтернетівськими.
Я не зовсім розумію автора статті, який то говорить про те, що нікого не попереджували, а то – про батьківські збори, на яких це питання обговорювалося. Визначтеся, будь ласка.
Насправді питання обговорювалося тими батьками, які цікавляться життям школи, своїх дітей і ходять на збори. Мова йшла про систематичні запізнення. І давайте будемо відвертими з собою: якщо діти регулярно запізнюються, це – провина батьків. Не потрібно звинувачувати школу в тому, що вона (можливо, і не у найправильніший спосіб), але намагається навчити наших дітей порядку і пунктуальності.
Перестаньте вишукувати і влаштовувати скандали, присвятіть вільний час своїм чадам і тоді вас переповнить гордість від їхніх успіхів і досягнень, і ви не будете боятися «Дошки ганьби».
Єлизавета Білик, учениця 10 класу школи №5:
Усім відома приказка "Паршива вівця все стадо псує". Чому ми про неї згадали? Та тому, що хотілося б звернутися до "Шановної вівці".
Ми не знаємо, які Ви переслідуєте цілі і чого домагаєтеся, але хотіли Вам заявити, що створюючи ажіотаж навколо нашої школи і придумуючи неіснуючі проблеми, Ви нічого не доб'єтеся! Наша школа для нас другий дім, а союз вчителів та учнів дуже міцний!
І все, що відбувається в стінах школи, завжди обговорюється на рад , а рішення приймаються спільно зі схвалення адміністрації та батьків. І якщо Ви цього не знаєте, то це означає лише те, що Ви помилилися «стадом»!
З повагою, учні Бучанської СЗОШ № 5, які бажають спокійно вчитися і творчо розвиватися на радість вчителям батькам і рідному місту Буча)))!
Коментар
директора школи №5 Михайла Наконечного (скорочений, але такий, що відображає суть сказаного)
«Шановні діти та батьки, дорогі друзі!
Усі наші успіхи є результатом спільної клопіткої роботи та щоденної праці дітей, батьків, педагогів. Переконаний, що безумовною запорукою успіху всебічного розвитку дитини є взаєморозуміння у цьому «трикутнику» людей, що мають спільну мету – зробити з конкретної дитини успішну і щасливу людину.
Однак, останнє непорозуміння між окремими батьками та адміністрацією спонукає мене активізувати наш діалог задля упередження витрачання часу та енергії на питаннях, які ми можемо безболісно та раціонально вирішити. Кажучи про непорозуміння я маю на увазі розміщення світлин на шкільних стендах.
Загострюючи увагу дітей на необхідності дотримання внутрішнього розпорядку школи та зовнішнього вигляду, що відповідає вимогам спеціалізованої школи, адміністрація закладу керувалася нормами чинного законодавства України, зокрема, базовим для нас Законом Україну «Про освіту».
З огляду на це, можна було б продовжити дискусію в такій площині:
- чи зацікавлена дитина у тому щоб ще зі школи навчитися дотримуватись розпорядку дня, трудової дисципліни (в майбутньому)?
- чи зацікавлені діти в тому, щоб заняття не переривалося без поважних на те причин?
- чи є інтересом дитини з раннього віку привити собі почуття такту щодо зовнішнього вигляду?
- чи мають діти зрозуміти у якому вбранні варто відвідувати школу, церкву, спортивний зал, дискотеку.
Можна було б також пояснити, що претендуючи на навчання дітей у нашій спеціалізованій школі, по суті, в частині цивільно-правих взаємовідносинах, батьки, як законні представники дітей, уклали передбачений статтею 634 Цивільного кодексу України Договір приєднання, умови якого встановлені навчальних закладом у стандартних формах(Статуту закладу), який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Однією з таких умов є носіння встановленої шкільної форми(Розділ І.п.1.15 Статуту) і жодна з них не націлена на шкоду дитини.
Однак, я не вважаю правильним продовження подібних дискусій та штучного породження протистояння. І не тому, що не маю аргументів, в тому числі і правових, а тому, що від цього протистояння, як мінімум, не візьмуть нічого корисного наші діти. Ще однією причиною абсурдності таких протистоянь є те, що ми граємо в одній команді: я як і ви був і залишаюся на стороні інтересів наших дітей.
Аналізуючи наші з вами спільні успіхи і досягнення, ми зрозуміємо наскільки несправедливим та шкідливим є роздування надуманої проблематики!
Я не зраджу своїм ідеалам і в подальшому буду вважати кожен мій день недаремно прожитим, якщо мені вдалося віддати хоч би краплинку свого тепла і вкласти хоч би краплинку розуміння у наших діточок, але робитиму це більш активно залучаючи батьків та учнів до визначення форм і методів виховання.
Додержувати педагогічної етики, моралі, поваги до гідності учня залишаються незмінним пріоритетом у моїй роботі».
Звернення до бучанського міського голови від батьків СЗОШ №5
Шановний пане голово нашого прекрасного міста!Вже багато років ми не можемо натішитися з того, яким прекрасним стає наше рідне місто під Вашим керівництвом. Буча розбудовується, з'являються нові парки, площі, дитячі майданчики, садочки.
Нещодавно до міста приєдналась і школа-інтернат. Прекрасний педагогічний колектив, любов до дітей, успіхи учнів роблять цю школу однією з найкращих в місті. А чарівна зелена територія є родзинкою не тільки Бучі, а й всієї України.
Зважаючи на все прекрасне, що відбувається в нашому місті, дуже боляче спостерігати замовні репортажі по телебаченню. Необ'єктивність висвітлення подій в школі №5 та не включення до ефіру думки більшості батьків та учнів, не залишає жодного сумніву в тому, що хтось навмисне намагається спаплюжити наше рідне місто, очорнити його. Адже вся бучанська громада добре знає про порядність та професіоналізм директора школи Наконечного Михайла Петровича, і готова стати на його захист. А більшість глядачів телеканалу запам'ятають лише «скандал» в бучанській школі. Такі новини в першу чергу псують авторитет міста та його голови. Саме тому зараз так необхідне Ваше втручання, допомога в об'єктивному висвітленні подій та спростуванню надуманих обвинувачень.
Анатолію Петровичу, ми впевнені, що під Вашим патронатом та у тісній співпраці з Наконечним Михайлом Петровичем і педагогічним колективом ви в змозі створити найсучаснішу школу, що стане гордістю не тільки бучанської громади, а й всієї нашої країни!
За дорученням батьків учнів 7-Б класу Бучанської школи №5
Шахівська Ольга Василівна
Шановний Анатоліє Петровичу!
За дорученням колективу батьків до Вас звертаються члени батьківської Ради Бучанської СЗОШ№5. Ми уже подавали Вам звернення і надіємось на Ваше розуміння. До написання відкритого листа нас спонукали слухи і натяки, які у переважній більшості виходять з Вашого близького оточення, про те, що щоб ми не робили, куди б не звертались нашого директора Михайла Петровича Наконечного знімуть з посади, бо таке Ваше особисте бачення цього питання. Ми не хочемо у це вірити.Для нас Ви - мудрий господар міста і виважений політичний діяч.
Як господарю, Вам просто необхідні такі люди як М.П.Наконечний, який зумів створити, впродовж більше 20 років утримувати і примножувати матеріально - технічну базу нашого навчального закладу. Серед негативних слухів, чули і хорошу новину, що збираєтесь розбудовувати нашу школу: ремонтувати дах, прикрашати фасад, добудовувати навчальний корпус. То з ким же, як не з таким господарем як М.П.Наконечний це можна робити?
Як для політика, Вам завжди у нагоді може стати авторитет М.П.Наконечного, почесного громадянина міста, який завжди був,є і буде палким патріотом Бучі, де народився, виріс, виховав не одне покоління бучанців. Він відстоював інтереси рідного селища, коли неодноразово обирався депутатом обласної ради, зокрема щиро підтримував Вашу ініціативу щодо присвоєння йому статусу міста.
Хочемо разом з Вами погордитись і навчальними здобутками дітей нашої школи, власне здобутками осередку бучанської освіти. У минулому навчальному році учні нашої школи вибороли 19 призових місць на обласному рівні олімпіад і конкурсів. Четверо з них стали призерами, а одна учениця переможницею Всеукраїнського рівня конкурсних випробувань. І вже у цьому навчальному році наші діти мають призові місця і перемоги на обласному рівні змагань. Останні роки 90-96% випускників школи - студенти престижних Вузів України. Команди учнів - серед переможців міських змагань КВК, правових знань, спортивних змагань. Дає знання, виховує, зрощує достойну молодь нашого міста колектив, створений директором школи.
Михайлу Петровичу вдається дбати про всіх і про кожного. І Ви, шановний Анатоліє Петровичу, знаєте це краще за інших. Бо неодноразово були у нашій школі, ставили дієвість педагогічного колективу у приклад іншим. Ви знаєте на скільки високий рейтинг цього закладу серед батьків, які бажають навчати тут своїх дітей.
То чому уже другий рік перебування під опікую Бучанської міської ради лише недоліки вбачають у всіх діях директора нашої школи? Чому надумані думки двох скандальних мамочок важливіші за думку переважної більшості педагогічного, учнівського та батьківського колективів закладу? Йде свідомий моральний і психологічний тиск на керівництво школи.
Надіємось Ви знаєте відповіді на ці запитання, або принаймні можете зупинити шквал негативу, який звалився на школу. Тому що відверті системні спроби почорнити добре ім'я директора школи насправді породжують негативний психологічний клімат у вчительському, учнівському та батьківському колективі.
Віримо у Вас, у Вашу підтримку. Бачимо Вас серед тих представників діючої влади, які у важкий для країни час, уміє почути голос більшості і прийняти мудре рішення задля наших дітей – майбутніх громадян квітучого міста Буча.
За дорученням батьківської громади Бучанської СЗОШ№5
Людмила Ткаченко
