Метою візиту було підписання Декларації про наміри щодо співпраці з Сілезьким союзом гмін і повітів.
Українську делегацію очолював Голова Правління Київського РВ АМУ, Бучанський міський голова Анатолій Федорук. Про враження від цієї поїздки, а головне – результати зустрічі, мер міста розповів своїм землякам.
«Під час перебування в Польщі, ми підписали угоду про співпрацю між Київською асоціацією міських рад і воєводством Сілезії – південною областю країни. Це – промисловий регіон, де розташовані великі міста. Сілезію можна порівняти з нашою Дніпропетровською областю, в якій знаходяться металургійні комплекси», - пояснив міський голова.

- Часто результат дають не стільки офіційні зустрічі, як неформальне спілкування. Що нового дізналися для себе?
- Ця поїздка справила певне враження. Ми спілкувалися з поляками щодо різних сфер життєдіяльності, обмінювалися досвідом. Зокрема, обговорили і ту суспільно-політичну ситуацію, яка нині склалася в Україні, зокрема не підписання угоди про Асоціацію з ЄС.
15 років тому Польща, її територіальні громади були в ще гіршому стані й занепаді, ніж будь-які наші міста. Вони теж зазнали періоду радянського панування – і це факт. Але за цей час, не зважаючи на постійну боротьбу за владу, уся нація мобілізувалася. Разом вони досягли того результату, який бачимо: Польща розвивається найбільш стрімко серед усіх країн Європейського Союзу. Вона приваблива і в частині ведення бізнесу, і свого потенціалу.
Ми мали можливість наочно переконатися в цьому на прикладі трьох міст (щоправда, великих, з населенням понад 200 тисяч чоловік).
- Поляки пояснили, як їм вдалося досягти такого успіху?
- Звісно. Цікаво було почути від них відповідь на запитання: як ставитися до того, що Україна не підписала угоду про Асоціацію? Їхні слова трохи здивували. Як сказали поляки, вони хотіли, щоб ми не підписали цю угоду. «Хотіли, щоб кожен громадянин, представники різних галузей вникли у те, що вони в цьому разі отримають, а що – втратять. Хотіли, щоб ви виторгували кращі умови, ніж це зробили ми свого часу (хоча для них були найбільші «поблажки»)», - пояснили вони. І навели приклад. Коли їм потрібно було підписувати угоду з ЄС, аграрії почали страйкувати, бо вони при цьому втрачали найбільше переваг у веденні бізнесу. По-факту, вийшло, що представники цієї галузі нині отримують такі велетенські дотації з країн Євросоюзу і власної держави, що тепер, як «сир у маслі».
А от металургійна галузь у них справді майже зникла. Але на її місце прийшов замінник – фактично новий вид бізнесу. І ті міста, які мали одну шахту на утримання кількох населених пунктів, сьогодні в структурі бюджету мають 60-70% находжень від іншої діяльності.
- Але економічні ситуації в різних країнах – неоднакові…
- Звичайно, ми враховували і те, що до них прийшли такі концерни-гіганти, як «Опель». Але і в них є свої аргументи. Потрібно проаналізувати кожен регіон Польщі, і тільки тоді можна робити якісь висновки. Але очевидно й те, що виробництва, які віджили своє, були відсталі – зникли. А на їхньому місці створилися нові підприємства, виходячи з можливостей і умов.
- Хто ще з боку Київщини і з боку Сілезії представляв інтереси територіальних громад?
- У складі української делегації до Польщі поїхали Бориспільський міський голова Анатолій Федорчук, Гребінківський селищний голова Наталія Збаращенко, Український міський голова Павло Козирєв та виконавчий директор Гарі Мартін.
Польську сторону представляли пан Зигмунт Франкевич, голова Сілезького союзу ґмін і повітів, мер міста Глівіце; пан Кшиштоф Матиящик, мер міста Ченстохова, заступник голови Сілезького союзу ґмін і повітів; пан Цезари Восіньскі, ректор Вищої лінгвістичної школи в Ченстохові; пан Олексій Москаленко – Проректор Вищої лінгвістичної школи в Ченстохові, голова Корпорації «Українсько-польський центр академічних обмінів».
- Розкажіть більше про міста, які українська делегація відвідала в Польщі. Що вони собою представляють?
- Нам запропонували цікаву програму знайомства з Польщею. Міські голови Київщини відвідали Вищу лінгвістичну школу в Ченстохові, Храм Ченстоховської Богоматері та монастирську бібліотеку на Ясній Горі (м. Ченстохов), механічно-біологічну установку для переробки відходів, сортування відходів і компостування Муніципального підприємства комунального господарства в Катовіце. Незабутнє враження справили відвідини території інвестицій, реалізованих на місці колишніх шахт вугледобувних підприємств в Катовіце.
Якщо Катовіце – одне з великих і відомих міст Польщі, то поїздка в м. Глівіце перевершила всі очікування. З маленького провінційного містечка воно стало третім у країні за рівнем розвитку. Зустрівшись з паном Петром Вєчореком, першим заступником мера, міські голови Київщини на прикладі територіальної громади Глівіце переконалися, що в Польщі місцеве самоврядування має реальні здобутки.
- Які загальні враження від поїздки, і які практичні результати вона мала?
- Це був досить пізнавальний візит. Тож, сподіваюся, що отриманий досвід буде корисний і нам, звісно, за умов адаптації до українських реалій.
Також у травні ми плануємо приймати в себе фахівців щодо написання програм і проектів щодо участі нашого міста (і міст Київської області) в європейських програмах і грантах. Поляки готові поділитися з ними тим досвідом, який є у них. Зокрема, сказали:
«Ми не живемо за принципом, що нам щось вдається і ми більше нікого сюди не долучимо. Ми хочемо на взаємовигідних умовах співпрацювати з українськими містами, аби обидві сторони мали можливість отримувати фінансовий ресурс і, найголовніше, підіймати свій стандарт і ведення бізнесу, і надання якісних послуг», - запевнили нашу делегацію поляки.
У кожної нації, кожної держави є свій національний інтерес. І наш інтерес має вирішуватися лише українською нацією, її громадянами.
P.S.:
21 січня в офіс Київського РВ АМУ представник польської сторони передав слова глибокої вдячності українським колегам від пана Зигмунта Франкевича, голови Сілезького союзу ґмін і повітів. Він високо оцінив професійний рівень української делегації, інтерес до досвіду поляків та щире бажання колег з Київщини зміцнювати органи місцевого самоврядування в обох країнах.
Підготувала, Людмила ГЛАДСЬКА