Для громади, яка не стоїть на місці в своєму розвитку, кожен рік приносить нові зміни. Хороші чи погані – залежить від бачення кожного. Але є рух, тож значить – є життя.
Про різні програми, соціальний захист населення і навіть про «сонячні батареї» - у розмові з Бучанським міським головою Анатолієм Федоруком.
- Анатолію Петровичу, що вважаєте головним здобутком міста за останні декілька років?
- Найбільше досягнення - це те, що наша територіальна громада, будучи різною за вподобаннями, віросповіданням, за віком є згуртованою і націленою на позитивний результат. Має чітку ідею і бачення, чого вона хоче.
Наша громада – молода, тож прагне до розвитку і прогресивних зрушень. Акцентую вашу увагу на тому, що говорю не про вік, а, насамперед, про світосприйняття людей. Відтак, вони обов’язково стануть успішними. І я пишаюся цим. Це свідчить, що у міста – гарне майбутнє.
Кожен бучанець повинен відчувати свою значущість для громади. Розуміти, що і його праця, прийняття тих чи інших рішень впливає на розвиток міста. Лише говорити: «Я патріот краю!» – мало. Треба ще й ототожнювати себе з ним своєю працею, своїми діями, бачити тут своє майбутнє. А відтак, кожен з нас творить історію – місто комфортного життя: для себе, для дітей, для рідних.
![]()
- У яких державних програмах Буча бере участь і чи мають вони практичний (фінансовий) результат?
- Відповім так: ми живемо у складний період часу, а тим більше працюємо. І це не миттєві зміни, а результати господарювання, політики, яка велася багато десятиліть.
В Україні завжди відбуваються реформи, якісь перетворення. І політична складова вносить як щось хороше, так і негативне у розвиток територіальних громад і в цілому суспільства. Але, попри ці нюанси, ми не зупиняємося, а намагаємося максимально співпрацювати з різними гілками влади – законодавчою, виконавчою. Особливо тісно взаємодіємо з обласною владою.
Зрозуміло, що за браком коштів у бюджетах їх перерозподіл відбувається туди, де в цьому є вкрай гостра потреба. Через що, все відразу охопити неможливо.
Але спільно з обласною владою працюємо над реалізацією кількох програм. Одна із них, виходячи з ініціатив Президента Віктора Януковича ( і загалом суспільної потреби), це – розвиток дитини: починаючи від дошкільних закладів і закінчуючи школами. Так, у Бучі будуємо дитсадок по вул. Центральній і в цьому році введемо його в експлуатацію. Зміцнюємо матеріально-технічну базу освітянських закладів, підсилюємо кадри – забезпечуючи житлом чи даючи перспективу на його отримання.
Так, виконали проекти, експертизи по реконструкції школи №5. Залучаємо кошти державного бюджету (понад 10 млн. грн.), бо об’єм робіт там досить великий. Плануємо розпочати капремонт у цьому році, а закінчити – в наступному. Таким чином навчальний заклад оновиться як зовні, так і внутрішньо.
Відповідно, беремо участь практично в усіх державних програмах, які фінансуються. Звичайно, не завжди, але в багатьох моментах результат підкріплений фінансовими вливаннями. Мова йде і про будівництво доріг, і про оновлення закладів освіти тощо.
Кричати: «дайте нам кошти!» і документально не підтвердити їх раціональне використання можна, але це буде безрезультатно. Ми ж ідемо іншим шляхом: готуємо проекти, даємо свої пропозиції. Якщо серйозно підходити до справи, то нас чують і бачать. Як відомо, двері відчиняються перед тими, хто в них стукає.
А за кошти місцевого бюджету фінансуємо й інші, місцеві програми. Одна з них – «З турботою про кожного», яка передбачає пільги на широкий спектр послуг для вразливої категорії населення – пенсіонерів.
- Тобто, все, над чим працюєте, успішно завершується?
- Взагалі, можемо констатувати, що нам вдалося збалансувати надходження і виконання бюджету, забезпечити фінансування цільових програм. Не було жодного випадку затримки по обов’язковим платежам. Разом з цим, на жаль, маємо нереалізовані проекти, які протягом значного періоду створюють незручності не лише для мешканців, але й в цілому для міста. Маю на увазі мікрорайон Лісова Буча, де повинен був реалізуватися великий проект по каналізуванню і водопостачанню даного масиву. Робимо все можливе, щоб ця робота все-таки завершилася. Не скажу, що це станеться в поточному році, але дане завдання ставимо пріоритетом на наступний рік. Також візьмемося за реалізацію програми «Питна вода» і каналізування по мікрорайону Яблунька – вул. Кірова, Склозаводська. Нарешті запустимо резервуар чистої води по вул. Тарасівській, що позначиться на якості водопостачання. Це – досить великий об’єм робіт. Зараз проходимо експертизи проектів.
Ще один «законсервований» об’єкт – спорткомплекс біля школи №2. Сподіваємося, що з нового року, безпосередньо за підтримки голови Київської облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка, будуть виділені фінансові надходження і ми продовжимо його спорудження.
- Одним із показників благополуччя міста є якісні медичні послуги для населення. Як розвиватиметься дана галузь в Бучі?
- В охороні здоров’я також є певні подвижки. Хоча, як на мене, реформування в медичній галузі поки що просувається не дуже успішно. Попри це, в поточному році плануємо закінчити роботи по облаштуванню денного стаціонару і рентген-кабінету, на які «пішли» значні фінансові та організаційні ресурси.
В контексті цього, вийшли з ідеєю до обласної влади, і, більш, ніж переконаний, що вона буде підтримана і реалізована. Суть в тому, щоб Буча, Ірпінь та прилеглі до нього селища, Бородянський район разом створили Північно-Західний госпітальний округ. Реалізація проекту (облаштування лікарні) буде можливою за фінансової підтримки держави, області. Потім медична установа вже буде утримуватися за рахунок місцевих бюджетів.
Взагалі, сьогодні є різні шляхи, бачення щодо фінансування медичної галузі, її розвитку. Ми беремо участь у цьому процесі, вносимо пропозиції, враховуємо думку інших сторін – як жителів, так і медичного персоналу. Поживемо – побачимо, адже процес реформування тільки розпочався. Та погодьтеся, те, що було і є зараз – потребує вдосконалення і не задовольняє ні пацієнтів, ні лікарів. Те ж саме стосується й інших галузей: впродовж багатьох років копіюємо управлінську модель радянського періоду і не думаємо про те, що може бути краще. Зрештою, є світовий, європейський досвід – звідти також можна взяти тільки хороше і постаратися застосувати в себе. Думаю, що з євроінтеграційними процесами, які ініціює наш Президент Віктор Федорович Янукович, будемо поступово впроваджувати інші стандарти господарювання, соціального забезпечення. Але якщо хтось думає, що зі вступом до Євросоюзу ми наступного дня прокинемося заможними і щасливими – той помиляється. Для цього треба ще йти, працювати, внутрішньо змінюватися.
- Як співпрацюють влада і бізнес?
- Мені приємно говорити, що з року в рік наші підприємства нарощують обсяги свого товаровиробництва і сплачують податки до місцевого бюджету. Протягом поточного року, як і раніше, спільно з підприємцями різних форм власності зміцнюємо фінансову самостійність нашого міста. Якщо раніше отримували значні суми так званих «дотацій вирівнювання», то зараз практично балансуємо з різницею соціальних гарантованих субвенцій, які йдуть на виплати малозахищеним верствам населення. Решта фінансового ресурсу для поповнення бюджету «наробляється» безпосередньо в нашій територіальній громаді: на підприємствах, установах, організаціях. Через що – щирі слова вдячності людям, які не тільки себе утримують, займаючись бізнесом, але й створюють нові робочі місця, певний продукт.
Скажу, що співпраця влади і бізнесу є тісною, діловою і, навіть, взаємовигідною. Тому що поряд із сплатою податків, вони беруть участь у соціальних програмах, надають соціальні гарантії для своїх працівників. Практично кожен об’єкт, який будується в місті, не обходиться без участі наших місцевих трудових колективів.
Традиційними «флагманами» по розвитку і сплаті коштів до бюджету є «Бучанський завод склотари», трест «ПТЕМ» (у Бучі зареєстрована значна кількість їхніх підприємств), «Транском», «Агробудпостач» та ін.
- Чи заходять на ринок Бучі нові представники сфери послуг?
- Звісно, місто привабливе і в географічному розташуванні, і у своєму потенціалі, тому певні торгові марки, бренди у нас з’являться. Зокрема, планується будівництво торгівельного центру «Новус».
Крім того, працюємо з обласною владою, щоб розмістити у нас нешкідливі підприємства, які б давали нові робочі місця. Це – представництва різних компаній, філіали. А зі вступом до Євросоюзу цей процес ще більше пожвавиться.
- На нашій землі реалізовуватиметься цікавий проект по отриманню альтернативної енергії. Розкажіть про це.
- Це - так звана, «зелена» енергетика, «сонячні батареї». За прогнозами спеціалістів, потужність її об’єктів у найближчі роки зросте вдесятеро. Зокрема, зараз в Україні десь 76 гідроелектростанцій, 11 вітропарків, 18 сонячних станцій і 2 біоенергетичні об’єкти. Крім того, планується будівництво низки нових потужностей в регіонах, зокрема компанія «АНТ Груп» готує проект сонячної електростанції Sunshine City в місті Буча, потужністю 30 МВт.
Максимум через два роки повинні вирішити дане питання. Уже є Постанова Кабінету Міністрів про те, щоб будувати у нас серйозну підстанцію по електрозабезпеченню міста і всього регіону.
Думаю, що це дасть новий поштовх у розвитку міста та сусідніх населених пунктів.
- Як просувається адміністративно-територіальна реформа? Села Мироцьке і Блиставиця проголосували за приєднання до Бучі, тож, що далі?
- Плідно працюємо над цим питанням з Бородянським районом і Блиставицею, Києво-Святошинським районом і Мироцьким. Тамтешні мешканці висловили свою позитивну думку і, сподіваюся, що на шляху до втілення їхнього волевиявлення не стоятиме особисте «его» певних посадових осіб. Зараз все це на етапі погодження районної влади. До кінця року, як і планувалося, вийдемо на обласний рівень розгляду цього питання.
Також ведемо діалог із ворзельською територіальною громадою і владою щодо входження цієї адміністративної одиниці в межі Бучі. Але останнє питання – дискусійне і ще потребує обговорення.
- Скажіть, яка для Бучі користь від такого об’єднання?
- Не буду приховувати, що ми зацікавлені у збільшенні кількості населення. Адже це - гарантія того, що не зникнемо, як адміністративна одиниця. Але є й інші, набагато важливіші причини. Це - можливість співпрацювати на взаємовигідних умовах і покращувати добробут всіх сторін.
- На одній із сесій міської ради приймалося рішення щодо спільної сфери послуг між Бучею і Бородянським районом. Що мається на увазі?
- Держава взяла курс на оптимізацію видатків по певних галузях, які працюють в регіонах. Тож, із сусідами дійшли згоди, щоб служби були спільними на дві-три адміністративних одиниці. Тому з Бородянським районом тісно співпрацюємо у багатьох напрямках – і стосовно створення спільного надання послуг територіальним громадам органами прокуратури, і податкової, і відділу внутрішніх справ.
Зі свого боку сприятимемо тому, щоб географічно вони знаходилися саме в Бучі.
- Сьогодні чиновники спрямували увагу на покращення якості стану доріг в Україні. Зокрема, модернізацію місцевих шляхів. А як з цим у нас?
- Якщо порівняти якість доріг Бучі з іншими населеними пунктами (можливо, це трохи й нескромно), то ми – далеко попереду. Але в місті є потреба облаштування шляхів. Зокрема, треба розширювати проїжджі частини, замінювати комунікації, будувати тротуари, велодоріжки, думати над транспортними розв’язками та встановлювати освітлення.
Звичайно, фінансування так званих муніципальних доріг – це добрий «сигнал» Уряду. Думаю, що все це буде підкріплено й фінансовим ресурсом. Адже жоден бюджет самостійно не потягне видатків на будівництво доріг. А от спільними зусиллями держави, області і місцевого бюджету можна реалізовувати задумане.
- Чи планується якимось чином розвантажити «варшавську» трасу і зменшити потік вантажного транспорту?
- Нова ірпінська дорога фактично на 80% реалізувала проект об’їзного шляху. Лишилося прокласти 2,5 км від шляхопроводу до ірпінської дороги і ми спрямуємо транзитний транспорт, повз Бучу та Ірпінь, на об’їзну дорогу Києва. Крім того, Уряд та Київська облдержадміністрація максимально реалізовують задум великої кільцевої дороги навколо Києва. Адже будівництво відрізку від бориспільської траси до Броварів вже фактично завершується. Ми ж на третьому етапі цього проекту (виходячи з плану робіт). Але я вірю в те, що дочекаємося.
- А як ставитися до ідеї створення платних доріг?
- Гарний задум, який варто реалізувати. Зокрема, цим шляхом пішла вже Білорусь.
В Україні хоч і велика мережа транспортних сполучень (виходячи із стандартів радянського періоду), але все одно значно менша, ніж європейська. Наприклад, наші сусіди – поляки мають густішу сітку автомобільних доріг. Тому, з поряд існуючими, варто створити платні автошляхи і кожен би обирав, що для нього краще. Тоді більше фінансового ресурсу виділялося б на існуючу мережу загального користування.
- Чи продовжиться будівництво велодоріжок у Бучі?
- Звичайно. Значний об’єм роботи виконаємо в цьому році. Певною мірою «прив’язуємо» їх до парку – головної зони відпочинку. Разом з цим, велодоріжки будуть по всьому місту, зокрема в мікрорайонах Тарасівський, Склозаводський, особливо враховуючи рекреаційне значення тамтешнього озера (планується розвивати цей об’єкт відпочинку).
Але проблема в іншому: практично немає жодної вулиці, на якій можна було б спокійно облаштовувати велодоріжки. Всюди наштовхуємося на паркани, які виходять за межі червоних ліній - самозахвати з боку жителів. Як правило, громадяни неохоче йдуть назустріч, але, зрештою, знаходимо спільні точки дотику і порозуміння в цих питаннях.
Хочу поінформувати, що минулого тижня відбулася робоча нарада з Міністром екології і природних ресурсів України Олегом Проскуряковим і головою Комітету по водному господарству Василем Сташуком щодо облаштування озера на Склозаводській. Крім того, окреслили проблематику з водозабезпеченням, шляхи боротьби з підтопленнями, які, впевнений, нам вдасться застосувати.
- У Бучі ведеться активне будівництво. З одного боку – це добре. З іншого – виникає занепокоєння: а чи вистачить ресурсів (енергозабезпечення, водопостачання) для цих об’єктів?
- Саме запитання є трохи некоректним. Якщо порівняємо будівництво Бучі з іншими містами у передмісті столиці, то ми сьогодні маємо 18 забудовників, тоді як в Ірпені – їх 78. У минулому році сусіди ввели в експлуатації втричі більше об’єму житла (не кажу якого). Тож, ми від них дуже відстаємо. А якщо ще порівнювати з Вишневим, Обуховим, Борисполем, Броварами і Вишгородом, то теж не є першими. Але ми є лідерами в плані якості облаштування як житлових будинків, так і територій, вирішення питань інженерії і соціальних об’єктів. Жодне будівництво не розпочнеться, якщо воно не буде забезпечене технічними умовами по воді, каналізації, електроенергії та ін. Будує «бізнес», який чутливий до всіх цих моментів: якщо немає можливості, то їм не доцільно, не вигідно зводити об’єкти.
В даному випадку в Бучі достатньо ресурсів, щоб будувати житло і його обслуговувати. Робочі моменти є скрізь, але на них не потрібно зациклюватися.
Поділюся приємною новиною: наприкінці цього року або на початку наступного – будемо вже запроваджувати програму «50 на 50» для різних верств населення. Почнемо з працівників бюджетної сфери, а далі - залучимо громадян, які перебувають на квартирному обліку. Соціальне житло зводитиметься на території за школою №3 (мікрорайон Тарасівський). Уже закінчили роботу по підготовці містобудівної документації і безпосередньо підійшли до початку будівництва.
- Одна з гострих проблем міста – велика черга до дитячих садочків. Чи вирішуватиметься якось це питання, окрім будівництва дитсадка по вул. Центральній?
- Коли ми говоримо про відмінність будівництва в Бучі від інших населених пунктів, то ведемо якраз комплексну мікрорайонну забудову. Навіть, якщо це відбувається шляхом ущільнення, то з обов’язковою прив’язкою до певного мікрорайону, а, відповідно, і до школи, садочка - як існуючої, так і тієї, що буде в перспективі. Гарантовано має бути доступність послуги.
Наступний дошкільний заклад з’явиться в мікрорайоні «Буча-квартал» між Бучею і Ворзелем.
Також створені всі передумови для того, щоб у місті будувалася школа №6.
Напередодні 1 Вересня, голова Київської облдержадміністраї Анатолій Присяжнюк здійснив робочу поїздку до Бучі і ми детально обговорили розвиток освітньої галузі. Зокрема, будівництво школи №6, добудова навчальних класів до шкіл №2 і №5 та окреслили завдання щодо оновлення школи №1. Тож, будемо працювати над вирішенням усіх цих питань.
- Щодо комунальної галузі: чи буде в цьому році запроваджено одноставковий тариф на послуги теплопостачання?
- Моя позиція: плата за послугу повинна бути тоді, коли вона надається. На шляху до цього виникають суто технічні моменти. Проте, думаю, що дане питання доведемо до кінцевого результату і тариф зрештою буде одноставковим.
Щодо галузі ЖКГ в цілому, то сьогодні якість послуг, яка надається, влаштовує далеко не всіх. Ми не говоримо, що має бути лише «БУЖКГ» чи якась певна теплопостачальна організація. Ми шукаємо альтернативу: якщо буде щось краще, то обов’язково запозичимо і собі.
Потрібно докорінно змінювати систему і якість надання комунальних послуг. Так, як було дотепер, надалі бути вже не може.
- Чи має місто міжнародну співпрацю?
- Справді, є угоди з містами-партнерами, беремо участь у конкурсах-грантах, але, якщо відверто, все це більш формально, без конкретних результатів. Хоча і така взаємодія потрібна, бо це – перші кроки, які робимо.
Є міжнародна співпраця в галузі освіти. Так, 14 вересня при школі №5 відкриється Центр освіти для дорослих. Реалізація даного проекту стала можливою завдяки угоді про співпрацю, підписаною строком на три роки, між Бучанським відділом освіти, Бучанською міською радою та німецькою організацією dvvinternational (Німецька асоціація народних університетів).
Опанувати нове можна буде за наступними напрямками: англійська та німецька мови, швейна справа, комп’ютерна грамотність і підприємницька діяльність. У майбутньому спектр освітніх послуг планують суттєво розширити.
Зараз намагаємося співпрацювати з литовським містом Палангою – нас цікавить їх досвід в реалізації європейських програм, залученні інвестиційних коштів. Думаю, що також його використаємо. Можливо, будемо працювати і над спільними програмами. Особливо символічним є і те, що саме в Литві наш Президент буде підписувати угоду з Євросоюзом.
До речі, делегація з Паланги приїде на День Бучі. Також будуть міські голови Тушина (Польща), Набережних Челнів (Росія), Тячева (Україна) та представники інших держав. Тому переконаний, що святкові заходи пройдуть для нашої громади цікаво і запам’ятаються на весь рік.
Про різні програми, соціальний захист населення і навіть про «сонячні батареї» - у розмові з Бучанським міським головою Анатолієм Федоруком.
- Анатолію Петровичу, що вважаєте головним здобутком міста за останні декілька років?
- Найбільше досягнення - це те, що наша територіальна громада, будучи різною за вподобаннями, віросповіданням, за віком є згуртованою і націленою на позитивний результат. Має чітку ідею і бачення, чого вона хоче.
Наша громада – молода, тож прагне до розвитку і прогресивних зрушень. Акцентую вашу увагу на тому, що говорю не про вік, а, насамперед, про світосприйняття людей. Відтак, вони обов’язково стануть успішними. І я пишаюся цим. Це свідчить, що у міста – гарне майбутнє.
Кожен бучанець повинен відчувати свою значущість для громади. Розуміти, що і його праця, прийняття тих чи інших рішень впливає на розвиток міста. Лише говорити: «Я патріот краю!» – мало. Треба ще й ототожнювати себе з ним своєю працею, своїми діями, бачити тут своє майбутнє. А відтак, кожен з нас творить історію – місто комфортного життя: для себе, для дітей, для рідних.
- У яких державних програмах Буча бере участь і чи мають вони практичний (фінансовий) результат?- Відповім так: ми живемо у складний період часу, а тим більше працюємо. І це не миттєві зміни, а результати господарювання, політики, яка велася багато десятиліть.
В Україні завжди відбуваються реформи, якісь перетворення. І політична складова вносить як щось хороше, так і негативне у розвиток територіальних громад і в цілому суспільства. Але, попри ці нюанси, ми не зупиняємося, а намагаємося максимально співпрацювати з різними гілками влади – законодавчою, виконавчою. Особливо тісно взаємодіємо з обласною владою.
Зрозуміло, що за браком коштів у бюджетах їх перерозподіл відбувається туди, де в цьому є вкрай гостра потреба. Через що, все відразу охопити неможливо.
Але спільно з обласною владою працюємо над реалізацією кількох програм. Одна із них, виходячи з ініціатив Президента Віктора Януковича ( і загалом суспільної потреби), це – розвиток дитини: починаючи від дошкільних закладів і закінчуючи школами. Так, у Бучі будуємо дитсадок по вул. Центральній і в цьому році введемо його в експлуатацію. Зміцнюємо матеріально-технічну базу освітянських закладів, підсилюємо кадри – забезпечуючи житлом чи даючи перспективу на його отримання.
Так, виконали проекти, експертизи по реконструкції школи №5. Залучаємо кошти державного бюджету (понад 10 млн. грн.), бо об’єм робіт там досить великий. Плануємо розпочати капремонт у цьому році, а закінчити – в наступному. Таким чином навчальний заклад оновиться як зовні, так і внутрішньо.
Відповідно, беремо участь практично в усіх державних програмах, які фінансуються. Звичайно, не завжди, але в багатьох моментах результат підкріплений фінансовими вливаннями. Мова йде і про будівництво доріг, і про оновлення закладів освіти тощо.
Кричати: «дайте нам кошти!» і документально не підтвердити їх раціональне використання можна, але це буде безрезультатно. Ми ж ідемо іншим шляхом: готуємо проекти, даємо свої пропозиції. Якщо серйозно підходити до справи, то нас чують і бачать. Як відомо, двері відчиняються перед тими, хто в них стукає.
А за кошти місцевого бюджету фінансуємо й інші, місцеві програми. Одна з них – «З турботою про кожного», яка передбачає пільги на широкий спектр послуг для вразливої категорії населення – пенсіонерів.
- Тобто, все, над чим працюєте, успішно завершується?
- Взагалі, можемо констатувати, що нам вдалося збалансувати надходження і виконання бюджету, забезпечити фінансування цільових програм. Не було жодного випадку затримки по обов’язковим платежам. Разом з цим, на жаль, маємо нереалізовані проекти, які протягом значного періоду створюють незручності не лише для мешканців, але й в цілому для міста. Маю на увазі мікрорайон Лісова Буча, де повинен був реалізуватися великий проект по каналізуванню і водопостачанню даного масиву. Робимо все можливе, щоб ця робота все-таки завершилася. Не скажу, що це станеться в поточному році, але дане завдання ставимо пріоритетом на наступний рік. Також візьмемося за реалізацію програми «Питна вода» і каналізування по мікрорайону Яблунька – вул. Кірова, Склозаводська. Нарешті запустимо резервуар чистої води по вул. Тарасівській, що позначиться на якості водопостачання. Це – досить великий об’єм робіт. Зараз проходимо експертизи проектів.
Ще один «законсервований» об’єкт – спорткомплекс біля школи №2. Сподіваємося, що з нового року, безпосередньо за підтримки голови Київської облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка, будуть виділені фінансові надходження і ми продовжимо його спорудження.
- Одним із показників благополуччя міста є якісні медичні послуги для населення. Як розвиватиметься дана галузь в Бучі?
- В охороні здоров’я також є певні подвижки. Хоча, як на мене, реформування в медичній галузі поки що просувається не дуже успішно. Попри це, в поточному році плануємо закінчити роботи по облаштуванню денного стаціонару і рентген-кабінету, на які «пішли» значні фінансові та організаційні ресурси.
В контексті цього, вийшли з ідеєю до обласної влади, і, більш, ніж переконаний, що вона буде підтримана і реалізована. Суть в тому, щоб Буча, Ірпінь та прилеглі до нього селища, Бородянський район разом створили Північно-Західний госпітальний округ. Реалізація проекту (облаштування лікарні) буде можливою за фінансової підтримки держави, області. Потім медична установа вже буде утримуватися за рахунок місцевих бюджетів.
Взагалі, сьогодні є різні шляхи, бачення щодо фінансування медичної галузі, її розвитку. Ми беремо участь у цьому процесі, вносимо пропозиції, враховуємо думку інших сторін – як жителів, так і медичного персоналу. Поживемо – побачимо, адже процес реформування тільки розпочався. Та погодьтеся, те, що було і є зараз – потребує вдосконалення і не задовольняє ні пацієнтів, ні лікарів. Те ж саме стосується й інших галузей: впродовж багатьох років копіюємо управлінську модель радянського періоду і не думаємо про те, що може бути краще. Зрештою, є світовий, європейський досвід – звідти також можна взяти тільки хороше і постаратися застосувати в себе. Думаю, що з євроінтеграційними процесами, які ініціює наш Президент Віктор Федорович Янукович, будемо поступово впроваджувати інші стандарти господарювання, соціального забезпечення. Але якщо хтось думає, що зі вступом до Євросоюзу ми наступного дня прокинемося заможними і щасливими – той помиляється. Для цього треба ще йти, працювати, внутрішньо змінюватися.
- Як співпрацюють влада і бізнес?
- Мені приємно говорити, що з року в рік наші підприємства нарощують обсяги свого товаровиробництва і сплачують податки до місцевого бюджету. Протягом поточного року, як і раніше, спільно з підприємцями різних форм власності зміцнюємо фінансову самостійність нашого міста. Якщо раніше отримували значні суми так званих «дотацій вирівнювання», то зараз практично балансуємо з різницею соціальних гарантованих субвенцій, які йдуть на виплати малозахищеним верствам населення. Решта фінансового ресурсу для поповнення бюджету «наробляється» безпосередньо в нашій територіальній громаді: на підприємствах, установах, організаціях. Через що – щирі слова вдячності людям, які не тільки себе утримують, займаючись бізнесом, але й створюють нові робочі місця, певний продукт.
Скажу, що співпраця влади і бізнесу є тісною, діловою і, навіть, взаємовигідною. Тому що поряд із сплатою податків, вони беруть участь у соціальних програмах, надають соціальні гарантії для своїх працівників. Практично кожен об’єкт, який будується в місті, не обходиться без участі наших місцевих трудових колективів.
Традиційними «флагманами» по розвитку і сплаті коштів до бюджету є «Бучанський завод склотари», трест «ПТЕМ» (у Бучі зареєстрована значна кількість їхніх підприємств), «Транском», «Агробудпостач» та ін.
- Чи заходять на ринок Бучі нові представники сфери послуг?
- Звісно, місто привабливе і в географічному розташуванні, і у своєму потенціалі, тому певні торгові марки, бренди у нас з’являться. Зокрема, планується будівництво торгівельного центру «Новус».
Крім того, працюємо з обласною владою, щоб розмістити у нас нешкідливі підприємства, які б давали нові робочі місця. Це – представництва різних компаній, філіали. А зі вступом до Євросоюзу цей процес ще більше пожвавиться.
- На нашій землі реалізовуватиметься цікавий проект по отриманню альтернативної енергії. Розкажіть про це.
- Це - так звана, «зелена» енергетика, «сонячні батареї». За прогнозами спеціалістів, потужність її об’єктів у найближчі роки зросте вдесятеро. Зокрема, зараз в Україні десь 76 гідроелектростанцій, 11 вітропарків, 18 сонячних станцій і 2 біоенергетичні об’єкти. Крім того, планується будівництво низки нових потужностей в регіонах, зокрема компанія «АНТ Груп» готує проект сонячної електростанції Sunshine City в місті Буча, потужністю 30 МВт.
Максимум через два роки повинні вирішити дане питання. Уже є Постанова Кабінету Міністрів про те, щоб будувати у нас серйозну підстанцію по електрозабезпеченню міста і всього регіону.
Думаю, що це дасть новий поштовх у розвитку міста та сусідніх населених пунктів.
- Як просувається адміністративно-територіальна реформа? Села Мироцьке і Блиставиця проголосували за приєднання до Бучі, тож, що далі?
- Плідно працюємо над цим питанням з Бородянським районом і Блиставицею, Києво-Святошинським районом і Мироцьким. Тамтешні мешканці висловили свою позитивну думку і, сподіваюся, що на шляху до втілення їхнього волевиявлення не стоятиме особисте «его» певних посадових осіб. Зараз все це на етапі погодження районної влади. До кінця року, як і планувалося, вийдемо на обласний рівень розгляду цього питання.
Також ведемо діалог із ворзельською територіальною громадою і владою щодо входження цієї адміністративної одиниці в межі Бучі. Але останнє питання – дискусійне і ще потребує обговорення.
- Скажіть, яка для Бучі користь від такого об’єднання?
- Не буду приховувати, що ми зацікавлені у збільшенні кількості населення. Адже це - гарантія того, що не зникнемо, як адміністративна одиниця. Але є й інші, набагато важливіші причини. Це - можливість співпрацювати на взаємовигідних умовах і покращувати добробут всіх сторін.
- На одній із сесій міської ради приймалося рішення щодо спільної сфери послуг між Бучею і Бородянським районом. Що мається на увазі?
- Держава взяла курс на оптимізацію видатків по певних галузях, які працюють в регіонах. Тож, із сусідами дійшли згоди, щоб служби були спільними на дві-три адміністративних одиниці. Тому з Бородянським районом тісно співпрацюємо у багатьох напрямках – і стосовно створення спільного надання послуг територіальним громадам органами прокуратури, і податкової, і відділу внутрішніх справ.
Зі свого боку сприятимемо тому, щоб географічно вони знаходилися саме в Бучі.
- Сьогодні чиновники спрямували увагу на покращення якості стану доріг в Україні. Зокрема, модернізацію місцевих шляхів. А як з цим у нас?
- Якщо порівняти якість доріг Бучі з іншими населеними пунктами (можливо, це трохи й нескромно), то ми – далеко попереду. Але в місті є потреба облаштування шляхів. Зокрема, треба розширювати проїжджі частини, замінювати комунікації, будувати тротуари, велодоріжки, думати над транспортними розв’язками та встановлювати освітлення.
Звичайно, фінансування так званих муніципальних доріг – це добрий «сигнал» Уряду. Думаю, що все це буде підкріплено й фінансовим ресурсом. Адже жоден бюджет самостійно не потягне видатків на будівництво доріг. А от спільними зусиллями держави, області і місцевого бюджету можна реалізовувати задумане.
- Чи планується якимось чином розвантажити «варшавську» трасу і зменшити потік вантажного транспорту?
- Нова ірпінська дорога фактично на 80% реалізувала проект об’їзного шляху. Лишилося прокласти 2,5 км від шляхопроводу до ірпінської дороги і ми спрямуємо транзитний транспорт, повз Бучу та Ірпінь, на об’їзну дорогу Києва. Крім того, Уряд та Київська облдержадміністрація максимально реалізовують задум великої кільцевої дороги навколо Києва. Адже будівництво відрізку від бориспільської траси до Броварів вже фактично завершується. Ми ж на третьому етапі цього проекту (виходячи з плану робіт). Але я вірю в те, що дочекаємося.
- А як ставитися до ідеї створення платних доріг?
- Гарний задум, який варто реалізувати. Зокрема, цим шляхом пішла вже Білорусь.
В Україні хоч і велика мережа транспортних сполучень (виходячи із стандартів радянського періоду), але все одно значно менша, ніж європейська. Наприклад, наші сусіди – поляки мають густішу сітку автомобільних доріг. Тому, з поряд існуючими, варто створити платні автошляхи і кожен би обирав, що для нього краще. Тоді більше фінансового ресурсу виділялося б на існуючу мережу загального користування.
- Чи продовжиться будівництво велодоріжок у Бучі?
- Звичайно. Значний об’єм роботи виконаємо в цьому році. Певною мірою «прив’язуємо» їх до парку – головної зони відпочинку. Разом з цим, велодоріжки будуть по всьому місту, зокрема в мікрорайонах Тарасівський, Склозаводський, особливо враховуючи рекреаційне значення тамтешнього озера (планується розвивати цей об’єкт відпочинку).
Але проблема в іншому: практично немає жодної вулиці, на якій можна було б спокійно облаштовувати велодоріжки. Всюди наштовхуємося на паркани, які виходять за межі червоних ліній - самозахвати з боку жителів. Як правило, громадяни неохоче йдуть назустріч, але, зрештою, знаходимо спільні точки дотику і порозуміння в цих питаннях.
Хочу поінформувати, що минулого тижня відбулася робоча нарада з Міністром екології і природних ресурсів України Олегом Проскуряковим і головою Комітету по водному господарству Василем Сташуком щодо облаштування озера на Склозаводській. Крім того, окреслили проблематику з водозабезпеченням, шляхи боротьби з підтопленнями, які, впевнений, нам вдасться застосувати.
- У Бучі ведеться активне будівництво. З одного боку – це добре. З іншого – виникає занепокоєння: а чи вистачить ресурсів (енергозабезпечення, водопостачання) для цих об’єктів?
- Саме запитання є трохи некоректним. Якщо порівняємо будівництво Бучі з іншими містами у передмісті столиці, то ми сьогодні маємо 18 забудовників, тоді як в Ірпені – їх 78. У минулому році сусіди ввели в експлуатації втричі більше об’єму житла (не кажу якого). Тож, ми від них дуже відстаємо. А якщо ще порівнювати з Вишневим, Обуховим, Борисполем, Броварами і Вишгородом, то теж не є першими. Але ми є лідерами в плані якості облаштування як житлових будинків, так і територій, вирішення питань інженерії і соціальних об’єктів. Жодне будівництво не розпочнеться, якщо воно не буде забезпечене технічними умовами по воді, каналізації, електроенергії та ін. Будує «бізнес», який чутливий до всіх цих моментів: якщо немає можливості, то їм не доцільно, не вигідно зводити об’єкти.
В даному випадку в Бучі достатньо ресурсів, щоб будувати житло і його обслуговувати. Робочі моменти є скрізь, але на них не потрібно зациклюватися.
Поділюся приємною новиною: наприкінці цього року або на початку наступного – будемо вже запроваджувати програму «50 на 50» для різних верств населення. Почнемо з працівників бюджетної сфери, а далі - залучимо громадян, які перебувають на квартирному обліку. Соціальне житло зводитиметься на території за школою №3 (мікрорайон Тарасівський). Уже закінчили роботу по підготовці містобудівної документації і безпосередньо підійшли до початку будівництва.
- Одна з гострих проблем міста – велика черга до дитячих садочків. Чи вирішуватиметься якось це питання, окрім будівництва дитсадка по вул. Центральній?
- Коли ми говоримо про відмінність будівництва в Бучі від інших населених пунктів, то ведемо якраз комплексну мікрорайонну забудову. Навіть, якщо це відбувається шляхом ущільнення, то з обов’язковою прив’язкою до певного мікрорайону, а, відповідно, і до школи, садочка - як існуючої, так і тієї, що буде в перспективі. Гарантовано має бути доступність послуги.
Наступний дошкільний заклад з’явиться в мікрорайоні «Буча-квартал» між Бучею і Ворзелем.
Також створені всі передумови для того, щоб у місті будувалася школа №6.
Напередодні 1 Вересня, голова Київської облдержадміністраї Анатолій Присяжнюк здійснив робочу поїздку до Бучі і ми детально обговорили розвиток освітньої галузі. Зокрема, будівництво школи №6, добудова навчальних класів до шкіл №2 і №5 та окреслили завдання щодо оновлення школи №1. Тож, будемо працювати над вирішенням усіх цих питань.
- Щодо комунальної галузі: чи буде в цьому році запроваджено одноставковий тариф на послуги теплопостачання?
- Моя позиція: плата за послугу повинна бути тоді, коли вона надається. На шляху до цього виникають суто технічні моменти. Проте, думаю, що дане питання доведемо до кінцевого результату і тариф зрештою буде одноставковим.
Щодо галузі ЖКГ в цілому, то сьогодні якість послуг, яка надається, влаштовує далеко не всіх. Ми не говоримо, що має бути лише «БУЖКГ» чи якась певна теплопостачальна організація. Ми шукаємо альтернативу: якщо буде щось краще, то обов’язково запозичимо і собі.
Потрібно докорінно змінювати систему і якість надання комунальних послуг. Так, як було дотепер, надалі бути вже не може.
- Чи має місто міжнародну співпрацю?
- Справді, є угоди з містами-партнерами, беремо участь у конкурсах-грантах, але, якщо відверто, все це більш формально, без конкретних результатів. Хоча і така взаємодія потрібна, бо це – перші кроки, які робимо.
Є міжнародна співпраця в галузі освіти. Так, 14 вересня при школі №5 відкриється Центр освіти для дорослих. Реалізація даного проекту стала можливою завдяки угоді про співпрацю, підписаною строком на три роки, між Бучанським відділом освіти, Бучанською міською радою та німецькою організацією dvvinternational (Німецька асоціація народних університетів).
Опанувати нове можна буде за наступними напрямками: англійська та німецька мови, швейна справа, комп’ютерна грамотність і підприємницька діяльність. У майбутньому спектр освітніх послуг планують суттєво розширити.
Зараз намагаємося співпрацювати з литовським містом Палангою – нас цікавить їх досвід в реалізації європейських програм, залученні інвестиційних коштів. Думаю, що також його використаємо. Можливо, будемо працювати і над спільними програмами. Особливо символічним є і те, що саме в Литві наш Президент буде підписувати угоду з Євросоюзом.
До речі, делегація з Паланги приїде на День Бучі. Також будуть міські голови Тушина (Польща), Набережних Челнів (Росія), Тячева (Україна) та представники інших держав. Тому переконаний, що святкові заходи пройдуть для нашої громади цікаво і запам’ятаються на весь рік.
