» » » Чорнобиль — це символ всесвітньої трагедії

Чорнобиль — це символ всесвітньої трагедії

Випробування Чорнобилем довелося пройти багатьом нашим землякам. Один з них — депутат Ірпінської міської ради, голова фракції Партії регіонів у міській раді Леонід Глущенко. Леонід Миколайович — полковник СБУ у відставці, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії.

Леонід Глущенко— Леоніде Миколайовичу! Ви — очевидець і учасник ліквідації наслідків страшної трагедії, яка сталася 26 квітня 1986 року. Що запам'яталося з тих трагічних подій?
— До ліквідації наслідків та встановлення причин, що призвели до цієї катастрофи, заді- яли як цивільних осіб, так і військовослужбовців. Серед залучених були і підрозділи органів державної безпеки, на той час КДБ Української РСР. До однієї з оперативно-слідчих груп був зарахований і я, на той час — старший лейтенант КДБ.

Було висунуто ряд версій катастрофи, починаючи з терористичного акту і закінчуючи халатністю відповідальних осіб. За одним із таких напрямків працювала і моя група. Звичайно, виникали труднощі: з евакуацією людей із Прип'яті та Чорнобиля, міжвідомчим хаосом, наявністю декількох координуючих центрів з прийняття управлінських рішень. Доводи-лося працювати малоефективними засобами індивідуального захисту по 16-18 годин на добу в зоні високого радіоактивного забруднення. При цьому ні страху, ні паніки не було, лише усвідомлення того, що ти виконуєш важливу справу, свій обов'язок перед рідними, близькими, друзями, Батьківщиною; що це випробування на міцність, стійкість, мужність. Розумів особисту відповідальність за доручену справу, екстремальну ситуацію.

Я кажу не тільки про себе, а й про всіх, хто залучався до ліквідації наслідків чи встановлення причин аварії. Чорнобиль став випробуванням для нашого покоління, і ми гідно вистояли, з готовністю до самопожертвування. І це не пафос, не красиві слова, кожен із ліквідаторів зробив свій маленький внесок у локалізацію розповсюдження радіоактивного забруднення та встановлення причин аварії.
Перші 10 днів після аварії стали, напевне, найтяжчими, драматичними, кропіткими і трагічними. Після отримання оптимально-допустимої дози радіоактивного опромінення і виконання поставлених завдань нашу групу вивели із зони ліквідації наслідків аварії і направили на медичне обстеження та лікування у військовий медичний заклад.

Леонід Глущенко— Ви так коротко, повійськовому розповіли. А, взагалі, чи був страх?
— Ви знаєте, не бояться тільки дурні. Але ж є витримка, упевненість у власних силах, почуття обов'язку. Звичайно, це не війна — не було кулеметних черг, вибухів снарядів, але усвідомлювали: навколо тебе радіація, якою все забруднено — одяг, взуття, повітря, вода. Ти її не бачиш і не відчуваєш, і навіть не задумуєшся над наслідками. Лише через декілька днів, коли нам видали накопичувачі радіації, ми змогли на окремих забруднених ділянках визначати надзвичайно високий її рівень, прилади просто дзвеніли! На той час дійсно відчували морально-психологічний дискомфорт.

— Скажіть, з часом притупляються в пам'яті ті події, саме розуміння Чорнобиля у Вашій душі?
— Навіть після 27-ми років важко знайти людину, в серці якої не відлунював би радіаційний фон Чорнобиля і її душу не ранив би біль від наслідків цієї катастрофи.
Чорнобиль — це символ всесвітньої трагедії та людського героїзму, коли в скорботі схиляєш голову над могилами побратимів, яких лихо вирвало з наших лав. Згадується все, і тоді розумієш трагізм цієї катастрофи.

— Чи доводилося Вам брати участь у розслідуванні інших аварій або техногенних катастроф?
— Аварія на Чорнобильській АЕС — катастрофа планетарного масштабу, наслідки якої певним чином торкнулися територій майже 20-ти держав. Таких трагедій не було на теренах колишнього Союзу. У силу специфіки служби і служ-бових обов'язків доводилося брати участь у розслідуванні явищ техногенного характеру й авіаційних катастроф. Усе це — кропітка робота і велике психологічне навантаження, особливо коли є людські жертви. А це завжди горе, великі втрати, і ти — невільний заручник ситуації.

— На Вашу думку, побудовою нового саркофага над четвертим енергоблоком завершиться ліквідація наслідків аварії?
— Ліквідація наслідків такої катастрофи займе життя ще не одного покоління. Потрібно переосмислити все те, що сталося, винести відповідні уроки та зробити правильні висновки владним структурам, спеціалістам-ядерникам, медикам, юристам, екологам, іншим фахівцям. Людство постійно стоїть перед проблемою посилення контролю за використанням ядерної енергетики. Цю проблему потрібно вирішувати комплексно і кваліфіковано.

— Чи можете Ви, як юрист, прокоментувати, що потрібно змінити у правовому врегулюванні подолання наслідків Чорнобильської катастрофи?
— Одним із шляхів вирішення багатьох чорнобильських проблем є наявність необхідної системи законодавства та його ефективного використання у сфері правового врегулювання. Задекларовані сьогодні в Україні на законодавчому рівні заходи щодо соціального, медико-санітарного, радіологічного захисту постраждалого населення не в змозі забезпечити необхідний рівень умов проживання, охорони здоров'я, довкілля громадянам. У багатьох випадках це пов'язано з відсутністю належного механізму реалізації положень законодавчих актів у практичній діяльності, особливо органів виконавчої влади різних рівнів. Потребує вдосконалення система та правовий статус органів державного управління, функції яких пов'язані з успішною реалізацією вимог чорнобильського законодавства. На мою думку, назріла необхідність створення єдиного органу виконавчої влади, який би займався вирішенням питань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Леонід Глущенко

Наявність досить великого за обсягом і широкого за галузевою належністю, а в ряді випадків — незбалансо- ваного, неузгодженого, суперечливого так званого чорнобильського законодавства, а також значна тривалість його перспективної дії ставить питання про необхідність систематизації, створення Кодексу законів про подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Я також роблю свій внесок у підготовку чорнобильського законодавства шляхом наукових розробок правових аспектів подолання наслідків катастрофи. В одному з наукових збірників вийшла моя стаття на тему «Організаційно-правові проблеми забезпечення лікарськими засобами постраждалих та учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та механізми їх вирішення».
Леонід Глущенко

Разом із доктором юридичних наук, професором, заслуженим юристом РФ, завідуючим кафедрою трудового права Московського державного університету ім. М. Ломоносова Олександром Курінним підготовлена монографія і зроблена доповідь на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 25-м роковинам Чорнобильської катастрофи на тему «Запровадження обов'язкового медичного страхування в Україні — шлях до соціального захисту чорнобильців: організаційно-правові аспекти».

У ці скорботні дні низько вклоняюся перед вами, мої побратими, герої Чорнобиля, хто сповна виконав свій обов'язок перед народом. Бажаю всім міцного здоров'я, особистого щастя й подальших успіхів на благо нашої Батьківщини.
Валентин СОБЧУК 
газета: "Ірпінський вісник" №18 від 26 квітня 2013 року
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.