Кількість учасників авіакосмічного салону зросла з восьми держав у 1999-му до 30-ти країн у нинішньому році. На захоплюючому шоу були представлені літаки як цивільної авіації, так і бойові машини — від «кукурузника» до «Мрії». На них показували високий клас аси пілотування, навіть виводили у небі кольоровими димами своєрідні автографи. Свою майстерність також продемонстрували парашутисти. Глядачі спостерігали за яскравим дійством, затамувавши подих. А ще всі бажаючі мали змогу сісти за штурвал грізного винищувача, побувати в середині «Мрії», яка виглядає дуже велично, щось на зразок міфічної риби-кит, на якій тримається Земля. У цьому найбільшому літаку розмістили… виставку картин.
У перший день авіасалону керівництво ДП «Антонов» зустрічало зарубіжних гостей та керівників нашої держави. Міжнародний захід відвідали перший віце-прем’єр-міністр України Валерій Хорошковський, другий Президент України Леонід Кучма, міський голова Володимир Скаржинський.
За словами Валерія Хорошковського, авіаційна та космічна галузі — це обличчя держави, вони концентрують у собі передові досягнення науки і техніки, по праву посідаючи провідне місце у вітчизняній економіці. «Україну вважають однією з дев’яти держав світу, яка має повний цикл виробництва військово-транспортних, транспортних та пасажирських літаків. Немає сумніву, що реалізація науково-технічного потенціалу високотехнологічних галузей є обов’язковою умовою сталого розвитку нашої держави», — зазначив високопосадовець.
Цього року на виставці вперше продемонстрували свою авіатехніку представники Ізраїлю, Казахстану, Італії та Перу.
Взяли участь в авіасалоні вітчизняні компанії: ВАТ «Мотор Січ», ДП «Завод 410 ГА»; російські ВАТ «Вертольоти Росії», ВАТ «ОАК», партнер ДП ККБ «ЛУЧ»; британська «Selex Galileo», німецька «Brоtje-Automation GmbH», американська «Laversab», швейцарська «Pilatus Aircraft Ltd» та інші.
Споглядаючи за авіаторами, серце проймала тепла хвиля гордості як за наших літакобудівників, так і пілотів. Єдиною прикрою обставиною цього заходу був, так би мовити, дорожній «параліч» — машин і автобусів було так багато, що ні проїхати, ні пройти.
Валентин СОБЧУК
Фото А. Кравченко та І. Швеця