Саме на це питання намагалися дати відповідь учасники круглого столу: працівники бучанського Центру соціальних служб, Управління праці та соціального захисту, служби у справах дітей і прийомні сім`ї нашого міста.
Нині мало хто може уявити життя без Всесвітньої мережі. Сівши за монітор комп’ютера поринаєш в інший світ: потік інформації, розваги, нові знайомства. Але якщо для одних це спосіб пізнання та саморозвитку, то інші повністю замінюють реальність на віртуальну площину. Так виникає залежність. Дитина стає дратівливою, замкненою, грубою, мало рухається та зводить до мінімуму спілкування з однолітками. І тоді батьки «б’ють тривогу». Але при цьому не розуміють: заборона навряд чи дасть відчутні результати. Потрібно шукати причину залежності значно глибше. Наприклад, у сімейних відносинах, з рештою, в собі.
Ви не замислювалися, чому дитина віддає перевагу Інтернету? Може тому, що в неї немає альтернативи - як у дозвіллі, так і у спілкуванні?
Один із прийомних батьків під час обговорення даної проблеми сказав: «Якщо не пускати дитину у власний світ, то вона знайде свій – де їй буде затишно та комфортно. Але чи корисно?»
Ми, дорослі, часто самі провокуємо синів і дочок. На більшість запитань відповідаємо: «Я зайнятий, пізніше». А замість прогулянок на природі віддаємо перевагу телевізору. Рідко в яких родинах практикують відверті розмови, довірливі стосунки. Нам ніколи – заробляємо гроші, щоб одягнути, нагодувати, вивчити дитину. Але виграючи в одному, втрачаємо в іншому – найважливішому. Та час минає швидко, і наздогнати його практично неможливо. Адже залежності виникають, щоб заповнити пустоту у спілкуванні.
За словами начальника Управління праці та соцзахисту Ганни Назаренко (лікаря за фахом), з дитинкою треба розмовляти ще в утробі – вона все розуміє. І переконувати її: ти маєш бути фізично здоровою! Адже коли ніщо не болить, можна зосередитися і на інтелектуальному, духовному розвитку.
Почніть спілкуватися зі своїми дітьми! І намагайтеся робити це так, щоб ваших власних помилок і недоліків у них було якнайменше.
Пам’ятайте: треба бути не лише батьками, але й друзями, наставниками для своїх дітей, жити їхнім життям і захопленнями.
Залежність від Інтернету все частіше називають чумою ХХІ століття. На відміну від сигарет або наркотиків заборонити Інтернет не можна - глобальна мережа міцно увійшла в наше життя. Інтернет - необхідний інструмент, яким дитині в новому тисячолітті належить користуватися постійно. Але буде воно на користь чи навпаки – зашкодить, залежить і від дорослих, і від того, як вони зуміють налаштувати своє чадо. Тож, можливо, саме час почати будувати довірливі стосунки?
Нині мало хто може уявити життя без Всесвітньої мережі. Сівши за монітор комп’ютера поринаєш в інший світ: потік інформації, розваги, нові знайомства. Але якщо для одних це спосіб пізнання та саморозвитку, то інші повністю замінюють реальність на віртуальну площину. Так виникає залежність. Дитина стає дратівливою, замкненою, грубою, мало рухається та зводить до мінімуму спілкування з однолітками. І тоді батьки «б’ють тривогу». Але при цьому не розуміють: заборона навряд чи дасть відчутні результати. Потрібно шукати причину залежності значно глибше. Наприклад, у сімейних відносинах, з рештою, в собі.
Ви не замислювалися, чому дитина віддає перевагу Інтернету? Може тому, що в неї немає альтернативи - як у дозвіллі, так і у спілкуванні?
Один із прийомних батьків під час обговорення даної проблеми сказав: «Якщо не пускати дитину у власний світ, то вона знайде свій – де їй буде затишно та комфортно. Але чи корисно?»
Ми, дорослі, часто самі провокуємо синів і дочок. На більшість запитань відповідаємо: «Я зайнятий, пізніше». А замість прогулянок на природі віддаємо перевагу телевізору. Рідко в яких родинах практикують відверті розмови, довірливі стосунки. Нам ніколи – заробляємо гроші, щоб одягнути, нагодувати, вивчити дитину. Але виграючи в одному, втрачаємо в іншому – найважливішому. Та час минає швидко, і наздогнати його практично неможливо. Адже залежності виникають, щоб заповнити пустоту у спілкуванні.
За словами начальника Управління праці та соцзахисту Ганни Назаренко (лікаря за фахом), з дитинкою треба розмовляти ще в утробі – вона все розуміє. І переконувати її: ти маєш бути фізично здоровою! Адже коли ніщо не болить, можна зосередитися і на інтелектуальному, духовному розвитку.
Почніть спілкуватися зі своїми дітьми! І намагайтеся робити це так, щоб ваших власних помилок і недоліків у них було якнайменше.
Пам’ятайте: треба бути не лише батьками, але й друзями, наставниками для своїх дітей, жити їхнім життям і захопленнями.
Залежність від Інтернету все частіше називають чумою ХХІ століття. На відміну від сигарет або наркотиків заборонити Інтернет не можна - глобальна мережа міцно увійшла в наше життя. Інтернет - необхідний інструмент, яким дитині в новому тисячолітті належить користуватися постійно. Але буде воно на користь чи навпаки – зашкодить, залежить і від дорослих, і від того, як вони зуміють налаштувати своє чадо. Тож, можливо, саме час почати будувати довірливі стосунки?