З підвищенням тарифів отримаємо невелику рентабельність
Ситуацію коментує заступник начальника КП «Ірпіньводоканал» Віктор Коваленко.
– Вікторе Михайловичу! «Водники» з інших районів та міст Київщини вже давно працюють за новими тарифами. А Ваше підприємство наважилося на це тільки зараз. Чому?
– Ми керувалися таким принципом: тарифи не підвищувати до останнього! Бо людям і так несолодко живеться. Тобто ми проводили зважену соціальну політику. Але навіть ті цифри, які пропонуємо, не забезпечать нам добротного життя. Так, від населення отримаємо нульову рентабельність, лише невелику
матимемо від бюджетних організацій та комунальних підприємств.
– «Ірпіньводоканал» перебуває, на відміну від своїх колег, у невигідному становищі.
На це впливає ряд факторів, розкажіть про них.
– Ми обслуговуємо Ірпінь, Бучу, Ворзель та Гостомель. Це дуже розгалужена мережа каналізаційних стоків. Нам доводиться по довгому транспортному коридору декілька разів здійснювати перекачку каналізаційних стоків, далі ми їх перекидаємо на Київводоканал.
Ми тричі перекачуємо одну і ту ж воду! А це великі фінансові витрати. Для інформації: щодня переказуємо на адресу Київводоканалу та Київобленерго по 50 тисяч гривень!
У наших колег з інших міст ситуація значно краща. Приміром, Бориспіль бере воду з Десни, Біла Церква – з Росави. І ще про один важливий момент.
Бориспільчани перекачують каналізаційні стоки на поля фільтрації – для цього їм виділили 160 га. А ось Ірпінь бере воду з артсвердловин, які час від часу виходять з ладу, а отже, їх треба ремонтувати. Часто необхідно купляти нові насоси, займатися їх обслуговуванням.
Ще приклад. У Броварах, де свої очисні споруди, 100 км каналізаційних мереж, у нас – 200! Тому наше підприємств можна занести до унікальних.
– Доводиться економити і заощаджувати на всьому?
– Із 2009 по 2011 роки ми зменшили енергоспоживання на 200 тисяч кВт/год. Завдяки насамперед реконструкції насосних водопровідних та каналізаційних станцій, заміні насосних агрегатів на свердловинах.
Ще про один красномовний факт. За останні два роки у розвиток водопровідно-каналізаційних мереж ми вклали майже 50 мільйонів гривень!
– Хто найбільше заборгував «Ірпіньводоканалу»?
– Це військові частини, які дислокуються в Приірпінні: 0565, 2923, 2860, а також Бучанська виправна колонія.
Вони разом заборгували майже 800 тисяч гривень! З цього приводу направляли лист за підписом міського голови зокрема до міністра оборони України. Але відповіді, на жаль, не отримали.
Незрозумілою є ситуація з проведенням казначейських тендерів. Ми – підприємство-монополіст. Але змушені проводити тендери, готувати стоси документів, а на це затрачається дуже багато дорогоцінного часу. Раніше, між іншим, обходилися без тендерів.
А ось проплата населення за воду і каналізацію за 2011 рік склала 101,3%, від підприємств – 101%.
Ситуацію коментує заступник начальника КП «Ірпіньводоканал» Віктор Коваленко.
– Вікторе Михайловичу! «Водники» з інших районів та міст Київщини вже давно працюють за новими тарифами. А Ваше підприємство наважилося на це тільки зараз. Чому?
– Ми керувалися таким принципом: тарифи не підвищувати до останнього! Бо людям і так несолодко живеться. Тобто ми проводили зважену соціальну політику. Але навіть ті цифри, які пропонуємо, не забезпечать нам добротного життя. Так, від населення отримаємо нульову рентабельність, лише невелику
матимемо від бюджетних організацій та комунальних підприємств.
– «Ірпіньводоканал» перебуває, на відміну від своїх колег, у невигідному становищі.
На це впливає ряд факторів, розкажіть про них.
– Ми обслуговуємо Ірпінь, Бучу, Ворзель та Гостомель. Це дуже розгалужена мережа каналізаційних стоків. Нам доводиться по довгому транспортному коридору декілька разів здійснювати перекачку каналізаційних стоків, далі ми їх перекидаємо на Київводоканал.
Ми тричі перекачуємо одну і ту ж воду! А це великі фінансові витрати. Для інформації: щодня переказуємо на адресу Київводоканалу та Київобленерго по 50 тисяч гривень!
У наших колег з інших міст ситуація значно краща. Приміром, Бориспіль бере воду з Десни, Біла Церква – з Росави. І ще про один важливий момент.
Бориспільчани перекачують каналізаційні стоки на поля фільтрації – для цього їм виділили 160 га. А ось Ірпінь бере воду з артсвердловин, які час від часу виходять з ладу, а отже, їх треба ремонтувати. Часто необхідно купляти нові насоси, займатися їх обслуговуванням.
Ще приклад. У Броварах, де свої очисні споруди, 100 км каналізаційних мереж, у нас – 200! Тому наше підприємств можна занести до унікальних.
– Доводиться економити і заощаджувати на всьому?
– Із 2009 по 2011 роки ми зменшили енергоспоживання на 200 тисяч кВт/год. Завдяки насамперед реконструкції насосних водопровідних та каналізаційних станцій, заміні насосних агрегатів на свердловинах.
Ще про один красномовний факт. За останні два роки у розвиток водопровідно-каналізаційних мереж ми вклали майже 50 мільйонів гривень!
– Хто найбільше заборгував «Ірпіньводоканалу»?
– Це військові частини, які дислокуються в Приірпінні: 0565, 2923, 2860, а також Бучанська виправна колонія.
Вони разом заборгували майже 800 тисяч гривень! З цього приводу направляли лист за підписом міського голови зокрема до міністра оборони України. Але відповіді, на жаль, не отримали.
Незрозумілою є ситуація з проведенням казначейських тендерів. Ми – підприємство-монополіст. Але змушені проводити тендери, готувати стоси документів, а на це затрачається дуже багато дорогоцінного часу. Раніше, між іншим, обходилися без тендерів.
А ось проплата населення за воду і каналізацію за 2011 рік склала 101,3%, від підприємств – 101%.
