Протягом трьох днів з 3 по 5 лютого у Бучі перебувала одна з найбільших християнських святинь – Ікона Почаївської Божої Матері. У духовному житті будь-якого міста це – велика подія. А якщо враховувати, що такі святині привозили тільки до найбільших міст і у великі храми, то є чому радіти і чим пишатися. До речі, це вже вдруге, коли Почаївська ікона в Бучі. У 2007 році ми вже удостоювалися такої честі.
![]()
3 лютого прихожани зустрічали ікону біля стели Бучі (вїзд у місто) о 15.00 годині. Там були і священнослужителі, і представники влади, підприємств міста. Після цього святиню привезли до храму, де на неї вже чекали численні прихожани. Поступово бажаючих побувати біля ікони ставало все більше.
Протягом декількох днів ікона зберігалася у названому на її честь храмі – парафії Ікони Божої Матері «Почаївська». Сотні бучанців і жителів сусідніх селищ прийшли, щоб прикластися до святині й звернутися до образу Божої Матері із сокровенним.
А в неділю, 5 лютого, під час Божественної літургії, храм не зумів прийняти всіх прихожан, тому багатьом довелося молитися надворі.
Настоятелю бучанської парафії Михаїлу Колочавіну співслужили благочинний Києво-Святошинского району протоієрей Василь Русинка, священики місцевих храмів.
О 17.00 годині громада прощалася з чудотворною іконою. Благословивши святинею всіх присутніх біля церкви людей, святиню повезли у Почаєво (зберігається вона в Почаївській лаврі).
* Ікона написана маслом у візантійському стилі на дошці з липи. Вона зображає Матір Божу з Богодитям на правій руці.
У 1597 року монастирю її подарувала заможна вдова Анна Гойська, що володіла Почаєвом у другій половині ХVІ століття. Свого часу на знак вдячності за сердечний прийом цю ікону Анні подарував грецький митрополит Неофіт. Образ став святинею дому Гойської. Благочестива Анна просила Пречисту про зцілення сліпого від народження брата Філіпа. І сталося диво – він прозрів. Після такого чуда бояриня Гойська з хресним ходом переносить її на Почаївську гору для загального поклоніння і щедро наділяє монастир луками та родючими землями.
Понад 400 років ікона своєю чудотворною силою посилає благодать Божу, і кожному, хто звертається з щирою вірою та молитвою, надається допомога та зцілення.
3 лютого прихожани зустрічали ікону біля стели Бучі (вїзд у місто) о 15.00 годині. Там були і священнослужителі, і представники влади, підприємств міста. Після цього святиню привезли до храму, де на неї вже чекали численні прихожани. Поступово бажаючих побувати біля ікони ставало все більше. Протягом декількох днів ікона зберігалася у названому на її честь храмі – парафії Ікони Божої Матері «Почаївська». Сотні бучанців і жителів сусідніх селищ прийшли, щоб прикластися до святині й звернутися до образу Божої Матері із сокровенним.
А в неділю, 5 лютого, під час Божественної літургії, храм не зумів прийняти всіх прихожан, тому багатьом довелося молитися надворі.
Настоятелю бучанської парафії Михаїлу Колочавіну співслужили благочинний Києво-Святошинского району протоієрей Василь Русинка, священики місцевих храмів.
О 17.00 годині громада прощалася з чудотворною іконою. Благословивши святинею всіх присутніх біля церкви людей, святиню повезли у Почаєво (зберігається вона в Почаївській лаврі).
* Ікона написана маслом у візантійському стилі на дошці з липи. Вона зображає Матір Божу з Богодитям на правій руці.
У 1597 року монастирю її подарувала заможна вдова Анна Гойська, що володіла Почаєвом у другій половині ХVІ століття. Свого часу на знак вдячності за сердечний прийом цю ікону Анні подарував грецький митрополит Неофіт. Образ став святинею дому Гойської. Благочестива Анна просила Пречисту про зцілення сліпого від народження брата Філіпа. І сталося диво – він прозрів. Після такого чуда бояриня Гойська з хресним ходом переносить її на Почаївську гору для загального поклоніння і щедро наділяє монастир луками та родючими землями.
Понад 400 років ікона своєю чудотворною силою посилає благодать Божу, і кожному, хто звертається з щирою вірою та молитвою, надається допомога та зцілення.
 |  |
 |  |
 |  |
