Яким має бути генеральний план міста Ірпінь?

На минулому тижні відбулася нарада з обговорення генерального плану міста. У ній взяли участь міський голова Володимир Скаржинський, представники депутатського корпусу, народний депутат України Петро Мельник.

Зацікавленість у доленосному документі виявили і влада, і громада. Дискусію у зважене русло спрямував перший заступник міського голови Микола Головкевич. Іноді Миколі Михайловичу доводилося «гасити» гарячі суперечки. В цілому ж обговорення пройшло конструктивно, і це додало оптимізму.

У повному складі зібралися розробники архітектурної конституції Ірпеня - працівники державного підприємства «Діпроміст». Вони виступили головними доповідачами - фахово, зважено. Зокрема, було відзначено, що генеральний план є основою для соціально-економічного розвитку міста. Тому є дуже велика надія, що з його затвердженням припиниться врешті-решт хаос у будівництві, матимемо недоторкані реакраційні зони тощо. Кажучи іншими словами, білі плями цей важливий документ ліквідовує.

Працівники названого підприємства врахували десятки пропозицій, зауважень від влади, організацій, внесли і своє бачення щодо розвитку багатоквартирного і присадибного будівництва, торговельно-розважальних та лікувальних закладів, промислових зон, зон відпочинку тощо. За словами керівництва ДП «Діпроміст», в Ірпеня більше плюсів, ніж недоліків. Найбільші мінуси - недостатній розвиток інженерної інфраструктури, рекреаційних територій, завантаженість автотранспортом. Але це притаманно для будь-якого міста України!

А тепер про переваги, яких чимало. Це насамперед розміщення Ірпеня у зоні впливу Києва. Місто має дуже сприятливу транспортну інфраструктуру. З одного боку проходить «Варшавка» - дорога Київ-Ковель- Яготин, з іншого боку - житомирська траса. Це міжнародний транспортний коридор, який починається в Італії, проходить через Чоп, Львів, Київ і йде далі на Харків, Донецьк, а звідти до Росії, на Кавказ. Названі переваги особливо привабливі для інвесторів. Отож реально можна сподіватися, що їх інтерес до нашого міста зростатиме.

Крім цього, вагомим чинником є тенденція до зростання кількості населення. Сьогодні в Ірпені налічується 41,5 тис. чоловік. Приріст відбуватиметься за рахунок приїжджих. Тобто і далі розвиватимуться міграційні процеси - незалежно від того, хочемо ми цього чи ні. До речі, за останнє десятиріччя завдяки переселенцям наше місто зросло на півтори тисячі.

Ми маємо чудовий рекреаційний ресурс. Є, враховуючи прекрасні хвойні ліси, чудова можливість оздоровлювати людей з багатьма захворюваннями, у тому числі серцево-судинними. І цей подарунок природи треба берегти, примножувати. Адже далеко не кожне місто Київщини може цим похвалитися.

З урахуванням прекрасних транспортних сполучень, у тому числі і залізницею, треба активно розвивати туристичну галузь. А це додаткові надходження до місцевого бюджету.

Окремий розділ доповіді було присвячено розвитку промисловості. Виробничі підприємства розміщені компактно, у північній частині міста. А окремі підприємства, які знаходяться у житловій зоні, передбачено перепрофілювати чи винести на іншу територію. Зокрема, фахівці «Діпромісту» запропонували здійснити реконструкцію меблевої фабрики з метою її перепрофілювання, оскільки забруднює територію. Правда, з цього приводу розгорнулася гостра дискусія. Зокрема, відомий підприємець Дмитро Демчишин висловився однозначно проти такого рішення. Мовляв, таким чином ви позбавляєте багатьох працівників фабрики роботи, а місцевий бюджет не дорахується грошових надходжень.

Голова громадської організації «Українська народна рада» Олександр Редич перейнявся проблемою можливої забудови території Будинку письменників. Але його заспокоїв Микола Голо- вкевич: «Таке бажання було у колишнього голови Спілки письменників Володимира Яворівського, Нещодавно помінялося керівництво - воно має намір зробити цю територію заповідною».

Велика увага була приділена індивідуальній та багатоповерховій забудові. Житлові багатоповерхові квартали зводитимуться в основному в південній частині міста. Про це та інше читайте у наступних номерах «Ірпінського вісника».