Пограбовані душі

Свіжого недільного ранку 27 листопада парафіяни парафії Різдва Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви, що у місті Ірпінь, поспішали на Святу Літургію. Хтось мав намір піти до сповіді, хтось готувався до Святого Причастя. Батьки першокласників мали того дня йти на батьківські збори (воскресної школи), адже їхні діти цього року готуються до першої сповіді. І всі хотіли об’єднатися у спільній молитві під час Святої Літургії.

Та ступивши у двір церкви, завмерли від побаченого: двері каплиці Святої Анни, де мала бути Служба Божа, виламані, вибито два вікна, посеред двору лежить розбита дерев’яна скарбничка… У приміщенні, де гуляє пронизливий вітер, працює міліція. Церкву, яка знаходиться по вул. Ленінградська, 28-а пограбували. Люди стояли мовчки, немов потрапили на похорон.

Громада не розходилася. До батьків тулилися налякані діти: зло пройшло зовсім поруч з ними, овіяло холодом їхній чистий, дитячий та барвистий світ.
Зловмисники шукали гроші навіть у скриньці з листами до Святого Миколая, які діти тільки напередодні написали і поклали туди. Вигляд розірваної, забрудненої скриньки з дитячими проханнями і сподіваннями особливо торкав серце. Сестра Тетяна зібрала дітей і попросила молитися за тих, хто вчинив цю наругу в церкві, щоб Господь зупинив їх у гріхах і дав милість покаятися у скоєному.

В усі часи не було більшого гріха, ніж грабунок храму чи могили. Як би люди не ставилися до віри, але проти того, чого не могли заперечити чи не хотіли зрозуміти, намагалися не йти. На жаль, і в нашому місті з’явилися ті, до кого завжди ми ставилися з презирством – обкрадачі храмів. І якщо навіть закон їх не покарає, Божа кара не мине.

О четвертій ночі 27 листопада над входом до каплиці згасло світло. За словами свідків, біля гаражів навпроти гавкали собаки. Ніхто й подумати не міг, що на церковну територію намагаються потрапити п’яні зловмисники чи нашпиговані наркотою. Вони виламали три дошки в пар-кані з боку лісу, відключили світло на щитку і довгенько поралися біля грат на вікнах і дверей, що ніяк не піддавалися. Орудували у рукавицях. Проникнувши в приміщення, шукали гроші. Нічого не знайшовши, спересердя перевернули столи з церковними речами, книгами, свічники, забрали обігрівач, чайник та запас печива дітей недільної школи тощо…

Настоятель церкви отець Мирослав, який першим виявив пограбування, повідомив про подію представників місцевої влади і керівництво Церкви. Блаженніший Святослав (Шевчук), патріарх Української греко-католицької церкви, у телефонній розмові висловив своє щире співчуття та запевнив у своїх молитвах, підтримці та в молитовному єднанні з громадою у цей важкий для них день. Також просив молитися за навернення тих людей, бо «не знають, що чинять»…

Громада якийсь час обговорювала подію, а потім згуртувалася і взялася до роботи. Прибрали церкву, засклили вікна, полагодили двері. О п’ятій годині того ж дня в каплиці Святої Анни вже правилася Божественна Літургія, де парафіяни щиро і ревно молилися. Просили Бога і за зловмисників, які дозволили злу пограбувати
власні душі.

Хай Господь їм простить.
Жанна СегедаА, парафіянка парафії Різдва Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви 
газета: "Ірпінський вісник" №49 від 2 грудня 2011 року
  0
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.