У гості до спецпідрозділу «Беркут» редакція «Ірпінського вісника» приїхала майже в повному складі. Звичайно, було цікаво побачити «беркутівців» поза роботою. Та виявилося, що у себе на базі вони зовсім не відпочивають: чергують, тренуються, навчаються.
Відразу ж нам вдалося відвідати тренування «Беркута» у спортивному залі. Процесом тренування особисто керував командир оперативної роти «Беркут», старший лейтенант Скляр Павло Анатолійович, кандидат у майстри спорту з бойових мистецтв. Саме він показував прийоми, які потім відпрацьовували його підлеглі. Спочатку відпрацьовували техніку удару поодинці, потім стали у пари, боксували однією рукою, двома. Коли удари почали наносити ногами, один із бійців отримав травму носа.
«Без травм не проходить жодне заняття у спортивному залі, тому ми вже звикли до цього», — кажуть бійці.
Наше спілкування продовжилося у кабінеті командира спецпідрозділу. Павло Анатолійович представив своїх колег: інспектора аналітичної групи Резніченка Олександра, чергового Нечпая Володимира, командира другого взводу Лободу Євгена Сергійовича, старшину Довбаша Миколу (він забезпечує опалення, водопостачання, електроенергію, відповідає за ремонти, сплату комунальних послуг).
— Павле Анатолійовичу, Ви нещодавно стали командиром третьої оперативної роти. Де проходили службу до цього?
— В Ірпені я лише два місяці. До цього працював в УБОЗі Харківської області, у спецпідрозділі «Сокіл», командиром взводу ОБМОП «Беркут». Маю 19 років вислуги в правоохоронних органах. У Харкові в мене залишилася сім’я, проте я знаю, що там їх також охороняє «Беркут». Так само і в бійців нашої роти десь є батьки, брати, сестри, друзі, яких захищає міліція в різних містах країни. Адже майже всі мої колеги не місцеві: з Волині, Житомира, Чернігова, Донецька, Черкас та інших регіонах.
![]()
Зі мною з Харкова приїхав старший лейтенант міліції Лобода Євген Сергійович, який проходив службу в СПМО «Титан». До слова, він має другий дан із тайського боксу та досконало володіє англійською мовою, тому що навчався за кордоном.
— Що вже вдалося зробити за два місяці?
— Ми відновили тренування, велику увагу звертаємо на фізичний розвиток. Придбали необхідний спортінвентар (перчатки, шоломи тощо), нові меблі, пральну машину. Вирішуємо і господарські справи, нещодавно відремонтували кухню.
Плануємо поставити у кухні телевізор. Можливо, наша робота здасться комусь незначною, але ми тільки починаємо.
— Які вимоги ставляться до «беркутівця»?
— Найперше – це фізична підготовка: підтягування не менше 16 разів, біг. Важливим є і психологічний розвиток, уміння знаходити спільну мову з людьми, працювати в колективі, бути готовим після дзвінка у будь-який час доби виконувати свою роботу. У «Беркут» ідуть фізично підготовлені та морально і психологічно стійкі, тому випадкові люди у нас не затримуються.
Статистичними даними про роботу спецпідрозділу поділився інспектор аналітичного відділу Резніченко Олександр: «Наша третя рота відповідає за Ірпінський регіон, Бородянський та Макарівський райони. Також можемо відпрацьовувати в інших містах Київщини, Борисполі чи Броварах. За чотири місяці цього року нам вдалося розкрити 45 злочинів. Більше половини з них стосуються наркотиків; розкрито ряд крадіжок, проявів хуліганства. Працівники підрозділу вилучили більше кілограма наркотичних речовин (опіум, героїн, амфетамін, розчинник тощо) та дві одиниці вогнепальної зброї, знайшли двох осіб, які перебувають у розшуку».
![]()
Після розмови ми разом із бійцями «Беркута» відправилися у тир на тренування зі стрільби. Спецназівці ставали по троє і за командою інспектора з бойової та спеціальної підготовки Сергія Яковенка проводили тренувальні стрільби. Мішенями були зображення жертви та злочинця, який її тримає. Усі «беркутівці» вдало справилися з завданням, влучивши у злочинця.
Скляр Павло Анатолійович познайомив нас із чемпіонами та майстрами з гирьового спорту Уткіним Артуром, Терещуком Сергієм та Струпінським Володимиром, які вибороли «бронзу» у змаганнях з-поміж 12 команд.
Дякуємо «Беркуту» за теплий прийом та цікаве спілкування.
Оля Молька, Наталія Любенко, Катерина Матвєєва.
Фото Володимира Еннанова
Відразу ж нам вдалося відвідати тренування «Беркута» у спортивному залі. Процесом тренування особисто керував командир оперативної роти «Беркут», старший лейтенант Скляр Павло Анатолійович, кандидат у майстри спорту з бойових мистецтв. Саме він показував прийоми, які потім відпрацьовували його підлеглі. Спочатку відпрацьовували техніку удару поодинці, потім стали у пари, боксували однією рукою, двома. Коли удари почали наносити ногами, один із бійців отримав травму носа.
«Без травм не проходить жодне заняття у спортивному залі, тому ми вже звикли до цього», — кажуть бійці.
Наше спілкування продовжилося у кабінеті командира спецпідрозділу. Павло Анатолійович представив своїх колег: інспектора аналітичної групи Резніченка Олександра, чергового Нечпая Володимира, командира другого взводу Лободу Євгена Сергійовича, старшину Довбаша Миколу (він забезпечує опалення, водопостачання, електроенергію, відповідає за ремонти, сплату комунальних послуг).
— Павле Анатолійовичу, Ви нещодавно стали командиром третьої оперативної роти. Де проходили службу до цього?
— В Ірпені я лише два місяці. До цього працював в УБОЗі Харківської області, у спецпідрозділі «Сокіл», командиром взводу ОБМОП «Беркут». Маю 19 років вислуги в правоохоронних органах. У Харкові в мене залишилася сім’я, проте я знаю, що там їх також охороняє «Беркут». Так само і в бійців нашої роти десь є батьки, брати, сестри, друзі, яких захищає міліція в різних містах країни. Адже майже всі мої колеги не місцеві: з Волині, Житомира, Чернігова, Донецька, Черкас та інших регіонах.
Зі мною з Харкова приїхав старший лейтенант міліції Лобода Євген Сергійович, який проходив службу в СПМО «Титан». До слова, він має другий дан із тайського боксу та досконало володіє англійською мовою, тому що навчався за кордоном.
— Що вже вдалося зробити за два місяці?
— Ми відновили тренування, велику увагу звертаємо на фізичний розвиток. Придбали необхідний спортінвентар (перчатки, шоломи тощо), нові меблі, пральну машину. Вирішуємо і господарські справи, нещодавно відремонтували кухню.
Плануємо поставити у кухні телевізор. Можливо, наша робота здасться комусь незначною, але ми тільки починаємо.
— Які вимоги ставляться до «беркутівця»?
— Найперше – це фізична підготовка: підтягування не менше 16 разів, біг. Важливим є і психологічний розвиток, уміння знаходити спільну мову з людьми, працювати в колективі, бути готовим після дзвінка у будь-який час доби виконувати свою роботу. У «Беркут» ідуть фізично підготовлені та морально і психологічно стійкі, тому випадкові люди у нас не затримуються.
Статистичними даними про роботу спецпідрозділу поділився інспектор аналітичного відділу Резніченко Олександр: «Наша третя рота відповідає за Ірпінський регіон, Бородянський та Макарівський райони. Також можемо відпрацьовувати в інших містах Київщини, Борисполі чи Броварах. За чотири місяці цього року нам вдалося розкрити 45 злочинів. Більше половини з них стосуються наркотиків; розкрито ряд крадіжок, проявів хуліганства. Працівники підрозділу вилучили більше кілограма наркотичних речовин (опіум, героїн, амфетамін, розчинник тощо) та дві одиниці вогнепальної зброї, знайшли двох осіб, які перебувають у розшуку».
Після розмови ми разом із бійцями «Беркута» відправилися у тир на тренування зі стрільби. Спецназівці ставали по троє і за командою інспектора з бойової та спеціальної підготовки Сергія Яковенка проводили тренувальні стрільби. Мішенями були зображення жертви та злочинця, який її тримає. Усі «беркутівці» вдало справилися з завданням, влучивши у злочинця.
Скляр Павло Анатолійович познайомив нас із чемпіонами та майстрами з гирьового спорту Уткіним Артуром, Терещуком Сергієм та Струпінським Володимиром, які вибороли «бронзу» у змаганнях з-поміж 12 команд.
Дякуємо «Беркуту» за теплий прийом та цікаве спілкування.
Оля Молька, Наталія Любенко, Катерина Матвєєва.
Фото Володимира Еннанова
