«Булгаківська весна»

Булгаков у Бучі
Буча завжди пишалася тим, що на її багатій плодотворній землі жили і творили багато всесвітньовідомих митців – творчих та неординарних людей.
Мабуть, з цим містом найтриваліший період життя пов'язаний у родини Булгакових, в якій зростав геніальний письменник Михайло Булгаков.
На жаль, у вихорі революційних подій їхня садиба була зруйнована, але пам'ять про той прекрасний період живе у людський серцях.

Минулого року журналіст Анатолій Бальчос зустрівся у Москві з племінницею Михайла Опанасовича, його хресницею, професором Оленою Земською, яка є родинним хранителем історії Булгакових. І жінка з радістю погодилася розповісти про бучанський період життя письменника. Ось що вона згадує:
«Він був веселим, любив жарт, розіграш. Часто влаштовував вдома театральні вистави. Булгакови грали у футбол, у крокет, у теніс…, але при цьому не забували про навчання. Вдома були книги англійською, французькою та німецькою мовами. Для Булгакових українська мова була також рідною, усі дуже добре розмовляли та чудово її розуміли.

Діти радісно бігали у лісі, ходили купатися в озері та, взагалі, вони цінували свободу.
Якщо говорити про відновлення садиби Булгакових, то вважаю, що у цьому будинку обов’язково повинен бути рояль, тому що музика була найважливішою складовою їхнього життя. Діти, особливо хлопчики з родини Булгакових, вчилися грати на скрипці. Тому у садибі-музею повинна бути й скрипка, окрім роялю.
Парк має навіювати ідею природної краси, в якому гармонійно співіснуватимуть квіти, дерева, клумби, доріжки, лавки і бесідки, у яких можна було б посидіти, помріяти, почитати книгу або просто порозмовляти. Все це повинно бути так продумано, щоб відроджувало історичну атмосферу того часу та створювало ауру місця одночасно і відпочинку, і виховання, ауру місця легкого, вільного і одночасно здорового життя».



Все починалося з праці
Що ж, мрія родички Булгакова здійснилася. Рівно через рік після тієї зустрічі на місці колишньої садиби почали облаштовувати ландшафтний парк із встановленням пам’ятного знаку письменнику. Бучанський міський голова Анатолій Федорук зумів за короткий час зробити майже неможливе: впродовж місяця колись захаращена територія перетворилася на чудову зону відпочинку. Архітектори передбачили і старовині ліхтарі, під якими гулятимуть закохані пари, і зручні лави для відпочинку людей.
Крім того, було проведено реконструкцію всіх доріжок, які з’єднують вул. Інститутську з вул. Вокзальною.


А ще колись там виросте великий сад із фруктовими деревами.
Проте, це була нелегка праця, до якої долучилося багато людей. Складні роботи встановлення пам’ятника особисто виконував перший заступник міського голови Юрій Хоменко, який навіть власноруч готував цемент для закріплення монументу. Посадовці контролювали процес безперервно – із самого ранку вже були на об’єкті. Заїжджали перевірити обстановку і після завершення робочого дня.
Так, архітектурне рішення належить начальнику відділу архітектури Бучанської міської ради Валентині Ткаченко.
Автор пам’ятного знаку – молодий і талановитий скульптор Адріан Балог, який у 2009 році вже подарував місту один із своїх витворів – «Єдність». Сьогодні ця скульптура прикрашає парк Мирному атому по вул. Чкалова.

Адріан Балог працює викладачем київської Академії образотворчого мистецтва та архітектури. Своєю малою батьківщиною вважає місто Ужгород, в якому народився і провів юнацькі роки. Найближчою темою для нього є людина і природа. Важає, що скульптор і художник – це тотожні професії, тільки один працює пензлем, а інший – із матеріалом.

Також чимало зусиль для створення парку доклали наші земляки-підприємці: Андрій Великодній, Олександр Пащинський (СТК «СОННА»), Денис Синюгін (товариство «Фембудсервіс»), Ігор Белінський, Сергій Ковальов, Григорій Звонок, підприємство «Валяр», Віталій Косенко (підприємство «Техпромсервіс»). До будівельного процесу долучилися і депутати міської ради. Зокрема, Партія регіонів організувала 20 працівників, які допомагали виконувати різні роботи. Техніку надало комунальне підприємство «БУЖКГ» (начальник Володимир Кравчук), а працівники виконкому, відділів, служб та управлінь брали участь у численних суботниках.
Тож, основа зроблена. А в перспективі завжди є змога вдосконалювати існуючий об’єкт. Можливо, з часом буде створена і садиба-музей письменника. Для цього потрібно буде докласти певних зусиль та провести історичні розробки. Та не все відразу.


І розцвіте весною сад...
15 травня у Бучі відбулися урочистості з нагоди святкування 120 років від дня народження письменника і драматурга Михайла Булгакова за участю бучанців, гостей міста та високих посадових осіб.
На честь цієї події в оновленому історично-ландшафтному парку садиби Булгакових відбулася низка заходів, які пройшли в рамках традиційного Міжнародного театрального фестивалю «Булгаківська весна». Ініціаторами проведення свята стали Міністерство культури та туризму України, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури спільно з Благодійним фондом ім. М.Булгакова (Москва), Київською обласною державною адміністрацією і Бучанською міською радою.

Тож, серед людної аудиторії та у спокійні родинній атмосфері лунали слова вітання та подяки усім, хто зробив можливим проведення цього свята.
Зокрема, Бучанський міський голова Анатолій Федорук наголосив на тому, що створення нового скверу в Бучі – це праця багатьох людей, а заступник міністра культури України Вікторія Ліснича зауважила, що всі організатори – мужні люди, бо доклали багато зусиль задля реалізації задуму.
А от голова благодійного фонду ім. М. Булгакова у м. Москва Валентина Деменко подарувала перший експонат у майбутній музей ім. М. Булгакова – примус (на фото), який ремонтував кіт Бегемот.


Проте головною подією дня стало відкриття пам’ятного знаку видатному письменнику та закладання фруктового саду на місці майбутнього музею-садиби. Тож, присутні залюбки долучилися до посадки та відновлення саду-едему, де пройшло щасливе дитинство майбутнього великого письменника.
А після невеличкого фізичного навантаження вони спустилися до «нижньої» частини скверу (вул. Інституська) на традиційне для родини Булгакових чаювання.
Грала легка класична музика, що навіювала відчуття свободи та легкості…


«Майстер та його учні»
Також по вул. Інститутській тривав художній пленер «Майстер та його учні», який провели знані українські художники (Анатолій Гайдамака, Анатолій Буртовий, Андрій Будник, Артем Копайгоренко, Микола Овчинніков і Віктор Семеняк) разом з талановитою молоддю.

Стоячи з молюбертами серед столітніх сосен, молоді бучанці сповна проявляли фантазію та творче бачення теми. Сама атмосфера і природа надихали їх на прекрасні та неординарні картини. Як з’ясувалося, найбільше нашим дітям подобається кіт Бегемот, тому багато хто вирішив писати саме цього незвичного персонажа. На думку фахівців, зі своїм завданням юні художники впоралися стовідсотково. Тож, усі роботи бучанських художників «поїдуть» до Москви, де будуть виставлені в одному з музеїв.


Ми поцікавилися у двох талановитих бучаночок, про що вони хотіли розповісти глядачам у своїх роботах.
Олександра,
учениця Бучанської школи мистецтв ім. Л. Ревуцького:
- У школі я займаюся лише 3 місяці, але вирішила спробувати сили у цьому художньому пленері. Я намалювала кота Бегемота, бо цей персонаж мені найбільше сподобався і я вважаю його найбільш харизматичним. Щоправда, дехто переплутав його з Чеширським котом...

Катя Макарова,
учениця Бучанської школи мистецтв ім. Л. Ревуцького:
- Я обрала епізод роману «Майстер і Маргарита», коли кіт Бегемот прийшов разом із Азазелло до магазину і почалося викриття справжньої людської сутності. Після цього, котяра взяв примус і підпалив магазин. До речі, якщо придивитися, то в картині вгадується профіль Йосипа Сталіна, як символа тих часів і духовного зубожіння.

До речі, паралельно дорослі майстри пензля працювали над картиною, до створення якої могли долучитися всі бучанці. Залишити свій розчерк барв і фантазії пропонували кожному охочому. Презентація полотна відбулася увечері, на центральній площі нашого міста. На картині була зображена садиба Булгакових поміж бучанського лісу.


Під звуки роялю...
Як уже згадувалося, сім’я Булгакових дуже любила музику. На їхній дачі завжди звучали провідні класичні мелодії. Про це Надія Афанасівна, одна із сестер Михайла Булгакова, писала: «Ми захоплювалися оперою, серйозною музикою і співами. З дитинства ми звикли засинати під музику Шопена: вклавши дітей спати, мама сідала за фортепіано. Батько грав на скрипці і співав (у батька був м’який гарний бас)…» І навіть уявити своє життя без музики Булгакові не могли. Щороку, їдучи на дачу у Бучу, щоб відпочити від міської метушні Києва, вони привозили фортепіано.


Так само неможливо було уявити відзначення дня народження Майстра без виконання музичних творів. Спеціально для цього біля першого пам’ятного знаку М.Булгакову стояло чорне фортепіано. Пожовклі ноти розвівав вітер. Під фортепіанну гру бучанки, учениці Київської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім.М.В.Лисенка Василіси Бальчос та переможця Міжнародного конкурсу юних піаністів пам’яті В.Горовиця, учня Київської музичної школи-інтернату ім.М.В.Лисенка Романа Лопатинського, шанувальники творчості письменника наблизилися до булгаківських років життя дружної родини, насиченого працею, навчанням й творчим відпочинком. До речі, сам Михайло Булгаков настільки захоплювався музикою, що навіть мріяв стати оперним співаком.

У ландшафтному парку ім. Булгакова заступник начальника Київського обласного управління культури і туризму Сергій Рубаненко зазначив, що Київщина – це духовна столиця нашої держави, і закликав продовжувати прекрасну справу вшановування пам’яті Булгакова й інших видатних жителів, уродженців нашого славетного краю.

Заслужений артист України Олексій Колесник та бучанський ведучий Ігор Кожемяка продовжували святкове дійство, назвавши прізвища місцевих хранителів історичної спадщини: Л.О.Євченко, М.Ю.Тюменцева, Н.І.Хвилю, А.В.Зборовського, З.П.Троцьку, Д.І.Згорського. Дякуючи цим людям, зберігся романс «Минуточка», який Булгаков виконував разом зі своєю сусідкою Бурдановой по автентичними нотами.

Далі перед глядачами виступив професійний Київський дует камерної музики «Окрилені» у складі Маргарити Левицької (фортепіано) та Олександра Шевченка (скрипка). А заслужений артист України, лауреат Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, актор театру та кіно Олексій Колесник виконав романс «Гори-гори, моя звезда…»


Мистецький вечір
Продовжувався фестиваль «Булгаківська весна» на Київській площі Бучі.
Перед глядачами під керівництвом Дмитра Шуляка виступив естрадно-духовий оркестр Петрівської школи мистецтв Києво-Святошинського району. У виконання учнів школи прозвучали попурі з творів танцювальної музики, музичних творів українських композиторів та українських народних пісень, творів дитячого та юнацького репертуару.
Кращі вихованці Бучанської школи мистецтв ім.Л.Ревуцького також порадували своїми виступами на сцені, взявши активну участь у фестивалі. Вони показали цікаві й оригінальні танцювальні номери, сильні виступи вокалістів.



Розважив і додав бадьорості бучанцям і гостям міста скрипач Олександр Шевченко.
Відомо, що Михайло Булгаков любив грати у спектаклях, відвідувати театр і сам вперше вийшов на театральну сцену саме у Бучі. То ж того дня Київський народний театр «Арсенал» запропонував переглянути філософську виставу режисера-постановника та художнього керівника Михайла Бондаренка «Забути Герострата». Після перегляду твору у глядачів було над чим замислитись. Майстерна гра київських акторів підкреслила і розкрила багато соціальних проблем, які повторюються з епохи в епоху й залишаються актуальними сьогодні.

Закінчувався мистецький вечір концертом лауреата Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів Бориспільського муніципального камерного хору (художній керівник та диригент – заслужений артист України Олександр Зюзькін).
На цьому Міжнародний театральний фестиваль «Булгаківська весна» у Бучі оголосили закритим – і в небо полетіли кольорові кульки.

Маємо сподівання, що проведення булгаківського свята у місті, започатковане цього року, стане гарною традицією.



Запрошуємо до слова
Бучанський міський голова Анатолій Федорук:
- У житті нашої територіальної громади, і, що приємно, у житті держави відбулася прекрасна подія – святкування 120 річниці Дня народження великого письменника Михайла Булгакова. Дуже приємно, що його доля тісно пов’язана саме з Бучею, і це є знаковим для нас. Відкриваючи пам’ятний знак, хочу сказати, що це – спільний результат роботи кожного, хто живе в нашому місті.
Тож, я всіх вітаю із проведенням фестивалю «Булгаківська весна» і дякую кожному, хто долучився до цієї справи!


Вікторія Ліснича, заступник міністра культури України:
- Ви – щасливі люди, бо саме у вашому місті започатковано цей прекрасний фестиваль. Михайло Булгаков – відомий письменник, драматург, режисер мав тут життя, яке надихало його на написання чудових творів. Я дуже вдячна владі міста Бучі в особі міського голови Анатолія Федорука за все, що вона зробила для відродження культурної спадщини народу і облаштували на місці колишньої садиби красивий парк. Вдячна всім організаторам свята. Це – мужні люди, бо в наш нелегкий час вони знайшли сили щось робити і творити. Тож, гарного вам майбутнього і Божого благословення!


Марина Бур’янова, заслужений працівник культури України,
голова організаційного комітету фестивалю:
- Михайло Булгаков – письменник не український, не російський, а – всесвітньовідомий. І ми горді тим, що в Бучі пройшли його дитячі роки. Ми щасливі, що в нас є чудові організатори – бучанці, які виросли на культурній землі.
Крок, який був зроблений сьогодні мером міста Анатолієм Федоруком – дуже серйозний. І сподіваюся, що бучанці скоро побачать у своєму місті твори Булгакова у виконанні світових майстрів сцени!


Валентина Деменко, голова благодійного фонду ім. М. Булгакова у м. Москва:
- Я минулого літа вже була в Бучі – там, де встановлений перший пам’ятний знак письменнику. І от знову відвідала ваше місто. Скажу, що я – вражена, бо побачила місто-сад. Не очікувала, що так швидко можуть статися вражаючі зміни на краще. Тож, величезне спасибі меру міста Анатолію Федоруку за його роботу. Я думаю, що з таким керівником ви скоро будете попереду Москви!


Анатолій Кончаковський, перший директор музею Михайла Булгакова у Києві:
- Вперше я приїхав до вашого міста, щоб підготувати матеріали для альбому про Михайла Булгакова. І коли я сьогодні ступив на цю землю, то був у захваті, бо все змінилося завдяки двом людям – міському голові Анатолію Федоруку, який за короткий термін зумів створити невеличке диво, та організатору свята – Анатолію Бальчосу, який доклав багато зусиль, щоб усіх нас тут зібрати. Велика їм за це подяка та низкий уклін!


Лариса Агамалян, директор Пушкінського Дому у Санкт-Петербурзі:
- Дозвольте привітати вас від Пушкінського Дому Академії наук в Санкт-Петербурзі з такою чудовою подією. Відкриття музею – це дуже складно, а створення садиби – важче в сто разів. Я знаю, бо пройшла через це.
У цьому році ми відкрили ювілейну виставку, де виставили велику колекцію унікальних матеріалів про Михайла Булгакова. Тож, запрошуємо всіх бучанців відвідати цей цікавий культурний захід. Будемо дуже раді прийняти вас у себе!





Матеріал підготували:
Людмила Гладська, Вікторія Кончаківська.
Фото:
Сергій Куліда, Віктор Артемчук, Андрій Нестеренко


ці та інші фото будуть опубліковані в спеціальній рубріці в фотогалереї на нашому сайті
газета: "Бучанські новини" №19 від 20 травня 2011 року
Булгаківська весна
  1
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.