16 квітня під одним дахом дитячо-юнацької спортивної школи міста Біла Церква зібралися кращі команди-учасниці обласного етапу фестивалю «Тато, мама, я – спортивна сім'я». Бучу на спортивному святі представляла дружня родина Гулянських, які за тиждень до цієї події стали переможцями міського етапу конкурсу.
Гарна зала, доброзичливий прийом господарів, виступи гімназистів перед учасниками фестивалю вже з перших хвилин налаштували наших гравців на переможний результат.
Адже вони – дійсно спортивна сім'я, яку об’єднує спільна мета виростити двох своїх синів здоровими та красивими тілом і душею. Що ж це за родина така – і весела, і активна, і дружня?
![]()
Батько – Сергій Гулянський, за характером добрий, веселий, гарний сім’янин, завжди допоможе синам, дасть мудру пораду. Сам займається футболом, сімейним туризмом, любить природу та дбайливо до неї ставиться.
Мама – Катерина Гулянська, зараз у відпустці по догляду за молодшим сином. Вона щира жінка, любить своїх синів, завжди цікавиться їхніми справами. Крім того, любить квіти та регулярно відвідує заняття у фітнес-центрі.
Син – Андрій Гулянський, навчається в 5 класі Бучанської школи №4 за програмою «Росток». Улюблений предмет – математика. Це – енергійний, по-спортивному закоханий у футбол хлопчик. Він грає у футбол вже п’ять років (тренер Ніна Полякова). Андрій є неодноразовим переможцем міських, обласних турнірів «Футбольні надії Київщини», учасник Міжнародного турніру з футболу.
Ось така сім'я представляла Бучу в області. Та повернемося до фестивалю, який вимагав від сімей-учасників особливої спритності, гумору та такої необхідної підтримки один одного. Усі ці якості були присутні у Гулянських.
До речі, під час фестивалю була організована й виставка квітів, які привезли самі учасники свята. Потім вони подарували ці рослини учням дитячого будинку м. Біла Церква, а з ними – і частинку свого сімейного тепла та любові.
Тож, у результаті з 11 сімей (з однією дитиною) у віковій групі з 11 до 13 років родина бучанців – на найвищому п’єдесталі пошани. Єдиний Кубок фестивалю «Тато, мама, я – спортивна сім'я» знову поїхав до Бучі. Сім'я також була нагороджена грамотою, магнітофоном, книгами, солодощами. До речі, вони єдині, хто виступав під прапором Бучі, що говорить про їх патріотизм. Майбутнє Бучі – ось за такими сім'ями!
![]()
![]()
• Коментарі •
Ми поцікавилися в учасників змагань, що їм найбільше сподобалося на цьому святі?
Сергій Гулянський:
- Найбільше відчувалася підтримка нашого тренера – Ніни Полякової, яка готувала нашу команду до змагання і вболівала за нас. А ще – підтримка глядачів та інших учасників дійства.
Проте, найбільше запам'ятався дуже цікавий і складний етап – «лабіринт» (перенесення двох м'ячів із обруча в обруч) і катання на самокаті.
Катерина Гулянська:
- А мені найбільше запам'яталася гра «Дартс» - метання дротиків. Я вдома кожного дня так добросовісно готувалася і все було добре, а от під час змагання, мабуть, занадто розхвилювалася. Проте Андрій та Сергій своїми влучними «пострілами» перекрили мій резуьтат.
Андрій Гулянський:
- Мені сподобалося все: виступи гімнастів, конкурси, а найбільше – перегони на великих резинових м'ячах (наші спортивні потуги швидше нагадували невмілі стрибки кенгуру). І, звичайно, їзда на самокатах. Я чомусь так розізлився, що ледь встиг затормозити на етапі конкурсу.
Ніна Полякова
(до речі, нещодавно Київською обласною федерацією футболу їй було
присвоєно кваліфікацію тренера-викладача з футболу):
- Сім'ї Гулянських я знаю вже давно – п'ять років Андрійко відвідує секцію футболу. Тому на моїх очах він зріс, зміцнів фізично і духовно. Гулянські – це дуже дружна і цікава родина з активними життєвими позиціями. На всіх турнірах (міських, обласних) тато і мама завжди супроводжують сина, вболівають за нього.
І за яку б справу родина не бралася – завжди доводять її до кінця, бо всі відповідальні та принципові. Я вірила і знала, що родина Гулянських – стане чемпіонами області.
Гарна зала, доброзичливий прийом господарів, виступи гімназистів перед учасниками фестивалю вже з перших хвилин налаштували наших гравців на переможний результат.
Адже вони – дійсно спортивна сім'я, яку об’єднує спільна мета виростити двох своїх синів здоровими та красивими тілом і душею. Що ж це за родина така – і весела, і активна, і дружня?
Батько – Сергій Гулянський, за характером добрий, веселий, гарний сім’янин, завжди допоможе синам, дасть мудру пораду. Сам займається футболом, сімейним туризмом, любить природу та дбайливо до неї ставиться.Мама – Катерина Гулянська, зараз у відпустці по догляду за молодшим сином. Вона щира жінка, любить своїх синів, завжди цікавиться їхніми справами. Крім того, любить квіти та регулярно відвідує заняття у фітнес-центрі.
Син – Андрій Гулянський, навчається в 5 класі Бучанської школи №4 за програмою «Росток». Улюблений предмет – математика. Це – енергійний, по-спортивному закоханий у футбол хлопчик. Він грає у футбол вже п’ять років (тренер Ніна Полякова). Андрій є неодноразовим переможцем міських, обласних турнірів «Футбольні надії Київщини», учасник Міжнародного турніру з футболу.
Ось така сім'я представляла Бучу в області. Та повернемося до фестивалю, який вимагав від сімей-учасників особливої спритності, гумору та такої необхідної підтримки один одного. Усі ці якості були присутні у Гулянських.
До речі, під час фестивалю була організована й виставка квітів, які привезли самі учасники свята. Потім вони подарували ці рослини учням дитячого будинку м. Біла Церква, а з ними – і частинку свого сімейного тепла та любові.
Тож, у результаті з 11 сімей (з однією дитиною) у віковій групі з 11 до 13 років родина бучанців – на найвищому п’єдесталі пошани. Єдиний Кубок фестивалю «Тато, мама, я – спортивна сім'я» знову поїхав до Бучі. Сім'я також була нагороджена грамотою, магнітофоном, книгами, солодощами. До речі, вони єдині, хто виступав під прапором Бучі, що говорить про їх патріотизм. Майбутнє Бучі – ось за такими сім'ями!
P.S. Сім'я Гулянських і тренер Андрія – Ніна Полякова щиро вдячні за матеріальну та моральну підтримку команди Бучанському міському голові Анатолію Федоруку, начальнику міського відділу освіти Ларисі Федорук, директору Бучанської школи №4 Аллі Літкевич, в.о. начальника відділу культури та спорту Любові Григораш, директору Бучанської ДЮСШ Олегу Гайдаю, методисту відділу освіти Євгенію Кожем’яці та водієві Віктору.
• Коментарі •
Ми поцікавилися в учасників змагань, що їм найбільше сподобалося на цьому святі?
Сергій Гулянський:
- Найбільше відчувалася підтримка нашого тренера – Ніни Полякової, яка готувала нашу команду до змагання і вболівала за нас. А ще – підтримка глядачів та інших учасників дійства.
Проте, найбільше запам'ятався дуже цікавий і складний етап – «лабіринт» (перенесення двох м'ячів із обруча в обруч) і катання на самокаті.
Катерина Гулянська:
- А мені найбільше запам'яталася гра «Дартс» - метання дротиків. Я вдома кожного дня так добросовісно готувалася і все було добре, а от під час змагання, мабуть, занадто розхвилювалася. Проте Андрій та Сергій своїми влучними «пострілами» перекрили мій резуьтат.
Андрій Гулянський:
- Мені сподобалося все: виступи гімнастів, конкурси, а найбільше – перегони на великих резинових м'ячах (наші спортивні потуги швидше нагадували невмілі стрибки кенгуру). І, звичайно, їзда на самокатах. Я чомусь так розізлився, що ледь встиг затормозити на етапі конкурсу.
Ніна Полякова
(до речі, нещодавно Київською обласною федерацією футболу їй було
присвоєно кваліфікацію тренера-викладача з футболу):
- Сім'ї Гулянських я знаю вже давно – п'ять років Андрійко відвідує секцію футболу. Тому на моїх очах він зріс, зміцнів фізично і духовно. Гулянські – це дуже дружна і цікава родина з активними життєвими позиціями. На всіх турнірах (міських, обласних) тато і мама завжди супроводжують сина, вболівають за нього.
І за яку б справу родина не бралася – завжди доводять її до кінця, бо всі відповідальні та принципові. Я вірила і знала, що родина Гулянських – стане чемпіонами області.
