22 січня бучанські глядачі вже вп’яте зібралися в кіномистецькому комплексі «Акваріус», щоб визначити найкращого виконавця української пісні, поета та композитора.
Всі публікації про «Прем’єра пісні» в Бучі.
«Прем’єра пісні 2010» - міжнародний телерадіофестиваль, який уже декілька років відбувається у Бучі і збирає під одним дахом кращих митців та творчих діячів України.
Цьогорічний Гала-концерт відрізнявся тим, що як ніколи проходив в дусі єдності, вузькому родинному колі, де не було ні зайвих, ні чужих.
Мабуть, тому на сцені досить гармонійно виглядали дуети Віктора та Олександра Павліків, Віктора та Олексія Шпортько, тріо Наталії, Станіслави та Олесі Май і багато інших творчих тандемів, які за роки спільної діяльності, принаймні духовно, встигли поріднитися.
Хоча фестиваль розміняв уже другий десяток років, він і досі залишається популярним серед поціновувачів української пісні – яскравої у своїй простоті та глибокої за змістом. Принаймні, про це свідчить той факт, що квитки у касах кінотеатру розкупили за півтора дні.
Творчих людей, а також глядачів у залі, привітали співзасновники фестивалю: директор програм Державної телерадіомовної компанії «Всесвітня служба «УТР» Віктор Пилипець, начальник Управління культури і туризму Київської облдержадміністрації Ігор Осипенко, Бучанський міський голова Анатолій Федорук.
Як завжди, своїми виступами на сцені порадували представники всіх регіонів України, яких об’єднала пісня. Були як постійні учасники концерту – Анатолій Матвійчук, Олексій Похвала, дует «Росичі», Тетяна Мудра, так і дебютанти – Дмитро Рудіков, Юлія Мартинова. І хоча всі пісні були досить гарними, проте глядачам найбільше припали до душі виступи дуету Анатолія Гнатюка та Астраї, Віктора та Олександра Павлікових, лірична пісня «Клени» у виконанні засновника свята Мар’яна Гаденка, а також професійний виступ чарівної Наталії Бучинської. На їхню адресу зал «розірвався» бурхливими оплесками. До речі, якщо бучанці в попередні роки більше любили «заводні» пісні, то цього разу надавали перевагу романсам.
Гідно продовжили пісенну місію своїх відомих колег і наші місцеві юні зірки. Ольга Баклан подарувала своїм землякам красиву пісню французькою мовою, Анастасія Галака приголомшила публіку сильними вокальними даними. А остаточно зачарувала бучанців – маленька україночка Анастасія Товстенко. За словами ведучої гала-концерту Ірини Макеєвої, ця дитина навіть за кулісами підкорила серця дорослих митців і стала для них справжньою несподіванкою.
Попри насичену концерну програму, чотири години співочого дійства пройшли дуже швидко. Настав час підбивати підсумки побаченого.
Тож, на одинадцятому Гала-концерті Міжнародного телерадіофестивалю «Премєра пісні 2010» бучанці мали нагоду від імені мільйонів телеглядачів ДТРК «Всесвітня служба «УТР» та слухачів Національної радіокомпанії України визначити переможців.
За підсумками глядачів, спецпризом за краще виконання пісні нагородили заслужену артистку України Марту Шпак, народного артиста України Віктора Павліка та його сина Олександра, квартет «Гетьман» (не вистачило лише два голоси для перемоги), а за пісню «Клени» – поета Володимира Земляного. Спеціальний приз Бучанського міського голови дістався автору та ведучій програми «Премєра пісні» Ірині Макеєвій.
Кращим поетом фестивалю стала заслужений діяч мистецтв України Ганна Чубач.
Кращим композитором став Марян Гаденко (пятий рік поспіль).
Кращим автором пісень «Премєри пісні 2010» стала Наталія Май.
Кращою співачкою «Премєри пісні 2010» визнано народну артистку України Наталію Бучинську з піснею «Карпати».
На статуетках-нагородах уперше було викарбовано назву Бучі – міста, в якому традиційно проходить фестиваль. Таким чином ми також увійшли в історію творчого розвитку держави.
Маємо надію, що через рік свято знову повернеться до Бучі і ми вітатимемо учасників фестивалю «Премєра пісні 2011».
Наталія Бучинська: співачка української земліНародна артистка України Наталія Бучинська є тим образом української співачки, який вже став хрестоматійним - молода, красива жінка, яка взяла свій талант від рідної землі.
Своє творче звання вона отримала у віці 27 років, що зробило її наймолодшою народною артисткою за всю історію української культури. Також Наталія – майор МВС України.
Наталя Бучинська народилася у Львові. Згодом родина переїхала до Тернополя, де і почалася творча кар'єра юної співачки.
У 1995 році співачка перемогла у відбірковому турі фестивалю «Червона Рута», а вже в 1998 році завоювала Гран-Прі президента України фестивалю «Пісенний вернісаж». Талановитою співачкою зацікавився тодішній заступник командувача внутрішніх військ України Мар'ян Гаденко, і Наталії Бучинській запропонували стати солісткою Державного ансамблю пісні і танцю МВС України.
Співачка є лауреатом ордена Святої великомучениці Варвари за благодійну діяльність. Серед авторів її пісень – такі відомі імена, як Володимир Матецький, Юрій Рибчинський, Руслан Квінта та інші.
Тож, ми поцікавилися у переможниці фестивалю «Премєра пісні 2010» про її враження від міста, від конкурсу і про найближчі творчі плани.
- Пані Наталіє, як Вам бучанські глядачі? Не розчаровані прийомом?
- Я вже не вперше в Бучі й публіка мене приймає надзвичайно тепло. Тому сюди знову хочеться повертатися. У пам’яті завжди залишаються такі концерти, як «Прем’єра пісні», виступи, що були присвячені до Дня народження вашого міста. Це природно, що хочеться бути там, де на тебе чекають.
- Місто вже бачили?
- Не дуже добре, але сьогодні трапилася можливість трошки проїхатися Бучею і вона мені дуже сподобалася. Місто – прикрашене, чисте, компактне, має свій особливий стиль. Тим більше, що моє прізвище співзвучне назві міста. Мені це приємно, бо ніби щось рідне.
- То, можливо, є сенс у майбутньому пов’язати свою долю з ним і переїхати ближче до Бучі?
- Побачимо, як Бог дасть. Тут проживають щирі й привітні люди, є все для комфортного перебування. Це важливо, бо хочеться, щоб люди краще жили, більше заробляли. Я кажу нормальні речі – нічого космічного і недосяжного не вигадую. Сім’ї повинні бути забезпеченими, а дітки мати все необхідне, бо саме їм будувати майбутнє.
- Чому Ви вирішили взяти участь у фестивалі «Прем’єра пісні 2010»? Вам близька його творча ідея?
- Дуже теплий і позитивний фестиваль, де дійсно шанується і пропагується українська пісня, відроджуються наші традиції. «Прем’єра пісні» - то велике свято і всі її учасники – родина. Талановита, співоча сім`я, що складається із кращих композиторів, авторів, достойних виконавців. Тут немає нездорової конкуренції і бажання перемогти за будь-яку ціну. У залі панує атмосфера добра, щирості, бажання спілкуватися і насолоджуватися прекрасним. Мабуть,тому пісенний конкурс став певною мірою унікальним. Дуже приємно, що глядачі віддали за мене свої голоси і удостоїли першого місця – вдячна їм, це для мене велика честь.
- Ви народилися в традиційній українській родині, безперечно, співочій, але ані батько, ані мати вокалом не займалися. Звідки у Вас виникло бажання співати?
- Звучить банально, але це моя мрія. Я довго до цього йшла. Це було не просто. Зі школи я ходила на всі гуртки, хори, ансамблі. Я закінчила музичну школу по класу фортепіано. Далі почалися перші труднощі, тому що в Тернополі, де пройшла моя юність, не було професійного вокального класу, а стати піаністкою я не хотіла. Я мріяла бути співачкою і це мені вдалося.
- Чим плануєте здивувати і порадувати своїх шанувальників найближчим часом?
- Якраз записую нові пісні. Давно збиралася випустити україномовний диск і сподіваюся, що нарешті він вийде у світ. Також працюю над ще однією «змішаною» платівкою.
І готуюся до чергового дуету – Йосип Кобзон та Наталія Бучинська. Результат цього задуму можна буде бачити в Національному палаці мистецтв «Україна». Запрошую усіх, хто має бажання, завітати на цей концерт.
Я завжди запрошую людей на кожен свій виступ. Навіть якщо я співала дві пісні – це не важливо. Вважаю, що іноді достатньо й хвилини для того, щоб отримати позитивні враження.
Тож, творчих планів дуже багато: маю досить щільний графік і з задоволенням працюю над їх реалізацією. Адже моє завдання – приносити людям радість, дарувати шанувальникам свої нові пісні.
Бажаю бучанцям – здоров’я, щастя, благополуччя. Так тримати та йти тільки вперед!
Біля виходу з кінорозважального комплексу, родина Павліків щиро роздавала автографи та фотографувалася з бучанками. Тож, нам довелося пробитися крізь натовп шанувальників «за побажаннями» для жителів міста.
Віктор Павлік, народний артист України:- Я вже був у Бучі й запам’ятав місто завдяки його привітним людям, активним глядачам у залі. Приємно було знову сюди завітати. Минуло лише декілька годин, як приїхав із Москви, і відразу ж сюди – на концерт у Бучу.
Дуже стомлений, щоб трохи помандрувати містом, роздивитися його, поспілкуватися із жителями. Але впевнений, що наступного разу неодмінно це зроблю.
Я зичу всім бучанця здоров’я, кохання і побільше усмішок на щасливих обличчях. Буча – forever (англ. – назавжди)!
Більше фото дивіться в фотогалереї>>
Сім аматорських відео з піснями на наступній сторінці>>
