Приємно відзначити, що стан медичної галузі в Бучі поступово змінюється на краще. Придбано діагностичне обладнання, облаштовуються нові приміщення, ретельно підбираються медпрацівники.
Звісно, проблем ще дуже багато, і навіть за рік їх не вирішити. Проте зроблено успішний старт, і хочеться сподіватися, що ці позиції не будуть здані.
Нещодавно посаду головного лікаря Бучанської міської поліклініки обійняла нова людина – Любомир Бучинський. Він чоловік вимогливий, в усьому любить ясність і порядок, що необхідно для реалізації нових задумів. Наша розмова точилася навколо теперішнього стану справ та подальшого розвитку поліклініки.
![Любомир Ярославович Бучинський]()
- Любомире Ярославовичу, коли давали згоду очолити бучанську поліклініку, Вас не злякало те, що йдете працювати у невелике містечко? Зазвичай, такі медичні заклади мають чимало проблем, які необхідно вирішувати. А з Вашим досвідом – могли б запросто працювати у Києві…
- Столиця не може всіх вмістити, спеціалісти повинні бути і на периферії. А мені в цьому плані не займати досвіду. Тому я погодився обійняти посаду головного лікаря Бучанської міської поліклініки. Тим більше, що до того вже бував у Бучі, і вона мені сподобалася. Це європейське, перспективне містечко, яке постійно розвивається. Вважаю, що його жителям пощастило тут мешкати. Було дуже приємно спілкуватися і з бучанцями – це привітні, щирі та життєрадісні люди. Зовсім не відчувається негативного ставлення, яке іноді виникає до «іногородніх». Це підкуповує і відчуваєш себе, ніби вдома.
Тож, у мене з’явилося бажання також докласти зусиль задля добробуту бучанців. Зокрема, робитиму все можливе, щоб вони були здоровими та енергійними.
Переконаний, що впораюся з усіма покладеними на мене завданнями.
- Мабуть, в перші ж дні на посаді ознайомилися з господарчими справами та проаналізували загальну ситуацію в поліклініці. Чи все Вас задовольнило? Матеріально-технічна база – в належному стані?
- Відверто кажучи, оглянувши поліклініку у мене виникло певне здивування, що вона розташована на першому поверсі житлового будинку. Вважаю, що свого часу це був неправильний підхід до вирішення цього питання. Все-таки, у багатоповерхівці люди повинні жити, а лікуватися – в окремо відведеному закладі. Але до позитивних зрушень можна віднести те, що приміщення поступово реконструюється. Зокрема, незабаром розпочнеться другий етап ремонтних робіт – облаштування кабінетів (перед цим замінювалися електромережі, приводилися до ладу коридорні приміщення). Все це стало можливим завдяки підтримці та фінансуванню Бучанської міської ради, міського голови, які дбають про те, щоб медична галузь розвивалася.
Та все рівно змушений констатувати, що поліклініка затісна. Ми намагаємося вирішувати все таким чином, щоб успішно вести прийом хворих при мінімальному та максимальному навантаженні. Адже в місці Бучі обслуговується велика кількість громадян. Лише офіційно зареєстрованих жителів – близько 28 тисяч. Хоча, як показує наша практика, нині у місті проживає близько 35 тисяч громадян. Для обслуговування цих 7 тисяч людей, змушені постійно вишукувати кошти. І з такою ситуацією зіштовхуємося щодня. Для поліклініки – це велике навантаження на даний час.
- Чи достатньо добре облаштовані відділення медичного закладу?
-У нас є три відділення: терапевтичне (в приміщенні поліклініки по вул. Польовій), педіатричне та стоматологічне (розташовані окремо – по бульвару Б. Хмельницького), там – проведені капітальні ремонти, завезено сучасне обладнання. Працюючим створені найкращі умови для роботи, а маленьким пацієнтам – для обстеження та отримання якісних медичних послуг. Мене радує, що в Бучі багато дітей. І хоча така демографічна ситуація не дає педіатрам спочивати, але те, що жінки не бояться народжувати – втішає і означає, що в місті для цього створені сприятливі умови, що про них дбають. Знову ж таки – це свідчить про роботу і турботу влади.
Прекрасні умови для прийому і лікування пацієнтів у стоматологічному відділенні. Крім того, на балансі Бучанської міської поліклініки перебуває 5 автомобілів, що суттєво допомагає у роботі й дозволяє оперативно реагувати на виклики. Але автопарк в подальшому також потрібно оновити.
- Яке нове обладнання сьогодні потрібно закупити для поліклініки?
- Скажу, що обладнання у нас достатньо, але мало місця, щоб все це встановити. Маємо прилади, які застосовуємо в гастроентерології, акушерстві, УЗД тощо. Хоча не завадило б придбати кольонофіброскоп, бронхофіброскоп, мамограф тощо. На все це потрібні великі кошти. Я переконаний, що в майбутньому дана апаратура також зявиться і буде використовуватися під час діагностичного обстеження бучанців.
Загалом, бучанцям пощастило, бо далеко не в кожному місті є подібне технічне оснащення.
- На вашу думку, чи потрібно щось змінювати у підході до надання послуг населенню?
- Звичайно, що необхідно. Ми розвиваємося, наближуємося до Європи, де рівень медицини значно кращий.
Зокрема, зараз впроваджуємо таку процедуру, як попередній запис до лікаря, запис на прийом по телефону. Це зменшить черги і зекономить час для пацієнтів.
Також потрібно реформувати денне відділення стаціонару при поліклініці. Нинішня його робота не задовольняє ні медиків, ні пацієнтів. Потрібно збільшити кількість ліжок та оновити матеріально-технічну базу. Ми добре розуміємо, що денний стаціонар має значні перспективи, адже людям не обов’язково лягати на стаціонарне лікування, якщо можна провести необхідні процедури і перебувати вдома. Як кажуть, вдома і стіни лікують!
Це питання вже піднімається і влада обіцяє, що найближчим часом воно позитивно вирішиться.
Так, багато над чим ще є працювати й удосконалювати, і ми готові це робити.
- Існує думка, що новий керівник підбирає нових спеціалістів, проводить оптимізацію штату. А ви відноситися до таких посадовців? Яка ситуація із кадровим забезпеченням поліклініки?
- Усім відомий вислів, що кадри вирішують усе. Наше завдання – підібрати найкращих спеціалістів, щоб бучанці отримували послуги на найвищому рівні.
Хоча за той невеликий проміжок часу, протягом якого я обіймаю посаду головного лікаря, прийшов до висновку: в цілому колектив поліклініки здоровий, дружній і професійний.
Я дотримуюся думки, що потрібно «давати дорогу» молодим, навчати їх і готувати собі достойну заміну. Разом із тим необхідно шанувати і поважати людей, які своїм здоров’ям, досвідом віддали чимало сил для розвитку поліклініки, лікування бучанців. Усе це і планую поєднати.
Хоча сьогодні ситуація із кадровим забезпеченням – непогана, але доводиться обслуговувати більшу кількість людей, ніж офіційно зареєстровано в Бучі. У зв’язку з цим необхідно піднімати питання про введення додаткових ставок медперсоналу. Зокрема, потрібен дитячий стоматолог, не вистачає медсестер.
- Ви маєте значний досвід роботи в галузі медицини. Що з побаченого плануєте реалізувати в Бучі?
- По-перше, буду всіляко сприяти тому, щоб у місті була побудована нова поліклініка – з великим приміщенням і найновітнішим технічним оснащенням. Бучанці на це заслуговують. Це – моя найбільша мрія.
Також на часі – перспектива за страховою медициною, тільки потрібно визначитися який її вид кращий для населення.
- Любомире Ярославовичу, працювати з людьми – непросто. Працювати з хворими людьми – вдвічі складніше. Звідки черпаєте в собі сили кожного ранку приходити на роботу і працювати? Не шкодуєте про свій професійний вибір?
- Працювати 40 років у медицині, якщо вона не подобається – неможливо. Я все своє життя віддав справі лікування людей і не шкодую про це.
Енергію, силу черпаю у родині, у спілкуванні з колегами, цікавими людьми, зрештою – у самій роботі. Пацієнти також дають поштовх до того, щоб краще працювати і не зупинятися в своєму професійному розвитку. Звісно, з людьми – нелегко. Але отримую величезне задоволення від того, що допомагаю їм, полегшую їхнє страждання.
Я вдячний долі, що присвятив своє життя медицині й не уявляю його без цієї професії.
Звісно, проблем ще дуже багато, і навіть за рік їх не вирішити. Проте зроблено успішний старт, і хочеться сподіватися, що ці позиції не будуть здані.
Нещодавно посаду головного лікаря Бучанської міської поліклініки обійняла нова людина – Любомир Бучинський. Він чоловік вимогливий, в усьому любить ясність і порядок, що необхідно для реалізації нових задумів. Наша розмова точилася навколо теперішнього стану справ та подальшого розвитку поліклініки.
• Довідка •
Любомир Ярославович Бучинський народився на Тернопільщині. Закінчив Львівський державний медичний інститут, за фахом – лікар-стоматолог. За розподілом був направлений на рідну Тернопільщину, де працював у медичних закладах області впродовж 27 років. Має кваліфікацію лікаря вищої категорії. Пройшов трудовий шлях від лікаря-стоматолога до головного лікаря. Але сталося так, що за сімейними обставини змушений був переїхати на Київщину. Одружений, має доньку та онучку.
Любомир Ярославович Бучинський народився на Тернопільщині. Закінчив Львівський державний медичний інститут, за фахом – лікар-стоматолог. За розподілом був направлений на рідну Тернопільщину, де працював у медичних закладах області впродовж 27 років. Має кваліфікацію лікаря вищої категорії. Пройшов трудовий шлях від лікаря-стоматолога до головного лікаря. Але сталося так, що за сімейними обставини змушений був переїхати на Київщину. Одружений, має доньку та онучку.
- Любомире Ярославовичу, коли давали згоду очолити бучанську поліклініку, Вас не злякало те, що йдете працювати у невелике містечко? Зазвичай, такі медичні заклади мають чимало проблем, які необхідно вирішувати. А з Вашим досвідом – могли б запросто працювати у Києві… - Столиця не може всіх вмістити, спеціалісти повинні бути і на периферії. А мені в цьому плані не займати досвіду. Тому я погодився обійняти посаду головного лікаря Бучанської міської поліклініки. Тим більше, що до того вже бував у Бучі, і вона мені сподобалася. Це європейське, перспективне містечко, яке постійно розвивається. Вважаю, що його жителям пощастило тут мешкати. Було дуже приємно спілкуватися і з бучанцями – це привітні, щирі та життєрадісні люди. Зовсім не відчувається негативного ставлення, яке іноді виникає до «іногородніх». Це підкуповує і відчуваєш себе, ніби вдома.
Тож, у мене з’явилося бажання також докласти зусиль задля добробуту бучанців. Зокрема, робитиму все можливе, щоб вони були здоровими та енергійними.
Переконаний, що впораюся з усіма покладеними на мене завданнями.
- Мабуть, в перші ж дні на посаді ознайомилися з господарчими справами та проаналізували загальну ситуацію в поліклініці. Чи все Вас задовольнило? Матеріально-технічна база – в належному стані?
- Відверто кажучи, оглянувши поліклініку у мене виникло певне здивування, що вона розташована на першому поверсі житлового будинку. Вважаю, що свого часу це був неправильний підхід до вирішення цього питання. Все-таки, у багатоповерхівці люди повинні жити, а лікуватися – в окремо відведеному закладі. Але до позитивних зрушень можна віднести те, що приміщення поступово реконструюється. Зокрема, незабаром розпочнеться другий етап ремонтних робіт – облаштування кабінетів (перед цим замінювалися електромережі, приводилися до ладу коридорні приміщення). Все це стало можливим завдяки підтримці та фінансуванню Бучанської міської ради, міського голови, які дбають про те, щоб медична галузь розвивалася.
Та все рівно змушений констатувати, що поліклініка затісна. Ми намагаємося вирішувати все таким чином, щоб успішно вести прийом хворих при мінімальному та максимальному навантаженні. Адже в місці Бучі обслуговується велика кількість громадян. Лише офіційно зареєстрованих жителів – близько 28 тисяч. Хоча, як показує наша практика, нині у місті проживає близько 35 тисяч громадян. Для обслуговування цих 7 тисяч людей, змушені постійно вишукувати кошти. І з такою ситуацією зіштовхуємося щодня. Для поліклініки – це велике навантаження на даний час.
- Чи достатньо добре облаштовані відділення медичного закладу?
-У нас є три відділення: терапевтичне (в приміщенні поліклініки по вул. Польовій), педіатричне та стоматологічне (розташовані окремо – по бульвару Б. Хмельницького), там – проведені капітальні ремонти, завезено сучасне обладнання. Працюючим створені найкращі умови для роботи, а маленьким пацієнтам – для обстеження та отримання якісних медичних послуг. Мене радує, що в Бучі багато дітей. І хоча така демографічна ситуація не дає педіатрам спочивати, але те, що жінки не бояться народжувати – втішає і означає, що в місті для цього створені сприятливі умови, що про них дбають. Знову ж таки – це свідчить про роботу і турботу влади.
Прекрасні умови для прийому і лікування пацієнтів у стоматологічному відділенні. Крім того, на балансі Бучанської міської поліклініки перебуває 5 автомобілів, що суттєво допомагає у роботі й дозволяє оперативно реагувати на виклики. Але автопарк в подальшому також потрібно оновити.
- Яке нове обладнання сьогодні потрібно закупити для поліклініки?
- Скажу, що обладнання у нас достатньо, але мало місця, щоб все це встановити. Маємо прилади, які застосовуємо в гастроентерології, акушерстві, УЗД тощо. Хоча не завадило б придбати кольонофіброскоп, бронхофіброскоп, мамограф тощо. На все це потрібні великі кошти. Я переконаний, що в майбутньому дана апаратура також зявиться і буде використовуватися під час діагностичного обстеження бучанців.
Загалом, бучанцям пощастило, бо далеко не в кожному місті є подібне технічне оснащення.
- На вашу думку, чи потрібно щось змінювати у підході до надання послуг населенню?
- Звичайно, що необхідно. Ми розвиваємося, наближуємося до Європи, де рівень медицини значно кращий.
Зокрема, зараз впроваджуємо таку процедуру, як попередній запис до лікаря, запис на прийом по телефону. Це зменшить черги і зекономить час для пацієнтів.
Також потрібно реформувати денне відділення стаціонару при поліклініці. Нинішня його робота не задовольняє ні медиків, ні пацієнтів. Потрібно збільшити кількість ліжок та оновити матеріально-технічну базу. Ми добре розуміємо, що денний стаціонар має значні перспективи, адже людям не обов’язково лягати на стаціонарне лікування, якщо можна провести необхідні процедури і перебувати вдома. Як кажуть, вдома і стіни лікують!
Це питання вже піднімається і влада обіцяє, що найближчим часом воно позитивно вирішиться.
Так, багато над чим ще є працювати й удосконалювати, і ми готові це робити.
- Існує думка, що новий керівник підбирає нових спеціалістів, проводить оптимізацію штату. А ви відноситися до таких посадовців? Яка ситуація із кадровим забезпеченням поліклініки?
- Усім відомий вислів, що кадри вирішують усе. Наше завдання – підібрати найкращих спеціалістів, щоб бучанці отримували послуги на найвищому рівні.
Хоча за той невеликий проміжок часу, протягом якого я обіймаю посаду головного лікаря, прийшов до висновку: в цілому колектив поліклініки здоровий, дружній і професійний.
Я дотримуюся думки, що потрібно «давати дорогу» молодим, навчати їх і готувати собі достойну заміну. Разом із тим необхідно шанувати і поважати людей, які своїм здоров’ям, досвідом віддали чимало сил для розвитку поліклініки, лікування бучанців. Усе це і планую поєднати.
Хоча сьогодні ситуація із кадровим забезпеченням – непогана, але доводиться обслуговувати більшу кількість людей, ніж офіційно зареєстровано в Бучі. У зв’язку з цим необхідно піднімати питання про введення додаткових ставок медперсоналу. Зокрема, потрібен дитячий стоматолог, не вистачає медсестер.
- Ви маєте значний досвід роботи в галузі медицини. Що з побаченого плануєте реалізувати в Бучі?
- По-перше, буду всіляко сприяти тому, щоб у місті була побудована нова поліклініка – з великим приміщенням і найновітнішим технічним оснащенням. Бучанці на це заслуговують. Це – моя найбільша мрія.
Також на часі – перспектива за страховою медициною, тільки потрібно визначитися який її вид кращий для населення.
- Любомире Ярославовичу, працювати з людьми – непросто. Працювати з хворими людьми – вдвічі складніше. Звідки черпаєте в собі сили кожного ранку приходити на роботу і працювати? Не шкодуєте про свій професійний вибір?
- Працювати 40 років у медицині, якщо вона не подобається – неможливо. Я все своє життя віддав справі лікування людей і не шкодую про це.
Енергію, силу черпаю у родині, у спілкуванні з колегами, цікавими людьми, зрештою – у самій роботі. Пацієнти також дають поштовх до того, щоб краще працювати і не зупинятися в своєму професійному розвитку. Звісно, з людьми – нелегко. Але отримую величезне задоволення від того, що допомагаю їм, полегшую їхнє страждання.
Я вдячний долі, що присвятив своє життя медицині й не уявляю його без цієї професії.
