» » » Володимир Кравчук: «Завжди прагну зробити краще»

Володимир Кравчук: «Завжди прагну зробити краще»

Бучанське управління житлово-комунального господарства – завжди в центрі уваги. Підприємство працює і розвивається разом із містом, підтримує благоустрій у належному стані, реагує на запити і потреби бучанців. А ще там завжди людно – хтось прийшов за довідкою, хтось поскаржитися на наболіле питання, а хтось – дякує за роботу. І серед такої доброї метушні (адже справа «кипить») працюють наші комунальники. І хоча робота нелегка, проте не скаржаться. «Прийшов працювати – то й роби так, щоб від того була користь» - цієї життєвої мудрості підлеглих навчив їхній начальник Володимир Кравчук.

У Бучі він працює декілька років, але за цей час зумів повністю осягнути потреби міста, вивчити всі процеси, які в ньому відбувають та пізнати тонкощі галузі комунального господарства. Було непросто, адже перша професія Володимира Денисовича навіть побіжно не перетиналася із ЖКГ. Та велике бажання працювати побороли невпевненість, яка виникла на шляху до пізнання нової професії.
Днями Володимир Кравчук святкуватиме свій ювілей. За плечима – значний досвід та розуміння життя, а попереду – нові плани, надії та звершення. Зокрема, і в улюбленій роботі. Тож, Володимир Денисович розповів про те, як надалі хоче розвивати підприємство.

Володимир Кравчук- Володимире Денисовичу, Ви народилися в Західній Україні, навчалися у Росії, тривалий час працювали в Києві. Як так вийшло, що опинилися в Бучі?
- Дійсно, родом я із Хмельниччини. Виріс у сім’ї працівників колгоспу. Тато помер, коли я ще був малий, тому доводилося і тяжко працювати, і більш серйозніше ставитися до життя. Закінчивши середню школу, пішов служити до лав Збройних Сил України – був у повітрянодесантних військах. Звільнився з армії старшиною – це найвище звання рядового складу. Після цього навчався в Орловській спеціальній школі міліції (Росія). Планував працювати по лінії ДАІ, але так склалося що опанував нове направлення. Повернувся до Києва. Пройшов службу від рядового міліціонера до начальника відділу: спеціальне звання полковник міліції. Останні роки був помічником по роботі з персоналом у Центральному апараті МВС України. Одружений, маю сина і доньку.
Після звільнення у запас, влаштувався на роботу до броварського будівельного комбінату «Меркурій» на посаду заступника голови правління. Так сталося, що доля звела мене з Бучанським міським головою Анатолієм Федоруком. Анатолій Петрович запропонував мені очолити в Бучі управління житлово-комунального господарства за умови, що є бажання і натхнення розвивати цю галузь. І я погодився.

- А чому вирішили кардинально змінити свою професійну діяльність?
- Я 27 років пропрацював у правоохоронних органах і мені було непросто звільнитися. Я не уявляв себе в іншій професії, але життя внесло корективи. Пішов на пенсію, проте вирішив, що все одно не буду сидіти без діла. І трапилася нагода працювати в Бучі, тож я нею скористався.

- Пам’ятаєте свої перші робочі дні? Все було так, як Ви собі уявляли?
- Ні, насправді було дуже важко, передусім – морально. Більшість працівників пішли разом із попереднім начальником на нове місце роботи. Не залишилося жодного заступника, не було з ким порадитися. Довелося формувати команду з нуля, що відволікало від безпосереднього робочого процесу.
Зараз маємо молодий дієвий колектив, в апараті – лише два пенсіонери. Справа в тому, що змінюються умови життя, з’являються нові підходи до роботи, запроваджується комп’ютеризація. І молоді значно легше опанувати нові знання. Зокрема, створили власну електронну базу даних. Тепер кожна людина знає, за що вона відповідає і планово працює. Колектив – злагоджений, панує здорова атмосфера, усі з радістю йдуть на роботу.

- Опинившись в дещо екстремальних умовах – не було бажання покинути все це? Руки «не опустилися»?
- Ні, не було. Я звик працювати і, де б не був, знаю – свою роботу потрібно виконати так, щоб отримати від неї задоволення. Завжди прагну зробити краще і залишити за собою гарний слід.

- Ви вимогливий керівник?
- Не мені судити. Так, я вимогливий, але в межах розумного. Хоча і живу в Києві, але о 6 годині ранку – вже в Бучі. Об’їжджаю всі ділянки, дивлюся, як працюють двірники, які питання потрібно вирішити протягом дня.
Від населення щодоби приймаємо 15-20 заяв – аналізуємо, дивимося, що потрібно зробити в першу чергу.
Нам є з кого брати приклад – з Бучанського міського голови, який любить місто, слідкує за розвитком Бучі, благополуччям людей.
Можна тільки позаздрити його енергійності й цілеспрямованості.

Загалом, ведемо повсякденну роботу – очищення, благоустрій, озеленення Бучі. Температурні умови нам також не дають відпочивати. Минулої зими заготували 500 тонн технічної солі, але її не вистачило. Це з розрахунку, що завжди 200 тонн залишалося на наступний рік. Тож довелося швидко шукати поповнення.
Літо також змусило «попотіти». Кожного дня працює поливальна машина – зрошує дороги, газони, зелені насадження.

- Останнім часом суттєво оновилася матеріально-технічна база підприємства. Яку нову техніку придбали?
- У 2008 році було придбано два нових сміттєвози, екскаватор (за допомогою міської ради), маніпулятор Suzuki – машину, яка сама піднімає вантажі (дуже потрібна для благоустрою міста).

- Як ви ставитеся до того, що ЖЕКи хочуть взагалі ліквідувати, натомість – створити ОСББ?
- Вважаю, що грамотно, швидкими темпами цього не можна зробити. Наприклад, у Бучі є два кооперативних будинки по вул. Енергетиків, 6, 4. Так вони все рівно звертаються до нас за допомогою. Новобудови міста заселені наполовину, мешканці неохоче сплачують за послуги. Так про яке ОСББ може йти мова?!
Звичайно, якщо є справжні господарі в будинку, то поступово процес по створенню ОСББ рухатиметься вперед. І вважаю, що це нормально. Якщо господар на місці, ближче до людей – то це тільки на краще.
Комунальне підприємство в будь-якому випадку потрібне, щоб слідкувати за благоустроєм міста, виїжджати на термінові виклики в разі аварій.

- Підприємство отримує дотації від Бучанської міської ради?
- Зараз фактично працюємо на зароблені кошти. Якщо ще два роки тому з місцевого бюджету йшло 140 тис. грн дотацій на підприємство, рік тому – 70 тис. грн, то в цьому році – лише 17 тис. грн.
Покращилася ситуація із заборгованістю населення за спожиті послуги. Зміцнили свою юридичну базу, співпрацюємо з правоохоронними органами судово-виконавчою службою, прокуратурою.
Велика заборгованість перед нами і по стабілізаційному фонду. У минулому році ми зробили утеплення 11 багатоповерхових будинків в Бучі, але кошти за це так і не надійшли. Сподіваємося, що все-таки їх отримаємо. Так і живемо.

- Володимире Денисовичу, яким чином плануєте надалі розвивати підприємство?
- В першу чергу – вирішити питання з автобазою. Зараз ми її орендуємо у ЗАТ «Меліоратор», але все-таки хочеться мати свою територію. Було б добре взагалі винести базу комунального підприємства за межі міста. Таким чином було б чистіше повітря, зменшилося навантаження на автошляхи центральних вулиць Бучі.
Хочемо створити повноцінну аварійну службу (зараз чергують один енергетик і один сантехнік).
Крім того, місто розбудовується і збільшується населення. Було б добре, якби в кожному мікрорайонні Бучі було своє відділення комунального підприємства. Це б наблизило послуги до споживача, ефективніше б велася робота щодо усунення проблемних питань. Мріємо, що колись це неодмінно станеться. А до того часу – продовжуватимемо працювати для людей.
Людмила Гладська 
газета: "Бучанські новини" №31-32 від 20 серпня 2010 року
  0
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.