» » » Невтомне джерело "Ірпіньводоканалу"

Невтомне джерело "Ірпіньводоканалу"

Потужні насоси день і ніч подають на-гора воду із 102 свердловин. Взагалі, водопровідно-каналізаційне господарство схоже на організм людини, у нього постійний «пульс» і ритм, усі 24 години на добу несуть трудові вахти його працівники, щоб ми мали життєдайні «джерела» в наших домівках, які відкриваються порухом вентиля. Але КП «Ірпіньводоканал» не лише подає воду в Ірпінь, Бучу, Ворзель, Гостомель, а й перекачує стоки до київської каналізаційної мережі. Підприємство обслуговує 190 кілометрів водопровідних мереж, і майже стільки ж каналізаційних магістралей. Послугами «Ірпіньводоканалу» користується 57,3 тис. абонентів регіону, 430 організацій різних форм власності.

У 2008 році підприємство визнано лідером галузі України.

14 травня «Ірпіньводоканалу» виповниться 35 років. Хто вони, що трудяться на невидимому «фронті» водопостачання, наскільки вистачить запасів аквавіти, якої якості споживаємо воду, чи доцільно будувати власні очисні споруди? Про це та інше, в переддень ювілею, розмова нашого кореспондента з керівником КП «Ірпіньводоканал» Олександром Івановичем Калашніковим.

На п'єдесталі - засувка з вентилем...

Цей оригінальний пам'ятник видно ще з дороги, і хтозна, чи є десь ще подібний. Засувка із вентилем на п'єдесталі нагадує штурвал корабля: все-таки як не крути, а це чи найголовніший вузол водогонів, автором ідеї був Олександр Калашніков.

Уже з перших кроків територією підприємства вражає не лише чистота, а й благоустрій: око радує зелений бережок з вічнозеленими ялинками та ялів- цями, іншими екзотичними деревами, які наче заглядаються в люстерко невеликого ставка, в якому, як я дізнався, водиться риба, за ним доглядають працівники, і ставочок цей, так би мовити, для душі колективу. Трудиться на підприємстві 240 людей, причому, багато хто з працівників настільки поріднилися з підприємством, що й на пенсії продовжують нести трудову вахту, й таких - більше половини. У колективі - 86 представниць жіночої статі. Середня зарплата — на рівні 2400 грн.

Олександр Іванович, розповідаючи про 35-річну історію розвитку підприємства, згадує людей, мовляв, для нашого підприємства найголовнішою цінністю є персонал. І його слова знаходять підтвердження в трудових біографіях: є люди, які працюють тут 34 роки, а саме: Тетяна Ольховська, (оператор КНС), Віталій Калмиков (машиніст КНС), Ніна Романюк (диспетчер). Теплим і добрими словами Олександр Іванович згадує Віктора Гарбузова (газоелектрозварник), Григорія Бобра (слюсар), Анатолія Бабича (майстер-електрик), Віктора Бондаренка (водій), Валентину Настенко (економіст), а також просить через нашу газету висловити щиру подяку за сумлінну працю всьому колективу, бажає успіхів і добра, родинного тепла.

- «Користуючись нагодою, хотів би повернутися до минулої історії підприємства, згадати колишніх керівників, моїх попередників, які доклали чимало зусиль до розбудови «Ірпіньводоканалу», - говорить Олександр Іванович. - Хочу насамперед відзначити Федора Сухенка, першого керівника «Ірпіньводоканалу», Владислава Стукаленка, Олексія Бовсуновського, Василя Щербанюка.

Глибина й
перспективи водних горизонтів


Приірпіння п'є воду з двох підземних горизонтів - Бучакського і Синоманського. Бучакський горизонт знаходиться на глибині 50-80 метрів. Ці води захищені водостійкими породами, в основному глиною, шари якої досить товсті. Різного виду забрудненням важко потрапити у води цього горизонту. Синоманський глибиною залягання - 90-120 метрів. Тут вже води захищені не тільки прошарками глини, але і крейдовими відкладеннями. Вода має стабільний хімічний склад і хорошу якість.

У Приірпінні переважають води Бучакського горизонту. Водогони обслуговують 18 водонапірних веж, діє 4 резервуари питної води, чотири станції другого підйому, 15 насосних станцій для подачі води на верхні поверхи, щодоби подається 11 тисяч кубометрів води, а стоків перекачується близько 9-ти тисяч кубометрів.

«Ірпіньводоканал» - енергоємне господарство, за рівнем споживання перебуває на третьому місці у регіоні.

- Олександре Івановичу, але все ж трапляються випадки, коли вода подається неякісною, у чому причини?
- Як правило, такі випадки трапляються через аварійні ситуації, проблему також посилюють зношені водогони, тому потрібні серйозні інвестиції для їх заміни. Вважаю, що осторонь не повинні стояти будівельні інвестори, у цьому сенсі гарний приклад подає Київміськбуд, який споруджує житло у Бучі. Місто Ірпінь має також дякувати колишньому директору «Прогресу» Валерію Росстальному за сприяння в реконструкції системи водопостачання мікрорайону класичною схемою. Хотілося б сподіватися, що й сьогодні знайдуться такі далекоглядні керівники.

- Незважаючи на кризові моменти в економіці, все ж будівництво в регіоні тільки зростатиме, чи вистачить води?
- На сьогодні у нас запаси питної води до 37 тисяч кубометрів на добу при споживанні 11 тисяч, але якщо проаналізувати довгострокові плани розвитку, то цих запасів вже найближчим часом буде не вистачати, вони обмежені. Отож треба думати про освоєння нового водозабору. Найближчий водозабір Ірпінського родовища - Блиставиця, що знаходиться десь за 17-18 кілометрів від Гостомеля.

Було навіть державне інвестування його опрацювання, але роботи припинено, вважаю до цієї програми варто залучати будівельних інвесторів. Нам це не під силу, адже з врахуванням усіх наших витрат, основними з яких є розрахунки за сплату електроенергії, податки, сплата «Київводоканалу» за прокачку стоків, заробітна плата та нарахування за все інше, у нас залишається всього близько 10 відсотків від доходів.

- Що скажете про тарифи водопостачання, чи не будуть вони підвищуватися?
- Поки що - ні, можливо, буде розглядатися підвищення тарифів на каналізування. Це буде залежати від економічних чинників, адже тарифи на електроенергію підвищуються щомісячно, також тарифи «Київводоканалу» за прокачку стоків. Зростає мінімальна зарплата. Таким чином, ми маємо наміри переглянути свої тарифи на прокачку стоків. До речі, по водопостачанню наші тарифи на 28 місці із 35 підприємств, а з водовідведення - на 19 місці із 36 підприємств області, які надають аналогічні послуги.

Про перспективи власних очисних споруд

- Олександре Івановичу, можливо, регіону варто подбати про будівництво очисних споруд?
- Тут є, як кажуть, серйозні підводні камені, адже річка Ірпінь знаходиться нижче водозабору міста Києва, її перекачують в Дніпро насосами. Ви знаєте, розмови про це ведуться не один рік, але зважте, що очищені стоки треба буде скидати в річку Ірпінь. А це значить, що окрім водоочисних споруд, треба буде утримувати ще й станцію з перекачки, це значно збільшить споживання електроенергії, за яку потрібно буде сплачувати значні кошти.

- Щоб хотіли б побажати нашим читачам в переддень свята?
- Насамперед хочу всіх поздоровити з 65 весною Великої Перемоги й побажати усім міцного здоров'я й щастя, добробуту. Всім тільки чистої води та ніколи ніякої біди!
Валентин СОБЧУК 
газета: "Ірпінський вісник" №19 від 7 травня 2010р.
водопостачання водоканал
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 1
Додати коментар